Рішення

від 10.08.2009 по справі 30/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/9

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.08.09 р.                                                                                     Справа № 30/9                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау”, м.Київ, ідентифікаційний код 32108814

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Віконний Двір”, ідентифікаційний код 33221780

про: стягнення суми боргу за договором поставки №11-07/07 від 10.07.2007р. у розмірі 1 479 520,29грн., інфляції у розмірі 151 777,77 грн., відсотки за користування коштами у сумі 26 046,48 грн., пені у сумі 176 333,79грн.

за участю:

представника Позивача – не з'явився;

представника Відповідача  – Дем'яненко К.Ф. (довіреність вих.№1 від 07.08.2009р.)

СУТЬ СПРАВИ:

      Товариство з обмеженою відповідальністю „Рехау”, м.Київ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Віконний Двір” (далі – Відповідач) про стягнення суми боргу за договором поставки №11-07/07 від 10.07.2007р. у розмірі 1 479 520,29грн., інфляції у розмірі 151 777,77 грн., відсотки за користування коштами у сумі 26 046,48 грн., пеню у сумі 176 333,79грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором поставки №11-07/07 від 10.07.2007р.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір поставки №11-07/07 від 10.07.09р, додаткову угоду №3 від 10.07.08, видаткові накладні,  довіреності на отримання товару. Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.11, 16, 22, 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 218, 220, 223-225, 229, 230, 232, 234, 264-270 Господарського кодексу України, ст..ст.1, 2, 4, 12, 13, 15, 44, 49, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

На вимогу суду Позивачем через канцелярію 23.07.2009 року надані документи до матеріалів справи зокрема Статут Товариства з обмеженою відповідальністю  „Рехау” (а.с.а.с.69-93 том 1), свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.94 том 1), витяг з ЄДРПОУ стосовно місцезнаходження Відповідача (а.с.27 – 29 том 2),  копії виписок з банківського рахунку (а.с.95 – 150 том 1) (а.с.1 – 22 том 2), акт звіряння взаємних розрахунків станом на 14.07.2009 підписаний з боку Позивача (а.с.24-25, том 2)

Представник позивача у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 04.08.2009р. у судове засідання, яким визнав позовні вимоги у повному обсягу, та надав витребувані судом документи у тому числі підписаний двома сторонами акт звіряння щодо наявності визнаної заборгованості у сумі 1479520,29 станом на 14.07.2009р., копію наказу про прийняття на роботу головного бухгалтера ТОВ „Фірма „Віконний двір” від 30.11.2004р., копію паспорту головного бухгалтера - Дем'яненко К.Ф., витяг зі статуту ТОВ „Фірма „Віконний двір”, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію платіжного доручення про сплату 9 273,00 грн.  

Від Позивача 06 серпня 2009р. надійшло клопотання про зменшення позовних вимог (а.с.33-36 том 2), у якому він вказує, що 31.07.2009 року Відповідачем було сплачено частину боргу  у розмірі 9 273,00 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 1 470 247,29грн., інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 151 777,77грн., відсотки за користування коштами у сумі 26 046,48грн., пеню у розмірі 176 333, 79грн.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Відповідач до початку судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Вислухавши у судовому засіданні відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням в порядку ст.43 ГПК України, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау” підлягають задоволенню  у зв'язку із таким:

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2007р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладений договір поставки № 11-07/07 (а.с.а.с.11-16 том 1), згідно п.п. 1.1 якого Постачальник постачає і передає у власність, а Покупець приймає та сплачує товари, згідно з замовленнями Покупця . Згідно п.2.1 ціни за одиницю товару, одиниці виміру, кількість, асортимент і загальна вартість товару визначаються у специфікаціях.   

Розділ  3 зазначеного договору передбачає  наступні умови та форма розрахунків:

-          оплата товару здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Постачальника. Обов'язок Покупця по оплаті Товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника в сумі, що зазначена в рахунок на оплату товару.

У п.4.1.зазначене  місце відвантаження Товару, якщо інше не зазначено у специфікаціях до Договору. Постачальник здійснює продаж Товару в місці , визначеному в п.4.1. даного Договору, а Покупець приймає товар самостійно або уповноважує належним чином для цього іншу особу згідно п.4.2.

Додатковою угодою №3 від 29.07.2008р. до договору №11-07/07 від 10.07.2007р. сторони уточнили ст. 3 даного договору поставки №11-07/07 від 10.07.2007р: „оплата поставленого товару здійснюється на наступних умовах – 45 календарних днів з моменту відвантаження товару.”

На виконання умов договору, Позивачем була здійснена Відповідачу поставка товару, що підтверджується видатковими накладними доданими до матеріалів справи від 17.11.08р. РН 87906063, РН 87906062 (а.с. 18-20 том 1),  від 31.10.08р.  РН 87905849, РН 87905818 (а.с. 21-23 том 1), від 24.10.08р.  РН 87905771, РН87905776, РН87905756, РН87905756 (а.с. 24-27 том 1), від 17.10.08р.  РН 87905673  (а.с. 28-30 том 1), від 09.10.08р. РН 87905539, РН 87905514 (а.с.31-34 том 1), від 30.09.08р.  РН 87905417 (а.с. 35-37 том 1), від 23.09.08р.  РН 87905301 (а.с. 38-40 том 1), від 15.09.08р.  РН 87905174 (а.с.41 том 1), від 27.08.08р.  РН 87904916 (а.с. 42-43 том 1),  від 01.09.08р. РН 87904968, РН 87904955 (а.с.44-49 том 1) на підставі довіреностей  №277026/136 (а.с.50 том 1), №277048/158 (а.с.51 том 1), №277061/171 (а.с.52 том 1), №277073/183 (а.с.53 том 1),  №277084/194 (а.с.54 том 1), №277098/208   (а.с.55 том 1),  №277106/216 (а.с.56 том 1), № 277107/217 (а.с. 57 том 1), № 277116/226 (а.с.58 том 1), №277127/237 (а.с.59 том 1).

Відповідачем на адресу Позивача було надіслано гарантійний лист від 24.02.09 (а.с.60 том 1), яким він повністю визнав свою заборгованість, у розмірі 1 519 520,29 грн.

Відповідачем на виконання грошових зобов'язань за Договором було здійснено часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с.95-150 том 1, а.с. 1-22 том 2).

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

В подальшому клопотанням про зменшення позовних вимог від 06.08.2009р.(а.с.а.с.33-36 том 2) Позивач повідомив про часткове погашення Відповідачем первісно заявленої заборгованості у розмірі  9 273,00грн., та просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 1 470 247,29грн., інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 151 777,77грн., відсотки за користування коштами у сумі 26 046,48грн., пеню у розмірі 176 333, 79грн. Враховуючи викладене у клопотанні  суд кваліфікує таке клопотання  в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України як зменшення позовних вимог.

Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні у розмірі 1 470 247,29грн., інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 151 777,77грн., відсотки за користування коштами у сумі 26 046,48грн., пеню у розмірі 176 333, 79грн. Надав підписаний  з боку обох сторін та завірений печатками підприємств Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони встановили, що відповідач станом на 14.07.2009р. має заборгованість за Договором на суму 1 479 520,29 грн.

Підтвердив часткове погашення Відповідачем первісно заявленої заборгованості у розмірі  9 273,00грн. – 31.07.2009р. та надав копію платіжного доручення (а.с.48).

Дослідивши матеріали справи суду вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

  Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання ст.ст.712, 655-697 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом, Позивачем за Договором передано, а Відповідачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними  від 17.11.08р.  РН 87906063, РН 87906062 (а.с. 18-20 том 1),  від 31.10.08р.  РН 87905849, РН 87905818 (а.с. 21-23 том 1), від 24.10.08р.  РН 87905771, РН87905776, РН87905756, РН87905756 (а.с. 24-27 том 1), від 17.10.08р.  РН 87905673  (а.с. 28-30 том 1), від 09.10.08р. РН 87905539, РН 87905514 (а.с.31-34 том 1), від 30.09.08р.  РН 87905417 (а.с. 35-37 том 1), від 23.09.08р.  РН 87905301 (а.с. 38-40 том 1), від 15.09.08р.  РН 87905174 (а.с.41 том 1), від 27.08.08р.  РН 87904916 (а.с. 42-43 том 1),  від 01.09.08р. РН 87904968, РН 87904955 (а.с.44-49 том 1) на підставі довіреностей  №277026/136 (а.с.50 том 1), №277048/158 (а.с.51 том 1), №277061/171 (а.с.52 том 1), №277073/183 (а.с.53 том 1),  №277084/194 (а.с.54 том 1), №277098/208   (а.с.55 том 1),  №277106/216 (а.с.56 том 1), № 277107/217 (а.с. 57 том 1), № 277116/226 (а.с.58 том 1), №277127/237 (а.с.59 том 1).

Додатково Відповідачем був виданий Позивачу гарантійний лист від 24.02.09 (а.с.60 том 1), яким він повністю визнав свою заборгованість за Договором, у розмірі 1 519 520,29.  

Про наявність заборгованості свідчить підписаний  з боку обох сторін та завірений печатками підприємств Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони встановили, що відповідач станом на 14.07.2009р. має заборгованість за Договором на суму 1 479 520,29 грн.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу за виконані роботи відповідно до умов Договору.   

Відповідачем на виконання грошових зобов'язань за Договором було здійснено часткову оплату за поставлений товар, що підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с.95-150 том 1, а.с. 1-22 том 2). Крім того, після подання позову 31.07.2009 року боржником була сплачена частина боргу у розмірі 9 273,00грн. Відтак, решта несплаченої суми, факт наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України,  становить 1 470 247,29грн.

       Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована(наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.  

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау”, м.Київ, в повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок  в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми „Калькулятори” Ліга: Закон-Еліт, 8.1.1. , встановив:

- що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 151 777, 77грн., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення і по дату погашення боргу/подання позову включно, а отже підлягає стягненню з Відповідача;

-  що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом цього ж періоду також не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже –  підлягає стягненню у сумі 26 046,48грн.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 3.3. Договору № 11-07/07 від 10.07.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення пені у розмірі 176 333, 79грн.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау”, м.Київ, ідентифікаційний код 32108814 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Віконний Двір”, м.Донецьк, ідентифікаційний код 33221780 про стягнення суми боргу за договором поставки №11-07/07 від 10.07.2007р. у розмірі 1 470 247,29грн., інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 151 777,77грн., відсотки за користування коштами у сумі 26 046,48грн., пеню у розмірі 176 333, 79грн. задовольнити повністю.  

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Віконний Двір”, м.Донецьк, ідентифікаційний код 33221780 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау”, м.Київ, ідентифікаційний код 3210881 заборгованість у розмірі 1 470 247,29грн., інфляційне збільшення заборгованості у розмірі 151 777,77грн., відсотки за користування коштами у сумі 26 046,48грн., пеню у розмірі 176 333, 79грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Віконний Двір”, м.Донецьк, ідентифікаційний код 33221780 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау”, м.Київ, ідентифікаційний код 3210881 компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 18244,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутнього представника Відповідача у судовому засіданні 10.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 10.08.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Ягічева Н.І.