Постанова

від 07.07.2009 по справі 14/63-09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/63-09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.09                                                                                       Справа №14/63-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Федоров І.О.    , Кагітіна Л.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі:    Акімовій Т.М.

за участю представників:

від позивача:   Кучеровська Л.О. (довіреність без номеру від 01.06.2009 р.);

від відповідача:   не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Бериславський сирзавод», м. Берислав Херсонської області,

на рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2009 р. у справі № 14/63-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон Дніпро», м. Херсон,

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Бериславський сирзавод», м. Берислав Херсонської області,

про стягнення 37 989 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від  06.07.2009 р. № 1394 справу № 14/63-09 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –  Федоров І.О. (доповідач), судді:  Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.

Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася, за його згодою колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.   

Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.03.2009 р. у справі № 14/63-09 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Бериславський сирзавод» на користь ТОВ «Данон Дніпро» 37989,10 грн. основного боргу, 379,89 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав умов п. 3.2 договору від 01.03.2008 р. № 02277 щодо оплати поставленого товару на протязі 3-х календарних днів з дати поставки, не сплатив кошти за товар, отриманий в період з 01.02.2008 р. по 09.10.2008 р. за видатковими накладними на загальну суму 37989,10 грн. Основний борг відповідача перед позивачем на вказану суму підтверджується двостороннім актом звіряння взаєморозрахунків сторін станом на 09.10.2008 р. У зв'язку з цим суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся з  апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду.  

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. Вказує, що відповідач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Крім того, вважає, що судом порушено вимоги ст. 77 ГПК України щодо відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, посилаючись на те, що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення, яке підтверджує вручення відповідачу ухвали про призначення справи до розгляду. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином (а.с. 45).

Колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і розгляд апеляційної скарги можливий без присутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2008 р. між ТОВ «Данон Дніпро» (постачальник) та ВАТ «Бериславський сирзавод» (покупець) укладено договір № 02277 поставки молока натурального коров'ячого строком до 31.12.2008 р.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця в обумовлені цим договором строки та кількості, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар у відповідності з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору право власності на товар переходить до покупця в момент підписання накладної про прийняття товару.

Згідно з п. 3.3 договору розрахунок покупця з постачальником за поставлений товар та транспортні витрати проводиться протягом 3-х календарних днів з дати поставки товару.

Матеріали справи свідчать, що протягом лютого – квітня 2008 р.  ТОВ «Данон Дніпро» поставило ВАТ «Бериславський сирзавод» товар (молоко) на загальну суму 37989,10 грн., що підтверджується накладними від 28.02.2008 р. № 6820, від 06.03.2008 р. № 6837, від 09.03.2008 р. № 6874, № 6870, від 10.03.2008 р. № 6875, від 12.03.2008 р. № 6877, від 13.03.2008 р. № 6891, від 14.03.2009 р. № 6892, від 15.03.2008 р. № 6903, від 16.03.2008 р. № 6904, від 17.03.2008 р.                № 6913, від 18.03.2008 р. № 6915, від 20.03.2008 р. № 6919, від 03.04.2008 р. № 7018,                     від  04.04.2008 р. № 7019,  від  05.04.208 р. № 7066,  від 06.04.2008 р. № 7032, № 7039 (оригінали накладних оглянуті колегією суддів в судовому засіданні).

Суму коштів за отриманий товар відповідач позивачу не сплатив.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за 01.02.2008 р. - 09.10.2008 р. станом  на 09.10.2008 р. за відповідачем значиться заборгованість за вказаними накладними на суму 37989,10 грн. (оригінал акту оглянуто колегією суддів в судовому засіданні).

Доказів оплати цієї суми заборгованості відповідач ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надав.

На вимогу суду апеляційної інстанції, викладену в ухвалі від 18.05.2009 р., відповідач надав копії платіжних доручень на загальну суму 307757,50 грн. (а.с. 51-57). Однак колегія суддів зазначає, що надані платіжні доручення не підтверджують сплату спірної заборгованості, оскільки суми, сплачені за цими платіжними дорученнями, відображені в акті звірки і враховані позивачем при визначенні суми заборгованості, яка підлягає стягненню за позовом в даній справі.

В судове засідання позивач надав лист ВАТ «Бериславський сир завод» від 03.06.2009 р. № 507, в якому відповідач визнав заборгованість в сумі 37989,00 грн. за поставлене молоко, однак у зв'язку з відсутністю на даний час грошових коштів пропонує здійснити розрахунок молоком.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 37989,10 грн. за поставлений товар.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу

в розмірі 37989,10 грн. є  обґрунтованими.

Доводи відповідача про неповідомлення його судом про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи, в яких наявне поштове повідомлення про вручення 18.03.2009 р. ухвали про призначення справи до розгляду на 31.03.2009 р. Таким чином, відповідач був завчасно належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, однак не забезпечив явку в судове засідання уповноваженого представника та не подав витребуваних судом документів. Зауваження відповідача щодо необхідності обов'язкового відкладення судом  розгляду справи є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи є правом суду у разі, якщо суд дійде висновку про неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні. Порушення прав відповідача з боку суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції встановив усі обставини, що мають значення для справи, надав їм вірну правову оцінку та виніс рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Тому оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга – без задоволення.  

Згідно ст. 49 ГПК України витрати за розгляд апеляційної скарги відносяться на відповідача – заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст.  99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства «Бериславський сирзавод»,           м. Берислав Херсонської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 31.03.2009 р. у справі № 14/63-09 залишити без змін.

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Федоров І.О.  

 Кагітіна Л.П.  Шевченко Т. М.