Рішення

від 25.03.2015 по справі 927/149/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

===================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

від 25 березня 2015 року по справі №927/149/15

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г. Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/149/15

За позовом: приватного акціонерного товариства «Насіння Чернігівщини»,

вул.Любченко, 3, м. Чернігів, 14007

До відповідача: фермерського господарства «Старт-8», с. Жадове, Семенівський район,

Чернігівська область, 15461

Про стягнення 191233грн.97коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Шундрик Л.В. (довір.пост. від 02.03.2015)

від відповідача: Лось О.Ф. - голова господарства

Рішення приймається після оголошеної на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України перерви в судовому засіданні з 11.03.2015 по 18.03.2015 та з 18.03.2015 по 25.03.2015.

В судовому засіданні 25.03.2015 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 191233грн.97коп. Як вбачається із змісту позовної заяви, ціна позову складається з 60800грн. боргу, 4888грн.37коп. пені, нарахованої за період з 01.09.2014 по 20.01.2015, 545грн.60коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 01.09.2014 по 20.01.2015, та 125000грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №16/04/14/2 від 16.04.2014.

Відповідач у запереченнях на позов стверджує, що в статутних документах господарства не зазначено про правонаступництво ФГ «Старт-8» прав та обов'язків СФГ «Старт», в зв'язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними.

Подані сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового засідання судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2014 року між селянським (фермерським) господарством «Старт» (виробник за договором) та приватним акціонерним товариством «Насіння Чернігівщини» (позивач у справі, контрактант за договором) укладено договір контрактації сільськогосподарської продукції №16/04/14/2 (далі за текстом рішення - договір контрактації), за умовами якого СФГ «Старт» зобов'язалось виробити насіння гірчиці білої і передати її у власність позивачу, а позивач, в свою чергу, зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Як вбачається із копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.01.2015 року, яка надана до матеріалів справи позивачем, за кодом ЄДРПОУ 31429582, вказаним у розділі договору контрактації «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» як код СФГ «Старт», значиться фермерське господарство «Старт-8». Згідно з п.1.1. Статуту ФГ «Старт-8», в редакції від 30.10.2014, державна реєстрація якої проведена 30.10.2014 за №10561050009000141, найменування господарства було змінено з селянського (фермерського) господарства «Старт» на фермерське господарство «Старт-8».

Частиною 1 ст.104 Цивільного кодексу України передбачаються способи припинення юридичної особи, зокрема в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. При цьому, виходячи із змісту наведеної статті, зміна найменування юридичної особи не є способом припинення цієї особи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів ліквідації СФГ «Старт», а також доказів реорганізації цього господарства у будь-який встановлений законодавством спосіб, тому суд приходить до висновку, що відповідач є стороною договору договір контрактації сільськогосподарської продукції №16/04/14/2 від 16.04.2014.

З огляду на вищевикладене судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у статутних документах зазначення про його правонаступництво прав та обов'язків СФГ «Старт».

Відповідно до п.п.2.1., 2.4. договору контрактації контрактант надає виробнику наступні матеріальні ресурси, які виробник зобов'язується використати при виробництві товару: насіння гірчиці білої в кількості 0,6 тони за ціною 18000грн. за 1 тону загальною вартістю 10800,00грн. без ПДВ. Контрактант надає виробнику практичну допомогу по технології вирощування гірчиці.

Згідно із п.4.4. договору контрактації виробник сплачує 10800,00грн. без ПДВ до 01 вересня 2014 року за надану гірчицю білу контрактантом.

В п.3.5. договору контрактації сторони встановили, що товар повинен бути поставлений контрактанту у наступні строки: з 31 липня 2014р. - до 30 вересня 2014р.

В розділі 5 договору контрактації сторони узгодили умови поставки товару та встановили, що поставка здійснюється на умовах самовивозу зі складу виробника за адресою: 15461, Черн.обл., Семенівський р-н, с. Жадове, вул. Центральна, 33 (п.5.1. договору контрактації). Транспортування товару здійснюється за рахунок контрактанта (п.5.2. договору контрактації). Перехід права власності на товар відбувається в момент відвантаження товару контрактанту та підписання відповідної документації (п.5.3. договору контрактації). Прийом передача товару здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі (п.5.5. договору контрактації).

В розділі 4 договору контрактації сторони узгодили умови щодо ціни товару та порядку розрахунків та встановили, що ціна товару становить 5000грн. за 1 тону без ПДВ (п.4.1. договору). Контрактант проводить оплату товару в національній валюті України в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника (п.4.2. договору контрактації). Оплата за договором проводиться частково у вигляді попередньої оплати та по факту отримання контрактантом від виробника відповідних партій товару протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення акту приймання-передачі товару на умовах вказаних в розділі 3 та за ціною у відповідності до пункту 4.1: - 20% від суми договору після обстеження посівів; - 30% від суми договору після визначення біологічного врожаю (п.4.3. договору контрактації).

До матеріалів справи позивачем надано підписані сторонами до договору контрактації:

додаткову угоду №1 від 28.04.2014, відповідно до якої сторонами встановлено, що за насіння гірчиці білої у кількості 2,92т, 5,84% обстеження, ціною за 1 тону в грн. (без ПДВ) - 5000грн., підлягає сплаті 14600грн.;

додаткову угоду №2 від 08.05.2014, відповідно до якої сторонами визначено, що за насіння гірчиці білої у кількості 4,0т, 8,0% обстеження, ціною за 1 тону в грн. (без ПДВ) - 5000грн., підлягає сплаті 20000грн.;

додаткову угоду №3 від 29.05.2014, відповідно до якої сторонами встановлено, що за насіння гірчиці білої у кількості 3,1т, 6,2% обстеження, ціною за 1 тону в грн. без ПДВ - 5000грн., підлягає сплаті 15400грн.

Відповідно до п.6.1. договору контрактації цей договір набирає чинності з 16.04.2014р. і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що на момент винесення рішення договір контрактації сільськогосподарської продукції №16/04/14/2 від 16.04.2014 є чинним та в силу ст.629 Цивільного кодексу України обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору контрактації, регулюються ст.713 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 713 Цивільного кодексу України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки в договорі контрактації від 16.04.2014 відсутні застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

16 квітня 2014 року позивачем на виконання п.2.1. договору контрактації передано відповідачу насіння гірчиці білої в кількості 600кг загальною вартістю 10800грн., що підтверджується наявною у справі копією видаткової накладної № РН-0000028 від 16.04.2014, на якій міститься підпис особи, що отримала товар, та відбиток печатки відповідача.

Відповідачем факт отримання насіння не заперечувався.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем виконано передбачену п.2.1. умову договору.

Крім того, на підставі п.4.3. договору контрактації позивач сплатив відповідачу 50000грн. попередньої оплати за насіння гірчиці, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень №93 від 28.04.2014 на суму 14600грн., №103 від 08.05.2014 на суму 20000грн., №129 від 29.05.2014 на суму 15400грн.

Відповідно до п.3.5. договору контрактації відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар - насіння гірчиці білої - в термін з 31 липня 2014 року до 30 вересня 2014 року.

Стверджуючи, що відповідачем в порушення умов договору контрактації у встановлені строки товар не переданий, позивач просить стягнути з відповідача 50000грн. сплаченої ним попередньої оплати.

В цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено судом вище, позивач зобов'язувався сплатити відповідачу попередню оплату в два етапи: 20% від суми договору після обстеження посівів; 30% від суми договору - після визначення біологічного врожаю.

Виходячи із визначеної у п.1.1. договору контрактації суми договору, сплачена позивачем попередня оплата в сумі 50000грн. складає лише 20%.

Доказів сплати попередньої оплати в розмірі 30% від суми договору після визначення біологічного врожаю позивач суду не надав. Більш того, як вбачається із змісту наданого позивачем наказу №7-АД від 14.07.2014 перерахування коштів відповідачу припинено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не виконав належним чином свої зобов'язання в частині здійснення попередньої оплати, а фактично відмовився в односторонньому порядку від договору, не довівши про свою відмову відповідачу.

Пояснюючи причини невиконання частини зобов'язань за договором контрактації, позивач у письмових поясненнях від 24.03.2015 посилається на акт від 10.07.2014, в якому відображено, що при визначенні біологічної урожайності гірчиці білої був встановлений факт пересіву поля іншими культурами, а також на доповідну записку від 10.07.2014, складену агрономом позивача на ім'я голови правління ПрАТ «Насіння Чернігівщини».

Вказаний акт не приймається судом до уваги, оскільки аналіз його змісту свідчить, що акт складений за відсутністю керівника або іншого уповноваженого представника СФГ «Старт», із акту не вбачається на яких саме полях здійснювалося обстеження, в акті відсутня інформація, на підставі якої можна встановити, що поле, на якому здійснювалося обстеження, належить на праві власності або іншому праві користування саме відповідачу і що саме на цьому полі були посіви гірчиці білої. Доказів надсилання позивачем господарству повідомлення про дату обстеження полів для визначення біологічної урожайності гірчиці білої позивач суду не надав.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. В силу приписів ст..663 Цивільного кодексу України передача товару має здійснюватися у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з умовами договору відповідач, як виробник за договором контрактації, зобов'язувався поставити позивачу товар в строк з 31.07.2014 до 30.09.2014.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому суд звертає увагу, що умовою застосування даної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Отже, для пред'явлення вимоги передати оплачений товар або повернути суму попередньої оплати має бути доведено факт неналежного виконання продавцем свого обов'язку.

Відповідно до ст.13,14 Цивільного кодексу України цивільні права та цивільні обов'язки здійснюються особою в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Як вбачається із умов договору, зокрема пунктів 5.1., 5.2., 5.3. договору контрактації, поставка здійснюється на умовах самовивозу зі складу виробника за адресою: 15461, Чернігівська область, Семенівський район, с.Жадове, вул..Центральна,33. Транспортування товару здійснюється за рахунок контрактанта. Перехід права власності на товар відбувається в момент відвантаження товару контрактанту та підписання відповідної документації.

Тобто, виходячи із вказаних умов договору, обов'язок відповідача відвантажити товар кореспондується з обов'язком позивача, як контрактанта за договором, вчинити певні дії, а саме: надати до складу виробника за вказаною у договорі адресою автотранспорт під завантаження товару.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення автотранспорту для завантаження товару у період з 31 липня 2014 року до 30 вересня 2014 року.

Відповідно до ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Приймаючи до уваги, що позивачем виконано зобов'язання в частині сплати попередньої оплати в розмірі 30% від суми договору, а також не надано доказів вчинення ним встановлених договором дій по поданню автотранспорту для завантаження товару в кількості, обумовленої договором, як у період з 31 липня 2014 року до 30 вересня 2014 року, так і пізніше до моменту звернення до суду, внаслідок чого у відповідача була відсутня можливість виконати своєчасно свій обов'язок, тому суд приходить до висновку, що позивач є кредитором, що прострочив, а відтак відсутні підстави для ствердження про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по передачі товару.

При цьому судом не приймається до уваги викладені позивачем у письмових поясненнях від 20.02.2015 (а.с.57-59) посилання на ст.272 Господарського кодексу України та спеціальні статті цього ж кодексу «Особливості виконання договорів контрактації» (ст.273 ГК України) та «Відповідальність за договором контрактації» (ст.274 ГК України) як на підтвердження невиконання відповідачем зобов'язання, оскільки системний аналіз ч.3 ст.713 Цивільного кодексу України та ст.ст.272,273,274 Господарського кодексу України свідчить про те, що дані норми господарського законодавства регулюють договір контрактації, який опосередковує державну закупівлю сільськогосподарської продукції у її виробників, та укладається на основі державних замовлень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у позивача не виникло право вимагати повернення попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 50000грн. є необґрунтованими та безпідставними і позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом вище, відповідач отримав від позивача насіння гірчиці білої в кількості 600кг на суму 10800грн., що не спростовується відповідачем.

Відповідно до п.4.4. договору контрактації відповідач зобов'язувався сплатити в строк до 01.09.2014 вартість отриманого від позивача насіння гірчиці білої в сумі 10800грн.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст.251,252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Сторонами в договорі встановлений термін оплати вартості отриманого відповідачем насіння - до 01 вересня 2014 року, тому останній день платежу є 31 серпня 2014 року. Проте, враховуючи, що 31.08.2014 припадало на вихідний день (неділя), а тому враховуючи приписи ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України останнім днем оплати насіння є 01 вересня 2014 року.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого насіннєвого матеріалу сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати насіння гірчиці білої, в зв'язку з чим заявлені до стягнення 10800грн. вартості цього насіння за своєю правовою природою є боргом.

Отже, на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача по оплаті вартості отриманих від позивача матеріальних ресурсів становить 10800грн.

Відповідач не надав суду доказів оплати вартості насіння у встановлений термін або пізніше, а тому з нього підлягає стягненню 10800грн. боргу.

Посилаючись на п.7.2. договору контрактації позивач просить стягнути з відповідача 4888грн.37коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахованої за період з 01.09.2014 по 20.01.2015. При цьому, як вбачається із наданого позивачем розрахунку, до суми заявленої до стягнення пені включено 1111грн.66коп. пені, обчисленої за період з 01.09.2014 по 20.01.2015 за прострочення оплати насіннєвого матеріалу, та 3776грн.71коп. пені, обчисленої за період з 11.10.2014 по 20.01.2015 за прострочення повернення відповідачем попередньої оплати.

В п.7.2. договору контрактації сторонами узгоджено, що у разі невиконання будь-якою стороною зобов'язань за цим договором, сторона, що не виконала умови договору, сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки не поставленої в строк продукції або не здійсненої оплати.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, зокрема: сплата неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, сплата пені є правовим наслідком невиконання відповідачем саме грошового зобов'язання.

За змістом ст.ст.524,533-535,625 Цивільного кодексу України грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до умов договору контрактації, зокрема п.4.4., зобов'язання відповідача по оплаті вартості отриманого від позивача насіннєвого матеріалу є грошовим.

Оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого від позивача насіння, тому в цій частині вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими. Разом з тим, перевірка правильності нарахування пені свідчить, що при її обчисленні позивачем не враховано передбачені ст.253, ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України початок перебігу строку та закінчення строку. Приймаючи до уваги, що останнім днем платежу за насіннєвий матеріал є 01.09.2014, а тому пеня має обчислюватися за період з 02.09.2014. За таких обставин сума пені за період з 02.09.2014 по 20.01.2015 включно становить 1104грн.26коп.

Що стосується стягнення 3776грн.71коп. пені, обчисленої за період з 11.10.2014 по 20.01.2015 за прострочення повернення відповідачем попередньої оплати, то ці вимоги є необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом вище, у позивача не виникло право вимагати повернення попередньої оплати. До того ж суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки зобов'язання відповідача полягало у поставці товару, тому в силу приписів ст.ст.524,533-535 Цивільного кодексу України це зобов'язання не є грошовим, а відтак вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати, сплаченої за договором контрактації за поставку товару, не вважається грошовим зобов'язанням в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 по справі №5011-42/13639-2012.

Позивач, посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 545грн.60коп. трьох процентів річних, з яких: 126грн.38коп. нараховані за прострочення оплати вартості переданого насіння за період з 01.09.2014 по 20.05.2015, та 419грн.22коп. нараховані за прострочення повернення попередньої оплати за період з 11.10.2014 по 20.01.2015.

Сплата боржником на вимогу кредитора трьох процентів річних як відповідальність за невиконання грошового зобов'язання передбачена ст.625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості насіння гірчиці білої, тому в цій частині вимоги позивача є правомірними. Проте, приймаючи до уваги, що позивачем при визначенні періоду нарахування процентів річних не враховано закінчення терміну оплати, суд приходить до висновку, що сума трьох процентів річних, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 125грн.16коп. за період з 02.09.2014 по 20.01.2015.

Нарахування позивачем трьох процентів річних в сумі 419грн.22коп. за несвоєчасне повернення попередньої оплати є безпідставним та необґрунтованим з огляду на вищевикладені обставини.

В п.7.1. договору контрактації сторонами передбачено, що за порушення умов договору, відмови поставки або прийняття товару винна сторона сплачує штраф у розмірі 50% вартості контракту.

Позивач з посиланням на вказану умову просить стягнути з відповідача 125000грн. штрафу.

В силу ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України сплата неустойки, в тому числі штрафу, є правовим наслідком порушенням зобов'язання.

Як встановлено судом вище, матеріалами справи не підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором контрактації в частині поставки товару. До того ж, позивач не надав належних та допустимих доказів відмови відповідача від поставки товару, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача правових наслідків у вигляді сплати штрафу за не поставку товару.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, й з відповідача має бути стягнуто 10800грн. боргу, 1104грн.26коп. пені, 125грн.16коп. процентів річних.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 251, 252, 253, 254, 530, 524, 533, 534, 535, 549, 610, 611, 612, 613, 625, 662, 693, 713 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 272,273, 274 Господарського кодексу України, ст.ст.32, 33, 49, 77, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства «Старт-8», Чернігівська область, Семенівський район, с.Жадове (ідентифікаційний код 31429582, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь приватного акціонерного товариства «Насіння Чернігівщини», м.Чернігів, вул..Любченко, 3 (ідентифікаційний код 00721509, п/р 26001005115 в ПАТ «Полікомбанк», МФО 353100) 10800грн. боргу, 1104грн.26коп. пені, 125грн.16коп. трьох процентів річних, та 240грн.61коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 30 березня 2015 року.

Суддя Т.Г. Оленич