Постанова

від 31.03.2015 по справі 808/7944/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року 14:32Справа № 808/7944/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Шевченко Т.В.,

представника відповідача: Рєзнікової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Аграрної приватної фірми «Істок»

до: Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізької області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2014 №0371081717 та №0370081717,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2014 Аграрна приватна фірма «Істок» (далі - позивач, АПФ «Істок») звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приморської об'єднаної державної податкового інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Приморська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2014 №0371081717 та №0370081717.

Ухвалою суду від 17.11.2014 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для приведення її у відповідність до ст.106 КАС України.

Ухвалою суду від 28.11.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/7944/14, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 22.12.2014.

Провадження у справі неодноразово зупинялося за клопотанням сторін для надання додаткових доказів.

31.03.2015 провадження у справі поновлено.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 31.03.2015 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях. Зазначив, що позивач не використовував працю зазначених в акті перевірки фізичних осіб на умовах договору, або інших умовах, а отже не було правових підстав для нарахування заробітної плати та ведення первинної бухгалтерської документації по цих особах. Зазначив, що суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішеннями суду на користь працівників. Крім того, підприємством не нараховувалась заробітна плата за період та особам, зазначеним в акті перевірки, а кошти виплачувались на виконання рішень Приморського районного суду Запорізької області щодо стягнення заробітної плати, що не є базою для нарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати. Вважає висновки відповідача про заниження податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що прийнятті з порушенням вимог діючого законодавства та підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, наведених у наданих запереченнях та додаткових поясненнях. Зазначив, що проведеною перевіркою позивача встановлено факт не нарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати. Вказав, що заборгованість по заробітній платі з позивача, по особах зазначених в акті перевірки, стягнута в судовому порядку. Відтак, судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджений факт перебування зазначених в акті осіб у трудових відносинах із позивачем. Вважає висновки податкової обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення - рішення правомірними. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, до Приморської ОДПІ 09.07.2014 надійшли заяви від 8 працівників АПФ «Істок» (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ) щодо виплати їм згідно рішень суду заборгованості із заробітної плати без утримання податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску, що вплинуло на ненадходження коштів до бюджету, а також порушення права даних працівників на пенсійне страхування. До заяв вказаними працівниками були додані копії рішень суду про виплату заборгованості із заробітної плати працівникам АПФ «Істок», копії банківських платіжних доручень щодо стягнення з позивача сум за вказаними рішеннями суду та інші підтверджуючі документи.

На запит Приморської ОДПІ від 11.07.2014 щодо надання пояснень з цього приводу та документів за наведеним переліком, АПФ «Істок» надано відповідь (вх.№3416/10 від 01.08.2014) де, зокрема, зазначено, що після процедури банкрутства і по сьогоднішній день по вказаним 8 працівникам будь-якої документації та інформації на підприємстві немає взагалі. АПФ «Істок» на перевірку не надано жодного документа по зазначеним особам.

Приморською ОДПІ на підставі пп.20.1.4 п.20.1,ст.20 та п.75.1 ст.75, пп.78.1.13 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, наказу від 28.08.2014 №325 (та наказу від 09.09.2014 №351 про продовження термінів перевірки) в період з 03.09.2014 по 11.09.2014 було проведено позапланову невиїзну перевірку АПФ «Істок» з питань погашення заборгованості з заробітної плати без перерахування податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) за період з 01.01.2012 по 30.04.2013, за результатами якої складено акт перевірки №331/08-17-17/20472623 від 18.09.2014 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення:

- вимог п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, п.3.2, п.3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПАУ від 24.12.2010 №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за № 46/18784, в частині ненадання податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2012 року та не відображення нарахованої (виплаченої) заробітної плати вищевказаним працівникам АПФ «Істок» за 2-4квартали 2012 року;

- пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1, п.168.3 ст.168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині не перерахування до бюджету 01.01.2012 по 01.12.2012 податку на доходи з фізичних осіб в сумі 43256 грн. 32 коп.

- ст.4 та ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон України від 08.07.2010 №2464-VI), підприємством не враховано суму виплати на яку нараховується єдиний соціальний внесок;

- абз. 2 п.8 ст.9, ст.4, ст.7 - ст.9 Закон України від 08.07.2010 №2464-VI, в частині не нарахування єдиного соціального внеску на суму заробітної плати в розмірі (37,19%) - 111 251 грн. 91 коп. та не нарахування єдиного соціального внеску із сум заробітної плати в розмірі (3,6%) - 10 769 грн. 21 коп.;

- пп.44.1, пп.44.3 ст.44 Податкового кодексу України в частині не зберігання та не надання на перевірку АПФ «Істок» документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на Міністерство доходів і зборів за період з 01.01.2012 по 30.04.2013.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені:

- вимога про сплату боргу з ЄСВ № Ю000124-17 від 18.09.2014 на суму 122 021 грн. 12 коп.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування ЄСВ №236 від 16.10.2014 на суму 6101 грн. 06 коп.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерського обліку №237 від 16.10.2014 на суму 136 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0371081717 від 16.10.2014, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати на суму 54 580 грн. 40 коп. (у тому числі: за основним платежем - 43 256 грн. 32 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 11 324 грн. 08 коп.).;

- податкове повідомлення - рішення №0370081717 від 16.10.2014, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати на суму 510 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вимогу про сплату боргу з ЄСВ від 18.09.2014 № Ю000124-17 на суму 122 021 грн. 12 коп. було окремо оскаржено позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2014 у справі № 808/7079/14 у задоволенні позовних вимог АПФ «Істок» відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 16.10.2014 №0371081717 та №0370081717 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.164.6. ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) с податковим агентом щодо податку на доходи фізичних і зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений вказаним кодексом, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ.

Згідно з пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми-такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно до п 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 168.3 ст. 168 Податкового кодексу України розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що до відповідача 09.07.2014 із заявами про виплату заборгованості із заробітної плати без утримання податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску звернулися колишні працівники позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 До зазначених заяв були додані судові рішення про виплату заборгованості із заробітної плати працівникам позивача, копії банківських платіжних доручень.

11.07.2014 відповідач повідомив позивача про надходження зазначених заяв, копій рішень та платіжних доручень та вимагав надати пояснення та документальні підтвердження за період з 01.11.2011 по теперішній час.

Відповіддю від 01.08.2014 позивач повідомив, що будь-яка документація (трудові книжки, табеля, відомості про нарахування заробітної плати) по зазначеним громадянам відсутня.

03.09.2014 відповідач звернувся до виконавчої служби листом №3377/10117, в якому просив надати копії судових рішень, судових наказів, що стали підставою для стягнення заборгованості з заробітної плати на користь зазначених громадян та копії документів, які підтверджують виплату доходу.

18.09.2014 від виконавчої служби відповідачу надійшли копії виконавчих документів та платіжних доручень.

Судом встановлено, що судові рішення про виплату заборгованості із заробітної плати працівникам позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, набрали законної сили. Згідно зазначених рішень суду стягнуто заборгованість з нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати на загальну суму 245119,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Судом на суми, що підлягають стягненню видано виконавчі листи.

Відповідно даних звітів за формою 1-ДФ по АПФ «Істок» за 2012 рік нараховано та виплачено заробітної плати в сумі 42 140 грн., відповідно до картки особового рахунку АПФ «Істок» за 2012 рік сплачено податку на доходи з фізичних осіб в сумі 5 207 грн. 19 коп. Проте, дані звітів за формою 1-ДФ, по АПФ «Істок» за 2012 рік не відображають нарахувань (виплат) заробітної плати по вищевказаним 8 працівникам АПФ «Істок».

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп.а п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині неперерахування податку на доходи фізичних осіб у строк, встановлений для місячного податкового періоду по вищевказаним 8 працівникам на суму ПДФО 43 256 грн. 32 коп., а тому спірне податкове повідомлення - рішення від 16.10.2015 №0371081717, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати на суму 54 580 грн. 40 коп. є правомірними.

Згідно з п.119.2 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Отже, податкове повідомлення - рішення №0370081717 від 16.10.2014, яким підприємству визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 510 грн. також є правомірним.

За приписами ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від08.07.2011 №3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Доданою до матеріалів справи квитанцією від 10.11.2014 №П541/2789031/1 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 182 грн. 70 коп. (10% розміру ставки судового збору).

Отже, оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі, з позивача має бути стягнуто на користь Державного бюджету України, залишок судового збору (90% розміру ставки судового збору) у розмірі 1 644 грн. 30 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Аграрної приватної фірми «Істок» до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2014 №0371081717 та №0370081717, -відмовити.

Стягнути з Аграрної приватної фірми «Істок» (вул.Річна, буд.10, с.Борисівка, Приморський район, Запорізька область, 72151, код ЄДРПОУ 20472623) на користь Державного бюджету України 1 644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири) 30 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Садовий