Рішення

від 16.03.2015 по справі 359/5059/14-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/43/2015

Справа № 359/5059/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Шляхетко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і кредит» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

04.06.2014 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та після зменшення позовних вимог 16.12.2014 просив звернути стягнення на нерухоме майно на свою користь на предмет іпотеки: земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер ділянки 010632300035, кадастровий номер 3220888001:01:001:0063, загальною площею 0,1078 га, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ «Банк «Фінанси та Кредит», та домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку та гаража, побудованих з піноблоку та цегли, загальною площею будинку 155,4 кв.м.., житловою площею 94,0 кв.м., шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в розмірі 8675254 гривень 24 копійки, з яких основний борг - 2394406 гривень 90 копійок, нараховані відсотки за користування кредитними коштами - 1743362 гривні 74 копійки, пеня 4537484 гривень 60 копійок, а також стягнути з відповідача на свою користь суму судових витрат, понесених позивачем, включно з витратами на судовий збір за подання позовної заяви за позовними вимогами в розмірі 3643 гривні (т.1 а.с.2-9, т.2 а.с.47-53).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 26 вересня 2006 року між Банком «Фінанси та Кредит», та ОСОБА_2 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 39-06-ИЛ/02, відповідно до умов якого позичальнику ОСОБА_2 була відкрита невідновлювальна кредитна лінія на загальну суму 70000 доларів США з терміном повного погашення заборгованості по наданих Кредитних ресурсах до 25 вересня 2021 року з оплатою по процентній ставці 15 процентів річних.

25 червня 2007 року між Банком «Фінанси та Кредит» та третьою особою ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року щодо збільшення розміру невідновлювальної кредитної лінії до 300000 доларів США, відповідно до якого були внесені зміни до Графіку зниження розміру заборгованості щодо зобов'язання позичальника щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяці здійснювати погашення позичкової заборгованості за Кредитними ресурсами у розмірі 1851 долар США 85 центів та нарахованими процентами.

Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за договором, надавши на підставі письмової заяви позичальника грошові кошти в розмірі 300000 доларів США, однак третя особа ОСОБА_2 не виконала своїх зобов'язань за договором, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за договором, яка станом на 10.01.2013 року складає 8675254 гривень 24 копійки, з яких основний борг - 2394406 гривень 90 копійок, нараховані відсотки за користування кредитними коштами - 1743362 гривні 74 копійки, пеня 4537484 гривень 60 копійок

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника по Договору про відкриття кредитної лінії між банком та відповідачем ОСОБА_1 26 вересня 2006 року був укладений Іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О. та зареєстровано в реєстрі за №2173, а також зареєстровано заборону відчуження предмету іпотеки в реєстрі за №2174-37.

Згідно з умовами укладеного між Банком та відповідачем Іпотечного договору іпотекодавцем було передано в іпотеку земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер ділянки 010632300035, кадастровий номер 3220888001:01:001:0063, загальною площею 0,1078 га.

Крім того, у зв'язку із внесенням змін до Договору про відкриття кредитної лінії в забезпечення виконання зобов'язань позичальника між Банком та відповідачем 25 червня 2007 року був укладений Іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О. та зареєстровано в реєстрі за №1787, а також зареєстровано заборону відчуження предмету іпотеки в реєстрі за №1788-58.

Згідно з умовами Іпотечного договору від 25 червня 2007 року відповідачем-іпотекодавцем було передано позивачу-іпотекодержателю в іпотеку домоволодіння, розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с.Щасливе, вул..Мальовнича, 8, що складається з житлового будинку та гаража, побудованих з піноблоку та цегли, будинок має загальну площу 155,4 кв.м., житлова площа 94,0 кв.м.

Відповідно до умов укладеного Іпотечного договору позивач має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання іпотекодавцем будь-яких умов Кредитного договору, право звернення на предмет іпотеки він набуває також, якщо іпотеко держатель відповідно до п.3.4 Кредитного договору заявить Іпотекодавцю вимогу повернути кредит і сплатити проценти до настання строку, зазначеного в п.3.2 Кредитного договору а Іпотекодавець не виконає зазначене зобов'язання.

З урахуванням наведеного, виходячи з положень ч.2 ст.16 ЦК України, ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку», позивач просить суд задовольнити заявлені вимоги та визнати за ним право на спірне нерухоме майно, що є предметом іпотеки, в рахунок боргу, що виникла за Договору про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повністю підтримала заявлені позовні вимоги, додатково пояснила, що розмір заборгованості за кредитним договором встановлений рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 11.03.2014 року, яке в частині основного боргу залишено в силі рішенням Апеляційного суду м.Києва від 23 грудня 2014 року та змінено в частині розміру нарахованої пені. Вони також стверджують що до правовідносин, які виникли між банком та відповідачем не можуть бути застосовані норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки надані представником відповідача докази, що будинок використовується як місце постійного проживання відповідача, не є належними та допустимими, та спростовуються тим, що відповідач зареєстрована за іншою адресою в м.Києві.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів, що зазначені в позовній заяві кредитні кошти надавались третій особі, оскільки відсутні документи, що підтверджують відкриття валютного рахунку, заяви на конвертацію коштів, також вони стверджують, що позивачем неправильно був розрахований розмір щомісячного платежу, внаслідок чого неправильно розподілялись кошти на погашення заборгованості, що призвело до штучного збільшення заборгованості по кредиту, а також збільшення відсоткової ставки з 15% до фактичної - 19,43%. Він також підтримує клопотання про застосування мораторію на відчуження нерухомого майна, оскільки відповідач є резидентом України, не є державним службовцем та не є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, на має у власності іншого нерухомого майна та постійно проживає у спірному домоволодінні.

Третя особа ОСОБА_2 та її представник проти задоволення позову в судовому засіданні заперечували. Допитана в якості свідка відповідно до ст.184 ЦПК України ОСОБА_2 показала, що не підписувала Додаток №1 до Договору від 26.09.2006 року, яким змінено суму погашення кредиту на 1851,85 доларів США. Вона стверджує, що кредитні кошти їй надавали траншами через касу, при цьому відразу конвертували їх в гривні по курсу банку на день видачі. На даний час курс долара зріс з 4,6 гривень до 40 гривень за долар США, проте в реструктуризації боргу банк їй відмовив. Вона також вважає, що банк неправильно розрахував суму боргу, а також стверджує, що її мати -відповідач ОСОБА_1 проживає в спірному будинку в селі, проте залишається зареєстрованою в м.Києві, щоб продовжувати обслуговуватись в лікарні міста Києва.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, допитавши в якості свідка третю особу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та надані представником позивача оригінали документів, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26 вересня 2006 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та третьої особою Мелентєв (прізвище до видачі Свідоцтва про зміну імені серії І-БК №014276 від 02.07.2014 року -ОСОБА_2 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 39-06-ИЛ/02 (т.1 а.с.11-14).

Відповідно до п.п. 2.1, 3.2 вказаного Договору № 39-06-ИЛ/02 Позичальнику була відкрита невідновлювальна кредитна лінія на загальну суму 70 000 доларів США з оплатою процентної ставки 15% річних зі строком повернення до 25 вересня 2021 року.

Відповідно до положень розділу 4 Договору № 39-06-ИЛ/02, третя особа ОСОБА_2 взяла на себе обов'язок щомісячно, починаючи з квітня 2008 року в строк до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості, що є Додатком № 1 до Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1, 4.3 Договору, позичальник сплачує Банку проценти за користування Кредитними ресурсами у валюті кредиту, про процентній ставці 15% річних щомісячно, у термін до 10 числа кожного місяця згідно Додатка №1 до цього Договору шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів.

Відповідно до п. 6.1 Договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

За змістом п.5.1 Договору забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є застава земельної ділянки площею 0,1078 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, с.Щасливе, о належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю від 04.04.2006 року за №010632300035, виданого на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.10.2005 року, за реєстровим №4019.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до умов п.5.1 Договору про відкриття кредитної лінії № 39-06-ИЛ/02 від 26.09.2006 р. в той же день між позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, посвідчений 26 вересня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щерба Л.О., за реєстровим №2173, відповідно до умов п. 1 якого, предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,1078 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3220888001:01:001:0063, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №159486, виданого 04.04.2006 року Бориспільським районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300035, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку (т.1 а.с.18-21).

Згідно з п.2 Іпотечного договору від 26 вересня 2006 року зазначена земельна ділянка передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_2 за кредитним договором №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року на суму 70000 доларів США строком до 25 вересня 2021 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 15% річних, а також комісійної винагороди за основним зобов'язанням, неустойки за цим договором або за основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог (т.1 а.с.18-21).

Зазначений Іпотечний договір від 26.09.2016, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, зареєстрований в у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №9272503 від 26.09.2006 року (т.2 а.с.58).

25 червня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», в особі філії «Київське регіональне управління», та третьою особою ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії від 26.09.2006 р. щодо збільшення розміру невідновлювальної кредитної лінії до 300 000 доларів США та надання Позичальником додатково під заставу житлового будинку загальною площею 155,4 кв.м., житловою - 94,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з чим були внесені зміни до п.51 основного Договору про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02. (т.1 а.с.16).

На виконання умов Додаткової угоди №1 від 25.06.2007 р. в той же день між позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про зміну умов іпотечного договору, посвідчений 25 червня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щерба Л.О., за реєстровим №1787, відповідно до умов п. 1 якого, у зв'язку із внесенням змін до Договору про відкриття кредитної лінії сторони домовились викласти п.2,3 Іпотечного договору посвідченого 26.09.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О за реєстровим №3173 в наступній редакції: «зазначена земельна ділянка передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_2 за кредитним договором №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року та Додаткової угоди №1 від 25.06.2007 року на суму 300000 доларів США строком до 25 вересня 2021 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 15% річних, а також комісійної винагороди за основним зобов'язанням, неустойки за цим договором або за основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог (т.1 а.с.22).

Крім того, 25 червня 2007 року між позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щерба Л.О., за реєстровим №1787, відповідно до умов п.п.1, 4 якого в іпотекодавець передає в заставу Іпотекодержателю наступне нерухоме майно: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з житлового будинку та гаража, побудованих з піно блоку та цегли, будинок має загальну площу 155,4 кв.м.., житлову площу 94,0 кв.м., який належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ №708929, виданого Щасливською сільською радою 07.05.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету від 19.04.2007 року №116, зареєстрованого в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації 08.05.2007 року під номером 18760621, номер запису 1113 в книзі 4, витяг №14484885 (т.1 а.с.23-26).

Згідно з п.2 Іпотечного договору від 25 червня 2007 року зазначене домоволодіння передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_2 за Договором про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року та Додаткової угоди №1 від 25 червня 2007 року на суму 300000 доларів США строком до 25 вересня 2021 року, а також процентів за користування кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 15% річних, а також комісійної винагороди за основним зобов'язанням, неустойки за цим договором або за основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог (т.1 а.с.23-26).

Іпотечний договір від 25.06.2007, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1, зареєстрований в у Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №13175154 від 25.06.2007 року (т.2 а.с.56).

В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з невиконанням позикодавцем третьою особою ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року та Додатковою угодою №1 від 25 червня 2007 року заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києіва від 11.03.2014 було задоволено позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в розмірі 8675254 гривні 24 копійки (т.2 а.с.104-107).

Зі змісту вищевказаного рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11 березня 2014 року вбачається, що судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, станом на 10.01.2013 року має заборгованість в розмірі 8675254, 24 грн., з яких основний борг - 2394406,90 грн., нараховані відсотки за користування кредитними коштами - 1743362,74 грн., пеня 4537484,60 грн., а також встановлено, що 26.09.2006 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки №39-06-п/02. (т.2 а.с.106).

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 23 грудня 2014 року заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11 березня 2014 року змінено та зменшено суму заборгованості, що підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до 6675254,24 грн. (т.2 а.с.108-111).

Як вбачається зі змісту вказаного рішення Апеляційного суду м.Києва від 23.12.2014 судом було зменшено розмір пені, які підлягає стягненню до 2537484,60 грн. (т.2 а.с.111).

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Підстави для звільнення від доказування визначені ст. 61 ЦПК України, відповідно до змісту ч.3 якої, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, позивач стверджує, що розмір заборгованості третьої особи ОСОБА_2 за забезпеченим іпотекою Договором про відкриття кредитної лінії №39-06-ИЛ/02 від 26 вересня 2006 року та Додатковою угодою №1 від 25 червня 2007 року, в рахунок погашення кого позивач просить звернути стягнення на заставлене належне відповідачу ОСОБА_1 нерухоме майн, станом на 10.01.2013 року складає 8675254 гривень 24 копійки, з яких основний борг - 2394406 гривень 90 копійок, нараховані відсотки за користування кредитними коштами - 1743362 гривні 74 копійки, пеня 4537484 гривень 60 копійок (т.2 а.с.111-114).

Проте згідно з вищенаведеним рішенням Апеляційного суду м.Києва від 23 грудня 2014 року було зменшено розмір нарахованої позивачем пені, яка підлягає стягненню до 2537484,60 грн., а загальну суму боргу - до 6675254, 24 грн. (т.2 а.с.111).

Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що стягнута рішеннями Голосіївського районного суду м.Києва від 11 березня 2014 року та Апеляційного суду м.Києва від 23 грудня 2014 року сума боргу в розмірі 6675254 гривень 24 копійки, суду не надано та не зазначено джерел їх здобуття.

Посилання представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2 на проведені ними розрахунки, як на підставу заперечень щодо розміру заборгованості за укладеними між позивачем та третьою особою договорами, при наявності незміненого та не скасованого рішення суду апеляційної інстанції, суд вважає безпідставними.

Також суд вважає безпідставними твердження позивача щодо розміру існуючої станом на 10.01.2013 року заборгованості в іншій, ніж визначено рішенням Апеляційного суду м.Києва від 23 грудня 2014 року сумі.

Щодо заявлених позивачем вимог про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, суд прийшов до висновку, що вони не можуть бути задоволені з наступних підстав.

Так, на момент звернення позивача з даним позовом до суду - 04.06.2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до п.1 ст. 1 якого, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Зазначена вимога Закону стосується в тому числі норм Закону України «Про іпотеку» та норм Цивільного кодексу України щодо застави нерухомого майна, звернення стягнення на предмет застави та його реалізації.

09.12.2014 року представником відповідача було подано до суду письмове клопотання про застосування мораторію на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05.12.2014 року (т.2 а.с.22,23-24)

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, іншого належного на праві власності нерухомого майна, окрім спірної земельної ділянки та розташованого на ній спірного домоволодіння, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, - відповідач ОСОБА_1 не має (т.2 а.с.23-24).

Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в м.Києві відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована в АДРЕСА_2, проте усі направлені за вказаною адресою листи суду були повернуті за закінченням терміну зберігання (т.1 а.с.73, 82, 127, 134, т.2 а.с.8).

Згідно з довідкою №302 від 04.03.2015 року, виданого Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до акту обстеження житлових умов від 03.03.2015 року, з 2008 року по даний час (т.2 а.с.127,128).

Доказів, які б спростовували ці обставини, позивачем надано не було, оскільки долучена до матеріалів справи, надана позивачем Довідка (виписка з по господарської книги) за №3597 від 22.06.2007 року про те, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1, ніхто не зареєстрований та не проживає, була отримана ще до укладення Іпотечного договору від 25.06.2007, предметом якого є вказаний будинок, тобто коли спір між сторонами був відсутній.

Враховуючи, що відповідач постійно, з 2008 року, проживає в переданому в іпотеку в рахунок забезпечення вимог за кредитом, наданим в іноземній валюті, спірному будинку АДРЕСА_1, загальною площею будинку 155,4 кв.м., житловою площею 94,0 кв.м, розташованому на переданій в іпотеку спірній земельній ділянці,кадастровий номер 3220888001:01:001:0063, загальною площею 0,1078 га, цільове призначення якої ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, та іншого житла не має,суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем вимога щодо звернення стягнення на предмет іпотеки суперечить п.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору (т.1 а.с.10) у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 61, 88,169, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства « Банк «Фінанси і кредит» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Муранова-Лесів