Рішення

від 02.03.2015 по справі 188/2434/13-ц

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/2434/13-ц

Провадження № 2/188/6/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О., при секретарі Хандрига Л.І. за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та позовом ОСОБА_3 до Васильківської сільської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим виконкомом Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 01.

Після смерті батька відкрилася спадщина за законом, яка складається із земельної ділянки площею 4,9790 га, розташованої на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223881200:02:001:0384, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Батько позивача отримав її на підставі розпорядження голови Петропавлівської райдержадміністрації, право власності на неї було оформлено державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 943820.

Позивач стверджує, що є спадкоємцем першої черги за законом даного спадкового майна, інших спадкоємців не має. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_8, він звернувся до Петропавлівської нотаріальної контори, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223881200:02:001:0384, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з підстави відсутності в нього необхідних правовстановлюючих документів на це майно.

На підтвердження прийняття спадщини після смерті батька позивач вказує на витяг про реєстрацію у спадковому реєстрі за № 2823866 спадкової справи після смерті ОСОБА_8, який засвідчений 05.09.2013 року приватним нотаріусом Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_9 на об'єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_2, де було перевірено його права, як спадкоємця першої черги після смерті батька ОСОБА_8.

Позивач зазначає, що оскільки до спадку також входить земельна ділянка, в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на яку йому було відмовлено, він змушений згідно ст.3 ЦПК України звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав.

Посилаючись на норми ст.ст.1216, 1218, 1225, 1261 ЦК України, позивач просив:

-визнати за ним, ОСОБА_6, як спадкоємцем за законом першої черги, право власності на земельну ділянку площею 9,9790 га, яка розташована на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223881200:02:001:р384, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8;

-зобов'язати Головне Управління Держземагентства України у Дніпропетровській області Управління Держземагентства у Петропавлівському районі смт. Петропавлівка видати на його ім'я державний акт на право власності на земельну ділянку площею 9,9790 га, яка розташована на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223881200:02:001:0384, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою суду від 06.12.2013 року було відмовлено у відкритті провадження за непідвідомчістю щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного Управління Держземагентства України у Дніпропетровській області Управління Держземагентства у Петропавлівському районі смт. Петропавлівка видати на ім'я позивача державний акт на право власності на земельну ділянку площею 9,9790 га, яка розташована на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223881200:02:001:0384, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою суду від 06.03.2014 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 за його заявою.

08.05.2014 року ОСОБА_3 пред`явив позов до Васильківської сільської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на ? частину земельної ділянки.

В обгрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим виконкомом Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 02 січня 2013 року, актовий запис № 01.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина за законом, яка складається із земельної ділянки площею 9,9790 га, розташованої на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що має кадастровий № 1223881200:02:001:0384, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 943820, виданого 07 травня 2012 року на підставі розпорядження голови Петропавлівської райдержадмініспрації від 20.07.2001 року № Р-342-11 та іншого майна.

При вирішенні питання про спадкування майна померлого ОСОБА_8 з'ясувалося, що, оскільки мати та батько ОСОБА_3 проживали у цивільному шлюбі, без його реєстрації, то у його свідоцтві про народження прізвище батька було зазначено за прізвищем матері - ОСОБА_3.

Третя особа ОСОБА_3 у своєму позові зазначає, що з метою встановлення факту родинних відносин він звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з відповідною заявою. Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області у справі № 188/2298/13-ц, провадження № 2-о/І 88/56/2013 від 25 листопада 2013 року, яке набрало чинності 06 грудня 2013 року, заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин задоволено повністю, встановлено, що ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його батьком.

Крім того, під час розгляду зазначеної справи було встановлено, що на день смерті ОСОБА_8 проживав разом з ОСОБА_3 як батько та син, тобто однією сім'єю.

Виходячи з цього та з норми ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, ОСОБА_3 вважає себе таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_8.

Тим часом, стверджує ОСОБА_3, його брат по батьковій лінії ОСОБА_6 звернувся до Петропавлівського районного суду з позовною заявою до виконавчого комітету Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа - Управління Держземагенства у Петропавлівському районі, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, помилково зазначивши, що інших спадкоємців на майно спадкодавця немає.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2014 року у даній справі ОСОБА_3 було залучено до участі у справі як третю особу за його заявою.

09 грудня 2013 року з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку він звернувся до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 У той же день нотаріус винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючи своє рішення тим, що ним пропущено шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. яка міститься в матеріалах справи (а.с. 6), вартість земельної ділянки складає 175119,10 гри., а оскільки ОСОБА_3 претендує на 1/2 її частину, він визначив ціну позову з розрахунку 175119,10 гри : 2 = 87559,55 грн.

На підставі зазначеного, посилаючись на ст.ст. 328, 373, 392, 1216, 1223, 1225, 1267, 1278 ЦК України, третя особа ОСОБА_3 просив:

-визнати за ним, ОСОБА_3, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 9,9790 га, що розташована на території Васильківської сільської ради Петронавлівського району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1223881200:02:001:0384, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 943820, виданого 07 травня 2012 року на підставі розпорядження голови ІІетропавлівської райдержадміністрації від 20.07.2001 року № Р-342-11 належала спадкодавцю ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_3 22.07.2014 року збільшив позовні вимоги, подавши доповнення до позову, в якому зазначає, що рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області у справі №188/2298/13-ц , провадження № 2о/188/56/2013 від 25.11.2013 року було встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його рідним батьком.

ОСОБА_3 стверджує, що не погодившись з цим рішенням, його брат по батьковій лінії ОСОБА_6 подав на нього апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області, який своїм рішенням від 10.06.2014 року скасував вказане рішення суду та залишив заяву ОСОБА_3 без розгляду, встановивши, що існує спір про право.

ОСОБА_3 зазначає, що його батько ОСОБА_8 та мати проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тому у свідоцтві про народження прізвище ОСОБА_3 було записано за прізвищем матері - ОСОБА_3, а по батькові: «ОСОБА_3» відповідно до ч.2 ст.55 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який діяв на час його народження ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_3 стверджував, що факт проживання ОСОБА_8, який номер ІНФОРМАЦІЯ_1, з його мамою, як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та факт того, що він є батьком ОСОБА_3 можуть підтвердити свідки: ОСОБА_10, яка проживає за адресою: є. Василівка Межівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_11, яка проживає в смт. Демурино Межівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_12, яка проживає в с. Володимирівка Межівського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_3 також посилається на довідку Демуринської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області за № 901 від 10.07.2014 року про те, що на день смерті ОСОБА_8 проживав разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 та спільним сином ОСОБА_3 та довідкою за № 916 від 10.07.2014 р. про склад сім'ї на день смерті ОСОБА_8.

ОСОБА_3 вказує, що встановлення факту родинних відносин йому необхідно для прийняття частини спадщини, як спадкоємця першої черги після смерті його батька ОСОБА_8 у вигляді:

-земельної ділянки площею 9,9790 га, яка розташована на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1223881200:02:001:0384, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту серія ЯЛ №943820, виданого 07 травня 2012 року на підставі розпорядження голови Петропавлівської райдержадміністраціі від 20.07.2001 року № Р-342-11;

-житлового будинку, з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_2.

В квітні 2014 року ОСОБА_3 стало відомо, що його брат по батьковій лінії ОСОБА_6 частково прийняв спадщину у вигляді житлового будинку, з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_2, і 24.10.2013 року зареєструвався у цьому житловому будинку.

ОСОБА_3 вважає, що має право на спадщину у вигляді ? частини житлового будинку з господарськими будівлями за вказаною адресою, але у нього відсутні правовстановлюючі документи.

На підставі викладеного та ст.ст. 328,373,392, 1216,1223.1225,1267,1278 ЦК України, третя особа ОСОБА_3 додатково просить:

-встановити факт родинних відносин в тім, що ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1, видане 02.01.2013 року виконкомом Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, актовий запис за №01, є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, свідоцтво про народження видане 06.12.1994 року виконкомом Демуринської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, серія НОМЕР_2, актовий запис за № 19, проживаючого в АДРЕСА_3;

-визнати право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6 його позовні вимоги підтримали, а позов ОСОБА_3 не визнали, вказали, що він необгрунтований, довідки Демуринської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області та свідки підтвердили тільки факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вже після народження ОСОБА_3 , ОСОБА_8 не виявив бажання за свого життя бути записаним в свідоцтві про народження ОСОБА_3 його батьком, факт крівної спорідненості ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не доведений.

Відповідач Васильківська сільська рада, будучи повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду, свого представника в судове засідання не направив, подав до суду заяву з проханням про розгляд справи без участі його представника та прийняття рішення у відповідності до чинного законодавства (а.с.79).

Третя особа без самостійних вимог Управління Держземагенства у Петропавлівському районі подала до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без участі її представника, прийняти рішення на розсуд суду згідно чинного законодавства, проти задоволення позову не заперечує (а.с.37).

Представники третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору

ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 позов ОСОБА_6 визнали частково в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом на ? частину земельної ділянки, позов ОСОБА_3 підтримали, пояснили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 спільно проживали, вели спільне господарство з 1990 року до дня смерті останнього, який за життя визнавав ОСОБА_3 своїм сином, утримував і виховував його спільно з ОСОБА_4

Вислухавши пояснення представників осіб, які беруть у справі, допитавши свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 та

відмовити у позовних вимогах ОСОБА_3з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, є сином ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданим виконкомом Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 27.09.1990 року, актовий запис № 21(а.с.8).

Мати позивача ОСОБА_13та його батько ОСОБА_8 не перебували у зареєстрованому шлюбі, але останній визнав своє батьківство, що підтверджується копією свідоцтва про встановлення батьківства серії НОМЕР_4, виданим виконкомом Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 27.09.1990 року, актовий запис № 1(а.с. )

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_8 помер в с. Запоріжжя Петропавлівського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданим виконкомом Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 02 січня 2013 року, актовий запис № 01(а.с.9).

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина за законом, яка складається, зокрема, із земельної ділянки площею 9,9790 га, розташованої на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що має кадастровий № 1223881200:02:001:0384, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 943820, виданого 07 травня 2012 року на підставі розпорядження голови Петропавлівської райдержадмініспрації від 20.07.2001 року № Р-342-11, що підтверджується копією цього акту (а.с.11).

Відповідно до ч.1 ст. 1216 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять, усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, позивач ОСОБА_6 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті свого батька ОСОБА_8 на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 9,9790 га, розташованої на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що має кадастровий № 1223881200:02:001:0384, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 943820, виданого 07 травня 2012 року на підставі розпорядження голови Петропавлівської райдержадмініспрації від 20.07.2001 року№ Р-342-11.

Згідно з ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку цереходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач своєчасно 21.02.2013 року звернувся до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, була відкрита спадкова справа № 527-2013, що підтверджується копією заяви позивача (а.с. 172) та копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 33328784 (а.с. 177).

Позивач ОСОБА_6 05.09.2013 року звернувся до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу з заявою про одержання свідоцтва про право на спадщину і в той же день отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_2, що підтверджується копією цього свідоцтва (а.с.13), копією витягу про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину на це майно в Спадковому реєстрі (а.с.12), копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на зазначене майно (а.с.14).

Що стосується земельної ділянки, то постановою приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу від 05.11.2012 року, йому було відмовлено у видачі свідоцтва, тому що він не надав державного акта на ім'я померлого ОСОБА_8 (а.с.10).

Оригінал державного акта серії ЯЛ № 943820, виданого 07 травня 2012 року на підставі розпорядження голови Петропавлівської райдержадмініспрації від 20.07.2001 року № Р-342-11 на право власності на земельну ділянку площею 9,9790 га, розташовану на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що має кадастровий № 1223881200:02:001:0384, яка належала спадкодавцю ОСОБА_8, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, позивач після смерті батька не зміг знайти, тобто його слід вважати втраченим.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а відповідно до ч. 2 цієї статі право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності па землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки право власності померлого ОСОБА_8 не визнається нотаріусом та органом місцевого самоврядування, позивач вимушений був звернутися до суду.

Під час судового розгляду справи відповідач не надав заперечень проти позову, представник третьої особи Управління Дерземагенства України в Петропавлівському районі проти задоволення позову не заперечував, представники третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 визнали право позивача на половину спадщини.

Право власності померлого ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 9,9790 га, розташовану на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що має кадастровий № 1223881200:02:001:0384, крім копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 943820, виданого 07 травня 2012 року на підставі розпорядження голови Петропавлівської райдержадмініспрації від 20.07.2001 року№ Р-342-11 (а.с.11), підтверджується також копією витягу №7/10-3124 від 25.11.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Управлінням Дерземагенства України в Петропавлівському районі, в якому зазначено, що державний акт на право власності на землю видано громадянину України ОСОБА_8, який мешкає в с.Васильківське у тому, що на підставі розпорядження голови Петропавлівської райдержадмініспрації № Р-342-11 від 20.07.2001 року йому передана у приватну власність земельна ділянка площею 9,9790 га, грошова оцінка якої становить з індексацією 175119,10 гривень (а.с.6).

Що стосується позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3, то відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.

Так при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручі до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до їх народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Враховуючи зазначена вище, та те, що третя особа з самостіними вимогами ОСОБА_3 народився до 01 січня 2004 року, суд, виходячи з дати його народження, вважає за необхідне застосувати норми КпШС, які були чинні на той час.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в зареєстрованому шлюбі не перебували. Ця обставина визнана сторонами і відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_3, третю особу з самостійними вимогами по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданим виконкомом Демуринської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 06.12.1994 року, актовий запис № 19(а.с.91). У свідоцтві про народження ОСОБА_3 батьком записаний не ОСОБА_8, а ОСОБА_14 згідно з ст. 55 КпШС України, що передбачала наступне:

Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім'я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 КпШС в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.

Частина 3 статті 53 КпШС визначає, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ним дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

За життя ОСОБА_8 він та ОСОБА_4 спільну заяву як батько і мати дитини ОСОБА_3 до органів реєстрації цивільного стану не подавали, ОСОБА_4 до суду із заявою про встановлення батьківства ОСОБА_8 у відношенні свого сина ОСОБА_3 не зверталася.

Відомості, зазначені у довідці Демуринської селищної ради від 10.07.2014 року № 916 про те, що на день смерті ОСОБА_8 склад його сім`ї був слідуючим: ОСОБА_4 - співмешканка та ОСОБА_3- син (а.с.94), та у довідці Демуринської селищної ради від 10.07.2014 року № 901 про те, що ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживав без реєстрації з 1994 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_3, однією сім`єю без реєстрації шлюбу з громадянкою ОСОБА_4 та спільним сином ОСОБА_3 з 1994 року по 2012 рік (а.с.95) суперечать відомостям, вказаним у довідці Васильківської сільської ради Петропавліського району Дніпропетровської області від 07.07.2014 року № 722 про те, що ОСОБА_13, 1959 року народження (мати позивача ОСОБА_6) дійсно проживала з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 з 1989 року по АДРЕСА_1 і вели спільне господарство (а.с.131) та у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1, виданому виконкомом Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 02 січня 2013 року, актовий запис № 01, про те, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Запоріжжя Петропавлівського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва (а.с.9).

Допитані судом свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили суду, що ОСОБА_8 та ОСОБА_13 разом із спільним сином ОСОБА_6 проживали в селищі Васильківське Петропавліського району Дніпропетровської області і вели спільне господарство, помер і похований ОСОБА_8 в с.Запоріжжя Петропавлівського району Дніпропетровської області, на кладовищі, де поховані його батьки.

Суд враховує, що надані третьою особою з самостійними вимогами ОСОБА_3 докази у вигляді показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_17 стосуються тільки спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та спільного виховання її сина в період після народження дитини ОСОБА_3.

Так, свідок ОСОБА_11 пояснила, що знала про спільне проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з 2000 року, з часу, коли ОСОБА_4 почала працювати у свідка.

Свідок ОСОБА_12 як вчитель, дала показання про період навчання ОСОБА_3 у школі, тобто з 2001 року, стверджуючи, що ОСОБА_8 цікавився у неї успіхами в навчанні ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_17 дав показання, що у його брата ОСОБА_8 є три сина: ОСОБА_18, народжений у зареєстрованому шлюбі, який живе у Західній Україні, ОСОБА_6, позивач по справі, який живе в родинній садибі батьків свідка в с.Запоріжжя Петропавлівського району Дніпропетровської області, та ОСОБА_3, третя особа по справі, з матір`ю якого його брат проживав останні роки життя. Суд бере до уваги, що показання цього свідка суперечать наявним письмовим доказам, виданим Васильківською сільською радою Петропавліського району Дніпропетровської області (а.с.9, 91).

Суд не може розглядати як докази визнання ОСОБА_8 свого батьківства по відношенню до ОСОБА_3 надані представниками третьої особи ОСОБА_3 роздруківки цифрових фотографій (а.с.111-115), оскільки не надано доказів їх оригінального походження та відсутності редагування, зокрема висновок експертного дослідження, підписи до них зроблені ОСОБА_4, а не ОСОБА_8, крім того, фотографування разом з сином ОСОБА_4, з якою ОСОБА_8 мав особисті стосунки і спілкувався, не свідчить, на думку суду, про визнання ним в якості свого сина ОСОБА_3

Суд дійшов висновку, що досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку не надають підстав для встановлення факту батьківства ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, по відношенню до дитини - ОСОБА_3, що народився у ОСОБА_4, оскільки показань свідків ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання ОСОБА_8, за його життя, свого батьківства по відношенню до дитини ОСОБА_3 та участь у його вихованні спільно з матір`ю дитини ОСОБА_4, є недостатньо, на думку суду, для встановлення біологічного походження ОСОБА_3 від ОСОБА_8, їх крівної спорідненісті, родинних стосунків.

Адже доказів спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_8, ведення ними спільного господарства до народження дитини, тобто до 1994 року, доказів утримання дитини ОСОБА_8 або доказів, що з достовірністю підтверджують визнання ним ОСОБА_3 своїм сином, суду не надано.

Суд також враховує, що за свого життя ОСОБА_8 не скористався своїм правом встановити своє батьківство щодо третьої особи ОСОБА_3 так, як це він зробив по відношенню до позивача ОСОБА_6, адже з матерями обох він не перебував у зареєстрованому шлюбі, одночасно підтримуючи стосунки, що було встановлено в судовому засіданні.

Отже, суд вважає, що факт родинних стосунків померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 та третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 не встановлений, підстав визнавати ОСОБА_3 спадкоємцем майна ОСОБА_8 немає.

Суд також бере до уваги, що постановою приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 09.12.2013 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_8 у зв'язку з тим, що він пропустив визначений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с. 96).

Стаття 1272 ЦК України передбачає наступне:

1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець ОСОБА_6 не надав письмової згоди ОСОБА_3 на прийняття спадщини.

ОСОБА_3 у своєму позові не пред`явив вимогу про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, і не навів поважної причини його пропуску.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права інших осіб.

Згідно з ч.2 п.23 Постанови свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки і позивачу ОСОБА_6, і третій особі з самостійними вимогами ОСОБА_3 нотаріус відмовив в оформлені права на спадщину, вони вправі були звернутися до суду за правилами позовного провадження, і суд може прийняти рішення по суті їх позовних вимог і розподілити судові витрати відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_6 є обгрунтованим і підлягає задоволенню, а у позові ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 328, 373, 392, 1216,1218, 1225, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 53, 55 КЗпШС Української РСР, керуючись ст.ст. 10,11, 57-61, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_6 до виконавчого комітету Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_3, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6 як спадкоємцем за законом першої черги після смерті його батька ОСОБА_8 право власності на земельну ділянку площею 9,9790 га, яка розташована на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223881200:02:001:0384, цільове призначенння - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У позові ОСОБА_3 до Васильківської сільської ради, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління Держземагенства у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом - відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 1521 гривня 80 копійок.

Судові витрати ОСОБА_3 залишити на ньому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя П. О. Бурда