Рішення

від 27.07.2009 по справі 02/75-64     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/75-64     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РІШЕННЯ  

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

"27" липня 2009 р.  Справа № 02/75-64.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МВМ-Київ», м.Київ

до відповідача Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство», м.Ківерці

про стягнення 47 250,00грн.  та повернення обладнання за договором №07071 від 06.07.2007р.

Суддя Костюк С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Балицький Г.М., дов. №201 від 15.07.2008р., Шепелев В.Б. –представник , дов № 094 від 6.06.2009р.  

від відповідача: н/з

Права та обов'язки представникам сторін  роз'яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

             Заяви про відвід судді та  технічний запис судового процесу не поступало.

Суть спору: Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “МВМ-Київ”звернувся з позовом в якому просив :

- зобов'язати  відповідача - Державне підприємство “Ківерцівське лісове господарство” повернути обладнання (брусувальний верстат ТД-500) переданий на зберігання по договору № 07071 від 06.07.2007р.;

- стягнути з відповідача 47250,00грн. збитків, 600,00грн. сплачених Волинській торгово-промисловій палаті за оцінку обладнання та 7676,00грн. судових витрат.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що 06.07.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір відповідального зберігання за №07071 , відповідно до якого відповідачем прийнято на зберігання брусувальний верстат ТД-500 вартістю 135000,00грн. На вимогу позивача, як це передбачено п.2.1.4 договору, майно не повернуто  охоронцем, а використовується підприємством у виробництві. Згідно звіту Волинської торгово-промислової палати сума обезцінення майна склала 47250,00грн. При правовому обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на відповідні норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Директор державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство”в судовому засіданні 16.06.2009р. вимогу позивача повністю заперечує, вказуючи, що брусувальний верстат (ТД-500) щодо якого заявлено позов по договору відповідального зберігання від 06.07.2007р. № 07071 було фактично придбано у позивача по договору купівлі-продажу від 06.07.2007р. № 07070, даний верстат введено в експлуатацію в листопаді 2007р., також підприємством частково проведена його оплата на суму 50 000,00грн.

30.06.2009 подано уточнення позовних вимог відповідно до якого позивач відмовляється від стягнення збитків в сумі 47250грн. та просить зобов'язати Державне підприємство “Ківерцівське лісове господарство”повернути обладнання (брусувальний верстат ТД-500) переданий на зберігання згідно договору № 07071 від 06.07.2007.

Також подано пояснення по справі в якому вказано, що предметом спору по справі є саме повернення обладнання за договором відповідального зберігання від 6.07.2007, які належить позивачу на праві власності, оскільки з умов договору купівлі-продажу № 07070 слідує, що право власності на майно переходить з моменту повного розрахунку за нього, однак покупцем сплачена лише часткова вартість обладнання –55000грн., при загальній вартості 135000грн. При цьому посилається на норми Цивільного кодексу України, які регулюють зобов'язання що випливають з договорів зберігання та купівлі-продажу, а також відповідні пункти договору відповідального зберігання № 07071 від 6.07.2007 та купівлі-продажу № 07070 від 06.07.2007.

Відповідач відзиву на позов не представив, в підтвердження заперечення наданого директором Державного підприємства “Ківерцівське лісове господарство”в судовому засіданні 16.06.2009 представлено: копію договору купівлі-продажу від 06.07.2007 № 07070, платіжні доручення на перерахування 55000грн., в яких вказано призначення платежу “згідно договору № 07070 від 06.07.2007, податкову накладну № 254 від 09.07.2007на суму 40000грн., виписану Товариством з обмеженою відповідальністю “МВМ - Київ”на верстат брусувальний, в якій зазначалась підстава “договір № 07070 від 06.07.2007р.”

Відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань на адресу суду не подав, про розгляд справи був повідомлений належним чином .

Ухвала суду від 30.06.2009р. отримана відповідачем 09.07.2009р.

За даних обставин спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З представлених суду матеріалів, пояснень представників сторін вбачається наступне .

06.07.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено два договори за №07070  купівлі-продажу брусувального верстату ТD-500 вартістю 135000,00грн. ( а.с.59-61) та  №07071 відповідального зберігання даного верстату (а.с. 7-8).

Згідно акту прийому-передачі від 09.07.2007р. (а.с. 10) брусу вальний верстат (надалі обладнання) вартістю 135000,00грн. переданий на зберігання охоронцю ДП «Ківерцівське лісове господарство».

Згідно з умовами договору купівлі-продажу (п.3.1) оплата за обладнання проводиться в слідуючому порядку :

-          50 000,00грн. сплачуються , як передоплата платежу до 09.07.2007р.

-          117 000,00грн. сплачуються до 09.09.2007р.

-          17 000,00грн. сплачуються до 09.10.2007р.

-          17 000,00грн.  сплачуються до 09.11.2007р.

-          17 000,00грн. сплачуються до 09.12.2007р.

Пунктом 3.2 сторони передбачили, що право власності на обладнання переходить до Покупця (Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство») з моменту отримання обладнання при умові виконання п.3.1 договору, тобто з моменту повної оплати за товар .

Згідно представлених відповідачем доказів, оплата за обладнання по договору №07070 від 06.07.2007р. проведена на суму 55000,00грн., з якої 40 000,00грн. проплачено 09.07.2007р. платіжним дорученням №1362, 10 000,00грн. –03.07.2008р. платіжним дорученням №1598 та 5 000,00грн. –02.03.2009р. платіжним дорученням №52 (а.с. 56-58) .

Тобто, на момент розгляду справи заборгованість по оплаті обладнання складає 80 000,00грн.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого  товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Пунктом 3.1 договору купівлі-продажу №07070 сторони передбачили розстрочення платежу за обладнання до 09.12.2007р.

Ст.697 Цивільного кодексу України визначено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Згідно ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України  право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом , частиною 1 ст.231 Цивільного кодексу передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Матеріалами справи підтверджено, що покупець (відповідач) прострочив оплату товару, отже в силу положень ст.697 Цивільного кодексу України та п.3.2 договору купівлі-продажу власником обладнання є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МВМ-Київ».

Позивач звернувся з позовом, уточненим заявою від 30.06.2009р., в якому просить зобов'язати Державне підприємство «Ківерцівське лісове господарство»повернути обладнання (брусувальний верстат ТD-500)  переданий на зберігання згідно договору відповідального зберігання від 06.07.2007р. №07071.

Пунктом 2.1.4 даного договору передбачено, що охоронець (відповідач) зобов'язався повернути обладнання по першій вимозі Депонента (позивача).

А згідно п.3.2 Депонент має право у будь-який час вимагати повернення майна.

Згідно п.7.1 Охоронцю надано право використовувати надане майно для демонстрації його можливостей і якості виробленої продукції .

В силу положень ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч.1 ст.948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання .

Пунктом 6.1 договір вступає в силу з моменту підписання та діє протягом року.

За загальними нормами ст.526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватися зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто за змістом ст.526 Цивільного кодексу України відповідач  зобов'язаний повернути передане на зберігання обладнання за вимогою позивача.

Виходячи з зазначеного уточнена вимога позивача підставна та підлягає задоволенню.

Судом прийнята відмова позивача від позову в частині стягнення збитків в сумі 47250,00грн., в даній частині суд припиняє провадження у справі, на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України,  в зв'язку з чим вимога про стягнення 600,00грн. сплачених за оцінку обладнання є безпідставною і суд відмовляє в її стягненні .

Щодо вимоги про стягнення судових витрат в сумі 7676,00грн., з них 558,00грн. витрат по оплаті державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7000,00грн. витрат  за послуги адвоката, то дана підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача 85,00грн.витрат по оплаті державного мита по уточненій вимозі , 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

В частині стягнення витрат на послуги адвоката Сидоренко В.В. в сумі  7000,00грн. то суд відмовляє в їх стягненні з відповідача, оскільки надання даних послуг не підтверджено належним чином.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. ч.1 ст.334, 526, 655, ч.2 692, 697, ч.1 ст.948 Цивільного кодексу України , ст.ст. 33,44,49,80 п.4, ст..82-85 Господарського процесуального кодексу України

в и р і ш и в :

          1. Припинити провадження у справі на суму 47250,00грн.

2. Зобов'язати Державне підприємство «Ківерцівське лісове господарство»(45200, Волинська область, м.Ківерці, вул.Кузнєцова,4, р/р 260025492 у ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у м.Луцьк, МФО 303569, ЄДРПОУ 00991551) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «МВМ-Київ» (03148, м.Київ, вул.Героїв Космосу,4, офіс 801, р/р 2600100930067 в АКБ «Правекс-Банк»м.Києва, МФО 321983, ЄДРПОУ 33154568) брусу вальний верстат ТD-500 переданий на відповідальне зберігання  згідно договору №07071 від 06.07.2007р.

3. Стягнути з Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство»(45200, Волинська область, м.Ківерці, вул.Кузнєцова,4, р/р 260025492 у ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у м.Луцьк, МФО 303569, ЄДРПОУ 00991551) витрати по оплаті державного мита в сумі 85,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

4. В решті позову відмовити .

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту рішення 30.07.2009р.