Постанова

від 17.03.2015 по справі 925/1459/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа№ 925/1459/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Новікова М.М.

секретар: Горбунова М.Є.

за участю представників:

прокуратури: не з'явилися;

позивача: Демиденко О.А.;

відповідача-1: не з'явилися;

відповідача-2: не з'явилися;

третя особа: не з'явилися;

Відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції в Черкаській області: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Черкаситурист" Приватного

акціонерного товариства "Укрпрофтур"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 19.12.2014р., винесену за результатами розгляду

скарг Дочірнього підприємства "Черкаситурист" Приватного

акціонерного товариства "Укрпрофтур"

на дії державного виконавця

у справі №925/1459/13 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах

держави в особі Фонду державного майна України

до 1) Дочірнього підприємства "Черкаситурист" приватного

акціонерного товариства "Укрпрофтур"

2) Золотоніської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача: Державна інспекція сільського господарства в Черкаській

області

про визнання недійсним розпорядження та скасування

державного акту на право постійного користування

земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2014р. у справі №925/1459/13 скарги відповідача-1 від 29.10.2014 та 05.12.2014 року на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції у Черкаській області по виконанню наказів господарського суду Черкаської області було відхилено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2014р. у справі №925/1459/13, постановити нову ухвалу, якою скарги відповідача-1 задовольнити. Визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. протиправними та скасувати постанови від 06.10.2014р. і від 21.11.2014р. про накладення на відповідача-1 штрафу.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, а саме положення Закону України „Про виконавче провадження". Зокрема, відповідач-1 наголошував на наступному:

- постанова про відмову в задоволенні клопотання відповідача-1 від 29.09.2014р. про відкладення провадження виконавчих дій державним виконавцем не виносилася;

- державний виконавець не мав права виносити постанову від 06.10.2014р. про накладення на відповідача-1 штрафу у розмірі 680,00 грн., оскільки відповідач-1 звернувся до нього з клопотанням про відкладення провадження виконавчих дій, яке державним виконавцем не було розглянуто;

- вимога державного виконавця від 08.10.2014р. була отримана відповідачем-1 лише 21.10.2014р., тоді як строк на виконання вимоги було встановлено до 13.10.2014р. Окрім того, у період з 07.10.2014р. по 14.10.2014р. керівник ДП «Черкаситурист» Лубнін О.О. перебував на лікарняному;

- оскільки відповідач-1 з об'єктивних причин не міг виконати вимогу від 08.10.2014р., накладення на нього штрафу постановою від 21.11.2014р. є неправомірним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2015р.

В судове засідання 03.03.2015р. з'явився лише представник позивача. Представники решти учасників судового процесу не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 03.03.2015р. представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015р., на підставі ст. ст. 69, 77, 102 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.03.2015р.

16.03.2015р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечувала проти апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість та непідтвердженість належними доказами, просила суд в задоволенні скарги відмовити.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Мартюк А.І., Новікова М.М.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015р. заперечував проти доводів відповідача-1, викладених в апеляційній скарзі, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін, як таку, що була прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представники відповідачів, третьої особи, прокуратури та Відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції в Черкаській області в судове засідання 17.03.2015р. не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін, третьої особи, прокуратури та Відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції в Черкаській області у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також приймаючи до уваги наявність доказів належного повідомлення сторін, третьої особи, прокуратури та Відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції в Черкаській області про місце, дату та час судового засідання, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутності представників відповідачів, третьої особи, прокуратури та Відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції в Черкаській області за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 17.03.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Золотоніський міжрайонний прокурор (далі - прокуратура) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - позивач) до Дочірнього підприємства "Черкаситурист" приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (далі - відповідач-1) та Золотоніської районної державної адміністрації (далі - відповідач-2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просив суд (том справи - 1, аркуші справи - 3-8, 87-88):

- визнати недійсним розпорядження відповідача-2 №215 від 21.07.1998р. "Про підтвердження права постійного користування земельними ділянками загальною площею 8,817 га, Черкаським обласним ДП "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур", на якій розміщений дитячий оздоровчий комплекс "Придніпровський", що знаходиться в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області;

- скасувати державний акт серії ІІ - ЧР №000048 на право постійного користування землею, що розташована в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області загальною площею 8,817 га, нормативна грошова оцінка якої складає 133 369,5 грн., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №60 від 04.02.1999р. та виданий Черкаському обласному дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур";

- зобов'язати відповідача-1 повернути державі в особі позивача земельну ділянку загальною площею 8,817 га, на якій розміщений туристичний комплекс "Придніпровський" в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.11.2013р. у справі №925/1459/13 позов було задоволено повністю (том справи - 1, аркуші справи - 144-150), а саме:

- визнано недійсним розпорядження відповідача-2 №215 від 21.07.1998 "Про підтвердження права постійного користування земельними ділянками загальною площею 8,817 га, Черкаським обласним дочірнім підприємством "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур", на якій розміщений дитячий оздоровчий комплекс "Придніпровський", що знаходиться в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області;

- скасовано державний акт серії II - ЧР №000048 на право постійного користування землею, що розташована в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області загальною площею 8,817 га, нормативна грошова оцінка якої складає 133 369,50 грн., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №60 від 04.02.1999р. та виданий Черкаському обласному дочірньому підприємстві "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур";

- зобов'язано відповідача-1 повернути державі в особі позивача земельну ділянку загальною площею 8,817 га, на якій розміщений туристичний комплекс "Придніпровський" в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, нормативна грошова оцінка якої складає 133 369,50 грн.;

- присуджено до стягнення з відповідача-1 в доход державного бюджету судовий збір в сумі 2 667,38 грн.;

- присуджено до стягнення з відповідача-2 в доход державного бюджету судовий збір в сумі 2 294,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014р. вищевказане судове рішення було залишено без змін (том справи - 1, аркуші справи - 253-257).

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2013р. у справі №925/1459/13 було видано накази від 05.05.2014р. (том справи - 1, аркуші справи - 271-274).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.06.2014р. було внесено виправлення в резолютивну частину рішення суду від 11.11.2013р. та в наказ від 05.05.2014р. про зобов'язання відповідача-1 повернути державі в особі позивача земельну ділянку загальною площею 8,817 га, на якій розміщений туристичний комплекс "Придніпровський" в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, нормативна грошова оцінка якої складає 133 369,50 грн. (том справи - 2, аркуші справи - 21-22).

24.06.2014р. видано наказ на виконання рішення від 11.11.2013р. та ухвали від 24.06.2014р., винесених Господарським судом Черкаської області у справі №925/1459/13 (том справи - 2, аркуш справи - 23).

У жовтні 2014 року відповідач-1 звернувся до Господарського суду Черкаської області із скаргою, в якій просив скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції у Черкаській області від 06.10.2014р. про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. Вимоги скарги обґрунтовані наступним:

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2014р. була отримана відповідачем-1 по пошті лише 12.08.2014р., тобто 7-денний строк на її добровільне виконання закінчувався 19.08.2014р. включно;

- 15.08.2014р. відповідач-1 направив позивачу запит з проханням надати інформацію про уповноважену особу від стягувача, оскільки виходячи зі змісту вимог державного виконавця вбачається, що без участі стягувача добровільне виконання судового рішення неможливе;

- 21.08.2014р. відповідач-1 направив державному виконавцю клопотання про відкладення провадження виконавчих дій. Хоча відповіді на клопотання відповідач-1 не отримав, постановою від 22.08.2014р. державний виконавець відклав провадження виконавчих дій до 01.09.2014р.;

- 19.09.2014р. позивач направив відповідачу-1 лист, в якому повідомив про те, що лише 17.09.2014р. позивач видав довіреність на ім'я Бобкової О.В. для вчинення дій, пов'язаних з поверненням державі земельної ділянки. На думку відповідача-1, такі дії позивача є черговим підтвердженням того, що до моменту видачі довіреності виконання рішення суду було неможливе з причин, які не пов'язані з відповідачем-1;

- в подальшому, під час підготовки необхідних документів для виконання рішення суду від засновника Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" була отримана інформація про те, що в.о. генерального директора не має повноважень на виконання зазначеного судового рішення. Для усунення вказаних перешкод 26.09.2014р. відповідач-1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" з листом, в якому просив надати згоду в.о. генерального директора Лубніну О.О. на складання та підписання акта приймання-передачі земельної ділянки;

- 29.09.2014р. відповідач-1 направив клопотання державному виконавцю про відкладення провадження виконавчих дій, в якому зазначив про те, що посадова особа боржника не має повноважень вчиняти дії щодо розпорядження майном без згоди засновника. Відповідь на клопотання відповідач-1 не отримав і досі;

- 14.10.2014р. після отримання листа від голови правління Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" з відмовою у наданні погодження на відчуження земельної ділянки та повідомлення що це є виключна компетенція загальних зборів, на адресу державного виконавця було направлено клопотання, в якому повідомлено про об'єктивні причини неможливості виконання судового рішення з поданням підтверджуючих документів;

- клопотання не було задоволено і 22.10.2014р. відповідач-1 отримав по пошті постанову від 06.10.2014р. про накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за невиконання рішення суду.

У грудні 2014р. відповідач-1 подав Господарського суду Черкаської області скаргу, в якій він просив визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. протиправними та скасувати постанову від 21.11.2014р. про накладення штрафу в розмірі 1 360,00 грн. Вимоги скарги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вимога від 08.10.2014р. не могла бути виконана з поважних причин, наступні вимоги на адресу скаржника не направлялись, новий строк на виконання рішення суду державним виконавцем не визначався.

Ухвалою Господарський суд Черкаської області від 19.12.2014р. в задоволенні скарг відповідача-1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень УВС Головного управління юстиції у Черкаській області по виконанню наказу господарського суду Черкаської області у справі № 925/1459/13 було відмовлено. При цьому, місцевий господарський суд зазначав про необґрунтованість та непідтвердженість доводів скарг відповідача-1 належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України „Про виконавче провадження". Даний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

В ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2014р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44211045 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/1459/13 від 24.06.2014р. про зобов'язання відповідача-1 повернути державі в особі позивача земельну ділянку загальною площею 8,817 га, на якій розміщений туристичний комплекс "Придніпровський" в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, нормативна грошова оцінка якої складає 133 369,50 грн. (том справи - 2, аркуш справи - 36).

Відповідач-1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області з клопотанням про відкладення провадження виконавчих дій, посилаючись на неможливість виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/1459/13 у встановлений державним виконавцем строк (том справи - 2, аркуші справи - 38-39).

22.08.2014р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 01.09.2014р.

Позивач листом від 19.09.2014р. №10-16-12648 повідомив відповідача-1 про те, що за результатами розгляду листа від 15.08.2014р. №83 позивачем було видано довіреність від 17.09.2014р. №253 головному спеціалісту відділу корпоративних прав та земельних відносин Регіонального відділення Фонду державного майна по Черкаській області Бобковій О.В. для вчинення дій, пов'язаних з поверненням державі в особі Фонду державного майна України земельної ділянки площею 8,817 га, на якій розміщений туристичний комплекс «Придніпровський» (с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області) в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, нормативна грошова оцінка якої складає 133 369,50 грн. (том справи - 2, аркуш справи - 40).

29.09.2014р. відповідач-1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області з клопотанням про відкладення провадження виконавчих дій на 10 днів, посилаючись на те, що для повного виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/1459/13 акт приймання-передачі земельної ділянки від відповідача-1 до позивача повинен підписати уповноважений представник боржника (відповідача-1). Однак, за твердженням відповідача-1, такі дії керівника відповідача-1 фактично спрямовані на розпорядження майном підприємства, переданим йому в повне господарське відання, що потребує погодження з правлінням Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (том справи - 2, аркуші справи - 43-44).

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

В ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» наведено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Згідно з ч.ч.1, 2 названої статті після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Оскільки відповідач-1 не виконав в добровільному порядку у встановлений державним виконавцем строк рішення Господарського суду Черкаської області від 11.11.2013р. у справі №925/1459/13 в частині зобов'язання відповідача-1 повернути державі в особі позивача земельну ділянку загальною площею 8,817 га, розташовану в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, 06.10.2014р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було винесено постанову про накладення штрафу ВП №44211045 (том справи - 2, аркуш справи - 46), якою за невиконання рішення суду на відповідача-1 було накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

Колегією суддів враховано посилання відповідача-1 в апеляційній скарзі на те, що невиконання судового рішення у даній справі зумовлено незалежними від відповідача-1 обставинами, оскільки голова правління Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" відмовився надати відповідачу-1 погодження на відчуження земельної ділянки з посиланням на те, що це є виключна компетенція загальних зборів.

Як уже зазначалося вище, за клопотанням відповідача-1, державним виконавцем було відкладено провадження виконавчих дій до 01.09.2014р. Натомість відповідач-1 подав клопотання про повторне відкладення провадження виконавчих дій лише 29.09.2014р.

Тобто, відповідач-1 не виконав наказ суду у встановлений державним виконавцем для добровільного виконання строк. При цьому відповідач-1 не надавав своєчасно державному виконавцю інформацію про виконання постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області ВП №44211045 від 29.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження.

Як вірно зазначив у своїй ухвалі місцевий господарський суд, законом України «Про виконавче провадження» безпосередню відповідальність за невиконання рішення судів покладено на боржника (в даному випадку - відповідача-1).

Окрім того, відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

В ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Оскільки відповідачем-1 не наведено поважних причин невиконання у встановлений державним виконавцем строк рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/1459/13 від 11.11.2013р., колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що державним виконавцем було правомірно застосовано до відповідача-1 штраф у розмірі 680,00 грн. згідно з постановою від 06.10.2014р.

08.10.2014р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на адресу відповідача-1 було направлено вимогу №5370/2.1-28 від 08.10.2014р. (том справи - 2, аркуш справи - 76), в якій відповідача-1 зобов'язано в строк до 13.10.2014р. виконати рішення суду та надіслати на адресу відділу примусового виконання рішень підтверджуючі документи щодо виконання рішення поштою та факсом. Також відповідача-1 було попереджено про те, що в разі невиконання вимоги державного виконавця, відповідно до ст. 90 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем буде винесена постанова про накладення штрафу та буде вирішуватись питання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Однак відповідачем-1 не було виконано рішення суду та вимоги державного виконавця в строк, наданий для самостійного виконання.

Згідно зі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

21.11.2014р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було винесено постанову про накладення на відповідача-1 штрафу в розмірі 1 360,00 грн. (том справи - 2, аркуш справи - 155).

Колегією суддів враховано посилання відповідача-1 на те, що 23.10.2014р. він звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області з повідомленням про неможливість виконання вимоги державного виконавця у зв'язку з перебуванням в.о. генерального директора відповідача-1 Лубніна О.О. на лікарняному у періоді з 07.10.2014р. по 15.10.2014р. та отриманням вищевказаної вимоги лише 22.10.2014р.

Колегією суддів також прийнято до уваги клопотання відповідача-1 вих.№14/1 від 14.10.2014р. до державного виконавця про звернення останнього до суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення суду (том справи - 2, аркуші справи - 74-75).

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може, зокрема, змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали чи постанови. При цьому право на звернення до суду з відповідною заявою надано не лише державному виконавцю, а й сторонам та прокурору.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Натомість відповідач-1, зазначаючи про наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення у справі №925/1459/13, не звертався до суду із заявою в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, переклавши вчинення цих дій на державного виконавця. Доказів неможливості звернення до суду відповідач-1 не навів.

Однак, як вірно зазначив в своїй ухвалі місцевий господарський суд, відповідачем-1 не надано ані державному виконавцю, ані місцевому господарському суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ним заходів, спрямованих на виконання судового рішення у справі №925/1459/13.

Підтвердженням вищевикладеного також є те, що 25.11.2014р. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області було винесено постанову (том справи - 2, аркуш справи - 94) про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі №925/1459/13 від 24.06.2014р. про зобов'язання відповідача-1 повернути державі в особі позивача земельну ділянку загальною площею 8,817 га, на якій розміщений туристичний комплекс "Придніпровський" в адміністративних межах Чапаєвської сільської ради, нормативна грошова оцінка якої складає 133 369,50 грн. В названій постанові зазначено про те, що виконавчий документ повертається до суду на підставі ч.3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника (відповідача-1).

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідача-1 було достатньо часу для виконання рішення суду у справі №925/1459/13, але відповідачем-1 не виконано рішення суду та вимоги державного виконавця в строк, наданий для самостійного виконання, без поважних на те причин, а також не повідомлено своєчасно державного виконавця про хід виконання його постанов.

За таких обставин, у державного виконавця були всі правові підстави для застосування до відповідача-1, як боржника, штрафних санкцій на підставі постанов від 06.10.2014р. та від 21.11.2014р.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що при винесенні ухвали від 19.12.2014р. у справі №925/1459/13 місцевим господарським судом було дотримано норми процесуального права, повно та всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача-1 (апелянта).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 49, 75, 77, 86, 99, 101-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Черкаситурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2014р. у справі №925/1459/13 - без змін.

2. Матеріали справи №925/1459/13 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

М.М. Новіков