Ухвала

від 24.07.2009 по справі 32/25-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/25-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

24 липня 2009 р.                                                                                   № 32/25-09  

           Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді                     Козир  Т.П.,

суддів:                                   Малетича М.М.,

                                               Могил С.К.

розглянувши касаційну скаргу Павлоградської  міської  санітарно –епідеміологічної станції на постанову Дніпропетровського апеляційного  господарського суду від  13.05.2009р.  у справі № 32/25-09 за позовом Павлоградської  міської  санітарно –епідеміологічної станції  до Міського  центру   ”Здоровья” про виселення  з  приміщень,-

Встановив:

Подана Павлоградською  міською  санітарно –епідеміологічною станцією касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

          Згідно підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно  до   вимог п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (в редакції із змінами і доповненнями, внесеними Законом України  від 25.03.2005 року №2505-ІV) ставки  державного мита із заяв, що подаються до господарських судів встановлюються в таких розмірах:    а) із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову,  але не менше 6  неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян і не більше  1500 неоподатковуваних   мінімумів доходів громадян.

Як  видно  з  матеріалів  справи   позовними  вимогами   є виселення  з  приміщень

В той  же  час, додана до касаційної скарги квитанція від 12.06.2009 р.  про сплату 21,25 грн. державного  мита не може вважатися належним доказом сплати такого у встановленому порядку та розмірі,  так  як  сплачена  сума  не  відповідає встановленому  розміру.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113  ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Керуючись  п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд  України,-

У Х В А Л И В  :

Касаційну скаргу Павлоградської  міської  санітарно –епідеміологічної станції на постанову Дніпропетровського апеляційного  господарського суду від  13.05.2009р.  у справі № 32/25-09 повернути без розгляду.

Головуючий - суддя                                                                     Козир  Т.П.

   Судді                                                                                           Малетич М.М.

                                                                                                         Могил С.К.