Ухвала

від 24.03.2015 по справі 826/7451/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2015р. м. Київ К/800/60538/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2014 року

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року

у справі №826/7451/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Знак» (надалі - ТОВ «Знак»)

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі - МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП),

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.3.2013 року №0000152310 та №0000162310 та просить присудити на його користь компенсацію витрат щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП від 13.03.2013 року №0000152310 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 523886,00грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ТОВ «Знак» витрати зі сплати судового збору у розмірі 255,00грн. із Державного бюджету України направлених на асигнування діяльності МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано, позовні вимоги задоволено. Постанову рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 13.03.2013 року №0000162310 та №0000152310 в частині завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2095 544,00грн. - скасовано, та постановлено в цій частині нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП від 13.03.2013 року №0000162310. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП від 13.03.2013 року №0000152310 в частині завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2095544,00грн. Змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2014 року та викладено четвертий абзац резолютивної частини наступним чином:«Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Знак» з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп.».В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року та просить прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ТОВ «Знак» подало до суб'єкта владних повноважень податкову декларацію з ПДВ за листопад 2012 року №9080462043 разом із додатками до неї, де визначено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 6145155,00грн.

Дана сума сформована за рахунок залишку від'ємного значення за жовтень 2012 року у розмірі 4049611,00грн. (ряд. 21.1 декларації за листопад 2012 року) та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2095544,00грн. (залишок від'ємного значення за вересень 2012 року у розмірі 2340816,00грн. (ряд. 21.2 декларації за листопад 2012 року) за вирахуванням суми податку поточного звітного періоду у розмірі 245272,00грн. ( ряд. 18. декларації за листопад 2012 року).

Згодом, податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Знак» бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за листопад 2012 року, про що складено акт №176/40-40/23-20/32912343 від 20.02.2013р.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.200.1, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, яка підлягає зменшенню за листопад 2012р. в розмірі 2095544,00грн. та заниження суми бюджетного відшкодування за жовтень 2012р. на 2095544,00грн.

А саме, на думку податкового органу, було встановлено, що позивачем в додатку № 2 до декларації за листопад 2012 року було допущено помилку, а саме, невірно визначено періоди виникнення залишку від'ємного значення з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (замість вересень - жовтень 2012 року, зазначено жовтень 2012 року).

Крім того, в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (ряд. 23), позивач не зазначив суму бюджетного відшкодування у розмірі 2340883,00грн., яка в свою чергу є складовою суми бюджетного відшкодування за листопад 2012 року у розмірі 6145155,00грн.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.03.2013 року: №0000152310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012р. на загальну суму 2095544,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 523886,00грн.; №0000162310, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2012р. у на загальну суму 2095544,00грн.

Відповідно до акту перевірки, ТОВ «Знак» в податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 6 145 155,00 грн.

В додатку 2 до декларації з ПДВ за листопад 2012р. ТОВ «Знак» невірно визначено показники колонок 1, 2 та 3, а саме задекларовано від'ємне значення (податкового) звітного періоду - жовтень 2012р. у сумі 6145155,00грн., у той час, як від'ємне значення за жовтень 2012р. складає 4049611,00грн., а періодом виникнення від'ємного значення у розмірі 2095544,00грн. є вересень 2012р.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст.200 ПК України).

Згідно п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, платник податку приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту, що відображається у відповідній податковій декларації.

Разом з тим, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Наведене стосується і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Тобто, жодна норма ПК України не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами відповідного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, за винятком строку, який визначений у п.102.5 ст.102 ПК України.

Отже, відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, є незаконною.

Разом з тим, відповідно до п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Тобто, з вищенаведеної норми права вбачається, що вона застосовують тільки у разі коли податковий орган за результатами перевірки виявляє суму бюджетного відшкодування, яка не заявлялась, в той час як у данній справі платник податків заявив суму бюджетного відшкодування в декларації до проведення перевірки, а тому у податкового органу не було підстав вважати, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 вересня 2014 року, в незмінній частині, та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов