Постанова

від 19.03.2015 по справі 913/903/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2015 р. Справа № 913/903/14

Колегія суддів у складі

головуючого судді Шепітько І.І., судді Бондаренко В.П., суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новиковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Фоменко Н.Ю. за дорученням від 26.12.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 1245 Л/1-32) на рішення господарського суду Луганської області від 16 червня 2014 року у справі

за позовом Закрите акціонерне товариство «Рубіжанськбуд», м.Рубіжне, Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс 2006», м. Кремінна, Луганська область

про зобов'язання повернути майно

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Луганської області від 16 червня 2014 року (суддя Кірпа Т.С.) позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "Фортекс-2006" повернути Закритому акціонерному товариства "Рубіжанськбуд" 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 «А», отриманого без достатніх правових підстав. Стягнуто з ЗАТ "Рубіжанськбуд" в доход Державного бюджету України недосплачений судовий збір в сумі 2773,77 грн. Стягнуто з ТОВ "Фортекс-2006" на користь ЗАТ "Рубіжанськбуд" судовий збір у сумі 3991,77 грн. (а.с. 21-26).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 16 червня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує на те, що ТОВ «Фортекс 2006» на законних підставах набуло право власності на об'єкт, визначений в Договорі купівлі-продажу від 24.09.2010 року і є добросовісним набувачем об'єкту нерухомості, у зв'язку з чим у господарського суду відсутні підстави для застосування до цих правовідносин ст.1212 ЦК України (а.с. 39-42).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства, просить рішення господарського суду Луганської області від 16 червня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що припис п. 3 ч. З ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовується в разі необхідності повернення виконаного однією із сторін Договору при його достроковому припиненні, та надає таке право вже не стороні договору (оскільки договір достроково припинено), а суб'єкту, який вже втратив статус сторони Договору (54-56).

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду (а.с.52).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Луганської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 24.09.2010 між ЗАТ "Рубіжанськбуд" (продавець) та ТОВ "Фортекс-2006" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу 37/50 часток об'єкта нерухомого майна (а.с.60,61).

Відповідно до п.1 Договору ЗАТ "Рубіжанськбуд" передає у власність ТОВ "Фортекс-2006" 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Луганська область, м. Рубіжне. пр. Першотравневий. буд.43 "А".

Згідно з п. 3 Договору продаж 37/50 часток об'єкту нерухомого майна проводиться за сумцу 199588.46 грн. (в тому числі ПДВ - 33264.74 грн), які за згодою сторін Покупець зобов'язується перераховувати на рахунок Продавця щомісячно, починаючи з 01.10.2010 року по 01.10.2013 року.

У п. 6 Договору сторони визначили, що право власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна переходить до покупця після підписання сторонами двохстороннього акту прийому-передачі об'єкта та державної реєстрації цього права власності.

З Акту прийому-передачі від 24.09.2010 року вбачається, що ЗАТ "Рубіжанськбуд" (продавець) передав згідно Договору купівлі-продажу 37/50 часток об'єкта нерухомого майна від 24.09.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області Нецвітай О.В. у власність покупця, а покупець ТОВ "Фортекс-2006" прийняв 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Рубіжне. пр. Першотравневий. буд.43 "А", загальною вартістю 199588,46 грн., в тому числі ПДВ (а.с.62).

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Луганської області від 17.05.2012 року у справі № 20/68б/2011 Закрите акціонерне товариство «Рубіжанськбуд» (м.Рубіжне, Луганської обл., вул. Леніна, 4, код 01240918) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ЗАТ «Рубіжанськбуд» арбітражного керуючого Шалашного Л.О. (а.с.58,59).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.05.2013 року у справі № № 20/68б/2011 задоволено заяву ліквідатора ЗВТ «Рубіжанськбуд» Шалашного Л.О., розірвано Договір купівлі-продажу 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 "А", укладений між Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд", ідентифікаційний код 01240918, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006", ідентифікаційний код 34688838, визнано права власності на 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 «А», за ЗАТ «Рубіжанськбуд», м. Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01240918, зобов'язано ТОВ «Фортекс-2006» передати ЗАТ «Рубіжанськбуд», м. Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01240918, оригінали всіх правовстановлюючих документів на 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд 43 «А» (а.с.65-69).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року у справі № 20/68б/2011 апеляційну скаргу ТОВ "Фортекс 2006" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.2013 року залишено без змін (а.с.70-74).

Постановою Вищого господарського суду України від 26 листопада 2013 року у справі № 20/68б/2011 касаційну скаргу ТОВ "Фортекс 2006" задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року та ухвалу господарського суду Луганської області від 23.05.2013 року в частині розірвання Договору купівлі-продажу 37/50 часток об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 "А", укладений між Закритим акціонерним товариством "Рубіжанськбуд", ідентифікаційний код 01240918, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс-2006", ідентифікаційний код 34688838 залишено без змін, в іншій частиін скасовано (а.с.76-80).

У постанові Вищого господарського суду України від 26 листопада 2013 року зазначено, що під час с розгляду даної справи судами обґрунтовано встановлено, що в порушення умов Договору купівлі-продажу від 24.09.2010 року, відповідач не виконував зобов'язання за Договором по оплаті придбаного майна, загальна вартість якого склала 199588,46грн. (в тому числі ПДВ - 33264,74грн.), яку Покупець зобов'язався перерахувати на рахунок Продавця щомісячно, починаючи з 01.10.2010 року по 01.10.2013 року. Останню оплату відповідач здійснив в травні 2011 року і станом на день звернення до суду залишок заборгованості складав 154532,46 грн., що відповідачем не заперечувалось.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приймаючи до уваги, що відповідач не повернув спірне приміщення, ЗАТ «Рубіжанськбуд» звернувся з позовом про зобов'язання ТОВ «Фортекс-2006» повернути ЗАТ «Рубіжанськбуд» 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 «А», отриманого без достатніх правових підстав, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України .

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Приймаючи до уваги, що умовами Договору купівлі-продажу 37/50 часток об'єкта нерухомого майна було передбачено продаж майна зі розстроченням платежу, до вказаних правовідносин має застосовуються норми ст.ст. 692, 694, 695 ЦК України.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У ч.І ст.694 ЦК України зазначено, що Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Згідно з ч.І ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 695 ЦК України якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зі змісту цієї норми убачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

У розумінні приписів п.3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України необхідність у поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору. Якщо одна сторона своє зобов'язання до цього належно виконала, таке виконання втрачає правову підставу.

Зокрема, ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що сторона договору не має права вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому за приписами вказаної норми право вимагати повернення виконаного надається не стороні договору, а суб'єкту, який уже втратив статус сторони договору. Аналогічно й обов'язок повернення несе не сторона договору, а суб'єкт, котрий мав такий статус у минулому проте, в подальшому, його втратив.

Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.08.2013 року по справі №922/568/13-г.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правило п. З ч. З ст. 1212 ЦК України є найбільш складним для правозастосування. Необхідність у поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі до строкового припинення договору (до його повного виконання). Якщо одна сторона своє зобов'язання до цього належно виконала, таке виконання втрачає правову підставу. У випадках коли положеннями законодавства про окремі види зобов'язань передбачено обов'язок повернути отримане на виконання зобов'язання у зв'язку з достроковим припиненням зустрічного зобов'язання, повернення отриманого регулюється нормами інституту, що поширюються на відповідні зобов'язальні правовідносини. Якщо відпо відний правовий інститут не містить таких норм, повернення виконаного здійснюється відповідно до норм інституту набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Застосуванню цих норм при зміні або розірванні договору не перешкоджає ч. 4 ст. 553 ЦК України. Дійсно, право вимагати повернення виконаного надається не стороні договору, а суб'єкту, який уже втратив статус сторони договору. Аналогічно й обов'язок повернення несе не сторона договору, а суб'єкт, який мав такий статус у минулому.

Таким чином, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Зазначена правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року.

Приймаючи до уваги, що ТОВ «Фортекс-2006» не виконав зобов'язання за Договором купівлі-продажу 37/50 часток об'єкта нерухомого майна і даний Договір розірвано, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що підстава для набуття ТОВ «Фортекс-2006» 37/50 часток об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: Луганська область, місто Рубіжне, пр. Першотравневий, буд.43 «А» відпала, у зв'язку із чим вказане майно підлягає поверненню.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання повернути позивачу 37/50 часток об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Рубіжне Луганської області, пр. Першотравневий, буд. 43 «А» підлягають задоволенню.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, матеріали справи та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає статтям 43, 85 ГПК України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, у зв'язку з чим підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. За таких обставин, рішення господарського суду Луганської області від 16 червня 2014 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 16 червня 2014 року у справі № 913/903/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 24.03.2015 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Медуниця О.Є.