Рішення

від 27.02.2015 по справі 921/1340/14-г/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2015 р.Справа № 921/1340/14-г/5 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "ПЕРЕХІДНИЙ БАНК КРИСТАЛБАНК", вул. Кудрявський узвіз,2, Шевченківського району, м.Київ

відповідача 2: Приватного підприємства "Агропродсервіс - Біо", вул.. Івана Франка, 45, с. Купчині, Козівського району, Тернопільської області

про визнання недійсним Іпотечного договору.

За участю представників від:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

Суть справи:

Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача 1 : публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Терра Банк" та відповідача 2: приватного підприємства "Агропродсервіс - Біо" про визнання недійсним Іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя 31/14/40-11 від 22.07.214р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАП "Агропродсервіс" зазначає, що оскільки кредитний договір №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. не створював конкретних прав, так як таким не встановлено розміру зобов'язання, а визначено лише загальний ліміт кредиту, то і спірний договір іпотеки, яким забезпечено виконання зобов'язання за таким кредитним договором, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. Крім того, зазначає, що укладення оспорюваного Іпотечного договору не спрямоване на отримання прибутку підприємством, є таким, що суперечить статутним цілям діяльності підприємства позивача, у зв'язку з чим укладений з перевищенням обсягу цивільної дієздатності.

Ухвалою суду від 01.12.2014р. порушено провадження у даній справи та призначено її до розгляду в судовому засіданні 17.12.2014р. Судове засідання в порядку ст. 77 ГПК України відкладалося на 14.01.2015р., в ньому оголошувалася перерва до 23.01.2015р.

Ухвалою суду від 23.01.2015р. до участі в справі в порядку ст. 25 ГПК України залучено правонаступника ПАТ "Терра Банк" як відповідача 1 - ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявський узвіз, 2, ідент. код 39544699) та, у зв'язку з цим, провадження у даній справі було зупинено в порядку п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України з призначенням на 16.02.2015р. судового засідання для вирішення питання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.02.2015р. поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 27.02.2015р.

Відповідач 1 у відзиві на позов позовних вимог не визнає, посилаючись на те, що уклавши кредитний договір та отримавши кошти, у сторін кредитного договору виникли права та обов'язки, що визначені в п. 5 Кредитного договору, що спростовує твердження позивача про не створення конкретних прав та обов'язків сторін цієї угоди стосовно кредитних відносин між ними. Та посилаючись на ст. 546, ст.ст. 553,554 ЦК України та норми Закону України "Про іпотеку", вважає що позивачам не наведено жодної конкретної норми права, яку порушено сторонами, укладаючи спірний правочин, а всі посилання є надуманими та такими, що не відповідають дійсності та здійснюються з метою уникнення відповідальності і зазначає що у позивача відсутні правові підстави для визнання Іпотечного договору не дійсним, а тому просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Відповідач 2 згідно відзиву на позов №1/13 від 13.01.2015р., поданому в судовому засіданні 14.01.2015р., позовні вимоги визнає в повному обсязі, вважає, що позов підлягає до задоволення з підстав, викладених в позовній заяві.

В судове засідання 27.02.2015р. представники сторін не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку - шляхом надіслання за юридичними адресами сторін ухвали від 16.02.2015р. про поновлення провадження у справі та під письмову розписку, що надано повноважними представниками сторін в судовому засіданні 16.02.2015р., про ознайомлення з призначенням на 27.02.2015р. судового засідання у даній справі.

Крім того, позивачем 22.01.2015р. подано суду клопотання (клопотання №39 від 21.01.2015р.) згідно якого зазначає, що у провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться пов'язана справа №921/16/15-г/1 за позовом ПП "Агропродсервіс-біо" до ПАТ "ТЕРРА БАНК" про визнання недійсним кредитного договору №КЛ/14/40-11 від 22 липня 2014р., ухвалою господарського суду від 13.01.2015р. справу призначено до розгляду на 23.02.2015р., а у відповідності до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи що розглядається іншим судом, у зв'язку з чим просить провадження у справі зупинити.

Розглянувши вищезазначене клопотання про зупинення провадження у даній справі, проаналізувавши доводи позивача щодо мотивів зупинення провадження в даній справі, в сукупності з матеріалами даної справи (підставами заявленого позову), суд прийшов до висновку, що таке клопотання задоволенню не підлягає і відповідно судом відхиляється з огляду на вимоги ст. 79 ГПК України, згідно якої встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК) - (правові позиції, викладені в п. 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Крім того, суд при вирішенні клопотання позивача приймає до уваги, що відповідно до п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014р. " Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Таким чином, беручи до уваги, що розгляд судом справи №921/16/15-г/1 про визнання недійсним кредитного договору №КЛ/14/40-11 від 22 липня 2014р. не унеможливлює розгляд даної справи, предметом якої є визнання недійсним Іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя 31/14/40-11 від 22.07.214р., яким забезпечено виконання зобов'язання за оспорюваним кредитним договором, та не перешкоджає з'ясуванню обставин у даній справі з підстав заявленого позову про визнання недійсним Іпотечного договору, у зв'язку з чим клопотання позивача про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне:

22 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК", в особі директора Тернопільської дирекції ПАТ "Терра Банк", як Банком, та Приватним підприємством "Агропродсервіс - біо", як Позичальником, укладено кредитний договір № КЛ/14/40-11 (надалі - кредитний договір) відповідно до п. 1.1. Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 60 740 Євро 00 центів, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 13,0% річних.

Згідно п. 1.2. кредитного договору цільове використання кредиту: погашення заборгованості за кредитним договором №КЛ/12/06-11 від 22.02.2012р. в сумі 60 740,00 Євро.

Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору кредитна лінія відкривається з 22 липня 2014 року по 30 грудня 2014 року .

Пунктом 1.3.2. кредитного договору передбачено, що позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в терміни, зазначені в графіку погашення: шляхом сплати 12 148,00 Євро щомісячно (29.08.2014р., 30.09.2014р., 30.10.2014р., 28.11.2014р. та 30.12.2014р.).

Пунктом 2.1. кредитного договору визначено умови забезпечення кредиту, зокрема, наступною іпотекою комплексу нежитлових будівель, заг. площею 3997,3 м.кв., що розташований за адресою: с. Росохуватець, Козівського району, Тернопільської області, вул. Козівська, 15, що належить на праві власності ПАП "Агропродсервіс" (код ЄДРПОУ 30356854).

На виконання вказаної умови кредитного договору, 22.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК", в особі директора Тернопільської дирекції ПАТ "Терра Банк", як Іпотекодержателем та Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс", як Іпотекодавцем, укладено Іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя №1/14/40-11 (далі - Іпотечний договір), який посвідчено приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 22.07.2014р. та зареєстровано в реєстрі за №673. Згідно п. 1.1. Іпотечного договору, цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р., укладеного між Іпотекодержателем та ПП "Агропродсервіс-біо" (Позичальник), а також договорів про внесення змін та доповнень, що можуть бути укладені до нього в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру кредиту), та згідно якого Позичальник зобов'язаний:

- повернути кредит в розмірі 60740,00 Євро у відповідності до графіку зменшення ліміту кредитної лінії: шляхом сплати 12 148,00 Євро щомісячно (29.08.2014р., 30.09.2014р., 30.10.2014р., 28.11.2014р. та 30.12.2014р.);

- сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 13,0% річних (та розмір яких може бути змінений (збільшений або зменшений) відповідно до умов кредитного договору);

- сплачувати проценти за понадстрокове користування кредитом (у випадку такого прострочення) в розмірі 23% річних;

- сплатити неустойку (штраф, пеню), інші платежі, що передбачені кредитним договором;

- відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок порушення Позичальником умов кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором;

- виконати вимогу Іпотекодержателя про дострокове погашення кредиту, як зазначено в Кредитному договорі.

Відповідно до п. 2.1. Іпотечного договору предметом іпотеки є наступне нерухоме майно (Предмет іпотеки): нежитлова будівля, аг. площею 3997,3 м.кв., що розташована за адресою: с. Росохуватець, Козівського району, Тернопільської області, вул. Козівська, 15 та складається з: Кухні, площею 226,8 м.кв. (літ. А), Майстерні площею 355,8 м.кв. (літ. Б), Кузні площею 35,5 м.кв. (літ. В) та Піднавісу, площею 3379,2 м.кв. (літ. Г). Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 3,13 га, кадастровий номер 6123084000:03:001:0358 згідно договору оренди землі, укладеного Іпотекодавцем з Ішківською сільською радою 15.03.2012р.

Згідно п. 2.2. Іпотечного договору Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11 08.2009р. та державна реєстрація права власності на предмет іпотеки проведено 15.02.2013р. № запису про право власності 151250. Сторони оцінили вартість Предмета іпотеки в сумі 880 000,00 грн.

Видача заставної за цим Договором не передбачається та не здійснюється. Заставна за цим Договором відсутня (п. 2.3. Іпотечного договору).

У відповідності до п. 1.3. Іпотечного договору сторони домовились, що за рахунок предмета іпотеки, зазначено в п. 2.1. Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачені умовами кредитного договору та цього договору, включаючи сплату (повернення) основної суми Кредиту, процентів за користування кредитом, процентів за понадстрокове користування кредитом, комісійних винагород, неустойки, а також будь-якого збільшення цих сум, передбачених умовами кредитного договору.

Пунктами 10.1., 10.2. Іпотечного договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним (з урахуванням всіх змін та доповнень до нього) та цим договором або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.

Предметом спору у справі є визнання вищезазначеного договору іпотеки недійсним з підстав порушення умов частини 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема частинами 1, 2 даної статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскільки кредитний договір №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. не створював конкретних прав, так як таким не встановлено розміру зобов'язання, а визначено лише загальний ліміт кредиту, то і спірний договір іпотеки, яким забезпечено виконання зобов'язання за таким кредитним договором, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. Крім того, позивач зазначає, що укладення оспорюваного договору іпотеки не спрямоване на отримання прибутку підприємством, є таким, що суперечить статутним цілям діяльності позивача, а тому така угода підлягає визнанню недійсною, як така, що укладена з перевищенням обсягу статутної дієздатності позивача та не відповідає його статутним цілям діяльності, обґрунтовуючи зазначене тим, що оспорюваний договір іпотеки не передбачає ані прямо, ані опосередковано будь-яких правових механізмів перерозподілу економічної вигоди від отримання та використання 2-м відповідачем кредитних коштів від 1-го відповідача, існування б яких дозволило зробити висновок про наявність обґрунтованої економічної зацікавленості позивача у даній угоді і відповідності дій по її укладенню статутним цілям діяльності господарюючого суб"єкта. При цьому позивач, посилається на вищезазначені вимоги ч.1ст.215 ЦК України ч.ч.1 та2 ст.203 ЦК України

Статтею 91 ЦК України визначено поняття цивільної правоздатності юридичної особи, як здатність юридичної особи мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 4 ст. 91 ЦК України).

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно п. 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" цивільна правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина перша статті 91 ЦК України), а відтак вправі вчиняти будь-які не заборонені законом правочини. Тому сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їх участю недійсними .

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Статтею 18 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про: для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно п. 3.1.15. Іпотечного договору Іпотекодавцю добре відомі та зрозумілі всі положення кредитного договору; всі правові наслідки невиконання або неналежного виконання умов даного договору .

Окрім того, відповідно до п. 3.1.5. Іпотечного договору, Іпотекодавець має всі необхідні рішення та згоди органів управління Іпотекодавця, які є необхідними для укладення цього Договору та передачі в іпотеку предмета іпотеки .

Наведеними приписами закону та умовами Іпотечного договору спростовуються твердження позивача щодо укладення Іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя №1/14/40-11 від 22.07.2014р. з перевищенням цивільної (статутної) дієздатності юридичної особи (позивача у справі).

Крім того, укладення правочину (договору), який, за твердженням позивача, не спрямований на отримання прибутку та не передбачений статутними документами не може свідчити про перевищення цивільної дієздатності особи під час укладення такого договору та не є підставою згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України для визнання відповідного правочину недійсним.

Твердження позивача щодо невідповідності Іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя №1/14/40-11 від 22.07.2014р. вимогам чинного законодавства, а саме ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", оскільки кредитний договір №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. (зобов'язання за яким забезпечено Іпотечним договором) не створював конкретних прав, так як таким не встановлено розміру зобов'язання, а визначено лише загальний ліміт кредиту, у зв'язку з чим Іпотечний договір, на думку Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, спростовуються положеннями п.п. 1.1., 1.3., розділом 3 кредитного договору №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р., якими встановлено розмір кредиту, відсотків за користування кредитом (в тому числі і кредитних коштів, що не повернуті в строк), порядок повернення кредитних коштів та сплати відсотків та зобов'язання по сплаті яких забезпечено позивачем у відповідності до п. 1.1. Іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя №1/14/40-11 від 22.07.2014р.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується вищевикладеним, укладений між сторонами Іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя №1/14/40-11 від 22.07.2014р. відповідає вимогам закону в тому числі і щодо наявності істотних умов відповідного договору, що визначені ст. 18 Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування обставин, з якими закон пов'язує визнання недійсним спірного Іпотечного договору, позивачем не подано, а судом не здобуто, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" слід визнати безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України покладається на позивача у справі

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. В позові відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його підписання 12.03.2015 року , через місцевий господарський суд.

Суддя Г.З. Андрушків