Рішення

від 26.12.2008 по справі 41/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Справа

№  41/392

26.12.08

За позовом  

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоімпекс»

до                  Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1

про                стягнення 11 895, 03 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

Від позивача:      Паращук М.Л. -  дов. № 1205/1 від 05.12.2008 року;

Від відповідача: не

з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство

з обмеженою відповідальністю «Автоімпекс»(надалі - Позивач) звернулось в

Господарський суд міста Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 (надалі - Відповідач)

про стягнення суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь період прострочення платежу, пені та 25% річних, а всього  у розмірі 11 895, 03грн.

Позовні  вимоги мотивовані тим, між Позивачем та

Відповідачем укладено  договір поставки №

200/07 від 21грудня 2007 року за яким, Позивач передав Відповідачу товар на

підставі видаткової накладної № ТмК174938 від 21.12.2007 на суму 8 682 грн., а

Відповідач зобов'язався прийняти поставлені запчастини та сплатити їхню вартість

в обумовлений договором строк. Однак, з боку Відповідача розрахунки за

поставлені запчастини не були проведені, у зв'язку з чим Позивач з звернувся до

суду з даним позовом.

Ухвалою

суду від 14.11.2008 року порушено провадження у справі та призначено її до

розгляду на 08.12.2008 року.

В

судовому засіданні, яке відбулося 08.12.2008 року представник позивача

підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Відповідач

в судове засідання, яке відбулося 08.12.2008 року не з'явився, відзив на позов

не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив,

про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового

засідання був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було

відкладено на 26.12.2008 року.

26.12.2008

року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не

повідомив.

Відповідно

до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи

доказами.

В

судовому засіданні 26.12.2008 року на підставі ст.. 85 ГПК України за згодою

представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши

подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд

міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21

грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю

«Автоімпекс»(надалі - Постачальник), та фізичною особою -підприємцем

ОСОБА_1(надалі - Покупець)укладено договір поставки № 200/07 (надалі -

Договір), за умовами якого Продавець зобов'язаний поставляти Відповідачу автозапчастини

та матеріали (надалі -товар), а Відповідач зобов'язаний приймати товар і

оплачувати його в обумовлений Договором строк.

Порядок

розрахунків сторони узгодили у розділі  3

згаданого Договору. Договором (п. 3.3.) визначено, що оплата за товар здійснюється

в безготівковій формі протягом 20 календарних днів з моменту погодження

рахунку-фактури і простроченою вважається заборгованість, яка перевищує 20

календарних днів з моменту поставки за кожною видатковою накладною (п. 3.5.

Договору) .

В

порядку здійснення поставки за Договором Відповідачу були передані товари, у

тому числі на підставі видаткової накладної № ТмК174938 від 21.12.2007 року на

суму 8 681, 12 грн.

З

боку Відповідача розрахунки за поставлені запчастини не були проведені, у

зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість, яка станом на 04.07.2008 року

становила суму у розмірі 8 681, 12 грн.

Згідно

статті 629 Цивільного кодексу України 

договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття

193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та

інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим кодексом. Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна

вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,

враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу.

Згідно

статті 692 Цивільного кодексу України в разі прострочення сплати за товар

Постачальник має право вимагати сплату товару.

Відповідно

до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від

зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не

встановлено законом або договором.

Відповідно

до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)

його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

09.03.2008

року Позивачем було направлено Відповідачу претензію № 01/БАС/082-L з проханням

погасити заборгованість по оплаті поставленого товару, проте, зазначена

претензія залишена відповідачем без реагування та задоволення.

Вказані

строки Відповідачем порушені, отриманий товар станом на час вирішення спору не

оплачений, доказів зворотного до суду не подано.

Зважаючи

на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також

враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені

позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив. Господарський суд

приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 8

681, 12 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає

задоволенню.

Згідно

з п. 7.5. Договору у випадку прострочення заборгованості, Покупець за вимогою

Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної

облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення

заборгованості.

Відповідно

до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором  (п. 7.7.) встановлено, що у разі, якщо

прострочення платежу триватиме більше одного місяця, Постачальник матиме право,

окрім стягнення передбачених п. 7.5. суми боргу та пені, додатково стягнути з

Покупця 25 процентів річних від простроченої суми за весь  період прострочення.

Здійснивши

перерахунок 25 % річних, інфляційних витрат та штрафних санкцій (пені),

господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення

25% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню повністю, а в частині

стягнення пені -частково, в сумі 897, 54 грн., перерахунок яких здійснений в

межах розрахунку позивача.

Відповідно

до ст.. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно

розміру задоволених вимог.

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст.32, 33, 82-85 ГПК України

господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні

вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути

з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код

НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоімпекс»(02088,

м. Київ, пров. Геофізиків, 12, 03170, м. Київ, а/с № 11, код ЄДРПОУ 30440055) 8

681(вісім тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 12 коп. основного боргу, 1

046(одну тисячу сорок шість) грн. 49 коп. 25% річних, 897 (вісімсот дев'яносто

сім) грн.. 54 коп. пені, 1 267 (одну тисячу двісті шістдесят сім) грн..44 коп.

інфляційних витрат, 118 (сто вісімнадцять) грн. 93 коп. державного мита та 117

(сто сімнадцять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

3. В іншій частині

позовних вимог відмовити.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                      О.М.

Спичак

Дата

підписання рішення

13.02.2009 року.