cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" березня 2015 р. Справа № 907/845/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Марко Р.І.
суддів Кордюк Г.Т.
Костів Т.С.
при секретарі судового засідання Греділь М.І.
з участю представників:
від прокуратури: Макогон Ю.І.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянув апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ренет", с.Пийтерфолво, Виноградівського району, Закарпатської області за вих.№88 від 21.11.2014р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.11.2014р.
у справі № 907/845/14
за позовом прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі Виноградівської райдержадміністрації, м.Виноградів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Управління Держземагенства у Виноградівському районі, м.Виноградів
до відповідача Фермерського господарства "Ренет", с.Пийтерфолво, Виноградівського району, Закарпатської області
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.11.2014р. у справі № 907/845/14 (суддя Русняк В.С.) задоволено позов прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі Виноградівської райдержадміністрації до Фермерського господарства "Ренет" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007р., а саме внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007 року, укладеного між Виноградівською районною державною адміністрацією Закарпатської області та Фермерським господарством „Ренет", виклавши п. 8 його у наступній редакції: „8. Орендна плата вноситься у формі та розмірі: 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та становить 27 419,28 грн. (двадцять сім тисяч чотириста дев'ятнадцять грн. 28 коп.) в рік"
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 10.11.2014р. у даній справі та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при винесенні даного рішення норм матеріального права, скаржник стверджує, що в період з 14.11.2007 року по 14.11.2014 року нова нормативна грошова оцінка у відповідності до Закону України "Про оцінку земель" не проводилась, а довідки про грошову оцінку сільськогосподарських угідь від 10.06.2014р. № 14-703-0.3-2704/2-14, подані позивачем в якості розрахунку нормативної грошової оцінки не є належним і допустимим доказом.
В підтвердження своєї позиції скаржник покликається на норми Закону України "Про оцінку земель", у відповідності до яких документом, що є підставою для визначення вартості земельної ділянки, а відповідно і розміру орендної плати є витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Оскільки такий документ позивачем не долучено до матеріалів справи, судом безпідставно внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007 року, укладеного між Виноградівською районною державною адміністрацією Закарпатської області та Фермерським господарством „Ренет" в частині розміру орендної плати в сумі 27419,28 грн.
Прокурор та позивач подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких проти доводів зазначених в апеляційній скарзі заперечили, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Прокурор в судових засіданнях підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, надав пояснення по суті спору, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Позивач та відповідач явку повноважних представників в судові засідання не забезпечили, подали клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі повноважного представника за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що ухвалами суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників позивач та відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 23.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, який підтримали свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14.11.2007 року між Виноградівською райдержадміністрацією та Фермерським господарством „Ренет" укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 37,3570 га-рілля, в тому числі: контур 690-13,7267 га, контур 682-23,6303 га.
Згідно п.6 даного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 301191,61 грн.
Відповідно до п.7 договору даний договір укладений на 49 років.
У відповідності до п.8 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі : 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3011,9 грн. в рік . Орендна плата вноситься виключно в грошовій формі на відповідний рахунок орендодавця. Пунктом 9 зазначається обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затвердженими кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. При цьому, пунктом 12 договору сторони також обумовили, що розмір орендної плати переглядається 1 раз в три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.34 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. № 1166-VII внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме відповідно до підпункту 288.5.1, пункту 288.5, ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
У зв'язку з необхідністю приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства Виноградівська РДА неодноразово зверталася до відповідача про необхідність укладення додаткової угоди щодо зміни орендної плати та приведення договору у відповідність з чинним законодавством (рекомендовані листи № 01-08.1/1453 від 30.05.2014 року та № 01-08.1/1628 від 24.06.2014 року,). Проте, як стверджено позивачем та не спростовано відповідачем, такі останнім були залишені без відповіді та задоволення.
Вищенаведене стало підставою для звернення прокурора Виноградівського району в інтересах держави в особі Виноградівської райдержадміністрації з позовом до Фермерського господарства "Ренет" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007 року в частині розміру орендної плати.
Статтею 30 Закону України „Про оренду землі" зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
Нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є законодавчо регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду встановленого умовами договору розміру орендної плати.
Можливість перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору за земельні ділянки державної та комунальної власності, у разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати, яка є регульованою ціною, передбачена і п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6. При цьому акцентовано, що надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо надсилання інший стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).
Згідно ст. 15 Закону України „Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Частинами 1, 2 ст. 21 Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 288.1. Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно п. 289.1. для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. При цьому, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.1, пункту 288.5, ст.288 Податкового кодексу)
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України „Про оцінку земель", відповідно до абзацу п'ятого статті 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 Закону).
Згідно зі статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.
Статтею 20 Закону України „Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до статті 23 Закону України „Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.
Як вбачається з матеріалів справи на момент подачі позову, нова нормативно грошова оцінка у встановленому законодавством порядку не проводилася, уповноваженими органами, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, не затверджувалася.
Довідки про грошову оцінку сільськогосподарських угідь №14-703-0.3-2704/2-14 від 10.06.2014 року, у відповідності до яких вартість земельної ділянки 23,6303 в контурі 682 складає - 578138,84 грн., та земельної ділянки в контурі 690, площею 13,7267 га складає - 335837,40 грн. подані позивачем, не є належним і допустимим доказом у підтвердження проведення нормативно-грошової оцінки та не є технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформлено у відповідності до норм „Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 27.01.06 р. № 18/15/21/11
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність вимоги прокурора та позивача про зміну договору оренди в частині розміру орендної плати, однак помилково взяв за основу розрахунку розміру орендної плати грошову оцінку сільськогосподарських угідь, зазначену в довідках №14-703-0.3-2704/2-14 від 10.06.2014 року, так як у відповідності до вимог проаналізованого вище законодавства розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Оскільки, в договорі оренди від 14.11.2007р., а саме в п.6 договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 301191,61 грн., докази проведення нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є предметом даного договору, у матеріалах справи відсутні, судова колегія приходить до висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріальної права, зокрема норм Податкового кодексу України та Закону України "Про оренду землі".
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Закарпатської області від 10.11.2014р. частковому скасуванню.
Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 10.11.2014 року у даній справі в апеляційному порядку покласти на відповідача в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України .
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ренет" вих.№88 від 21.11.2014р. задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 10.11.2014р у справі № 907/845/14 скасувати частково.
3. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.
4. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2007 року, укладеного між Виноградівською районною державною адміністрацією Закарпатської області та Фермерським господарством „Ренет", виклавши п. 8 його у наступній редакції: „ 8. Орендна плата вноситься у формі та розмірі: 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та становить 9035,75 грн. (дев"ять тисяч тридцять п"ять гривень сімдесять п"ять копійок ) в рік".
5. Стягнути з Фермерського господарства „Ренет", вул.Ф.Ракоці, 75, с.Пийтерфолво, Виноградівський район Закарпатська обл. (код ЄДРПОУ 33129934) в доход Державного бюджету України, а саме (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м.Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
6. Стягнути з Фермерського господарства „Ренет", вул.Ф.Ракоці, 75, с.Пийтерфолво, Виноградівський район Закарпатська обл. (код ЄДРПОУ 33129934) в доход Державного бюджету України, а саме (банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, отримувач коштів - УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, рахунок отримувача 31216206782006, код отримувача 38007620) на суму 609,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги у Львівському апеляційному господарському суді.
7. На виконання постанови господарському суду Закарпатської області видати накази у відповідності до ст.116 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .
Повний текст постанови виготовлений 25.03.2015 р.
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Костів Т.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2015 |
Оприлюднено | 30.03.2015 |
Номер документу | 43246189 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні