Ухвала

від 25.06.2015 по справі 921/68/15-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"25" червня 2015 р. Справа № 921/68/15-г/4 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П розглянув заяву ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" № 06-2/899 від 10.06.2015р. про розстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом Приватного підприємства "Славутич" с. Дзвиняч, Заліщицький район, Тернопільська область, 48650

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вул. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості в сумі 225 861,40 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився ;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 06-4/503 від 24.03.2015р.

Суть страви:

19.03.2015р. у справі № 921/68/15-г/15 господарським судом Тернопільської області прийнято рішення, яким задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Славутич" та присуджено до стягнення на користь останнього з ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 222 508 грн. 49 коп. боргу та 4450 грн. 17 коп. в повернення сплаченого судового збору, а також постановлено повернути позивачу з Державного бюджету 67 грн. 06 коп. судового збору.

У зв’язку із набранням вказаним судовим актом законної сили, на його примусове виконання 09.04.2015р. видано відповідний наказ.

10.06.2015р. боржник, в порядку ст. 121 ГПК України, звернувся до суду із заявою №06-2/899 від 10.06.2015р. про розстрочку виконання рішення по справі № 921/68/15-г/4, згідно наведеного в прохальній частині графіка.

В обґрунтування поданого звернення, заявник посилається на накладення виконавчою службою арешту на його кошти, які знаходяться на рахунках в банках, що в свою чергу, унеможливлює здійснення господарської діяльності та позбавляє можливості акумулювати на них кошти, в результаті чого, погасити заборгованість перед кредиторами не видається за можливе.

У зв'язку із відпусткою судді Бурди Н.М., яка розглядала дану справу, у відповідності до пункту 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами та доповненнями), за розпорядженням керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 11.06.2015р., подана відповідачем заява, ухвалою суду від 15.06.2015р. прийнята до розгляду суддею Шумським І.П. та, як наслідок, призначено судове засідання на 25.06.2015р.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх права і обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася за відсутності передбачених чинним законодавством підстав.

Повноважний представник боржника, який прибув на виклик суду, зазначені в заяві № 06-2/899 від 10.06.2015р. вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що постанова державного виконавця від 02.03.2015р. про накладення арешту на його рахунки частково скасована постановою Тернопільського окружного адміністративного суду. Крім цього пояснив, що розстрочення виконання рішення суду у даній справі дозволить здійснити розрахунки з Службою автомобільних доріг України, що в свою чергу сприятиме своєчасній та повній оплаті наявної заборгованості.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, заперечення щодо розстрочки виконання судового рішення не подав. Про час, дату та місце розгляду справи останній був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Явка учасників спору не визнавалась судом обов’язковою. Таким чином, позивач вправі був на власний розсуд визначати необхідність участі свого представника у судовому засіданні. З наведеного та зважаючи на закінчення встановленого ч.1 ст.121 ГПК України терміну розгляду заяви, продовження якого чинним законодавством не передбачено (лист Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344), дане звернення розглядається за наявними матеріалами за відсутності представника стягувача.

Розглянувши подану заяву, долучені на її обґрунтування докази, заслухавши пояснення представника боржника, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення судом або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно наданих Пленумом Верховного Суду України роз’яснень, що викладені у п.10 його постанови № 14 від 26.12.2003р., задоволення заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, відповідно до ст. 121 ГПК, можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо)

У п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку таких обставин. Проте, у будь-якому випадку чинне законодавство пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами.

Як вбачається із поданої заяви про надання розстрочки, заявник в її обґрунтування посилається на ряд обставин, зокрема, боржник звертає увагу суду, що Державне підприємство " Тернопільський облавтодор" створено як дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" та згідно статуту є повністю державним підприємством, яке діє з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автодоріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства. Відтак, блокування його рахунків виконавчою службою унеможливлює ведення господарської діяльності, паралізує роботу, зробить його неплатоспроможним і спричинить припинення його діяльності та, як наслідок, призведе до незадовільного стану автомобільних доріг та дорожньо-транспортної ситуації в цілому.

Крім цього, наведені в заяві № 06-2/899 від 10.06.2015р. підстави відповідач пов'язує із нестабільною політичною, соціально-економічною ситуацією в країні, що, в свою чергу, призводить до систематичного недофінансування дорожньої галузі. З наведеного, підприємство змушене було організувати роботу своїх філій та апарату управління за скороченим робочим тижнем, на підтвердження чого заявником долучено наказ № 53 від 29.05.2015р.

Проте, неприбутковість господарської діяльності, не є тими виключними обставинами, які є підставами для розстрочки виконання судового рішення, адже важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України). Більш того, силу ст. 74 ГК України, державне підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном. Держава та орган, до сфери управління якого входить державне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями.

Щодо нестабільної політичної, соціально-економічної ситуації в Україні, то кредитор та боржник є підприємствами, які несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики.

Отже, невиконання відповідачем зобов'язань з оплати товару негативно відображується і на фінансово - господарській діяльності позивача. В свою чергу, подальше ухилення підприємства від сплати заборгованості та невиконання протягом тривалого часу рішення суду безумовно порушує матеріальні інтереси господарського товариства.

При цьому, суд зазначає, що контрагенти укладаючи договори повинні розраховувати на власну платоспроможність. А у випадку позивача - на своєчасність та повноту оплати переданого товару.

Таким чином, обставини, на які відповідач посилається не є виключними , а лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв'язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Більш того, заявником не наведено жодних обґрунтувань розстрочення присудженої до стягнення суми за вказаним у заяві № 06-2/899 від 10.06.2015р. графіком.

При цьому, суд враховує, що в силу ст. 33 ГПК України, обов'язок у доведенні обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на неї.

Додана боржником до заяви про розстрочку виконання рішення постанова державного виконавця № 41005775 від 02.03.2015 р. про арешт коштів боржника скасована постановою Тернопільського окружного адміністративного суду 17.04.2015 р. у справі № 819/547/15-а в частині коштів, призначених для виплати заробітної плати та відрахувань з неї.

З наведеного в сукупності, обставини викладені боржником в заяві № 06-2/899 від 10.06.2015р. про розстрочку виконання рішення від 19.03.2015р., суд не розглядає як виняткові, достатньо обґрунтовані та належно підтверджені.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" № 06-2/899 від 10.06.2015р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 19.03.2015р. по справі № 921/68/15-г/4 відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам у справі.

Суддя І.П. Шумський