Ухвала

від 06.04.2015 по справі 41/392

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 квітня 2015 року Справа № 41/392 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Акулової Н.В., Козир Т.П., перевіривши матеріали касаційної скаргиУправління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2015 у справі№ 41/392 Господарського суду міста Києва за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Управління освіти виконавчого органу Подільської районної в місті Києві ради - Подільської районної у місті Києві державної адміністрації простягнення 271 752, 14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Управлінням освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної, касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (п. 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Управлінням освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації оскаржується ухвала Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2015 про повернення апеляційної скарги без розгляду.

Отже, за подання касаційної скарги на оскаржувану ухвалу скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Проте, як встановлено колегією суддів, відповідачем було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

В пункті 6 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3 зазначено, що за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 3 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування відповідно до встановлених судами фактичних обставин.

Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що в порушення вищевказаних вимог скаржником не вказано конкретних норм матеріального або процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, та не обґрунтовано суть їх порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції, а також не вказано на суть застосування яких норм матеріального чи процесуального права впливають обставини, які наводить та намагається довести скаржник.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2015 у справі № 41/392 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Н. Акулова

Т. Козир