Ухвала

від 17.03.2015 по справі 820/13840/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2015 р. м. Київ К/800/52387/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Лосєва А.М., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуХарківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі №820/13840/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрхармет-2006» доХарківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області провизнання дій протиправними,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхармет-2006» повністю, визнано протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області по проведенню зустрічної звірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «МЕТ-КОМ» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, в результаті якої складено довідку Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №388/20-23-22-02-06/34567025 від 02.06.2014 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрхармет-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «МЕТ-КОМ» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014 та подальшого використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності підприємства. Зобов'язано Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості, внесені на підставі довідки №388/20-23-22-02-06/34567025 від 02.06.2014.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 14.04.2014 складений запит №3191/10/20-23-22-01-25 про надання пояснень та документального підтвердження з питання правовідносин позивача з ТОВ «МЕТ-КОМ» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, який отримано 17.04.2014 директором ТОВ «Укрхармет 2006» та на підставі цього запиту 02.06.2014 була проведена зустрічна звірка, за наслідками якої була складена довідка, в якій зафіксовано порушення податкового законодавства, надана оцінка операціям суб'єкта господарювання, документам обліку та звітності, податковому обліку

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України відзначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що податковий орган вийшов за межі проведення звірки та фактично була проведена документальна перевірка, а не зустрічна звірка, без дотримання процедури, передбаченої податковим законодавством для проведення перевірок (статтями 75-79 Податкового Кодексу України). Зобов'язуючи внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України апеляційний суди мотивували рішення тим, що будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом стосовно позивача не приймалось, а відповідно такими діями відповідача створено для позивача негативні наслідки, усунути які можливо лише поновивши показники у зазначеній системі дані.

Суд касаційної інстанції вважає висновки суду першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, при цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то дії по проведенню зустрічних звірок та складанню акту) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення зустрічної звірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами звірки.

Також поза увагою судів залишилось те, що позивачем була заявлена позовна вимога про визнання протиправними дій з проведення заходів зустрічної звірки, при розгляді якої суди обмежились виключно оцінкою дій зі складання акту. Суд першої інстанції не розглянув вказану позовну вимогу та не дав їй належної правової оцінки. Не виправив цієї помилки й суд апеляційної інстанції.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій з проведення заходів зустрічної звірки відповідача судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії, зокрема, не лише зі складання акту та висновків у ньому, відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, та чи порушуються вони саме вчиненням відповідачем дій з проведення заходів зустрічної звірки.

Поруч з цим, суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача по коригуванню показників податкової звітності позивача взагалі не перевірили чи здійснювалось таке коригування взагалі, та в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо такого коригування.

Суди повинні були витребувати у сторін докази, які підтверджують або спростовують правомірність їхніх доводів і заперечень. Якщо сторони у справі таких доказів не надали або надані докази були недостатніми, суд, керуючись частинами 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язаний був із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

3. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва А.М.Лосєв