Постанова

від 25.03.2015 по справі 2а-0770/1380/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"25" березня 2015 р. м. Київ К/800/54691/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Чалого С.Я., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії про зобов'язання вчинення дій, за касаційною скаргою Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року Державна фінансова інспекція в Закарпатській області звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просило зобов'язати Закарпатську обласну державну телерадіокомпанію виконати вимогу Контрольно - ревізійного управління в Закарпатській області № 07-03-6-14/4602 від 19 липня 2011 року в частині відшкодування незаконно нарахованих та виплачених надбавок до посадового окладу працівникам в загальній сумі 45174, 67 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 року, позов задоволено. Зобов'язано директора Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії виконати вимогу Контрольно - ревізійного управління в Закарпатській області № 07-03-6-14/4602 від 19 липня 2011 року в частині відшкодування незаконно нарахованих та виплачених надбавок до посадового окладу працівникам в загальній сумі 45 174, 67 грн.

У касаційній скарзі Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до п.2.2 плану роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на 1-й квартал 2011 року, п. 1.1.1.2 плану роботи КРУ в Закарпатській області на 1-й квартал 2010 року, Контрольно - ревізійним управлінням в Закарпатській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача, в тому числі щодо використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами: виробництво та розповсюдження телерадіопрограм для державних потреб; трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб в Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії за 2008 - 2010 роки та завершений звітній період 2011 року. За результатом проведення ревізії складно акт № 07-03/13 від 22.04.2011 про виявлені порушення.

На цій підставі Контрольно - ревізійним управлінням в Закарпатській області складено вимогу № 07-03-6-14/4602 від 19 липня 2011 року, у якій від позивача у спірній частині вимагалось відшкодувати незаконно нараховані та виплачені надбавки до посадового окладу працівникам в загальній сумі 45174, 67 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності Державною фінансовою інспекцією в Закарпатській області правомірності прийнятої вимоги в частині, а отже вона є такою, що підлягає виконанню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній фінансовій інспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За результатами аналізу наведених положень колегія суддів вказує на наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимогу, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення (повернення коштів).

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає такий позов, а не шляхом заявлення позову до підконтрольної установи про виконання вимоги.

Тому у задоволенні позову про зобов'язання виконати вимогу Інспекції необхідно відмовити.

За змістом статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Закарпатській області до Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії про зобов'язання виконати вимогу 07-03-6-14/4602 від 19 липня 2011 року в частині відшкодування незаконно нарахованих та виплачених надбавок до посадового окладу працівникам в загальній сумі 45174, 67 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: