Постанова

від 17.03.2015 по справі 826/19427/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/564

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 березня 2015 року 13:07 № 826/19427/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Коноваловій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномедекс Груп" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, за участі представників сторін:

представника позивача Ханіна Д.С.,

представника відповідача Івченко Я.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.03.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномедекс Груп" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19427/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, 26.01.2015 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом.

Відтак, позивачем заявлені наступні позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014р. № 00002521710;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014р. № 00002531710;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014р. № Ю-619;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014р. № 0002541710;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.11.2014р. № 0002971710.

В судовому засіданні 17.03.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі наказу від 01.09.2014 № 1579, згідно із пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України проведена фактична перевірка ТОВ "Техномедекс Груп" (код ЄДРПОУ 35756217) законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 31.07.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22 (т. 1, арк. 15-18).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22:

- п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1, пп. ""а" 171.2 ст. 171, пп. "а" 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5795,40 грн.;

- п. 2 ст. 6, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), що призвело до заниження суми утриманого та нарахованого єдиного соціального внеску у загальній сумі 16376,20 грн.

На підставі складеного акта перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22 податковим органом винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 № 00002521710, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 9903,36 грн., з якої: за основним платежем - 5795,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4107,96 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб (т. 1, арк. 37);

- податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 № 00002531710, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 510,00 грн., з якої: за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб (т. 1, арк. 38);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014 № Ю-619, якою вимагається сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі ст. 25 Закону № 2464-VI в розмірі 16376,20 грн. (штрафи -0,00 грн., пеня - 0,00 грн., т. 1, арк. 39);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014 № 0002541710, яким застосовані штрафні санкції за порушення п. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI в розмірі 8494,47 грн. (т. 1, арк. 40);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014 № 0002971710, яким застосовані штрафні санкції за порушення п. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI та на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI в розмірі 8188,10 грн. (т. 1, арк. 40).

Як вбачається із акта перевірки від 10.09.2014 № 10/26-57-17-02-22, підставою для прийняття спірних рішень було встановлення розбіжностей між фактично отриманою заробітною платою та нарахованою і виплаченою заробітною платою, згідно розрахунково-платіжних відомостей (розрахункових відомостей) за період з 01.01.2013р. по 31.07.2014 і податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за I-IV квартали 2013р., та І-ІІ квартали 2014р., що підтверджувалося зверненням менеджера з продажів ТОВ «Техномедекс-Груп» ОСОБА_3, яка стверджувала, що у зазначений період отримувала заробітну плату в розмірі 4000,00 грн. (т. 1, арк. 16).

Відповідно до звернення ОСОБА_3, загальна сума доходу складала 76000,00 грн., сума податку на доходи фізичних осіб, яку необхідно було утримати та перерахувати до бюджету - 10989,60 грн. Однак, загальна сума доходу нарахованого ОСОБА_3, відповідно до податкових розрахунків сум доходу склала 35921,19 грн., а сума утриманого податку на доходи фізичних осіб - 5194,20 грн. (т. 1, арк. 16).

Відтак, перевіркою було встановлено, що сума недоутриманого податку на доходи фізичних осіб складає 5795,40 грн.

Також, при обрахунку своєчасності та повноти нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску встановлено заниження фонду оплати праці ТОВ «Техномедекс-Груп» відносно громадянки ОСОБА_3 на cyму 40078,81 грн., а саме відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ та розрахунково-платіжних відомостей за період 01.01.2013р. по 31.07.2014р. фонд оплати праці ОСОБА_3 становив 35921,19 грн., відповідно до звернення, дохід за вищезазначений період склав 76000,00 грн., що призвело до заниження суми утриманого та нарахованого єдиного соціального внеску в розмірі 16376,20 грн. (т. 1, арк. 17).

Проте, позивач не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що відповідно до штатних розкладів ТОВ «Техномедекс Груп» за 2013р. - 2014р., затверджених наказами по підприємству заробітна плата ОСОБА_3 складала 1800 грн. протягом 2013р. - 2014р., а тому інформація зазначена ОСОБА_3 перевіряючим ДПІ в заяві та поясненні є неправдивою, зробленою з метою дискредитації ТОВ «Техномедекс Груп», шантажу та помсти і жодними належними первинними документами чи іншими об'єктивними даними, крім обмови вказаної особи не підтверджена (т. 1, арк. 5).

Відтак, позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 23.09.2014р. № 00002521710, № 00002531710, вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014р. № Ю-619, рішеннями про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014р. № 000254171, від 06.11.2014р. № 0002971710, а тому звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014р. № 00002521710, № 00002531710 суд зазначає наступне.

Як вбачається із заперечень відповідача, перевіркою встановлено неутримання та несплата (неперерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб ТОВ «Техномедекс Груп» під час виплати доходу у вигляді заробітної плати на користь ОСОБА_3 на суму 40078,81 грн., чим порушено п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1, пп. «а» п. 171.2 ст.171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України.

У зв'язку з чим, ТОВ «Техномедекс Груп» за результатами перевірки донараховано 5795,40 грн. податку на доходи фізичних осіб.

Проте, як вбачається з позовної заяви, ТОВ «Техномедекс Груп» зазначає про повну та своєчасну сплату податків з доходів фізичних осіб - працівників ТОВ «Техномедекс Груп», про що свідчать квартальні форми № 1ДФ за 2013р. - 2014р. подані в електронному вигляді.

В той же час, відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно із п. 171.2 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Отже, з наведеного вище вбачається, що ТОВ «Техномедекс Груп» було податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати ОСОБА_3

Згідно із пп. 14.1.54 п. 14. ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно із пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168. ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1 ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Крім того, п. 176.2 ст. 176 ПК України закріплено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, допитана в якості свідка ОСОБА_3 підтвердила, що розмір фактичної заробітної плати відрізнявся від офіційної, оскільки сума доходів за 6 (шість) місяців становила 24000,00 грн., а заробітну плату готівкою без відображення у відомостях їй виплачувала фінансовий директор ТОВ «Техномедекс Груп» ОСОБА_4.

Крім того, ОСОБА_3 повідомила суду, що заробітну плату на ТОВ «Техномедекс Груп» отримувала в наступних розмірах: перші два місяці - 2500,00 грн., далі - 4000,00 грн., а з лютого 2014 року - 7000,00 грн.

Відтак, поясненнями свідка ОСОБА_3 спростовуються твердження відповідача, що заробітна плата ОСОБА_3 складала 1800,00 грн.

Крім того, допитаний за ініціативою ТОВ «Техномедекс Груп» в судовому засіданні 17.03.2015 в якості свідка: ОСОБА_5, який працює головним бухгалтером на ТОВ «Техномедекс Груп» не спростував доводи ОСОБА_3 щодо отримання заробітної плати в готівковій формі та в розмірі значно більшому, ніж 1800,00 грн.

Дана особа, стверджувала, що Виплачувала ОСОБА_3 заробітну плату, яка відображена в звітності.

Разом з тим, показаннями ОСОБА_5 не спростовуються показання ОСОБА_3, оскільки остання стверджувала, що отримувала не відображені у звітності готівкою заробітну плату не від ОСОБА_5, а від іншої особи - фінансового директора ОСОБА_4.

Таким чином, суд погоджується з висновками ДПІ у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо донарахування ТОВ «Техномедекс Груп» податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5795,40 грн., у зв'язку з наявністю розбіжностей між фактично отриманою ОСОБА_3 заробітною платою (перші два місяці - 2500,00 грн., далі - 4000,00 грн., а з лютого 2014 року - 7000,00 грн.) і тією, яка зазначалася у бухгалтерських документах та податкових звітах ТОВ «Техномедекс Груп» (1800,00 грн.).

Крім того, відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ «Техномедекс Груп» у бухгалтерських документах та податкових звітах зазначило недостовірні відомості про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь ОСОБА_3, суми утриманого з них податку, які призвели до зменшення податкових зобов'язань платника податку, суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно застосовано до товариство штрафну санкцію у розмірі 510,00 грн.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у визнанні протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014р. № 00002521710, № 00002531710, оскільки позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014р. № Ю-619 та рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014р. № 000254171, від 06.11.2014р. № 0002971710 суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

П. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

За донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 455 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за № 1622/24154.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 4.5 та підпунктом 2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Згідно п. 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до п. 7.2.3 Інструкції, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у таких порядку та розмірах:

для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимальний їх розмір, визначений цим підпунктом. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску

Згідно п. 6.3 Інструкції, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем була виявлена недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску у позивача в розмірі 16376,20 грн. на яку було застосовано штрафну санкцію в сумі 16682,57 грн. (8494,47 грн. + 8188,10 грн.), оскільки, згідно пояснень колишнього працівника ОСОБА_3 заробітна плата на товаристві виплачувалася у конвертах.

Виходячи з різниці між сумою доходу, відображеного у податковій звітності, що подана до територіального органу Міндоходів України та сумою, отриманою ОСОБА_3 фактично, відповідачем проведено донарахування (доутримання) відповідних податків та зборів.

Проте, позивач вважає, що контролюючий орган, не взявши до уваги первинні бухгалтерські документи позивача, відомості про нарахування заробітної плати, необґрунтовано послався як на підставу для висновку в акті перевірки про виплату позивачем не облікованих доходів у вигляді заробітної плати лише на пояснення особи, яка працювала на товаристві, а тому правові підстави для донарахування (доутримання) відповідних податків та зборів відсутні.

Однак, суд звертає увагу позивача, що в судовому засіданні 27.01.2015 була допитана в якості свідка: ОСОБА_3, яка перебуваючи під присягою свідка, та, яку було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань, підтвердила суду про отримання заробітної плати в готівковій формі, яку видавала фінансовий директор ТОВ «Техномедекс Груп» ОСОБА_4.

Також, свідок підтвердила, що розмір фактичної заробітної плати відрізнявся від офіційної, оскільки сума доходів за 6 (шість) місяців становила 24000,00 грн.

Відтак, згідно пояснень ОСОБА_3 було встановлено, що ОСОБА_4 виплачувала ОСОБА_3 заробітну плату в наступних розмірах: перші два місяці - 2500,00 грн., далі - 4000,00 грн., а з лютого 2014 року - 7000,00 грн.

Проте, свідок зазначила, що з квітня 2014 року не отримувала заробітну плату від ТОВ «Техномедекс Груп», ставка якої становила вже 7000,00 грн.

Крім цього, суд звертає увагу позивача, що допитаний в судовому засіданні 17.03.2015 в якості свідка: ОСОБА_5, який працює головним бухгалтером на ТОВ «Техномедекс Груп» не спростував доводи ОСОБА_3 щодо отримання заробітної плати в готівковій формі та в розмірі значно більшому, ніж 1800,00 грн., оскільки решту оплати ОСОБА_3 отримувала від іншої особи - фінансового директора ОСОБА_4.

При цьому, суд критично ставиться до пояснень позивача, що показання ОСОБА_3 про отримання необлікованої заробітної плати не підтвердженні первинними бухгалтерськими документами та звітністю, оскільки, підприємству донарахували оскаржене грошове зобов'язання, в тому числі за невідображення виплаченої ОСОБА_3 заробітної плати у первинній бухгалтерській документації та звітності.

Суть порушення саме і полягала в тому, що заробітна плата виплачена даним підприємством не була відображена в документації в установленому порядку і відповідні податки та збори не були виплачені підприємством.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відтак, показання ОСОБА_3 як свідка, в даному випадку, є належними та допустими доказами.

Враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що ДПІ у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві правомірно застосувала штрафну санкцію в сумі 16682,57 грн. (8494,47 грн. + 8188,10 грн.) на недоїмку позивача в розмірі 16376,20 грн., оскільки, згідно пояснень свідка: ОСОБА_3 підтверджується факт розбіжностей між заробітною платою, яку вона фактично отримувала і тією, яка зазначалася у бухгалтерських документах та податкових звітах ТОВ «Техномедекс Груп».

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.09.2014р. № Ю-619 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.09.2014р. № 000254171, від 06.11.2014р. № 0002971710 є правомірними, а, відтак, позовні вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В даному випадку відсутнє документальне підтвердження судових витрат відповідача, а тому вони стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Техномедекс Груп» повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техномедекс Груп» (код ЄДРПОУ 35756217) решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 березня 2015 року.