Рішення

від 19.03.2015 по справі 921/68/15-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2015 р.Справа № 921/68/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Славутич" с. Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область, 48650

до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46000

про cтягнення заборгованості в сумі 225 861,40 грн.

За участю представників сторін:

позивача: уповноважений - Авдєєнко В.В. (довіреність №б/н від 22.01.2015р.);

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Приватне підприємство "Славутич" с. Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область, 48650 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46000 про cтягнення заборгованості в сумі 225 861,40грн.

У судових засіданнях уповноважений представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі і з підстав, викладених у позовній заяві, а також 19.03.2015р. ним подано заяву б/н від 19.03.2015р., у якій останній просить зменшити розмір позовних вимог до 222 508 грн. 49 коп., оскільки при поданні позовної заяви в суму позову ним помилково включено заборгованість відповідача в розмірі 3352 грн 91 коп. станом на 01.01.2013р., яка фактично оплачена ще у 2012р., у зв'язку з чим між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 01.12.2014р. За результатами звіряння рахунків і документів сторонами встановлено, що станом на 01.12.2014р. заборгованість складає 222 508грн 49 коп., про що складено відповідний акт звірки, підписаний представниками сторін та завірений відтисками печаток підприємств.

Розглянувши вказану заяву, господарський суд прийняв її як заяву про зменшення розміру позовних вимог, подану відповідно до вимог ст. 22 ГПК України до прийняття рішення у справі, і спір вирішується з її врахуванням.

Відповідач відзив на позов суду не надав, участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином ухвалою від 05.03.2015р., врученою його представнику 10.03.2015р., про що свідчить долучене до матеріалів справи (вх. номер 7999п) повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.03.2015р. відповідачем через канцелярію господарського суду до початку судового засідання подано клопотання №06-2/471 від 18.03.2015р. про перенесення слухання справи на інший робочий день, у зв'язку із запровадженням скороченого (трьохденного) робочого тижня на підприємстві , яке судом відхилене з огляду на таке:

- відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми даної статті вбачається, що питання чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи;

- сторонам були забезпечені рівні умови для надання необхідних доказів. Проте, відповідачем не надано витребуваних судом доказів та не зазначено у поданому клопотанні про можливість їх надання в майбутньому;

- також, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача та були отримані останнім, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про одержання, тому, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Крім того, відповідачем 19.03.2015р. через канцелярію суду подано письмове заперечення на позовну заяву №06-2/472 від 18.03.2015р., у якому ДП "Тернопільський облавтодор" не погоджується із заявленими позовними вимогами з огляду на наступне:

- позивачем, всупереч вимогам п. п. 2.1,.4.1-4.3 укладених між сторонами у справі договорів купівлі-продажу від 20.07.2013р., 21.05.2014р. та від 20.01.2012р., не було подано документів, що підтверджують належну якість товару, а тому зобов'язання з оплати товару, у відповідності до п. 4.3 договорів, не наступили.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 19.03.2015р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи; відповідачу - взяти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 20.07.2013р. та 21.05.2014р. між ПП "Славутич" (надалі - Постачальник) та філією "Заліщицька ДЕД" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами яких Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а останній в свою чергу - прийняти та своєчасно оплатити його вартість на умовах даних Договорів (п. 1.1 Договорів);

- найменування (номенклатура, асортимент) Товару: чорний щебінь (п. 1.2. Договору від 20.07.2013р.) та асфальтобетонну суміш (п. 1.2 Договору від 21.05.2014р.);

- згідно п. 4.1 Договорів розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником отримання від Постачальника рахунку на оплату Товару (далі - рахунок) та підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару і передачі документів, зазначених пунктом 4.2 Договору;

- відповідно до п. 4.2. Договорів до рахунка додаються : документи, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду Товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цих пунктом Договору документів Постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені збитки (витрати);

- Сторони свідчать, що Покупець зобов'язується розрахуватись з Постачальником за отриманий Товар не раніше ніж через 30 днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначених в п. 4.1, п. 4.2 цього Договору, проте, в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Постачальника на відповідні цілі (п. 4.3 Договорів);

- після передачі Товару та виконання обов'язку з поставки між Сторонами оформлюється Акт приймання-передачі Товару, який підписується уповноваженими представниками Сторін і скріплюється печатками Сторін. Обов'язок з поставки є виконаним в момент передачі Товару та надання документів, зазначених в п. 4.2 Договору (п. 5.4 Договорів);.

- п.5.5 Договору передбачено, що датою передачі Товару від Постачальника Покупцю, вважається дата підписання Акту приймання-передачі товару;

- ці Договори набирають чинності з моменту їх підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діють : Договір від 20.07.2013р. - до 31.12.2013р., а Договір від 21.05.2014р. - до 31.12.2014р.;

- на виконання умов вказаних Договорів Постачальник передав Покупцю товар, а саме:

- 20 липня 2013р. на підставі договору від 20.07.2013р. за накладною № 29 та згідно акту прийому-передачі від 20.07.2013р. поставлено товар - чорний щебінь в кількості 96 тон на суму 51 840 грн. 00 коп.,

- 22 липня 2013р. на підставі договору від 20.07.2013р. за накладною № 30 та згідно акту прийому-передачі від 20.07.2013р. поставлено товар - чорний щебінь в кількості 96 тон поставлено товар на суму 37 260 грн. 00 коп.,

- 21 травня 2014р. на підставі договору від 21.05.2014р. за накладною № 3-05 та згідно акту прийому-передачі від 21.05.2014р. поставлено товар - асфальтобетонну суміш в кількості 40 тон на суму 44000 грн. 16 коп.,

- 22 травня 2014р. на підставі договору від 21.05.2014р. за накладною № 4-05 та згідно акту прийому-передачі від 22.05.2014р. поставлено товар - асфальтобетонну суміш в кількості 40 тон на суму 45408 грн. 17 коп.,

- 23 травня 2014р. на підставі договору від 21.05.2014р. за накладною №5-05 та згідно акту прийому-передачі від 23.05.2014р. поставлено товар - асфальтобетонну суміш в кількості 41,28 тон на суму 44000 грн. 16 коп.,

на загальну суму 222 508 грн 49 коп.

На виконання вимог п.п. 4.1 Договорів позивач згідно супровідного листа №29 від 22.07.2013р., одержаного філією "Заліщицька ДЕД" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 23.07.2013р., про що свідчить відтиск печатки про одержання вхідної кореспонденції відповідача на копії вказаного листа, долученого до матеріалів справи, надав останньому наступні товаророзпорядчі документи: накладні № 29 від 20.07.2013р.,№30 від 22.07.2013р., акти прийому-передачі товару від 20.07.2013р. та від 22.07.2013р., підписані відповідачем та завірені відтиском його печатки без будь-яких зауважень.

Також позивач згідно супровідного листа №31 від 23.05.2014р., одержаного філією "Заліщицька ДЕД" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 26.05.2014р., про що свідчить відтиск печатки про одержання вхідної кореспонденції відповідача на копії вказаного листа, долученого до матеріалів справи, надав останньому наступні товаророзпорядчі документи: накладні №3-05 від 21.05.2014р., №4-05 від 22.05.2014р., №5-05 від 23.05.2014р., акти прийому-передачі товару від 21.05.2014р., 22.05.2014р., 23.05.2014р., підписані відповідачем та завірені відтиском його печатки без будь-яких зауважень.

Матеріали справи свідчать, що Покупець свій обов'язок по оплаті отриманої продукції станом на день заявлення позову не здійснив, що стало підставою для звернення ПП "Славутич" з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" заборгованості в сумі 222 508 грн. 49 коп. в примусовому порядку.

Господарський суд, проаналізувавши подані позивачем докази, прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення з огляду на таке:

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як випливає із матеріалів справи, сторони підписали документи (договір), спрямовані на виникнення, зміну або припинення взаємних прав та обов'язків і ці документи дали можливість їм зрозуміти, відносно саме чого вони дійшли згоди і на яких конкретних умовах бажали будувати свої відносини.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач товар і товаророзпорядчі документи отримав без зауважень, про що свідчать його підписи та відтиски печаток на накладних № 29 від 20.07.2013р., №30 від 22.07.2013р., №3-05 від 21.05.2014р., №4-05 від 22.05.2014р., №5-05 від 23.05.2014р. та актах прийому-передачі товару від 20.07.2013р. 22.07.2013р., 21.05.2014р., 22.05.2014р., 23.05.2014р., однак свій обов'язок щодо оплати його (товару) вартості не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 23.01.2015р. (дата звернення до суду) в розмірі 222 508 грн. 49 коп.

Заборгованості перед ПП "Славутич" в сумі 222 508 грн 49 коп. підтверджується також долученим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 01.12.2014р., підписаним без зауважень та заперечень представниками сторін.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В процесі розгляду спору судом встановлено, що Договори від 20.07.2013р. та від 21.05.2014р. є такими, що відбулися, оскільки їх предмет є чітко визначеним, що дає змогу зрозуміти, що саме розраховував отримати Покупець за договором і планує виконати та надати йому Постачальник, крім того, договори не змінені і не розірвані.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення наявної заборгованості, а тому позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 222 508 грн 19 коп. боргу підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності зі ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та по суті неоспорені відповідачем.

Заперечення відповідача, викладені ним у запереченні на позовну заяву №06-2/472 від 18.03.2015р. судом оцінюються критично та до уваги не приймаються з огляду на наступне:

- зібрані за час розгляду справи докази свідчать, що на момент прийняття товару відповідачем у відповідності до умов укладених договорів товар та товаророзпорядчі документи на нього прийняті та підписані без будь-яких зауважень чи застережень;

- відповідно до ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару;

- за вимогами ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару;

- як було встановлено судом, поставка товару відбулись у липні 2013р. та травні 2014р., однак, матеріали справи не містять доказів в підтвердження звернення відповідача до позивача в межах строку встановленого законом з претензією з постачання продукції невідповідної за якістю, комплектністю, тарою, упаковкою та маркуванням стандартам, технічним умовам, пред'являються покупцем виробнику (постачальнику) в межах строку, встановленого законом, докази повернення товару позивачу з підстав його низької якості відсутні;

- у відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та факти, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, ідент. код 31995099

- на користь Приватного підприємства "Славутич", с. Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область, ідент. код 32147481 - 222 508 (двісті двадцять дві тисячі п'ятсот вісім) грн. 49 коп. боргу та 4450 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 17 коп. в повернення сплаченого судового збору .

3. Повернути Приватному підприємства "Славутич", с. Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область, ідент. код 32147481 з Державного бюджету 67 (шістдесят сім) грн. 06 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №0.0.341347155.2 від 23.01.2015р. ( квитанція №0.0.341347155.2 від 23.01.2015р. знаходиться у матеріалах справи ).

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 25.03.2015р .

Суддя Н.М. Бурда