Ухвала

від 26.02.2015 по справі 808/7694/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2015 рокусправа № 808/7694/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представника відповідача: Зяенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційні скарги Державної реєстраційної служби України та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року по справі № 808/7694/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Альфа-стар» до Державної реєстраційної служби України та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Альфа-стар» (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, в якому просило:

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №5132789 від 20.08.2013 року;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України в особі державного реєстратора Корюк Тетяни Василівни зареєструвати право власності Позивача на будівлю кафе літ.Ж за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що прийняте Відповідачем рішення №5132789 від 20.08.2013 року не ґрунтується на приписах чинного законодавства, оскільки у Державному реєстрі речових прав, право Позивача на будівлю кафе літ.Ж за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 зареєстровано не було.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.08.2013 №5132789, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Т.В.. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Приватного підприємства «Альфа-Стар» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 24.07.2013 13:42:36 за реєстраційним номером 2159656, на об'єкт нерухомого майна - будівля кафе літ. Ж, розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, за суб'єктом: Приватне підприємство «Альфа-Стар», податковий номер 32292033.

Державна реєстраційна служба України, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ніхто не може втручатися у прийняття будь-яких рішень державним реєстратором, що пов'язані з державною реєстрацією речових прав, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення №5132789 від 20.08.2013 року.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяна Василівна, також не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення №5132789 від 20.08.2013 року є обґрунтованим та законним, оскільки було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідно до Свідоцтва Серії А01 № 030848 про державну реєстрацію юридичної особи Приватне підприємство «Альфа-стар» зареєстровано 03.12.2002 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як юридичну особу за адресою: 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 32292033.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010 у справі №16/248/10 за позовом ПП «Альфа-Стар» до ФОП ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» позов задоволено частково, а саме: визнано об'єктами нерухомого майна будівлю сауни, літ. М1, площею 199,6 м. кв.; приміщення чергового, літ. Б, площею 10,6 м. кв.; кіоск, літ. В, площею 7,1 м. кв.; будівлю кухні, літ. О, площею 49,3 м. кв.; будівлю готелю, літ. Р, площею 126,2 м. кв.; будівлі кафе, літ. З, площею 13,7 м. кв.; И, площею 13,7 м. кв.; К, площею 13,8 м. кв.; Ж, площею 13,7 м. кв.; Е, площею 13,7 м. кв.; Д, площею 13,7 м. кв., що знаходяться у м. Запоріжжі, АДРЕСА_1; - визнано за ПП «Альфа-Стар», код ЄДРПОУ 32292033, 69063, м. Запоріжжя, АДРЕСА_2 право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме будівлю сауни, літ. М1, площею 199,6 м. кв.; приміщення чергового, літ. Б, площею 10,6 м. кв.; кіоск, літ. В, площею 7,1 м. кв.; будівлю кухні, літ. О, площею 49,3 м. кв.; будівлю готелю, літ. Р, площею 126,2 м. кв.; будівлі кафе, літ. З, площею 13,7 м. кв.; И, площею 13,7 м. кв.; К, площею 13,8 м. кв.; Ж, площею 13,7 м. кв.; Е, площею 13,7 м. кв.; Д, площею 13,7 м. кв., що знаходяться у м. Запоріжжі, АДРЕСА_1, яке підлягає реєстрації в ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» (а. с. 9-10).

Зазначене рішення суду від 09.09.2010 по справі №16/248/10 не оскаржувалось та набрало законної сили.

На підставі зазначеного рішення суду, ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» було здійснено державну реєстрацію права власності за ПП «Альфа-Стар» на об'єкти за адресою - Запорізька область, м. Запоріжжя, АДРЕСА_1: за №27891420 від 04.11.2010 на будівлю кухні літ. О; за №27890035 від 04.11.2010 на будівлю сауни літ. М; за №27890164 від 04.11.2010 на будівлю кафе літ. Д; за №27890294 від 04.11.2010 на будівлю кафе літ. К; за №27890374 від 04.11.2010 на будівлю кафе літ. Ж; за №27890876 від 04.11.2010 на будівлю кафе літ. Е; за №27890955 від 04.11.2010 на будівлю кафе літ. З; за №27891051 від 04.11.2010 на будівлю кафе літ. И; за №27891220 від 04.11.2010 на приміщення чергового літ. Б; за №27891272 від 04.11.2010 на кіоск літ. В; за №27891355 від 04.11.2010 на будівлю готелю літ. Р.

Так, у зв'язку зі зміною чинного законодавства, 24.07.2013 року Позивач звернувся до реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції із заявою про реєстрацію його права власності на будівлю кафе літ.Ж за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1

Однак, 20 серпня 2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Корюк Т.В. винесено Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.08.2013 №5132789.

Зазначена відмова була обґрунтована тим, що заявлене право Позивача вже було зареєстровано, а тому на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у задоволенні заяви слід відмовити.

Не погодившись з обґрунтованістю винесення зазначеного рішення про відмову у проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Правомірність відмови у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно та винесення рішення від 20.08.2013 №5132789 є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні оскаржуваного рішення не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами п. 1 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація: права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 5 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» встановлено, що державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 1 січня 2013 року. Заяви чи повідомлення, подані у зв'язку з державною реєстрацією в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, а також заяви чи запити, подані у зв'язку з отриманням інформації із зазначених реєстрів, розглядаються до 30 грудня 2012 року. Державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», починаючи з 1 січня 2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів. Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек визначається Кабінетом Міністрів України у «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вбачається з матеріалів справи, право власності Позивача на будівлю кафе літ.Ж за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 було зареєстровано ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» у Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 09.09.2010 року.

24.07.2013 року Позивач звернувся до Відповідача з заявою про реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав.

Проте, рішенням №5132789 від 20.08.2013 року йому було відмовлено у реєстрації права власності, оскільки воно вже було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

Але суд апеляційної інстанції не погоджується з обґрунтованістю зазначеної відмови з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з п.2 ст.9 Закону України № 1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Приписами п. 23 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Зміст зазначених правових норм вказує на те, що державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою зокрема фактів переходу прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Підставою для виникнення права власності та проведення державної реєстрації зокрема може бути судове рішення, яке набрало законної сили. Проте, особі може бути відмовлено у проведенні державої реєстрації зокрема якщо нею були подані ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже було зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вже зазначалося, 24.07.2013 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про реєстрацію права власності на будівлю кафе літ.Ж за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1.у Державному реєстрі прав, яка за результатом розгляду задоволена не була, оскільки право власності на зазначений об'єкт вже був зареєстрований у Державному реєстрі прав.

На зазначений факт Відповідач-1 та відповідач-2 також посилаються у своїх апеляційних скаргах.

При цьому, відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, в даному випадку, ні Відповідачем-1, ні Відповідачем-2 не було надано до суду жодних доказів наявності в Державному реєстрі прав запису про державну реєстрацію права власності на будівлю кафе літ.Ж за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, що свідчить про безпідставність їх тверджень, а відповідно і висновків оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо правомірності скасування оскаржуваного рішення №5132789 від 20.08.2013 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача здійснити держану реєстрацію права власності, оскільки у відповідності до приписів ЗУ" Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вирішення питання щодо її проведення відноситься до виключної компетенції державного реєстратора, а тому суд, в свою чергу, позбавлений процесуальної можливості переймати на себе повноваження суб'єктів владних повноважень та вирішувати питання, що належать до їх компетенції.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, щодо можливості виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача про державну реєстрацію прав та її обтяжень на будівлю кафе літ.Ж за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, оскільки зазначене зобов'язання є засобом поновлення прав Позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної реєстраційної служби України та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року по справі № 808/7694/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим