cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
18 березня 2015 року м. Київ В/800/1152/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Карася О.В., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М., розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року
у справі № 2а-8260/11/2670 (К/9991/32230/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Травіас»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання дій протиправними, -
ВСТАНОВИЛА:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року в названій справі.
Відповідно до ст. 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень подається до Верховного суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст. 239 2 та ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2015 року заяву про перегляд судових рішень залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, а саме для зазначення в поданій заяві про перегляд судового рішення конкретні норми матеріального права, які неоднаково застосовані судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах.
Заявник, на виконання зазначеної ухвали, усунув вказані недоліки заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 48, ст. 49 Податкового кодексу України.
Як вбачається зі змісту заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та приєднаних до неї додатків, обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які посилається заявник в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.12.2014 року у справі № 826/1663/13-а (К/800/52320/13) та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014 року у справі № 2а/0470/7542/11 (К/800/29839/14) в обґрунтування наявності підстав для перегляду справи. Це не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 22.12.2014 року та від 11.09.2014 року, на які посилається заявник, як на рішення, в яких має місце неоднакове застосування норм матеріального права, в порівнянні з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року, справа по суті не вирішувалась, а направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції.
Слід зазначити, що направлення справи на новий розгляд виключає можливість формулювання судом касаційної інстанції остаточної правової позиції у справі, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи. Водночас, неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 року у справі № 2а-8260/11/2670 (К/9991/32230/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ПідписІ.О. Бухтіярова Судді О.В. Карась ПідписН.Є. Маринчак ПідписА.О. Рибченко ПідписТ.М. Шипуліна
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2015 |
Оприлюднено | 03.04.2015 |
Номер документу | 43409426 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бухтіярова І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні