Постанова

від 27.07.2011 по справі 2а-2474/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-2474/10/0770

рядок статзвіту -2.16

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Семаль Т.М.,

за участью:

представника позивача - Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області Головнича Юрія Юрійовича;

представників відповідача - Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області Черкашина Анатолія Сергійовича, Гаванець Євгена Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської обалсті до Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 27 липня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 01 серпня 2011 року.

Позивач - Головне управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 11 червня 2010 року яким до Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в сум| 161010,00 (Сто шістдесят одна тисяча десять грн. 00 коп.); визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області від 11 червня 2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Актом перевірки, проведеної державним інспектором з контролю за цінами Івановчик І.О. в період з 27 травня 2010р. по 04 червня 2010 року, Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області було встановлено, що Головним управлінням Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області стягнуто плату за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативними актами, що встановлюють відповідні переліки платних послуг.

Позивач вважає, що висновки акту є необгрунтованими та такими що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 5 Положення "Про державну інспекцію з контролю за цінами" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819, Держцінінспекція має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), і не вирішує питання чи повинні надазатись послуги на платній основі чи безкоштовно.

Безпідставним вважає і висновок перевірки про порушення за період, що перезірявся, вимог "Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", затверджених спільним Наказом від 15.06.2001 року №97/298/124 Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів та Міністерства економіки України тому, що зазначеним нормативним актом затверджено розмір оплати робіт та послуг, а не державні регульовані ціни й тарифи, по яким проводяться розрахунки за виконані земельно-кадастрові роботи та надані послуги.

Безпідставним є і висновок перевірки про порушення за період, що перевірявся, вимог "Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", затверджених спільним Наказом від 15.06.2001 року №97/298/124 Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів та Міністерства економіки України тому, що зазначеним нормативним актом затверджено розмір оплати робіт та послуг, а не державні регульовані ціни й тарифи, по яким проводяться розрахунки за виконані земельно-кадастрові роботи та надані послуги.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення", державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством фінансів України та Міністерством ексноміки України видано спільний наказ від 15.06.2001 року № 97/298/124, яким було затверджено розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг для застосування державними органами земельних ресурсів. При цьому абзацом 2 пункту 1 наказу визначено, що виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг, вартість яких не встановлено, здійснюється за цінами, визначеними договорами.

Згідно із п. 5 Порядку, державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг, зокрема: складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року № 858-ІУ, види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою. Документацією із землеустрою є затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно із п. 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі також такі види земельно-кадастрових робіт і послуг, як, надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, державного земельного кадастру, кількісної та якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, інших питань використання та охорони земель.

Актом перевірки зафіксовано, що позивачем у порушення п. 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі стягувалася плата за підготовку та надання довідок та висновків з надання земельних ділянок у користування, висновків щодо умов надання земельних ділянок. Вважаємо, що вказаний висновок Держцінінспекції є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на наступне.

Пунктом 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, до земельно-кадастрових робіт і послуг, які можуть виконуватися та надаватися на платній основі, віднесено надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" від 15 червня 2001 року № 97/298/124, виданого в межах повноважень зазначених органів, наданих їм згідно п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", визначено вартість послуг щодо надання консультацій та довідок, зокрема, за підготовку висновків з надання земельних ділянок у користування на згмозлення юридичних та фізичних осіб для фізичних осіб -30 грн. та для юридичних осіб - 80 грн.; висновків щодо умов надання земельної ділянки, технічних умов на рекультивацію земель вартістю для юридичних осіб -70 грн.

Як зафіксовано в акті перевірки, Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області отримувало плату за підготовку і вида-гу висновків з надання земельних ділянок у користування та висновків щодо умов надання земельної ділянки для юридичних осіб в розмірах, встановлених вимогами наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 15.06.2001 року № 97/298/124.

З огляду на викладене, позивач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Посилання в акті перевірки на те, що усні консультації, які надавались відповідно до укладених договорів та передували здійсненню землевпорядних експертиз, як документів дозвільного характеру, з встановленням розміру плати за надання консультацій наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15 червня 2001 року, а не Законом України "Про дозвільну систему Укоаїни у сфері господарської діяльності" і що зазначене суперечить вимогам зазначеного Закону, позивач вважає безпідставними, оскільки висновки з надання земельних ділянок у користування і висновки щодо умов надання земельної ділянки не підпадають під визначення документа дозвільного характеру, оскільки не дають право суб'єкту господарювання на провадження певних дій у сфері господарської діяльності, а є лише документами, які готуються в ході оформлення документів, шо посвідчують право на земельну ділянку.

Крім того, на підставі акту перевірки та рішення про застосування економічних санкцій, Держцінінспекція винесла припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, шляхом припинення стягнення плати за видачу висновків щодо умов надання земельної ділянки, висновків з надання земельних ділянок у користування, відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності»від 06 вересня 2005 р. № 2806 та п. 5 постанови КМУ від 01 листопада 2000 №1619 «Про затвердження порядку виконання земельно -кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів». Позивач вважає, що такий припис винесено необгрунтовано і він підлягає скасуванню з тих самих підстав.

А тому позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач -Державна інспекція з контролю за цінами в Закарпатській області надала свої заперечення, відповідно до яких зазначає, що позивачем невірно трактуються положення нормативно правових актів щодо повноважень та компетенції Державної інспекції з контролю за цінами, коло питань, що є в компетенції інспекції, не обмежено питаннями проведення перевірок та аналізу формування і застосування лише регульованих цін і тарифів.

Згідно припису ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»№ 507, припису ст. 19 Господарського кодексу України та «Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000р. №1819, контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів на продукцію і послуги, покладено на відповідача - Державну інспекцію з контролю за цінами.

Відповідно до підпунктів 1 та 5 п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 №1819, Держцінінспекції має право проводити в органах виконавчої влади, підприємствах, установах та організаціях перевірки, пов'язані з формуванням, встановленням та застосуванням цін і тарифів та приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі.

Зазначеним нормативним актом коло питань, що є в компетенції інспекції, не обмежено питаннями проведення перевірок та аналізу формування і застосування лише регульованих цін і тарифів.

Під час проведення перевірки Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області, Державна інспекція з контролю за цінами в Закарпатській області діяла в межах правового поля.

Проведення цінової політики згідно припису п.3 ст.116 Конституції України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Оскільки Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області є установою, створеною органом державної влади та є неприбутковою установою, відновідно до вищезазначених законодавчих актів, перелік платних послуг, які можуть надаватись даною -установою встановлюється виключно Кабінетом Міністрів України

Відповідно до наданих повноважень, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 01 листопада 2000 р. №1619 «Про затвердження порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів», приписом п.5 якої Кабінет Міністрів України визначив перелік земельно-кадастрових робіт і послуг, які можуть виконувати та надавати Державні органи земельних ресурсів.

Дана постанова, є єдиним нормативним актом, який встановлює перелік робіт і послуг, які можуть виконувати та надавати Державні органи земельних ресурсів. Відповідно, перелік робіт і послуг, які можуть виконувати та надавати Державні органи земельних ресурсів, встановлений постановою Кабінет Міністрів України від 01 листопада 2000 р. №1619 є детальним та вичерпним.

Хибним є твердження позивача про те, що підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування належить до таких земельно-кадастрових робіт і послуг як «надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель» і могла здійснюватись на платній основі згідно п.5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000р. №1619, з урахуванням розмірів оплати, встановлених спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.01р. №97/298/124.

У висновках Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області з надання земельних ділянок зазначається про те, що головним управлінням розглянуто матеріали щодо розміщення певних об'єктів на певній земельній ділянці, матеріали погоджені іншими установами, організаціями та органами влади, і виходячи з вищенаведеного, Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області не заперечує проти розміщення даного об'єкту при дотриманні чинного законодавства та певних умов.

Як випливає із змісту зазначених висновків, вони не мають жодних ознак документу консультативного характеру.

Управлінням Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області розмір плати за підготовку висновків з надання земельних ділянок визначений п.2 таблиці 6.1 Розмірів оплати не застосовувася, проте застосовувався розмір плати, встановлений п.9 таблиці 6.1 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, який не має жодного відношенням -послуги «надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель».

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності»від 06.09.05р. №2806, документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на. провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності. Частиною 1 ст.4 вищевказаного закону визначено, що платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру встановлюється виключно законами.

Чинним законодавством стягнення плати за видачу висновку з надання земельної ділянки, не встановлено. Отже, стягнення управлінням плати за видачу висновків з надання земельних ділянок, є порушенням вимог Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності»від 06.09.05р. №2806.

З огляду на вищевикладене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, що наведені в позовній заяві.

У судовому засіданні представники відповідача заперечили проти позовних вимог з мотивів, що наведені у запереченні проти позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов із наведених у ньому мотивів необґрунтований і у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що, Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області було зареєстровано Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області, 22 червня 2010 року було замінено свідоцтво про державну реєстрацію на Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №329384, місцезнаходженням є 88007, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Петефі, будинок 14, офіс 14, ідентифікаційний код 22112076 (а.с. 41).

Згідно Акту перевірки від 04 червня 2010 року, проведеної державним інспектором з контролю за цінами Івановчик І.О. за період з 01 січня 2008р. по 30 квітня 2010 року, Державною інспекцією з контролю за цінами в Закарпатській області було встановлено, що Головним управлінням Держкомзему у Закарпатській області, стягнуто плату за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативними актами, що встановлюють відповідні переліки платних послуг (а.с.а.с. 11-17).

Згідно рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 000016 від 11 червня 2010 року, управлінням Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області було порушено вимоги постанови КМ України від 01 листопада № 1619 «Про затвердження порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів», вирішено вилучити в управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області у дохід державного бюджету 53670,00 грн. та 107340,00 грн. (а.с.а.с. 18).

Відповідно до підпунктів 1 та 5 п. 5 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1819 від 13 грудня 2000 року, Держцінінспекція має право: проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Згідно п.1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністарства фінансів України від 03 грудня 2001 р. №298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. №1047/6228, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни-цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Згідно абз. 2, 11 п.1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністарства фінансів України від 03 грудня 2001 р. №298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. №1047/6228, порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, серед інших, є застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг.

Проведення цінової політики згідно припису п. 3 ст. 116 Конституції України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Згідно ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»№ 507 від 03 грудня 1990 року, Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, електроенергетики, централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Приписом статті 7.11.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334/94-ВР (в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.97р.) встановлено, що перелік платних послуг, які можуть надаватись установами, організаціями, які створені органами державної влади та є неприбутковими установами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписом статті 7.11.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994р. №334 встановлено, що перелік платних послуг, які можуть надаватись установами, організаціями, які створені органами державної влади та є неприбутковими установами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Оскільки Головне управління Держкомзему у Закарпатській області є установою, створеною органом державної влади та є неприбутковою установою, відновідно до вищезазначених законодавчих актів, перелік платних послуг, які можуть надаватись даною установою встановлюється виключно Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»№1619 від 01.11.2000р., Державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг: розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації з питань землевпорядних, грунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань земельних угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації; виготовлення планово-картографічних матеріалів; проведення спеціальних обстежень і розвідувань, в тому числі збирання, обробка, аналіз, зберігання, надання та публікація земельно-кадастрової інформації; проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, у тому числі грошова оцінка земель та експертна грошова оцінка земельних ділянок; проведення робіт з паспортизації земельних ділянок; внесення записів до державного реєстру земель; розроблення проектів оптимізації структури земельних угідь новостворених господарств; складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обгрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою; проведення державної землевпорядної експертизи; надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, державного земельного кадастру, кількісної та якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, інших питань використання та охорони земель; підготовка дублікатів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, сертифікатів на право на земельну частку (пай); публікація матеріалів статистичних даних про стан та склад земельних угідь; розповсюдження статистичної та іншої інформації на паперових і електронних носіях; підготовка та видання довідників, збірників, бюлетенів, брошур, буклетів тощо; підготовка та надання аналітичних записок щодо стану земельних ресурсів України, земельно-кадастрової інформації на замовлення, відомостей з бази даних державного земельного кадастру; розроблення програмного забезпечення та технології автоматизованої обробки даних; запровадження та експлуатація програмно-технічних комплексів для збирання, обробки, систематизації, зберігання та аналізу земельно-кадастрової інформації; підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів-землевпорядників, супроводження процесу автоматизованого ведення державного земельного кадастру, інших спеціалістів у галузі використання, оцінки та охорони земель; надання витягів з державного земельного кадастру; надання витягів з Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення»№ 507 від 03 грудня 1990 року, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

У висновках головного управління Держкомзему в Закарпатській області з надання земельних ділянок зазначається про те, що головним управлінням розглянуто матеріали щодо розміщення певних об'єктів на певній земельній ділянці, матеріали погоджені іншими установами, організаціями та органами влади, і виходячи з вищенаведеного, Головне управління Держкомзему у Закарпатській області не заперечує проти розміщення даного об'єкту при дотриманні чинного законодавства та певних умов.

Як випливає із змісту зазначених висновків, вони не мають жодних ознак документу консультативного характеру.

Окрім цього, згідно п.5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000р. №1619, надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель може надаватись на платній основі.

Вартість плати за цю послугу встановлена п.2 таблиці 6.1 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, встановлених спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15 червня 2001р. №97/298/124.

Даним пунктом встановлюється плата за надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, суміжного землекористування, державного земельного кадастру, кількісної та якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, приватизації земельних ділянок шляхом викупу, порядку приватизації та оренди земельних ділянок, вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднього погодження місця розташування об'єктів, інших питань використання та охорони ;земель тощо.

Управлінням Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської області розмір плати за підготовку висновків з надання земельних ділянок визначений п.2 таблиці 6.1 Розмірів оплати не застосовувася, проте застосовувався розмір плати, встановлений п.9 таблиці 6.1 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, який не має жодного відношення до послуги «надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель».

Таким чином, послуга по підготовці висновків з надання земельних ділянок не відноситься до послуг з «надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель», стягнення плати за надання даної послуги є порушенням вимог п.5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000р. №1619.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності»№ 2806 від 06 вересня 2005р. №2806, документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності. Частиною 1 ст.4 вищевказаного закону визначено, що платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру встановлюється виключно законами.

Чинним законодавством не встановлено стягнення плати за видачу висновку з надання земельної ділянки. Отже, стягнення управлінням плати за видачу висновків з надання земельних ділянок, є порушенням вимог Закону України «Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності»№ 2806 від 06 вересня 2005р. №2806.

Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»№ 507 від 03 грудня 1990 року, Вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Враховуючи обставини встановлені у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, та, зважаючи на це, такими, що непідлягають до задоволення.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління Держкомзему в Ужгородському районі Закарпатської обалсті до Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд шляхом подачі скарги про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий Іванчулинець Д.В.