Ухвала
від 25.03.2015 по справі 370/2591/14-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/2591/14-ц Головуючий у І інстанції Тандир О.В. Провадження № 22-ц/780/1660/15 Доповідач у 2 інстанції Мережко Категорія 26 25.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

При секретарі: Химинець Н.М.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на ухвалу судді Макарівського районного суду Київської області від 25 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області від 25 листопада 2014 року повернуто позивачу заяву про застосування заходів забезпечення позову.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 26 грудня 2014 року позовні вимоги задоволені частково.

Не погоджуючись з ухвалою судді, позивач ПАТ «Імексбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, постановити ухвалу, якою зобов'язати районний суд прийняти заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.152 ЦПК України позови забезпечуються накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановлення обов"язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов"язання, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України « Про судовий збір» передбачено справляння судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Оскільки статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК України не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК України, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.

Суд першої інстанції, повертаючи заяву про забезпечення позову з підстав неподання доказів сплати судового збору, не врахував положень ст.151 ЦПК України, положень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України, в порушення вимог ЦПК України не застосував до заяви, яка не відповідає вимогам ст. ст. 119 121 ЦПК України, і прийшов до передчасного висновку про повернення заяви.

За таких обставин, ухвала судді від 25 листопада 2014 року про повернення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» - задовольнити частково.

Ухвалу судді Макарівського районного суду Київської області від 25 листопада 2014 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий:

Судді:

СудАпеляційний суд Київської області
Дата ухвалення рішення25.03.2015
Оприлюднено06.04.2015
Номер документу43362805
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —370/2591/14-ц

Ухвала від 22.10.2014

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Тандир О. В.

Ухвала від 22.10.2014

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Тандир О. В.

Ухвала від 25.11.2014

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Тандир О. В.

Ухвала від 31.10.2014

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Тандир О. В.

Ухвала від 15.01.2018

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Мазка Н. Б.

Ухвала від 18.02.2015

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Мережко М. В.

Ухвала від 08.04.2015

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Тандир О. В.

Ухвала від 25.03.2015

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Мережко М. В.

Ухвала від 13.02.2015

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Мережко М. В.

Ухвала від 13.02.2015

Цивільне

Апеляційний суд Київської області

Мережко М. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні