Постанова

від 09.12.2014 по справі 804/12026/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2014 рокусправа № 804/12026/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Шанс 999» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду області від 25.11.2013р. у справі №804/12026/13-а за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Шанс 999» до: про:Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

13.09.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Шанс 999» (далі - ТОВ «Агро-Шанс 999») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби ( далі - Східно-Дніпровська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень рішень / а.с. 2-11 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/12026/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 5/.

Позивач посилаючись у позовній заяві, з урахуванням уточнень позову / а.с. 62-72 том 1/, на те, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Шанс 999» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р, по 30.09.2012р., за результатами якої було складено акт №4/22/33063481 від 08.01.2013р., у якому було відображено виявлені податковим органом у ході перевірки порушення, а саме: недодержання вимог чинного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ФОП ОСОБА_1, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 235304,0грн. та занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у загальній сумі 207234,0грн.; не нарахування, не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченого оподатковуваного доходу в сумі 185007,51грн., в результаті чого донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб за 2011р. в сумі 29504,0грн.; неправомірна видача готівкових коштів під звіт працівникам без повного звітування щодо раніше виданих коштів під звіт за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р. на загальну суму 1862014,35грн., та за результатами перевірки відповідачем 27.02.2013р. на підставі акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0000062200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальному розмірі на 235305,0грн.; форми «Р» №0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ у загальному розмірі на 250151,00 грн.; форми «Р» №0000601741, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з прибуткового податку з робітників і службовців у загальному розмірі 36880,0грн.; - форми «С» №0000071500, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 656 253,59грн., але висновки податкового органу та прийняті ним за результатами перевірки рішення є необґрунтованими та безпідставними, оскільки усі господарські договори з контрагентом позивача ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоду виконані сторонами за договором реально, постачальником поставлено визначений умовами договорув товар, а позивач сплатив вартість цього товару та використав його у власній господарській діяльності, і у позивача наявні усі первинні документи на підставі яких ним відображались у обліку результати господарської діяльності з цим контрагентом, і які надавили право позивачу на визначення об'єкта оподаткування, валових витрат та податкового кредиту у відповідні звітні періоду з урахуванням результатів діяльності по господарським договорам з ФОП ОСОБА_1, щодо решти порушень, які зазначені у акті перевірки, то позивач вважає такі висновки податкового органу безпідставними з огляну на те, що господарська діяльність, бухгалтерський облік здійснюються позивачем відповідно до положень чинного законодавча і будь-яких порушень позивачем не було допущено, тому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.02.2013р. форми «Р» №0000062200, форми «Р» №0000052200, форми «Р» №0000601741, форми «С» №0000071500.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача у справі - Східно-Дніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником - Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Східно-Дніпровська ОДПІ).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2013р. у справі №804/12026/13-а відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Агро-Шанс 999» до Східно-Дніпровська ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень (суддя Лозицька К.О.) / а.с. 213-217 том 4/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції від 25.11.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 225-232 том 4/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 25.11.2013р. у даній справі та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем у справі позовні вимоги у повному обсязі та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.02.2013р. форми «Р» №0000062200, форми «Р» №0000052200, форми «Р» №0000601741, форми «С» №0000071500.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 25.11.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем у справі позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 25.11.2013р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Агро-Шанс 999», ідентифікаційний код 33063481, зареєстровано як юридична особа 19.08.2004р. виконавчим комітетом Першотравенської міськради Дніпропетровської області, та як платник податків перебуває на податковому обліку у Східно-Дніпровської ОДПІ.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 10.12.2012р. по 28.12.2012р. було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Шанс 999» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р, по 30.09.2012р., за результатами якої було складено акт №4/22/33063481 від 08.01.2013р. (далі - акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки /а.с. 118-196 том 4/ податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем порушено:

- п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, п.1 , п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.. 228, 626, 629, 650,655,658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ФОП ОСОБА_1, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 235 304,0грн.

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 , п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, п.1 , п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.. 228, 626, 629, 650,655,658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ФОП ОСОБА_1, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 207 234,0грн.

- п.167.1 ст.167, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченого оподатковуваного доходу в сумі 185 007,51грн., в результаті чого донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб за 2011р. в сумі 29 504,0грн.;

- п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» в частині неправомірної видачі готівкових коштів під звіт працівникам без повного звітування щодо раніше виданих коштів під звіт за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р. на загальну суму 1 862 014,35грн.

За результатами перевірки на підставі акту №4/22/33063481 від 08.01.2013р. податковим органом 27.02.2013р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0000062200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 235305,0грн., основний платіж (збільшення) - 235304, 0грн., штрафні(фінансові) санкції (штрафи) - 1 грн. /а.с. 30 том 1 /;

- форми «Р» №0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 250 151,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 207 234,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 42 917,0 грн. /а.с. 28 том 1 ;.

- форми «Р» №0000601741, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з прибуткового податку з робітників і службовців у розмірі 36 880,0грн., у тому числі за основним платежем 29 504,0 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями 7 376,0 грн./а.с. 32 том 1/;

- форми «С» №0000071500, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 656 253,59грн. /а.с.34 том 1/.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем висновок про порушення підприємством вимог податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток в сумі 235 304,0грн та в частині заниження податку на додану вартість у загальній сумі 207 234,0грн. зроблено на підставі акту №530/1710/НОМЕР_1 від 16.12.2011р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за результатами правових відносин з ТОВ ВКФ «Донбасресурси», ПП «Український центр проблем екології», ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт», ТОВ «ФАКТОР», ДП «ГАРАНТ-ДП», ТОВ «ФІНКОММАРК» за період жовтнеь 2010р.-2011р., який в свою чергу містить посилання на: - акт від 12.09.2011р. №685/15-409/36819214 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Український центр проблем екології» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень 2011р.,- акт від 23.09.2011р. №3310/23-2/36235885 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТФ «Діаніт» з питання дотримання податкового законодавства при формуванні показників, задекларованих в уточнюючих розрахунках по декларації з ПДВ за січень, березень, червень, липень 2011р.,- акт від 13.12.2011р. №8281/23-2/37312389 про проведення зустрічної звірки ТОВ «ФІНКОММАРК» . Висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток в сумі 235 304,0грн та в частині заниження податку на додану вартість у загальній сумі 207 234,0грн., мотивовані неможливістю фактичного здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій через відсутність майна, персоналу та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушенням ч.1,5 ст.203, ч.1 ст.207, ст..215, п.1 ст.216, ст..228 КЦ України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з покупцями, у тому числі й позивачем у справі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність з реалізації паливномастильних матеріалів і у своїй діяльності використовує на підставі договорів оренди офісне приміщення, ємкості для зберігання ПММ у кількості 10 шт. загальним об'ємом 240т., стаціонарну АЗС, що підтверджено відповідачем у акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 04.05.2011р. було укладено договір №12 купівлі-продажу нафтопродуктів з ФОП ОСОБА_1, за умовами якого позивачем придбавались нафтопродукти, вказаний контрагент позивача під час укладення договору з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цим правочином був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований, при цьому позивачем було надано під час судового розгляду даної адміністративної справи суду первинні документи за цим правочином, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором і використання придбаних нафтопродуктів у власній господарський діяльності позивача, який здійснює господарську діяльність з реалізації нафтопродуктів на АЗС, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом, який при перевірці встановив придбання , оплату, облік та реалізацію нафтопродуктів, зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведеної позивачем господарської операції лише на підставі акту №530/1710/НОМЕР_1 від 16.12.2011р. про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за результатами правових відносин з ТОВ ВКФ «Донбасресурси», ПП «Український центр проблем екології», ТОВ «Торгівельна фірма «Діаніт», ТОВ «ФАКТОР», ДП «ГАРАНТ-ДП», ТОВ «ФІНКОММАРК» за період жовтнеь 2010р.-2011р., який в свою чергу містить посилання на:- акт від 12.09.2011р. №685/15-409/36819214 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Український центр проблем екології» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень 2011р.,- акт від 23.09.2011р. №3310/23-2/36235885 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТФ «Діаніт» з питання дотримання податкового законодавства при формуванні показників, задекларованих в уточнюючих розрахунках по декларації з ПДВ за січень, березень, червень, липень 2011р.,- акт від 13.12.2011р. №8281/23-2/37312389 про проведення зустрічної звірки ТОВ «ФІНКОММАРК».

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншого суб'єкта господарювання, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум податку на додану вартість, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від свого контрагента товару, та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум податку на додану вартість сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від його контрагентів, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток не відповідають вимогам Податкового кодексу України, і висновок податкового органу про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у перевіряємому періоді по операціям з вищезазначеним контрагентом є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено помилковий висновок про правомірність висновку відповідача в акті перевірки про порушення підприємством вимог податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток в сумі 235 304,0грн. і в частині заниження податку на додану вартість у загальній сумі 207 234,0грн. та про правомірність прийнятих відповідачем 27.02.2013р. податкових повідомленнь-рішеннь:

- форми «Р» №0000062200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 3235305,0грн., основний платіж (збільшення);

- форми «Р» №0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 250 151,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 207 234,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 42 917,0 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем висновок про порушення позивачем в частині не нарахування, не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченого оподатковуваного доходу в сумі 185 007,51грн., в результаті чого донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб за 2011р. в сумі 29 504,0грн. зроблено на підставі того, що керівником, який є і бухгалтером отримувались згідно видаткових касових ордерів каси кошти для подальшого призначення «здача грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства» але вказані кошти не надходили, кошти на розрахунковий рахунок за паливно-мастильні матеріали надійшли тільки по безготівковому розрахунку, що проведені по чеках терміналу, зареєстровані на підприємстві. Зазначені висновки відповідачем було зроблено без врахування доказів які були надані на перевірку -фіскальних звітних чеків РРО, контрольних стрічок, виписок банку, головної книги із з яких вбачається відсутність отримання доходу працівником товариства без сплати прибуткового податку, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено помилковий висновок про правомірність висновку відповідача в акті перевірки про не нарахування, не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченого оподатковуваного доходу в сумі 185 007,51грн., в результаті чого донарахуванню підлягає податок з доходів фізичних осіб за 2011р. в сумі 29 504,0грн. та про правомірність прийнятого відповідачем 27.02.2013р. податкового повідомлення-рішення №0000601741, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з прибуткового податку з робітників і службовців у розмірі 36 880,0грн., у тому числі за основним платежем 29 504,0 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями 7 376,0 грн..

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем висновок про порушення позивачем п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» в частині неправомірної видачі готівкових коштів під звіт працівникам без повного звітування щодо раніше виданих коштів під звіт за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р. на загальну суму 1 862 014,35грн. зроблено на підставі того, що видані працівникам підприємства готівкові кошти під звіт використовувались з перевищенням встановлених строків використання виданої під звіт готівки з огляду на те, що в ході перевірки касових книг, на підставі службової записки ВПМ Західно-Донбаської ОДПІ від 02.08.2013р. №1850/7/07 встановлено факт сумнівності інформації,зазначеної в касових книгах. Відповідно до ч.4 ст..70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування,крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відповідачем в порушення зазначеної норми не було доведено належними доказами сумнівність інформації в касових книгах, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено помилковий висновок про правомірність висновку відповідача в акті перевірки про порушення позивачем п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» в частині неправомірної видачі готівкових коштів під звіт працівникам без повного звітування щодо раніше виданих коштів під звіт за період з 01.01.2011р. по 30.09.2012р. на загальну суму 1 862 014,35грн. та про правомірність прийнятого відповідачем 27.02.2013р. податкового повідомлення -рішення форми «С» №0000071500, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 656 253,59грн.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції від 25.11.2013р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи вищезазначені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, а тому необхідно задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги та скасувати податкові повідомлення-рішення Східно-Дніпровської ОДПІ від 27.02.2013р. : -форми «Р» №0000062200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на 3235305,0грн., основний платіж (збільшення) ; -форми «Р» №0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 250 151,00 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 207 234,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 42 917,0 грн.: -форми «Р» №0000601741, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з прибуткового податку з робітників і службовців у розмірі 36 880,0грн., у тому числі за основним платежем 29 504,0 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями 7 376,0 грн.;-форми «С» №0000071500, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 656 253,59грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196,198,202,205,207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Шанс 999» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2013р. у справі №804/12026/13-а - скасувати.

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «Р» від 27.02.2013р. №0000062200.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «Р» від 27.02.2013р. №0000052200.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «Р» від 27.02.2013р. №0000601741.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «С» від 27.02.2013р. №0000071500.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 26.03.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко