Рішення

від 11.08.2009 по справі 15/96-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/96-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11.08.2009                                                                Справа №  15/96-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Клепай З.В. при секретарі Шепель І.М., Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Приватне підприємство "Херсонснабсервіс"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторма-Херсон"  

про стягнення 182884 грн. 67 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача   - Пасічніченко О.П. - представник, довір.від 27.01.2009р.

Теплова Я.С. - директор (паспорт серії МР № 204977 видана Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області 23.03.2007р.)

від  відповідача   - Колокольніков В.А., представник, дов. від 12.06.2009 р.

          Засідання проводилось з перервою від 04.08.09. до 11.08.09р. на підставі ст.77 ГПК України.

          Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Херсон"  на користь Приватного підприємства "Херсонснабсервіс" 22092, 00 грн. - основного боргу по орендним платежам, 148 567грн. 70 коп.  пені за прострочення сплати орендних платежів, 12050грн. основного боргу за договором зберігання, 174, 97грн - пені за прострочення сплати платежів за  договором зберігання, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Херсон" судові витрати.

          Відповідач у судовому засіданні заборгованість по платежам визнав, проти стягнення пені заперечує, оскільки вона надмірно велика та позивач не застосував Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне  виконання грошових зобов'язань".

          Сторони у судовому засіданні заявили клопотання про розгляд справи за межами строків, встановлених ст.69 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін,-

в с т а н о в и в:

          27 квітня 2007  року між ПП "Херсонснабсервіс" та ТзОВ "Вторма - Херсон"  укладений  договір оренди приміщень.

          За вимогами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Розмір орендної плати за об'єкти, що орендуються, згідно п. 5.1. даного Договору складає 8194,00 грн. в місяць в т.ч. ПДВ. За умовами договору оренди Наймач зобов'язувався  сплачувати орендні платежі в строк до 05 числа кожного місяця. Додатковою угодою від 01.02.2009 року до Договору оренди приміщень від 27 квітня 2007 року сума орендних платежів зменшилась до 5 922, 00 грн.

          За період дії даного договору за орендарем утворилась заборгованість по орендним платежам у сумі 22 092,00 грн., згідно виставлених рахунків, що додаються. Наймач не сплатив орендних платежів за 4 місяці, що ним не заперечується.

          24 лютого 2009 року між позивачем та Відповідачем було Укладено договір № 5 зберігання з правом реалізації. За умовами п. 4.1. даного Договору, Відповідач зобов'язувався сплачувати плату у розмірі 10 грн. за один метр квадратний фактично займаної складської площі в місяць в т.ч. ПДВ. Фактично займана площа складала 1205 кв.м. Згідно умов даного договору відповідачу було надано рахунок на оплату за зберігання в березні місяці у сумі 12 050, 00 грн., який ним не оплачений.

          Відповідно до ст.173 господарського кодексу України  Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.  

          Відповідно до ст.193 господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Борг відповідача по орендним платежам складає 22092грн., а за надання послуг зберігання - 12050грн. та підлягає стягненню.           

          Ст.199 ГК України передбачає, що виконання   господарських    зобов'язань    забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

    До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

          Ст.546 ЦК України передбачає, що  виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Сторони у п.9.1 договору  оренди приміщення передбачили, що у випадку прострочення по оплаті орендних платежів наймач сплачує 5%  від суми невиконаного зобов'язання  за кожен день прострочення, тобто як засіб забезпечення зобов'язання вони вибрали пеню.

          П.6 ст.231 ГК України передбачає, що штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Таким чином сторони у своїх взаємовідносинах керувались нормами ГК та ЦК України.

          Щодо посилання відповідача на норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", то господарський суд виходить із того, що п.3 вказаного Закону передбачає, що  розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тобто таке обмеження діє у тому випадку, якщо сторони у своїх взаємовідносинах при укладені договору керувались цим Законом, а не іншим нормативним актом, а тому сторони у своїх взаємовідносинах відповідно повинні керуватись нормами ГК та ЦК України. Ст. 233 ГК України передбачає, що у разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.          

          Відповідач клопотання про зменшення розміру пені на підставі ст. 233 ГК України не заявляв. Господарський суд не вбачає підстав для застосування цієї статті за власною ініціативою, оскільки позивач у судовому засіданні пояснив, що сторони передбачили у договорі такий розмір пені для того, щоб у випадку несвоєчасної оплати орендної плати пеня також покрила збитки, завдані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. До того ж відповідач не надав жодного доказу про його майновий стан, та того, що ним оскаржувався розмір пені, що передбачений у договорі, тобто сторони добровільно, без будь яких заперечень з обох сторін передбачили такий розмір пені. Бажання відповідача у майбутньому оскаржити розмір пені,  не є підставою для зменшення розміру пені. До того ж сторони припинили свої взаємовідносини по оренді приміщень і відповідач погодився на пропозицію позивач №16/2 від 16.02.09р. на розірвання договору та повернув об'єкт оренди позивачу, що ним не заперечується у судовому засіданні. За таких умов 148 567грн. 70 коп.  пені за прострочення сплати орендних платежів підлягає стягненню.

          Щодо стягнення 174, 97грн - пені за прострочення сплати платежів за  договором зберігання, то господарський суд виходить із того, що ст.537 ЦК України передбачає, що правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Із тексту договору  зберігання вбачається, що сторони не обумовили відповідальності за несвоєчасне перерахування платежів за схоронність позивачем майна,  а відповідно у позивача відсутнє право на стягнення неустойки за несвоєчасну оплату наданих ним послуг по зберіганню. До того ж п.4.1 договору  зберігання передбачає, що ставка за схоронність товару  складає 10грн. за 1кв.м. займаної площі в місяць з урахуванням ПДВ, оплата здійснюється на протязі 3-х банківських днів з дня виставлення рахунку. Позивач не надав докази дати виставлення ним рахунку, а тому  неможливо встановити кількість днів прострочки платежу.

          За таких умов сума 174, 97грн. задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма-Херсон"  м. Херсон, вул. Леніна 32 код ЄДРПОУ 32391555 р/р 26006870915931 в ХФ "Укрсоцбанк" МФО 352015 на користь Приватного підприємства "Херсонснабсервіс"  м. Херсон Миколаївське шосе, 5-й км код ЄДРПОУ 3490693 р/р 26005131507 в «Райффайзен Банк Аваль»МФО 380805-22092 грн. основного боргу по орендним платежам, 148567,70грн пені за прострочення сплати орендних платежів, 12050 грн. основного боргу за договором зберігання, 1827 грн.09 коп. витрат по держмиту та 312 грн. витрат на ІТЗ.

3. В задоволені суми 174грн.97коп. відмовити.

         Суддя                                                                                      З.В. Клепай

           Дата підписання рішення 11.08.2009 р.

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України