Постанова

від 02.02.2015 по справі 2а-1870/2091/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/73366/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011

у справі № 2а-1870/2091/11

за позовом Кредитної спілки «Злата-М»

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Охтирської МДПІ Сумської області від 14.12.2010 № 0006321710/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10550,79 грн., в т.ч. 3516,93 грн. основного платежу та 7033,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій. У задоволенні решти позову відмовлено.

Охтирська МДПІ Сумської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV , п. 1.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, ч. 1 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908 III, ст. 159 Кодексу адміністративного суду України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням відповідача від 14.12.2010 № 0006321710/0 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 10550,79 грн., в т.ч. 3516,93 грн. основного платежу та 7033,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки планової виїзної перевірки, викладені в акті від 03.12.2010 № 219/2332/26265983, про порушення вимог п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі Закон № 889 -IV).

За висновками перевірки порушення вказаних норм Закону № 889 -IV полягало у тому, що позивач не оподаткував у 2008-2010 роках проценти, нараховані пропорційно розміру додаткових пайових внесків членів кредитної спілки, в загальному порядку, встановленому Законом № 889 -IV для доходів, при виплаті останніх у 2008 році в сумі 11384,06 грн., у 2009 році в сумі 8980,33 грн., у 2010 році в сумі 3081,8 грн., за ставкою, визначеною у п. 7.1 ст. 7 цього Закону .

Відповідач вважає, що відповідно до положень п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 9 Закону № 889 -IV доходи фізичних осіб, отримані, сплачені (нараховані) з інших підстав, зокрема, у вигляді процентів на додаткові пайові внески членів кредитних спілок, передбачені ч. 3 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» , оподатковуються податком з доходів фізичних осіб в загальному порядку за ставкою, визначеною у п. 7.1 ст. 7 Закону , яка становить 15 %. При цьому відповідач виходить з того, що положення п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону № 889 -IV (в редакції Закону України від 21.12.2004 № 2273-IV ) щодо відстрочення включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів поширюються на доходи фізичних осіб у вигляді процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки, і не поширюється на доходи фізичних осіб у вигляді процентів на додаткові пайові внески членів кредитних спілок.

Скасовуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону № 889 -IV (в редакції Закону України від 21.12.2004 № 2273-IV ) щодо відстрочення включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів поширюються також на доходи фізичних осіб у вигляді процентів на додаткові пайові внески членів кредитних спілок, оскільки такі проценти є тотожними поняттю «процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до Закону» , яке вжито в абз. 4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 889 -IV. Отже, з 01.01.2005 - часу запровадження спеціального оподаткування процентів, зокрема процентів на вклад (внесок) до кредитної спілки, таке спеціальне оподаткування почне діяти з визначеної у п.п. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону № 889 -IV дати - з 01.01.2013.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до абзаців першого, третього частини першої статті 21 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 № 2908-III (далі Закон № 2908-III) кредитна спілка відповідно до свого статуту: приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону № 2908-III кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону № 2908-III нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів).

Таким чином, у зазначеній статті чітко розмежовано поняття «проценти, які нараховуються на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки» та «нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року і розподіляється між членами кредитної спілки у вигляді відсотків (процентів)».

Відповідно до положень підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889 IV податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь процентів на банківський депозит (вклад), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат (далі - проценти) є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).

Згідно з положеннями Закону України від 01.07.2004 № 1958-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на час виникнення спірних відносин) (далі Закон № 1958-IV) абзац перший підпункту 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889 -IV викладено у новій редакції, яка стосовно визначення доходів платника податку робить посилання на пункт 7.2 статті 7 цього Закону , який також викладено у новій редакції.

Відповідно до пункту 7.2 статті 7 Закону № 889 -IV ставка податку становить 5 % від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як, зокрема, процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Тобто, положеннями зазначених норм конкретизовано об'єкт оподаткування - процент, нарахований кредитною спілкою на вклад (внесок) до цієї спілки і в них не йдеться про відсотки (проценти) у вигляді нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року і розподіляється між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків.

Згідно з положеннями Закону № 1958-IV підпункт 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889 -IV викладено в редакції, за якою підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2005 року.

У подальшому набрання чинності вказаними нормами Закону № 889-IV Законом України від 21.12.2004 № 2273-IV «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» було відстрочено до 01.01.2010, а Законом України від 23.06.2009 № 1533-VІ «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» - до 01.01.2013.

Дія підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889 -IV не поширюється на підпункт 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 цього Закону .

Згідно з положенням підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889 -IV оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону .

Отже, доходи фізичних осіб, сплачені (нараховані) з інших підстав, зокрема розподілений між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів) нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 Закону № 889 -IV.

Така позиція також викладена в постановах Верховного Суду України від 22.10.2013 у справах № 21-253а13 та № 21-269а13. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: доходи членів кредитних спілок у вигляді частки, отриманої з нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, оподатковуються в загальному порядку, встановленому Законом № 889 -IV для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України є обов'язковими для всіх судів України, які, своєю чергою, зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Виходячи з того, що обставини у справі встановлені судами попередніх інстанцій правильно, але суди дійшли помилкових висновків, що зумовило ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220 , 222 , 223 , 229 , 232 Кодексу адміністративного судочинства України , суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України , за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркуна