Постанова

від 08.08.2019 по справі 804/12026/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №804/12026/13-а

адміністративне провадження №К/9901/8963/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східно-Дніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року (колегія у складі суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є., Панченко О.М.) у справі № 804/12026/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Шанс 999 до Східно-Дніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Шанс 999 (надалі позивач, Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східно-Дніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровській області Державної податкової служби (після реорганізації Східно-Дніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку з робітників і службовців та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з вказаними рішеннями не погоджується, вважає їх протиправними та необґрунтованими, оскільки здійснював господарську діяльність з дотриманням вимог податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у задоволені в позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача в судових засідання не спростовано доводи податкового органу та виявлені в ході перевірки порушення вимог податкового законодавства підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а навпаки, представниками відповідача доведено суду правомірність призначення, проведення перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, позовні вимоги задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 27 лютого 2013 року № 0000062200, № 0000052200, № 0000601741 та № 0000071500.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що враховуючи обставини, які встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, які досліджені судом під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладенім у позові та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої 8 січня 2013 року складено акт № 4/22/33063481.

Відповідно до висновків, викладених у акті перевірки, виявлено наступні порушення:

1. Підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пункту 138.2 статті 138, підпункту 135.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, пункту 1, пункту 5 статті 203, пункту 1, пункту 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658, статті 662 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Агро-Шанс 999 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , встановлено заниження податку на прибуток в сумі 235 304,00 грн.

2. Пункту 198.6 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, пункту 1, пункту 5 статті 203, пункту 1, пункту 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658, статті 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ Агро-Шанс 999 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , встановлено заниження податку на додану вартість в загальній сумі - 207 234,00 грн.

3. Пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченого оподаткованого доходу громадянину в сумі 185 007,51 грн, в результаті чого, донараховано податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік в сумі - 29 504,00 грн.

4. Пункту 2.11 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті і Україні № 637 від 15.12.2004 року в частині неправомірної видачі готівкових коштів під звіт працівникам без повного звітування щодо раніше виданих коштів під на загальну суму 18 625 014,35 грн.

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, податковим органом 27 лютого 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 000005220, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 250 151,00 грн,

- № 00000062200, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 235 305,00 грн,

- № 00000601741, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання по платежу прибутковий податок з робітників і службовців в розмірі 36 880,00 грн,

- № 0000071500, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 4 656 253,59 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не поставлено під сумнів доводами касаційної скарги, що позивач здійснює господарську діяльність з реалізації паливномастильних матеріалів і у своїй діяльності використовує на підставі договорів оренди офісне приміщення, ємкості для зберігання ПММ у кількості 10 шт. загальним об`ємом 240 т., стаціонарну АЗС, про що зазначено у акті перевірки.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено касаційною скаргою, відповідачем висновок про порушення Товариством вимог податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток в сумі 235 304,0 грн та в частині заниження податку на додану вартість у загальній сумі 207 234,0грн зроблено на підставі акту від 16 грудня 2011 року № 530/1710/1805507377 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за результатами правових відносин з ТОВ ВКФ Донбасресурси , ПП Український центр проблем екології , ТОВ Торгівельна фірма Діаніт , ТОВ ФАКТОР , ДП ГАРАНТ-ДП , ТОВ ФІНКОММАРК за період жовтень 2010 року - жовтень 2011 року.

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині заниження податку на прибуток та в частині заниження податку на додану вартість мотивовані неможливістю фактичного здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій через відсутність майна, персоналу та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушенням частин 1,5 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, частини.1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 з покупцями, у тому числі й позивачем у справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем 4 травня 2011 року укладено договір № 12 купівлі-продажу нафтопродуктів з ФОП ОСОБА_1 , за умовами якого позивачем придбавались нафтопродукти, вказаний контрагент позивача під час укладення договору з Товариством та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цим правочином був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований, при цьому позивачем надано суду первинні документи за цим правочином, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором і використання придбаних нафтопродуктів у власній господарський діяльності позивача, який здійснює господарську діяльність з реалізації нафтопродуктів на АЗС.

Доводи касаційної скарги не містять жодних зауважень до форми, змісту або походження вказаних первинних документів.

За таких обставин, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів, отже висновок податкового органу про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у перевіряємому періоді по операціям з вищезазначеним контрагентом є безпідставним.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що висновок податкового органу про порушення Товариством пункту 2.11 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні в частині неправомірної видачі готівкових коштів під звіт працівникам без повного звітування щодо раніше виданих коштів зроблено на підставі того, що в ході перевірки касових книг, на підставі службової записки ВПМ Західно-Донбаської ОДПІ від 2 серпня 2013 року №1850/7/07 встановлено факт сумнівності інформації, зазначеної в касових книгах.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковим органом в порушення зазначеної норми не доведено належними доказами сумнівність інформації в касових книгах. Отже, податковим органом не підтверджено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено доводами касаційної скарги, висновок про порушення Товариством в частині не нарахування, не утримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб з виплаченого оподатковуваного податковим органом зроблено на підставі того, що керівником, який є і бухгалтером отримувались згідно видаткових касових ордерів кошти для подальшого призначення здача грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства але кошти на розрахунковий рахунок за паливно-мастильні матеріали надійшли тільки по безготівковому розрахунку, що проведені по чеках терміналу, зареєстрованому на підприємстві.

Податковим органом не враховано доказів, наданих при перевірці - фіскальних звітних чеків РРО, контрольних стрічок, виписок банку, головної книги із з яких вбачається відсутність отримання доходу працівником товариства без сплати прибуткового податку. Вказані докази досліджені судом апеляційної інстанції. Податковим органом не зазначено про будь які недоліки вказаних документів. Доводи касаційної скарги не містять жодних зауважень до форми, змісту або походження вказаних первинних документів.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковим органом не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов`язання позивача з прибуткового податку з робітників і службовців.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Східно-Дніпровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року у справі № 804/12026/13-а залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду