Ухвала

від 26.03.2015 по справі 589/4157/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №589/4157/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Лєвша С. Л. Номер провадження 22-ц/788/597/15 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 27

УХВАЛА

26 березня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Криворотенка В. І. , Дубровної В. В.

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12 січня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

23 липня 2014 року ПАТ КБ «Надра» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до кредитного договору № 09/2013/422060/1807 від 27 травня 2013 року банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 234818,53 грн. зі строком користування до 24 березня 2016 року (а.с.26-28).

Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечене договором застави рухомого майна, укладеним між банком та ОСОБА_3 27 травня 2013 року, за умовами якого відповідач надав в заставу автомобіль марки MERCEDES BENZ1843 LS, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 1998, колір - чорний, кузов НОМЕР_2, сідловий тягач-Е, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23 жовтня 2007 року (а.с.4-6).

Позичальник взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом на 7 квітня 2014 року утворилась заборгованість в сумі 234897,02 грн., яку банк просив стягнути з ОСОБА_3 (а.с.26-28).

18 грудня 2014 року ПАТ КБ «Надра» надало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи по забезпеченню позову шляхом:

накладення арешту на транспортний засіб, а саме: автомобіль марки MERCEDES BENZ1843 LS, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 1998, колір - чорний, кузов НОМЕР_2, сідловий тягач-Е, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 23 жовтня 2007 року;

- на підставі п. 7 ч.1 ст. 152 ЦПК України передати річ, яка є предметом спору - спірний автомобіль, ключі (брелок) в кількості 2 шт. від вказаного автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 23 жовтня 2007 року на відповідальне зберігання ПАТ КБ «Надра»;

- накласти арешт на все майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_3, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 співмірно з сумою заборгованості за кредитним договором, а саме - 266907,99 грн.

Банк, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, посилався на те, що вартість автомобіля, відповідно до договору застави від 27 травня 2013 року, складає 207410 грн. 00 коп.; ціна позову, з урахуванням уточнених позовних вимог, складає 266907,99 грн., а тому сума заборгованості є співмірною з сумою позовних вимог. Послався на обставини, якими обґрунтовував позов, та на те, що не вжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, існує реальна загроза, що відповідач, дізнавшись про поданий до нього позов, може вчинити дії по приховуванню зазначеного автомобіля, тим самим створивши ризики та перешкоди у виконанні вірогідного рішення. У позивача відсутні відомості про страхування заставного автомобіля, а тому існує ризик його знищення чи пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди чи вплив будь-яких інших факторів, які можуть пошкодити автомобіль, що зробить неможливим його подальшу реалізацію та задоволення вимог позивача, тому для збереження цілісності автомобіля його слід вилучити та передати на збереження банку. У банку відсутня інформація про наявність у відповідача іншого рухомого і нерухомого майна, грошових коштів, достатніх для виконання судового рішення, а тому слід накласти арешт на все інше майно відповідача вартістю, рівною всій сю сумі позову (а.с.1-2).

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду від 12 січня 2015 року в задоволенні заяви ПАТ КБ «Надра» про забезпечення позову відмовлено. Зазначено, що в разі усунення умов, що були підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, особа має право звернутися до суду повторно. (а.с.8).

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду від 23 січня 2015 року суд задовольнив позов банку та стягнув з відповідача на його користь 266907,99 гр. заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про забезпечення позову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Зазначає, зокрема, що судом першої інстанції при постановленні ухвали невірно застосовано ч.5 ст. 153 ЦПК України та відмовлено банку в задоволенні заяви про забезпечення позову з тих підстав, що заявник не надав доказів про те, що відповідачеві на праві приватної власності належить будь-яке рухоме чи нерухоме майно, на яке слід накласти арешт, не підтвердив його наявність у відповідача, але, відповідно до вищезазначеної норми, заявник не зобов'язаний надавати докази щодо майна, яке належить відповідачу. Не передання автомобіля заявнику на відповідальне зберігання є загрозою знищення, пошкодження або псування предмета застави.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що позивачем не надані докази на підтвердження умов, які може забезпечити позивач для зберігання автомобіля. Щодо вимоги накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_3, позивачем не зазначено, на яке саме рухоме чи нерухоме майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або інших осіб, необхідно накласти арешт, не подано жодної інформації про таке майно (найменування, місцезнаходження, вартість майна та інше).

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України, встановлені види забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (п. п. 1, 7 ч. 1).

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2).

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3).

Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а в п. 4 роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням вищевикладеного, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

В даній справі з врахуванням характеру та розміру вимог позивача, обставин, якими вони обгрунтовуються, відсутні підстави передбачати можливість утруднення виконання рішення суду по даній справі або його невиконання.

Оскільки автомобіль відповідача переданий банку у заставу, на підставі положень Законів України «Про заставу» (ст. 15), «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (ст.4), реєстрація застави автомобіля як виду забезпечувального обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, свідчить про забезпечення таким чином прав банку на можливе задоволення його вимог за рахунок звернення стягнення на автомобіль.

З матеріалів справи вбачається, що інший вид забезпечення позову, про застосування якого просить позивач, тобто вилучення автомобіля у відповідача, суд також відхилив обґрунтовано.

Метою забезпечення позову шляхом передачі автомобіля на збереження банку, позивач зазначав його збереження, вбачаючи порушення його прав в можливому пошкодженні або знищенні автомобіля.

Позивач не навів доказів на підтвердження своїх доводів про те, що дії відповідача свідчать про намагання вчинити щодо автомобіля, який є предметом застави, дії, направлені на його знищення чи пошкодження, чи відповідач як власник утримує автомобіль в неналежному стані. З огляду на зазначене, і висновок суду про те, що банк не довів, що в змозі забезпечити належні умови для зберігання автомобіля, є обґрунтованими.

Вірно суд зазначив в ухвалі і про те, що банк в заяві про забезпечення позову зазначив вартість автомобіля станом на 27 травня 2013 року.

З огляду на зазначену обставину відсутні підстави вважати, що нинішньої вартості автомобіля, тобто на час розгляду справи, недостатньо для виконання можливого рішення на користь позивача.

З огляду на зазначене доводи банку про накладення арешту і на інше майно відповідача на ту ж саму загальну суму позову, без зазначення конкретного майна, суд обгрунтовано відхилив, оскільки банком як позивачем за вищезазначених обставин, не надано доказів тому, що буде утруднене чи неможливе виконання рішення суду про задоволення позову на його користь на суму 266907,99 гр.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 -315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» відхилити.

Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12 січня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий -

Судді -