Постанова

від 17.03.2015 по справі 917/1452/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 917/1452/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача Назаренко В.К. ( дов. від 05.01.15р.)

від відповідача Бакк Н.І. ( дов. від 16.03.15р.)

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "АвтоКрАз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.14р.

у справі № 917/1452/14 (господарського суду Полтавської області)

за позовом ПАТ "АвтоКрАз", м. Кременчук

до ТОВ "Білий амур", м. Кременчук

про стягнення 59596,70 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.14р. у справі № 917/1452/14 (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 54000 грн основного боргу, 4747,50 грн інфляційних втрат та 849,20 грн 3% річних, в частині вимог про стягнення 10332 грн пені провадження припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.14р. (головуючий Могилєвкін Ю.О., судді Потапенко В.І., Плужник О.В.) вказане рішення скасовано, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2161,16 грн основного боргу, 698,03 грн 3% річних та 3487 грн інфляційних втрат; в частині стягнення 24999,34 грн основного боргу провадження у справі припинено, в решті вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 17.12.14р. скасувати, справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 785, 795 ЦК України, ст.ст. 4 3 , 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

03.08.12р. між ПАТ "АвтоКрАз" (Орендодавець) та ТОВ "Білий амур" (Орендар) укладено договір № 741а/12, за умовами якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування закритий заклад столярних та сантехнічних виробів площею 61,2 м 2 , 126,54 м 2 , який знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 62. Строк дії договору встановлений до 01.09.13р. (п. 9.1).

Згідно п. 6.1, орендна плата сплачується орендарем щомісячно в порядку попередньої оплати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку кожного наступного місяця, за який здійснюється оплата, шляхом внесення орендної плати в касу або на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно п. 6.2, розмір орендної плати становить 4500 грн з урахуванням ПДВ на місяць. Орендна плата підлягає індексації згідно чинного законодавства.

01.08.12р. сторони підписали акт здачі-приймання об'єкта (а.с. 13), яким орендодавець передав приміщення орендарю.

18.07.14р. ПАТ "АвтоКрАз" звернулося з позовом до ТОВ "Білий амур" про стягнення 54000 грн основного боргу по орендній платі з 21.08.13р. по 15.06.14р., 4747,50 грн інфляційних втрат, 849,20 грн 3% річних, нарахованих з 21.07.13р. по 15.07.14р. та 10332 грн неустойки. Згідно уточнених позовних вимог, викладених в заяві від 02.10.14р. (а.с. 34), позивач просив припинити провадження у справі в частині стягнення пені у зв'язку з відмовою.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.14р. у справі № 917/1452/14 з відповідача на користь позивача стягнуто 54000 грн основного боргу, 4747,50 грн інфляційних втрат та 849,20 грн 3% річних, в частині вимог про стягнення 10332 грн пені провадження припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.14р. вказане рішення скасовано, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2161,16 грн основного боргу, 698,03 грн 3% річних та 3487 грн інфляційних втрат; в частині стягнення 24999,34 грн основного боргу провадження у справі припинено, в решті вимог - відмовлено. Постанова мотивована тим, що договір оренди припинився 08.01.14р. відповідно копії акту здачі-приймання, затвердженого фінансовим директором ПАТ "АвтоКрАз" (а.с. 79), зобов'язання відповідача по слаті орендної плати припинилися на суму 24050,16 грн внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог (акти № 95/73 від 22.08.14р. на суму 22106,46 грн та на 1944 грн, а.с. 68-69), а також на 949,18 грн - зазначених в акті звірки станом на 01.09.14р. (а.с. 70).

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 759 ЦК України передбачено, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абз. 1 ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч. 2 ст. 99 ГПК України).

Як встановлено судами, згідно договору оренди від 03.08.12р. за актом від 01.08.12р. позивач передав відповідачу приміщення площами 61,2 м 2 та 126,54 м 2 , які знаходяться за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 62; строк дії договору було поновлено на підставі ст. 764 ЦК України, у зв'язку з фактичним користуванням відповідачем вказаним приміщенням складу та у відповідності до листа № 104 від 16.12.13р., в якому ТОВ "Білий амур" просило продовжити договір оренди № 741а/12 на 2014 рік.

На думку колегії, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про припинення дії договору з 08.01.14р., оскільки не витребував у відповідача оригінал акту здачі-приймання об'єкту від 08.01.14р., у позивача - оригінал акту від 10.12.14р. (а.с. 91), або пояснення осіб, які його підписали, у тому числі з боку ПАТ "АвтоКрАз", для встановлення дати фактичного повернення приміщення позивачеві. Апеляційний господарський суд, вказавши про оплату відповідачем 949,18 грн боргу не зазначив, крім акту звірки, належних доказів, якими це підтверджується.

В порушення положень ст. 80 ГПК України суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення господарського суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 10332 грн, не звернув уваги на заяву позивача від 02.10.14р., якою останній відмовився від стягнення пені.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів вважає, що оскаржена постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. При новому розгляді справи суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "АвтоКрАз" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.14р. у справі № 917/1452/14 скасувати повністю. Справу № 917/1452/14 направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова