Постанова

від 27.03.2015 по справі 826/19456/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2015 року 10:25 № 826/19456/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Неокем Україна» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 року № 0000032209 і № 0000042209 в частинах, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Неокем Україна» (надалі - позивач або ТОВ «Неокем Україна») з позовом до Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 року № 0000032209 в частині нарахованої суми 89 588,85 грн. та податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 року № 0000042209 в частині нарахованої суми 17 917,77 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на протиправність податкових повідомлень-рішень ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.01.2014 року № 0000032209 і № 0000042209, прийнятих на підставі акта невиїзної документальної перевірки ТОВ «Неокем Україна» з питань дотримання законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару «порошкові фарби, що складаються переважно з епоксидної смоли (вміст більше 50%) і містять складні поліефіри, добавки та пігменти, використовуються для нанесення на об'єкти електростатичним або трибостатичним методом», оскільки в період з березня 2011 року по липень 2012 року позивачем здійснено митне оформлення товарів порошкові фарби, що складаються переважно з насичених складних поліефірів та порошкові фарби, що складаються переважно з епоксидних смол, виробник: «Neokem S.A., країна походження - Греція, торгівельна марка Neotek за кодом 3907 30 00 00 за УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 0%) на підставі певних митних декларацій. Митний орган (а саме: відділ митного оформлення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів), приймаючи вантажні митні декларації позивача до митного контролю, також відніс товар до вказаного коду товарної номенклатури, пропустив товар на митну територію України (про що свідчать відповідні відмітки на таких вантажних митних деклараціях), тобто, фактично погодив правильність визначення ТОВ «Неокем Україна» коду товару за УКТЗЕД та прийняв рішення про класифікацію даного товару за кодом 3907 30 00 00, згідно УКТЗЕД. Таким чином, за твердженнями представника позивача, в подальшому орган доходів і зборів не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування грошових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару. Крім того, представник позивача звертає увагу на те, що експертний висновок, на який посилається відповідач, стосується лише однієї партії товару, яка постачалася 20.08.2012 року, згідно митної декларації № 100190000/2012/379880, однак, будь-яких документальних доказів на підтвердження того, що у попередніх партіях товару (в період з березня 2011 року по липень 2012 року) постачався товар такої ж якості, як і 20.08.2012 року, згідно зазначеної вантажної митної декларації, відповідачем не надано.

У судове засідання 25.02.2015 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у вказане судове засідання не з'явився, хоча у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

При цьому, у попередньому судовому засіданні 18.02.2015 року неналежного відповідача «Головне управління Міндоходів у м. Києві» замінено на належного - «Головне управління ДФС у м. Києві», а також представником відповідача подано письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та таким, що прийняті у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень.

З огляду на викладене вище, суд у судовому засіданні 25.02.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № Neo2009/1 від 14.01.2009 року, укладеного між позивачем та нерезидентом Компанією «Neokem АЕ.» (Греція) та специфікацій до нього, до митного органу декларантами позивача були подані вантажні митні декларації (надалі - ВМД) від 02.03.2011 року № 100130000/2011/178314, від 11.04.2011 року № 100170000/2011/181034, від 11.05.2011 року № 100170000/2011/183267, від 03.06.2011 року № 100190000/2011/185154, від 08.08.2011 року № 100190000/2011/189819, від 15.09.2011 року № 100190000/2011/192926, від 18.10.2011 року № 100190000/2011/195730, від 30.11.2011 року № 100190000/2011/199611, від 23.01.2012 року № 100190000/2012/396676, від 01.03.2012 року № 100190000/2012/369985, від 04.04.2012 року № 100190000/2012/371838, від 14.05.2013 року № 100190000/2012/373861, від 08.06.2012 року № 100190000/2012/375533, від 23.07.2012 року № 100190000/2012/378121, від 20.08.2012 року № 100190000/2012/379880, від 10.09.2012 року № 100190000/20012/381076 та додаткові документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів - «порошкові фарби, що складаються переважно з епоксидної смоли (вміст більше 50%) і містять складні поліефіри, добавки та пігменти, використовуються для нанесення на об'єкти електростатичним або трибостатичним методом» і «порошкові фарби, що складаються переважно з насичених складних поліефірів (вміст - 65%) з гідроксильним числом більше 100 і містять добавки та пігменти, використовуються для нанесення на об'єкти електростатичним або трибостатичним методом», виробника: Neokem S.A., країна походження - Греція, торговельної марки Neotek. Митне оформлення зазначеного товару здійснено за кодом 3907 99 98 00 (відповідно до графи 33 ВМД від 02.03.2011 року № 100130000/2011/178314, від 11.04.2011 року № 100170000/2011/181034, від 11.05.2011 року № 100170000/2011/183267) та за кодом 3907 30 00 00 (відповідно до графи 33 решти ВМД) згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита становить 0%).

Дані ВМД позивача були прийнятті митним органом без заперечень (в тому числі щодо питання правильності визначення кодів товарної номенклатури, до яких віднесені імпортовані товари), про що свідчать відмітки на таких ВМД, та не заперечується відповідачем під час судового розгляду справи.

Надалі, у грудні 2013 року працівником ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої наразі є ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України та на підставі наказу ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.12.2013 року № 402 була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання ТОВ «Неокем Україна» вимог законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару - «порошкові фарби, що складаються переважно з епоксидної смоли (вміст більше 50%) і містять складні поліефіри, добавки та пігменти, використовуються для нанесення на об'єкти електростатичним або трибостатичним методом» за кодом 3907 30 00 00 згідно з УКТ ЗЕД за митними деклараціями від 02.03.2011 року № 100130000/2011/178314, від 11.04.2011 року № 100170000/2011/181034, від 11.05.2011 року № 100170000/2011/183267, від 03.06.2011 року № 100190000/2011/185154, від 08.08.2011 року № 100190000/2011/189819, від 15.09.2011 року № 100190000/2011/192926, від 18.10.2011 року № 100190000/2011/195730, від 30.11.2011 року № 100190000/2011/199611, від 23.01.2012 року № 100190000/2012/396676, від 01.03.2012 року № 100190000/2012/369985, від 04.04.2012 року № 100190000/2012/371838, від 14.05.2013 року № 100190000/2012/373861, від 08.06.2012 року № 100190000/2012/375533, від 23.07.2012 року № 100190000/2012/378121, від 20.08.2012 року № 100190000/2012/379880, від 10.09.2012 року № 100190000/20012/381076.

За результатами проведення такої документальної перевірки складений акт від 19.12.2013 року № н/10/13/26-15-22-09/36282914 (надалі - акт перевірки), в якому в розділі «Висновки» зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-III (зі змінами та доповнення) в частині класифікації товару, розміру ставок ввізного мита та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України - в частині визначення бази оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України.

Зокрема, згідно тексту цього акта перевірки, в ході дослідження наданих позивачем до перевірки працівником відповідача встановлено митне оформлення Товариством товару «Порошкові фарби, що складаються переважно з епоксидних смол (вміст більше 50%) і містять добавки та пігменти, використовуються для нанесення на об'єкти електростатичним або трибостатичним методами: ЕР 160/9006/MR - 500кг., ЕР 160/9006/MR - 200кг., ЕР 160/9016 - 50кг., ЕР 160/9016 - 75кг., ЕР 300/9016/ЕХР - 1500кг. Виробник: Neokem S.A. Країна виробництва: GR. Торговельна марка: Neotek» за митними деклараціями від 02.03.2011 року № 100130000/2011/178314, від 11.04.2011 року № 100170000/2011/181034, від 11.05.2011 року № 100170000/2011/183267, від 03.06.2011 року № 100190000/2011/185154, від 08.08.2011 року № 100190000/2011/189819, від 15.09.2011 року № 100190000/2011/192926, від 18.10.2011 року № 100190000/2011/195730, від 30.11.2011 року № 100190000/2011/199611, від 23.01.2012 року № 100190000/2012/396676, від 01.03.2012 року № 100190000/2012/369985, від 04.04.2012 року № 100190000/2012/371838, від 14.05.2013 року № 100190000/2012/373861, від 08.06.2012 року № 100190000/2012/375533, від 23.07.2012 року № 100190000/2012/378121, від 20.08.2012 року № 100190000/2012/379880, від 10.09.2012 року № 100190000/20012/381076, за кодом 3907 30 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 0%).

Однак, перевіряючим було врахований той факт, що Київською міжрегіональною митницею Міндоходів на підставі висновку експерта ЦМУЛДЕР від 26.11.2012 року № 12.1-341 та висновку Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, що були отримані з листами ГУ БКОЗ СБ України від 22.01.2013 року № 14/1016 та від 15.04.2013 року № 7568, було винесено рішення про визначення коду товару від 19.04.2013 року № КТ-100000000-1692-2012. Даним Рішенням зафіксовано, що товар являє собою «Єпокси - полієфірні порошкові фарби з переважним вмістом поліефірів (70%) з гідроксильним числом менше 100: ЕР 160/9006/MR - 500кг., ЕР 160/9006/MR - 200кг., ЕР 160/9016 - 50кг., ЕР 160/9016 - 75кг., ЕР 300/9016/ЕХР - 1500кг. Виробник: Neokem S.A., Країна виробництва: GR. Торговельна марка: Neotek», класифіковано за кодом 3907 99 19 90 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 5%).

На підставі вищевикладеного, перевіряючий дійшов висновку, що товар «Порошкові фарби, що складаються переважно з переважним вмістом поліефірів (70%) з гідроксильним числом менше 100: ЕР 160/9006/MR - 500кг., ЕР 160/9006/MR - 200кг.,ЕР 160/9016 - 50кг., ЕР 160/9016 - 75кг., ЕР 300/9016/ЕХР - 1500кг. Виробник: Neokem S.A. Країна виробництва: GR. Торговельна марка: Neotek» за митними деклараціями від 02.03.2011 року № 100130000/2011/178314, від 11.04.2011 року № 100170000/2011/181034, від 11.05.2011 року № 100170000/2011/183267, від 03.06.2011 року № 100190000/2011/185154, від 08.08.2011 року № 100190000/2011/189819, від 15.09.2011 року № 100190000/2011/192926, від 18.10.2011 року № 100190000/2011/195730, від 30.11.2011 року № 100190000/2011/199611, від 23.01.2012 року № 100190000/2012/396676, від 01.03.2012 року № 100190000/2012/369985, від 04.04.2012 року № 100190000/2012/371838, від 14.05.2013 року № 100190000/2012/373861, від 08.06.2012 року № 100190000/2012/375533, від 23.07.2012 року № 100190000/2012/378121, від 20.08.2012 року № 100190000/2012/379880, від 10.09.2012 року № 100190000/20012/381076 необхідно було декларувати за кодом 3907 99 19 90 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 5%).

Одночасно, у розділі «Висновки» цього акта перевірки позивача зафіксовано невірне декларування підприємством товару за зовсім іншими ВМД, а саме: 06.03.2012 року № 100210000/2012/677692, від 28.03.2012 року № 100210000/2012/677979, від 15.05.2012 року № 100210000/2012/679020, від 12.06.2012 року № 100210000/2012/679492, від 04.07.2012 року № 100210000/2012/679955, від 28.09.2012 року № 100210000/2012/681440, від 11.06.2013 року № 100270000/2013/263124, від 31.07.2013 року № 100270000/2013/264202, від 07.08.2013 року № 100270000/2013/264346. Жодних документальних доказів на підтвердження внесення до тексту акта перевірки виправлень відповідач суду не надав.

За результатами перевірки позивачу донараховані ввізне мито в сумі 96 889,98 грн. та податок на додану вартість - 19 378,00 грн. (розрахунок сум платежів в розрізі по ВМД наведений в додатку 1 до акта перевірки).

14 січня 2014 року на підставі зазначеного акта перевірки ГУ Міндоходів у м. Києві прийняло наступні податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 0000032209, яким ТОВ «Неокем Україна»визначено до сплати платіж «ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання» у сумі 96 889,98 грн.;

- за № 0000042209, яким ТОВ «Неокем Україна» визначено до сплати платіж «податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» у сумі 19 378,00 грн.

При цьому, з тексту поданого позову вбачається, що в межах цього позову підприємством оскаржуються податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 року № 0000032209 лише в частині нарахування суми ввізного мита у розмірі 89 588,85 грн., та податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 року № 0000042209 в частині нарахування суми податку на додану вартість - 17 917,77 грн.

Згідно письмових пояснень позивача, викладених в позовній заяві, листом від 15.09.2012 року нерезидент-контрагент повідомив ТОВ «Неокем Україна» про внесення змін, починаючи з 01.08.2012 року, до рецептури поставляємого товару (змін рецептури порошкового покриття, у зв'язку з чим починаючи з 01.08.2012 року вміст поліефірних смол у таких порошкових покриттях складає більше 50% з гідроксильним числом менше 100), а тому позивач погоджується з позицією контролюючого органу про необхідність декларування товару, ввезеного на територію України, згідно ВМД від 20.08.2012 року № 100190000/2012/379880 і від 10.09.2012 року № 100190000/20012/381076 за кодом 3907 99 19 90 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 5%). Фактично в подальшому при митному оформленні таких товарів позивач декларував їх вже за кодом за кодом 3907 99 19 90 згідно УКТ ЗЕД.

До матеріалів справи позивачем була надана копія листа Компанії «Neokem АЕ.» (Греція) від 15.09.2012 року, підписаного директором Джорджіусом Влахакісом, без офіційного перекладу. Разом з тим, наведені позивачем обставини щодо зміни виробником рецептури (хімічного складу) товару - об'єкта імпортних поставок в судовому засіданні спростовані не були.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 40 Митного кодексу України (що діяв н момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність 01.06.2012 року), усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю.

Частиною 1 ст. 45 цього Кодексу передбачений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою покладений на митні органи, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Відповідно до положень п. 14 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів є митним оформленням.

Згідно ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

За змістом ст. 81 зазначеного Кодексу, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 88 Митного кодексу України визначено, що на декларанта покладені наступні обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'являти товари і транспорті засоби для митного контролю і митного оформлення; надавати митому органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

При цьому, перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.

Аналогічні норми наявні в нині діючому Митному кодексі України (набрав чинності з 01.06.2012 року), де згідно ст. 318 встановлено, що митний контроль наразі здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

За приписами норм ст. 313 Митного кодексу України (що діяв до 01.06.2012 року), митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Статтею 314 Митного кодексу України передбачено, що з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Статтею 69 Митного кодексу України (нині діючого) встановлено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.

Протягом періоду з березня 2011 року по серпень 2012 року митні органи України для цілей класифікації (кодування) товарів при митному оформленні використовують положення товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТЗЕД), що затверджені Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371 (останній втратив чинність 01.01.2014 року).

Невід'ємною складовою частиною товарної номенклатури є Основні правила інтерпретації класифікації товарів. Основні правила інтерпретації класифікації товарів (далі - Основні правила) викладені у додатку до Закону України «Про Митний тариф України».

Відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів при класифікації товарів згідно УКТЗЕД, слід враховувати, що назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД. Для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: Правило 2 (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

В свою чергу, за Правилом 3 (b) Основних правил інтерпретації класифікації товарів визначено: «суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати», а за Правилом 3 (c) - «товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються».

За змістом ст. 266 Митного кодексу України (що втратив чинність 01.06.2012 року), положень Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» (що діяла в період до 01.06.2012 року) та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 (аналогічно діяла до 01.06.2012 року), митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 265 Митного кодексу України (що втратив чинність 01.06.2012 року), у разі якщо у митного органу виникає сумнів щодо правильності визначення декларантом митної вартості товару, то він своїм рішенням має право зобов'язати останнього визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Також, відповідно до положень ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України (нині діючого в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Завдання та функції профільних структурних підрозділів митних органі при вирішенні питань щодо класифікації товарів, що переміщуються через кордон України, та контролю за правильністю класифікації таких товарів, були визначені Наказ Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року N 667 «Про затвердження Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за N 968/14235) в період до 31.08.2012 року та діючим наразі Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650 «Про затвердження Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за N 1085/21397).

Зокрема, положеннями даних Порядків передбачається право митного органу на звернення для вирішення питання щодо класифікації певних товарів до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення та/або до іншої експертної установи (організації) у разі виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації, виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує експертних досліджень.

Згідно пояснень, до товарної номенклатури Митного тарифу України (розд. VII «ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ, ПЛАСТМАСИ ТА ВИРОБИ З НИХ; КАУЧУК, ГУМА ТА ВИРОБИ З НИХ»):

- до коду товару 3907 99 98 00 згідно з УКТ ЗЕД відносяться «Поліацеталі, інші прості поліефіри (поліетери) та епоксидні смоли у первинних формах; полікарбонати, алкідні смоли, складні поліалільні ефіри та інші складні поліефіри (поліестери), у первинних формах: - - інші: - - - - інші;

- до коду товару 3907 30 00 00 згідно з УКТ ЗЕД відносяться «Поліацеталі, інші прості поліефіри (поліетери) та епоксидні смоли, у первинних формах; полікарбонати, алкідні смоли, складні поліалільні ефіри та інші складні поліефіри (поліестери), у первинних формах: смоли епоксидні»;

- до коду товару 3907 99 19 90 згідно з УКТ ЗЕД відносяться «Поліацеталі, інші прості поліефіри (поліптери) та епоксидні смоли, у первинних формах; полікарбонати, алкідні смоли, складні поліалільні ефіри та інші складні поліефіри (поліестери), у первинних формах: - поліефіри складні інші: інші: -- з гідроксильним числом не більш як 100: -- інші: -- інші».

При цьому, з визначальною ознакою для класифікації таких товарів за відповідними підкатегоріями товарної позиції 3970 є їх хімічний склад.

В період з березня 2011 року по липень 2012 року декларантами позивача були подані до митного оформлення ВМД від 02.03.2011 року № 100130000/2011/178314, від 11.04.2011 року № 100170000/2011/181034 і від 11.05.2011 року № 100170000/2011/183267 на товар «порошкові фарби, що складаються переважно з епоксидної смоли (вміст більше 50%) і містять складні поліефіри, добавки та пігменти, використовуються для нанесення на об'єкти електростатичним або трибостатичним методом» та ВМД від 03.06.2011 року № 100190000/2011/185154, від 08.08.2011 року № 100190000/2011/189819, від 15.09.2011 року № 100190000/2011/192926, від 18.10.2011 року № 100190000/2011/195730, від 30.11.2011 року № 100190000/2011/199611, від 23.01.2012 року № 100190000/2012/396676, від 01.03.2012 року № 100190000/2012/369985, від 04.04.2012 року № 100190000/2012/371838, від 14.05.2013 року № 100190000/2012/373861, від 08.06.2012 року № 100190000/2012/375533, від 23.07.2012 року № 100190000/2012/378121 на товар «порошкові фарби, що складаються переважно з насичених складних поліефірів (вміст - 65%) з гідроксильним числом більше 100 і містять добавки та пігменти, використовуються для нанесення на об'єкти електростатичним або трибостатичним методом».

Дані ВМД були прийняті митним органом до оформлення та в ході здійснення митного контролю безпосередньо під час здійснення митного оформлення зазначених товарів питань щодо допущення ТОВ «Неокем Україна» помилок при визначенні кодів даних товарів, згідно товарної номенклатури Митного тарифу України, виявлено не було.

Рішень про визначення митної вартості/коду товару та/або карток відмови у прийнятті саме по ВМД від 02.03.2011 року № 100130000/2011/178314, від 11.04.2011 року № 100170000/2011/181034, від 11.05.2011 року № 100170000/2011/183267, від 03.06.2011 року № 100190000/2011/185154, від 08.08.2011 року № 100190000/2011/189819, від 15.09.2011 року № 100190000/2011/192926, від 18.10.2011 року № 100190000/2011/195730, від 30.11.2011 року № 100190000/2011/199611, від 23.01.2012 року № 100190000/2012/396676, від 01.03.2012 року № 100190000/2012/369985, від 04.04.2012 року № 100190000/2012/371838, від 14.05.2013 року № 100190000/2012/373861, від 08.06.2012 року № 100190000/2012/375533, від 23.07.2012 року № 100190000/2012/378121 відповідач до суду не подав та про факт існування таких не повідомив.

Натомість, як вбачається з тексту акта перевірки позивача та усних пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях у даній справі, підставою для висновків перевіряючого про декларування підприємством товарів за невірним кодом, та, як наслідок, заниження необхідних до сплати сум ввізного мита і податку на додану вартість, стало рішення Київської регіональної митниці про визначення коду товару від 19.04.2013 року № КТ-100000000-1692-2012 по ВМД ТОВ «Неокем Україна» від 25.10.2012 року № 100190000/2012/384116 (копія цього рішення та ВМД наявні в матеріалах справи). Згідно цього Рішення від 19.04.2013 року, задекларований до митного оформлення товар ««Порошкові фарби, що складаються переважно з епоксидних смол (вміст більше 50%) і містять добавки та пігменти, використовуються для нанесення на об'єкти електростатичним або трибостатичним методами: ЕР 160/9006/MR - 500кг., ЕР 160/9006/MR - 200кг., ЕР 160/9016 - 50кг., ЕР 160/9016 - 75кг., ЕР 300/9016/ЕХР - 1500кг. Виробник: Neokem S.A. Країна виробництва: GR. Торговельна марка: Neotek по коду 3907 30 00 00 мав декларуватися як «Єпокси - полієфірні порошкові фарби з переважним вмістом поліефірів (70%) з гідроксильним числом менше 100: ЕР 160/9006/MR - 500кг., ЕР 160/9006/MR - 200кг., ЕР 160/9016 - 50кг., ЕР 160/9016 - 75кг., ЕР 300/9016/ЕХР - 1500кг. Виробник: Neokem S.A., Країна виробництва: GR. Торговельна марка: Neotek» за кодом 3907 99 19 90.

Дане Рішення, в свою чергу, ґрунтується на результатах експертного (лабораторного) дослідження проб товарів (зразків порошкових фарб), а саме: висновку керівника Центру спектроскопічних досліджень полімерів Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України Грищенка В.К., виконаного на запит від 26.10.2012 року № 384116, та висновку працівників Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 26.11.2012 року № 12.1-341, виконаний на запит Київської регіональної митниці від 01.11.2012 року № 1692 (копії таких висновків також наявні в матеріалах справи).

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Жодних документальних доказів на підтвердження фактів відібрання митними органами чи органами доходів і зборів зразків товарів з партій імпортних товарів по ВМД ТОВ «Неокем Україна» за період з березня 2011 року по липень 2012 року та проведення їх експертних досліджень з метою встановлення характеристик визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, представник відповідача суду не пред'явив, зазначивши про їх відсутність.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про те, що віднесення контролюючим органом спірного товару по ВМД від 02.03.2011 року № 100130000/2011/178314, від 11.04.2011 року № 100170000/2011/181034, від 11.05.2011 року № 100170000/2011/183267, від 03.06.2011 року №100190000/2011/185154, від 08.08.2011 року № 100190000/2011/189819, від 15.09.2011 року №100190000/2011/192926, від 18.10.2011 року № 100190000/2011/195730, від 30.11.2011 року №100190000/2011/199611, від 23.01.2012 року № 100190000/2012/396676, від 01.03.2012 року №100190000/2012/369985, від 04.04.2012 року № 100190000/2012/371838, від 14.05.2013 року № 100190000/2012/373861, від 08.06.2012 року № 100190000/2012/375533, від 23.07.2012 року № 100190000/2012/378121 до товарної позиції 3907 99 19 90 без проведення попередніх експертних (лабораторних) досліджень зразків товарів з партій товарів за такими митними накладними є помилковим, а тому, як наслідок, оспорюванні податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 року були винесені ГУ Міндоходів у м. Києві безпідставно.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнити позовні вимоги ТОВ «Неокем Україна» та визнати протиправними і скасувати спірні у справі податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 року за № 0000032209 в частині нарахованого платежу «ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання» у сумі 89 588, 85 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 року № 0000042209 в частині нарахованого платежу «податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» у сумі 17 917, 77 грн.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Неокем Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.01.2014 року № 0000032209 в частині нарахованого платежу «ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання» у сумі 89 588, 85 грн.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 14.01.2014 року № 0000042209 в частині нарахованого платежу «податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів» у сумі 17 917, 77 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Неокем Україна» (ідентифікаційний код: 36282914, адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5В) судові витрати у розмірі 243,60 грн. (двохсот сорока трьох грн. 60 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ідентифікаційний код: 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок