Постанова

від 24.03.2015 по справі 39/250-54/121

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 39/250-54/121

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційні скарги заступника прокурора міста Києва, м. Київ, та Національної телекомпанії України, м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2014

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014

у справі № 39/250-54/121

за позовом дочірнього підприємства "Науково-виробниче об'єднання "ПОВЕРХНОСТЬ" (далі - Підприємство), м. Київ,

до Національної телекомпанії України (далі - Телекомпанія), м. Київ,

за участю прокуратури міста Києва (далі -прокуратура), м. Київ,

про стягнення 31 125 000, 00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Самойленко В.В. директор, Зеленський І.О. предст. (дов. від 01.10.2014), Клименко Р.В. предст. (дов. від 01.10.2014)

відповідача - Любченко О.М. предст. (дов. від 10.04.2014)

прокуратури - Романов Р.О. посв. № 014714 від 21.01.2013

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Телекомпанії про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 31 125 000,00 грн. компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2009 у справі № 39/250 (суддя Гумега О.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 (судді Острович С.Е. -головуючий, Дзюбко П.О., Шипко В.В.), позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 21 420 000,00 грн. компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності, 17 548,92 грн. державного мита, 215,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2010 судові акти попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У новому розгляді справи рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2011 у справі № 39/250-54/121 (суддя Прокопенко Л.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 21 420 000,00 грн. компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності, 17 548,92 грн. держмита, 215,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 (судді Ткаченко Б.О. -головуючий, Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.) рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2011 скасовано, прийнято нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 13 877 010,00 грн. компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності та судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2013 судові акти попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У новому розгляді справи № 39/250-54/121 рішенням господарського суду мста Києва від 04.08.2014 (судді Марченко О.В. - головуючий, Васильченко Т.В., Нечай О.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 (судді Доманська М.Л. -головуючий, Гарник Л.Л., Копитова О.С.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 18 270 000,00 грн. компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності, 14 968,19 грн. державного мита, 183, 43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статей 424, 440, 443 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статей 1, 8, 36, 42, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі -Закон) мотивовано встановленням факту неправомірного використання відповідачем аудіовізуальних творів, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, шляхом їх публічного сповіщення та наявності правових підстав для стягнення з відповідача компенсації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України прокурор просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі Телекомпанія просить судові акти попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судовому засіданні 03.03.2015 оголошено перерву до 24.03.2015.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення прокуратури та представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг прокурора та Телекомпанії частково з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- закрите акціонерне товариство "ТТО АМиК" (юридична особа за законодавством Російської Федерації) за договором від 26.12.2007 № 101 (далі- Договір № 101) передало позивачу виключні права на:

· здійснення телевізійної зйомки, створення аудіоверсії 11 концертів "КВН-2008. Открытая Украинская лига" та наступне створення із аудіоверсії аудіовізуальних творів;

· виключне право на використання телевізійних передач "КВН-2008. Высшая лига", "КВН-2008. Премьер лига". Кількість випусків КВН-2008. Высшая лига" - 12. Кількість випусків "КВН-2008. Премьер лига" - 10;

· виключне право на здійснення по ефірному, супутниковому та кабельному телебаченню прем'єрної та подальших телевізійних трансляцій створених позивачем із аудіоверсії концертів "КВН-2008. Открытая Украинская лига" аудіовізуальних творів та телепередач "КВН-2008. Высшая лига", "КВН-2008. Премьер лига";

- строк дії прав правоотримувача на телепередачі: "КВН-2008. Высшая лига" - з 01.01.2008 по 01.01.2018; "КВН-2008. Премьер лига" -з 01.01.2008 по 01.01.2018;

- вартість прав на твори та передачі, які отримані позивачем за зазначеним договором, становить 2 400 000,00 доларів США (пункт 2.1 Договору № 101);

- позивач передавав відповідачу матеріальні носії із записами програм "КВН" за актами приймання-передачі: від 12.10.2008 № 2, від 19.10.2008 № 3, від 25.10.2008 № 4, від 02.11.2008 № 5, від 09.11.2008 № 6, від 16.11.2008 № 7, від 23.11.2008 № 8, від 30.11.2008 № 9, від 14.12.2008 № 11, від 07.12.2008 № 10, від 28.12.2008 № 12, від 08.01.2009 № 1, від 18.01.2009 № 2, від 25.01.2009 № 3, від 08.02.2009 № 5, від 15.02.2009 № 6, від 22.02.2009 № 7, від 15.03.2009 № 8;

- здійснюючи моніторинг телевізійного простору України, товариство з обмеженою відповідальністю "Комунікаційний альянс" (далі -ТОВ "Комунікаційний альянс"), яке перемогло у відкритих пропозиціях на моніторинг ТАМ панелі у 2008 - 2012 роках, оголошених асоціацією "Індустріальний Телевізійний комітет", у період з 04.10.2008 по 05.04.2009 зафіксувало факти телевізійної трансляції в ефірі каналу "Перший" програм "КВН-2008. Открытая Украинская Лига", "КВН-2008. Высшая лига", "КВН-2008. Премьер лига" загальним хронометражем більше 40 годин ефірного часу;

- факт телевізійної трансляції програм "КВН" в ефірі каналу відповідача "Перший" підтверджується такими доказами:

· засвідченою печаткою Телекомпанії ефірною довідкою відповідача із зазначенням дати та часу трансляції програми "КВН-2008" на "Першому Національному",

· DVD -дисками із записами відповідних програм "КВН", трансляція яких здійснювалася відповідачем;

· ефірними довідками ТОВ "Комунікаційний альянс", в яких міститься інформація щодо розміщених рекламних, спонсорських матеріалів в ефірі телевізійного каналу Телекомпанії "Перший" під час здійснення телевізійної трансляції програм "КВН";

· інформацією щодо трансляції анонсів програм "КВН" в ефірі телевізійного каналу Телекомпанії "Перший";

· журналами з розміщеними телевізійними програмами відповідача, в яких зазначаються в тому числі і телепрограми "КВН", зокрема "Спутник телезрителя", "Парк";

- згідно з висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 13.03.2012 № 7251/11-12/11950/11-45, яка призначена ухвалою суду, вартість прав одноразового використання 23 програм "КВН" шляхом їх публічного сповіщення на телевізійному каналі "Перший національний" складала не менше ніж 13 876 925,88 грн. Висновком встановлено також, що вартість прав на об'єкти інтелектуальної власності (програм КВН) документально підтверджується витратами, понесеними позивачем згідно з документами, наявними в матеріалах справи, а саме: ліцензійним договором від 26.12.2007 № 101 на суму 12 120 000,00 грн.; договором від 12.09.2008 № 47, договором від 01.05.2008, договором від 25.05.2008, договором від 11.02.2008 № 31 укладеним Підприємством та ТОВ "АМІК Україна" та звітами до цих договорів на загальну суму 887 200,00 грн. (разом з ПДВ). Сума без ПДВ 739 400,00 грн.; договором від 27.02.2008 № 102-з/08/13, укладеним Підприємством та державним підприємством "Готель "Україна" на суму 30 896,47 грн. (разом з ПДВ), сума без ПДВ 25 746,67 грн.; договором від 18.03.2008 № 2/03-08/26, укладеним Підприємством та ТОВ "Тік-Так" на суму 451 872,00 грн. (разом з ПДВ), сума без ПДВ 376 560 грн. Договорами від 24.05.2008 № 99(1)/32, від 20.11.2008 № 209(1)/41, від 24.03.2008 № 48(1)/27, укладеними Підприємством та ДКП "Телерадіокомпанія "Київ" та актами до Договорів у сумі 63 606,00 грн. (разом з ПДВ), сума без ПДВ 53 005,00 грн., та іншими рахунками-фактурами, приєднаними до матеріалів справи позивачем, щодо здійснення оплат зі свого особистого рахунку на суму 323 274,27 грн. (разом з ПДВ), сума без ПДВ 269 393,23 грн.; розмір витрат, пов'язаних зі створенням 23 програм КВК, що документально підтверджуються та фактично понесених Підприємством, складає 13 584 104,23 грн.; балансова вартість нематеріального активу - програм КВК складається з документально підтверджених витрат на його створення та становить 13 584 104,23 грн.; не відносяться до складу витрат на створення програм КВК витрати на оренду "чорного кабінету" в сумі 4 000,00 грн. та комісійна винагорода повіреному в сумі 400,00 грн., разом 4 400,00 грн.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 31 125 000,00 грн. компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності позивача внаслідок здійснення відповідачем трансляції програм "КВН" в ефірі телеканалу "Перший", виключні права на які належать позивачу, без дозволу останнього.

Частиною першою статті 420 ЦК України встановлено, що до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать, зокрема, літературні та художні твори; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 433 ЦК України зазначено, що об'єктами авторського права є твори, а саме: літературні та художні твори, зокрема: аудіовізуальні твори.

Разом з тим відповідно до пункту 7 частини першої статті 8 Закону об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: аудіовізуальні твори.

Статтею 1 Закону встановлено, що аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

За приписами статті 35 Закону об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми, відеограми; в) передачі (програми) організацій мовлення.

У відповідності до статті 421 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до статті 449 ЦК України об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є: а) виконання; б) фонограми; в) відеограми; г) програми (передачі) організацій мовлення.

Як передбачено приписами статті 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

У відповідності до статті 7 Закону суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Разом з цим відповідно до статті 450 ЦК України первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення вважається особа, ім'я (найменування) якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення. Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону суб'єктами суміжних прав є: а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; г) організації мовлення та їх правонаступники.

З урахуванням умов Договору № 101 судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач є суб'єктом авторських і суміжних прав щодо об'єктів, права на які передані йому за Договором № 101, та власником на території України виключних майнових авторських прав на створені ним на основі переданих ЗАТ "ТТО АМиК" об'єктів, що дає право позивачу звернутися з позовом до суду для захисту таких прав та вимагати виплати компенсації у випадку їх порушення.

Відповідно до частини першої статті 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною першою статті 426 ЦК України передбачено, що способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з приписами частини першої статті 32 Закону автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (частина перша статті 440 ЦК України).

Пунктом 1 та 2 частини першої статті 441 ЦК України встановлено, що використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

Згідно з частиною першою статті 442 ЦК України твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

Статтею 1 Закону встановлено, що відтворення - це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

Відповідно до частини першої статті 455 ЦК України використанням передачі (програми) організації мовлення є: здійснення (трансляція, ретрансляція) передачі (програми) організації мовлення; записування (фіксування) передачі (програми) організації мовлення, якщо таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та здійснення її за допомогою технічних засобів; відтворення запису передачі (програми) організації мовлення; представлення передачі (програми) організації мовлення публіці у місці, де встановлено вхідну плату.

Статтею 1 Закону встановлено, що публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Крім того, згаданою статтею встановлено, що запис (звукозапис, відеозапис) - це фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою.

На підставі аналізу норм чинного законодавства України суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що трансляція є публічним сповіщенням, тобто передбаченим Законом способом використання об'єктів права інтелектуальної власності.

У відповідності до частини першої статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з приписами частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною другою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про інформацію" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Згідно з приписами частини першої статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведені вимоги чинного законодавства були враховані судами попередніх інстанцій, які дали належну оцінку поданим у справі доказам і встановили факт здійснення відповідачем трансляції аудіовізуальних творів "КВН-2008. Открытая Украинская Лига", "КВН-2008. Высшая лига", "КВН-2008. Премьер лига", майнові авторські права на які належать позивачу.

Згідно з приписами частини другої статті 1107 ЦК України договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, акти-приймання передачі матеріальних носіїв із записами програм "КВН" не є ліцензійними договорами, які дають відповідачу право на трансляцію відповідних творів, оскільки ліцензійний договір (ліцензійні договори) у письмовій формі сторонами спору не укладалися.

У пункті "г" частини першої статті 52 Закону встановлено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" частини другої згаданої статті передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

У стягненні компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що: відповідач здійснював використання належних позивачу об'єктів авторських прав, усвідомлюючи протиправність своїх дій; використання таких об'єктів носило тривалий систематичний характер, було багаторазовим, вчинялося умисно; розмір доходу від розміщення рекламних та спонсорських матеріалів у програмах "КВН", трансляція яких здійснювалася відповідачем, є значним.

З урахуванням наведеного судами визначено суму компенсації у розмірі 18 270 000,00 грн. (15 000 мінімальних заробітних плат станом на час прийняття рішення у справі).

Проте у визначенні суми компенсації суди попередніх інстанцій помилково не врахували факт передачі позивачем відповідачу за актами приймання-передачі матеріальних носіїв із записами програм "КВН" (у яких зазначено "для показа на телеканале УТ-1") та здійснення кожної наступної передачі носіїв після попереднього неправомірного використання відповідачем програм "КВН" (з фіксацією позивачем такого факту), тобто судами не враховано, що позивач фактично усвідомлював та допускав у майбутньому порушення своїх прав, і сам цьому сприяв.

Таким чином, за наведених обставин належною та достатньою є сума компенсації у розмірі 1 218 000,00 грн. (1 000 мінімальних заробітних плат станом на час прийняття рішення у справі), у зв'язку з чим судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів підлягають зміні із здійсненням нового розподілу судових витрат.

Судовий збір у розмірі 34 104,00 грн. за розгляд касаційної скарги Телекомпанії (розрахований із суми 17 052 000,00 грн., щодо якої судові рішення попередніх інстанцій підлягають зміні з відмовою у позові у відповідній частині) підлягає відшкодуванню Телекомпанії за рахунок Підприємства.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги заступника прокурора міста Києва та Національної телекомпанії України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 зі справи №39/250-54/121 змінити, виклавши резолютивну частину зазначеного рішення господарського суду міста Києва в такій редакції:

" 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної телекомпанії України на користь дочірнього підприємства "Науково-виробниче об'єднання "ПОВЕРХНОСТЬ" 1 218 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 997,88 грн. державного мита, 12,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У решті позову відмовити".

3. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2014 у справі № 39/250-54/121 у зміненій частині, - у разі подання Національною телекомпанією України відповідних заяви та довідки.

4. Стягнути з дочірнього підприємства "Науково-виробниче об'єднання "ПОВЕРХНОСТЬ" на користь Національної телекомпанії України 34 104,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з дочірнього підприємства "Науково-виробниче об'єднання "ПОВЕРХНОСТЬ" на користь Національної телекомпанії України 34 104,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Суддя В. Палій

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко