Постанова

від 31.03.2015 по справі 910/21087/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 910/21087/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від прокуратури: Одуденко А.В. - прокурор прокуратури Деснянського району

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Леонтьєв Е.О. - за дов.

від третьої особи: Непомнящий Б.О. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2014

у справі № 910/21087/14 ( суддя Чинчин О.В. )

за позовом Заступника прокурора міста Києва

до 1) Київської міської ради;

2) Науково - виробничого підприємства «УКРТОРГБУД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «АТЛАНТІК ГРУП»

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання відсутності права, відновлення становища, яке існувало до порушення

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва (далі, прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі, відповідач-1) та Науково-виробничого підприємства «УКРТОРГБУД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі, відповідач-2 або ТОВ НВП «УКРТОРГБУД»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «АТЛАНТІК ГРУП» (далі, третя особа) про визнання незаконним та скасування пункту 12 рішення Київської міської ради від 23.09.1999 № 26/528 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,093 га на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі міста Києва; визнання відсутнім у Науково-виробничого підприємства «УКРТОРГБУД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю права користування земельною ділянкою площею 0,093 га на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі міста Києва; зобов'язання Науково-виробничого підприємства «Укрторгбуд» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення у розпорядження Київської міської ради земельної ділянки площею 0,093 га на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі міста Києва.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначає, що відповідно до пункту 12 рішення Київської міської ради від 23.09.1999 № 26/528 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею» затверджено проект відведення земельної ділянки науково-виробничому підприємству «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарчих будівель і споруд на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі; надано науково-виробничому підприємству «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в оренду на 50 років земельну ділянку площею 0,093 га для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарчих будівель і споруд на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі у зв'язку з переходом права власності цілісного майнового комплексу за рахунок земель міської забудови. Також, 20 квітня 2000 між Київською міською радою (орендодавець) та науково-виробничим підприємством «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів за № 85-6-00003, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради від 23.09.1999 № 26/528 передав, а орендар прийняв у оренду на 50 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Борисоглібська, 12 у Подільському районі м.Києва, розміром 0,0928 га для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарчих будівель і споруд. Прокурор зазначає, що відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.07.1999 ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» продало ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» частину нежилих приміщень площею 261,6 кв.м. по вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі м.Києва. Згодом, на підставі Договору купівлі-продажу від 11.10.2010 право власності на вказаний нежитловий будинок перейшло до ТОВ «Компанія «АТЛАНТІК ГРУП». Таким чином, прокурор зазначає, що оскільки на момент надання в оренду ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» земельної ділянки площею 0,093 га по вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі м.Києва останнє продало ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» частину нежилих приміщень площею 261,6 кв.м., то не являлось власником вказаного майна, а тому пункт 12 рішення Київської міської ради від 23.09.1999 року № 26/528 прийнято з порушенням вимог законодавства. Також, на думку прокурора, у зв'язку з тим, що на підставі незаконного рішення між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки, зазначений договір повинен бути визнаний недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у справі № 910/21087/14 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтоване тим, що поділ нерухомого майна в натурі (нежитлових будівель загальною площею 921 кв.м., які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Борисоглібська, 12) та визнання за відповідачем-2 та Закритим акціонерним товариством «Українські Сателітарні Системи» права власності на будівлі і споруди за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12 відбулось лише 06 жовтня 2005 року (згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2005 у справі № 7/638), тобто, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради від 23.09.1999 № 26/528 адміністративно-господарі будівлі і споруди на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі були єдиним майновим комплексом.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у справі № 910/21087/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, зокрема, зазначив, що право власності ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» на будівлі і споруди за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12 площею 261,6 кв.м. виникло ще 21.07.1999, тобто до прийняття Київською міською радою спірного рішення про передачу земельної ділянки ТОВ НВП «УКРТОРГБУД».

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва у справі № 910/21087/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 05.02.2015.

03.02.2015 представник відповідача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що станом на дату прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення адміністративно-господарські будівлі за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12 у Подільському районі були єдиним майновим комплексом, а саму процедуру відведення і закріплення земельної ділянки площею 0,0929 га в м. Києві по вул. Борисоглібській, 12 було розпочато ще у 1997 році, і це відведення було спричинено переходом права власності цілісного майнового комплексу. Розподіл часток серед власників цього цілісного майнового комплексу, який відбувся 09.07.1999 після продажу ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» на користь ЗАТ «Українські сателітарні системи» частини нежилих приміщень площею 261,6 кв.м. по вул. Борисоглібській, 12, ніяким чином не мав можливості вплинути на зміст оскаржуваного рішення, оскільки ця угода не мала наслідком зміну статусу цього об'єкта нерухомості, який залишався до 2005 року «цілісним майновим комплексом». Також, відповідач-2 зазначив, що прокурором не доведено порушенням ним інтересів або спричинення шкоди державі внаслідок укладення ним оспорюваного договору. З огляду на зазначене, відповідач-2 просив залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача-1 розгляд справи відкладено на 24.02.2015.

У зв'язку з відпусткою судді Тищенко А.І. розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 розгляд справи № 910/21087/14 вирішено здійснити у наступному складі суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача-1 розгляд справи відкладено на 19.03.2015.

У зв'язку з виходом судді Тищенко А.І. з відпустки розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 розгляд справи № 910/21087/14 вирішено здійснити у наступному складі суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 розгляд справи відкладено на 31.03.2015.

27.03.2015 та 30.03.2015 представник третьої особи подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (згідно переліку, наведеного у додатках до клопотань), які свідчать про небажання та протидію зі сторони відповідача-2 у розмежуванні, оформленні та законному використанні 28/100 земельної ділянки, на якій знаходиться окремо розташований двоповерховий нежитловий будинок, що є власністю ТОВ «Компанія «АТЛАНТІК ГРУП».

Також, 30.03.2015 представник відповідача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (згідно переліку, наведеного у додатку до клопотання), які містять інформацію щодо мирової угоди, укладеної між відповідачем-2 та третьою особою у 2005 році.

Вищезазначені документи, надані відповідачем-2 та третьою особою, були оглянуті колегією суддів у судовому засіданні 31.03.2015 та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 у судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представники прокуратури та третьої особи у судових засіданнях підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити, рішення суду скасувати, позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-2 у судових засіданнях проти доводів, викладених прокурором у апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

Частинами 1, 5, 6 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного Рішення КМР) визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи (стаття 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у відповідній редакції).

Частиною 2 статті 19 Земельного кодексу УРСР у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР» від 13 березня 1992 року № 2196-XII, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Так, відповідно до пункту 12 рішення Київської міської ради від 23.09.1999 № 26/528 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею» (далі, Рішення) затверджено проект відведення земельної ділянки науково-виробничому підприємству «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарчих будівель і споруд на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі та надано науково-виробничому підприємству «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в оренду на 50 років земельну ділянку площею 0,093 га для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарчих будівель і споруд на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі у зв'язку з переходом права власності цілісного майнового комплексу (договір купівлі-продажу від 31.05.1996 № 286, акт прийому-передачі від 01.08.1996 № 327 та свідоцтво про власність від 01.08.1996 № 285) за рахунок земель міської забудови.

20.04.2000 між Київською міською радою (орендодавець) та науково-виробничим підприємством «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі, спірний Договір), зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів за № 85-6-00003, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі рішення Київради від 23.09.1999 року № 26/528, передав, а орендар прийняв у оренду на 50 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Борисоглібська, 12 у Подільському районі м. Києва, розміром 0,0928 га для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарчих будівель і споруд.

Колегія суддів, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, приходить до висновку, що пункт 12 Рішення прийнято, а спірний Договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Рішенням виконкому Подільської районної ради народних депутатів від 27.09.1971 № 686 та від 08.07.1985 № 370 республіканському будівельно-монтажному тресту «Укрторгбуд» Міністерства торгівлі УРСР передано на баланс будинки для використання під адміністративні приміщення в м. Києві по вул. Борисоглібській, 12, що в Подільському районі. Будинки знаходяться в одному дворі на земельній ділянці загальною площею 0,0929 га (том 1, а.с. 38).

В 1996 році колективом підприємства здійснена приватизація основних фондів, які знаходяться на вказаній території. На базі приватизованого майна створене Науково-виробниче підприємство «Укрторгбуд» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, як підтверджується матеріалами справи, 31.05.1996 між Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву (продавцем) та Товариством покупців членів трудового колективу державного підприємства «Київбудмонтажсервіс» Державного комітету України у справах містобудування та архітектури (покупцем) було укладено Договір купівлі-продажу державного майна (том 1, а.с. 21-24), згідно якого продавець продав, а покупець купив на підставі некомерційного конкурсу державне майно цілісного майнового комплексу державного підприємства «Київбудмонтажсервіс» Державного комітету України у справах містобудування та архітектури, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12 та належить продавцю на підставі реєстраційного посвідчення Київського бюро технічної інвентаризації від 31.05.1996 та записаний в реєстр за № 132-з. Даний договір зареєстровано Подільською районною державною адміністрацією м. Києва за реєстраційним № 41 від 05.06.1996.

Факт передачі нерухомого майна (будівля 2п. загальною площею 252,6 кв.м., будівля 3п. загальною площею 589,5 кв.м., гараж з а/м загальною площею 77,7 кв.м.) покупцеві підтверджується актом прийому-передачі майна державного підприємства «Київбудмонтажсервіс» за договором купівлі-продажу від 31.05.1996 № 286 від 01.08.1996 № 327 (том 1, а.с. 26).

Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.1999 між ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» та ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» укладено договір купівлі-продажу нежитлового будинку площею 261,6 кв.м. по вул. Борисоглібській, 12, що складає 28/100 нежитлових приміщень площею 928, 8 кв.м. за вказаною адресою (том 1, а.с. 46-47).

Відповідно до частини 1 статті 128 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент укладення вказаного Договору, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 6 Договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.07.1999 право власності на двоповерховий нежитловий будинок, який відчужується, виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновою Т.Ю. 09.07.1999 та зареєстровано в реєстрі за № 4385.

31.08.1999 сторони договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.07.1999 підписали акт прийому-передачі нежитлового будинку площею 261,6 кв.м. по вул. Борисоглібській, 12 (том 1, а.с. 47).

Відповідно до вимог статті 227 Цивільного кодексу УРСР вказаний договір підлягає реєстрації у Київському міському бюро технічної інвентаризації.

Станом на 09.07.1999 (дата укладення договору купівлі-продажу між ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» та ЗАТ «Українські Сателітарні Системи») була чинною Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб (далі, Інструкція), затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121.

Відповідно до пунктів 1.4.-1.7. Інструкції державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т. п.).

Державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.

Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.

Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Укладений між ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» та ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» договір купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.07.1999 згідно Додатку № 1 до Інструкції є правовстановлювальним документом.

З огляду на зазначене, 21.07.1999 у Київському міському бюро технічної інвентаризації зареєстровано право колективної власності ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» на двоповерховий нежитловий будинок площею 261,6 кв.м. по вул. Борисоглібській, 12, що підтверджується реєстраційним написом (том 1, а.с. 100), вчиненим на договорі купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.07.1999.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про власність», чинного на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.07.1999, колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать.

Таким чином, право власності ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» на двоповерховий нежитловий будинок площею 261,6 кв.м., що становить 28/100 частин від нежитлових приміщень площею 928,8 кв.м., виникло 21.07.1999, тобто до прийняття спірного рішення Київської міської ради від 23.09.1999 про передачу земельної ділянки ТОВ НВП «Укрторгбуд».

Згодом, на підставі Договору купівлі-продажу від 11.10.2010 (том 1, а.с. 101-102), право власності на двоповерховий нежитловий будинок площею 261,6 кв.м. по вул. Борисоглібській, 12 у м. Києві перейшло до ТОВ «Компанія «АТЛАНТІК ГРУП».

Відповідно до частин 1 та 3 статті 30 Земельного кодексу УРСР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Отже, підставою переходу до підприємств, установ, організацій права користування земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі і споруди, є перехід права власності на вказане майно.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та про що зазначалося вище, на момент надання Київською міською радою в оренду ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» земельної ділянки площею 0,093 га по вул. Борисоглібській,12 відповідач-2 відчужив частину нежилих приміщень площею 261,6 кв.м. ЗАТ «Українські Сателітарні Системи», у зв'язку з чим вже не являвся власником усього майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці по вул. Борисоглібській,12 у м. Києві, а відтак, КМР не мала права передавати в оренду відповідачу-2 земельну ділянку, розташовану під будівлею площею 261,6 кв.м. по вул. Борисоглібській,12.

Посилання відповідача-2 у відзиві на позовну заяву та апеляційну скаргу та суду першої інстанції у своєму рішенні на ту обставину, що право власності у Закритого акціонерного товариства «Українські Сателітарні Системи» на спірні будівлі і споруди за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12 виникло лише 06 жовтня 2005 року згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 06.10.2005 у справі № 7/638, якою затверджено мирову угоду між ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» та ЗАТ «Українські Сателітарні Системи», колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, предметом розгляду справи № 7/638 був поділ у натурі нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12 та належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Згідно частини 1 статті 361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

При визначенні часток у справі спільної власності відповідному поділу підлягає лише право як ідеальне явище, а не річ (спільне майно) як предмет матеріального світу. Тобто, за наявності спільної часткової власності слід говорити про частки в праві, а не в майні.

Так, згідно мирової угоди, укладеної між сторонами (ТОВ НВП «УКРТОРГБУД» та ЗАТ «Українські Сателітарні Системи») та затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2005 у справі № 7/638 (том 1, а.с. 122-124), сторони погодились на поділ нерухомого майна в натурі (нежитлових будівель загальною площею 921 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12), та, відповідно, визнали право власності ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» на окремо розташований нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12 загальною площею 261,6 кв.м.

Згідно з пунктом 2 мирової угоди від 06.10.2005 з моменту укладення даної угоди право спільної часткової власності припиняється.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2005 у справі № 7/638 про виділ у натурі частки із майна не спростовується та обставина, що право власності ЗАТ «Українські Сателітарні Системи» на нежитлове приміщення площею 261, 6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12 виникло ще 21.07.1999, оскільки було посвідчено нотаріально та відповідно до вимог пункту 6 договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 09.07.1999 та статті 227 Цивільного кодексу УРСР зареєстровано належним чином.

Таким чином, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що поділ нерухомого майна в натурі (нежитлових приміщень площею 921 кв.м) відбувся 06.10.2005 і станом на момент прийняття оскаржуваного рішення Київради адміністративно-господарські будівлі і споруди по вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі м. Києва були єдиним майновим комплексом є помилковими.

У відповідності до пункту 1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

При цьому, у пункті 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Передача у власність або надання у користування земельних ділянок повинна здійснюватись виключно у порядку, передбаченому земельним законодавством України.

Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста (частина 2 статті 19 Земельного кодексу УРСР у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР» від 13 березня 1992 року № 2196-XII).

Як уже зазначалося вище, підставою переходу до підприємств, установ, організацій права користування земельною ділянкою, на якій знаходяться будівлі і споруди, є перехід права власності на вказане майно (стаття 30 Земельного кодексу УРСР у відповідній редакції).

Втім, як встановлено судом апеляційної інстанції, на момент надання Київською міською радою в оренду ТОВ «НВП «УКРТОРГБУД» спірної земельної ділянки, відповідач-2 не був власником частини нежилих приміщень площею 261,6 кв.м., розташованих на вказаній земельній ділянці, а відтак, пункт 12 рішення Київської міської ради від 23.09.1999 № 26/528 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею» є незаконним, оскільки його прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим останній підлягає скасуванню.

Посилання відповідача-2 на те, що прокурором не доведено порушення інтересів або спричинення шкоди державі не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки необхідність захисту інтересів держави у даній справі зумовлена прийняттям органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження землею, яка згідно зі статтею 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Крім того, із наданих третьою особою, яка наразі є власником нежитлового приміщення площею 261, 6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 12, до суду апеляційної інстанції документів вбачається, що ТОВ «Компанія «АТЛАНТІК ГРУП» у 2013 році неодноразово зверталось до відповідача-2 листами з проханням затвердити розрахунок площі, схему розмежування земельної ділянки по вул. Борисоглібська, 12 з подальшим виділенням в натурі відповідної частки земельної ділянки для обслуговування двоповерхового нежитлового будинку, що є власністю ТОВ «Компанія «АТЛАНТІК ГРУП», однак, вказані вимоги третьої особи були залишені відповідачем-2 без задоволення. Таким чином, внаслідок порушення чинного законодавства під час прийняття Київською міською Радою спірного рішення та укладеного на його підставі Договору оренди, також фактично порушено право третьої особи на отримання у користування земельної ділянки під належним їй нежитловим приміщенням.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи відмову в позові, послався також на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 № 44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства».

Проте, судом усупереч положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 і практики Європейського суду з прав людини не враховано принцип справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Правова позиція щодо необхідності визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року № 6-92цс13, яка згідно зі статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для судів.

Водночас, звернення прокурора до суду з позовною заявою спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо розпорядження земельними ділянками територіальної громади м. Києва.

Стосовно вимоги прокурора про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 20.04.2000 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

З огляду на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки є відповідне рішення Київської міської ради, враховуючи, що суд дійшов висновку про незаконність та необхідність скасування пункту 12 рішення Київської міської ради від 23.09.1999 № 26/528, вимога про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 20.04.2000, укладеного на підставі пункту 12 рішення, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

В силу положень Закону України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Також суд відзначає, що право користування земельною ділянкою виникає на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування та укладеного відповідно до нього договору.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України серед яких, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Тож, враховуючи незаконність пункту 12 рішення Київської міської ради від 23.09.1999 № 26/528 та договору оренди земельної ділянки від 20.04.2000, суд визнає обґрунтованою вимогу прокурора про визнання відсутнім у Науково - виробничого підприємства «УКРТОРГБУД» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю права користування земельною ділянкою площею 0,093 га (кадастровий номер 8000000000:85:371:001) вартістю 907 654,20 грн. на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі міста Києва.

Також, з огляду на вищевикладене, для захисту порушеного права держави та територіальної громади міста відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України задоволенню також підлягають вимоги прокурора про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення спірної земельної ділянки у розпорядження Київської міської ради.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва такою, що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у справі № 910/21087/14 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у справі № 910/21087/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати пункт 12 рішення Київської міської ради від 23.09.1999 № 26/528 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення користування землею».

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 0,093 га на вул. Борисоглібській,12 у Подільському районі міста Києва, укладений між Київською міською радою та Науково-виробничим підприємством «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстрований 30.05.2000 за № 85-6-00003 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Визнати відсутність у Науково-виробничого підприємства «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 12; код ЄДРПОУ 01547597) права користування земельною ділянкою площею 0,093 га (кадастровий номер 8000000000:85:371:001) вартістю 907 654,20 грн. на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі міста Києва.

Зобов'язати Науково-виробниче підприємство «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 12; код ЄДРПОУ 01547597) відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення у розпорядження Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883141) земельної ділянки площею 0,093 га на вул. Борисоглібській, 12 у Подільському районі міста Києва.

Стягнути з Науково-виробничого підприємства «УКРТОРГБУД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 12; код ЄДРПОУ 01547597) в доход Державного бюджету України (р/р 31216206782001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код отримувача 37993783) 4 872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 00 коп. судового збору за подання до суду позовної заяви та 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи № 910/21087/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко