Ухвала

від 23.07.2015 по справі 808/7944/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2015 рокусправа № 808/7944/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу аграрної приватної фірми «Істок» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі №808/7944/14 за позовом аграрної приватної фірми «Істок» до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

14 листопада 2014 року аграрна приватна фірма «Істок» звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними податкові повідомлення - рішення Приморської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0371081717 від 16.10.2014 року та №0370081717 від 16.10.2014 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем під час перевірки зроблено хибний висновок про те, що позивачем не донараховано суми податку на доходи фізичних осіб по виплаченим заробітним платам за рішеннями суду, як податковим агентом у відповідності до п. 176.2 ст. 176 ПК України. На думку позивача, у податкового органу були відсутні підстави для нарахування позивачу податкового зобов'язання у зв'язку з тим, що рішення суду на виконання яких перераховано погашення боргу по заробітній платі не містить розрахунку сум, з яких вона складається, у зв'язку з чим, на вказані суми не може бути нараховано податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті податковим агентом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову аграрної приватної фірми «Істок» - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції аграрна приватна фірма «Істок» звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 03.09.2014 року по 09.09.2014 року посадовими особами Приморської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку аграрної приватної фірми «Істок» з питання погашення заборгованості з заробітної плати без перерахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску АПФ «Істок» за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2013 року, за результатами якого складено акт від 18.09.2014 року №331/08-17-17/20472623.

Перевіркою встановлено, зокрема, такі порушення АПФ «Істок»:

- вимог. 176. 2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України №2755 від 22.12.2010 року, п. 3.2, п. 3.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПАУ від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, в частині не надання податкового розрахунку за формою №1ДФ за 1 квартал 2012 року та не відображення нарахованої (виплаченої) заробітної плати вищевказаним працівникам АПФ «Істок» за 2-4 квартал 2012 р.

- пп. 168.1.1 пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині не перерахування до бюджету 01.01.2012 року по 01.12.2012 року податку на доходи фізичних осіб в сумі 43256.32 грн.,

- пп. 44.1. пп. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 в частині не зберігання та не надання на перевірку АПФ «Істок» документів пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за виконанням якого покладено на міністерство доходів та зборів за періоди з 01.01.2012 року по 30.04.2013 рік.

На підставі висновку акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0371081717 від 16.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку доходи фізичних осіб що сплачуються податковим агентом з доходів фізичних осіб за основним платежем 43256.32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 11324.08 грн..

№0370081717 від 16.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом з доходів фізичних осіб за основним платежем за штрафними фінансовими санкціями на суму 510 грн..

Також, відповідачем було прийнято вимогу про визначення недоїмки зі сплати сум єдиного соціального внеску №Ю000124-17, яка за наслідками судового оскарження набула статус узгодженого грошового зобов'язання.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0371081717 та №0370081717 від 16.10.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства при перерахунку коштів на виконання рішень суду про стягнення заробітної плати не було нараховано та сплачено сум ПДФО, як податковим агентом, також не було збережено первинної документації стовно відомостей та обліку по заробітним платам 8 працівників, яким сплачено заробітну плату за рішеннями суду. Вказане стало підставою для нарахуванню позивачу сум грошового зобов'язання з ПДФО, а також застосування штрафних санкцій, в тому числі за незбереження обов'язкових для зберігання бухгалтерських документів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з п. 164.6 . ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом , - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) с податковим агентом щодо податку на доходи фізичних і зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений вказаним кодексом, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПКУ .

Згідно з пп. 168.1.1 . п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми-такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу .

Згідно до п 44.6 . ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу .

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 168.3 ст. 168 Податкового кодексу України розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Отже, аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що позивач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі утримувати та сплачувати до державного бюджету суми ПДФО, як податковий агент по своїм працівникам, документи на підтвердження відомостей та обліку заробітних плат, податку сплаченого з них, платник має зберігати протягом визначеного Законом терміну.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що до відповідача 09.07.2014 із заявами про виплату заборгованості із заробітної плати без утримання податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску звернулися колишні працівники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 До зазначених заяв були додані судові рішення про виплату заборгованості із заробітної плати працівникам позивача, копії банківських платіжних доручень.

11.07.2014 відповідач повідомив позивача про надходження зазначених заяв, копій рішень та платіжних доручень та вимагав надати пояснення та документальні підтвердження за період з 01.11.2011 по теперішній час.

Відповіддю від 01.08.2014 позивач повідомив, що будь-яка документація (трудові книжки, табеля, відомості про нарахування заробітної плати) по зазначеним громадянам відсутня.

03.09.2014 відповідач звернувся до виконавчої служби листом №3377/10117, в якому просив надати копії судових рішень, судових наказів, що стали підставою для стягнення заборгованості з заробітної плати на користь зазначених громадян та копії документів, які підтверджують виплату доходу.

18.09.2014 від виконавчої служби відповідачу надійшли копії виконавчих документів та платіжних доручень.

Судом встановлено, що судові рішення про виплату заборгованості із заробітної плати працівникам позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, набрали законної сили. Згідно зазначених рішень суду стягнуто заборгованість з нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати на загальну суму 245119,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та видано виконавчі листи.

Відповідно даних звітів за формою 1-ДФ по АПФ «Істок» за 2012 рік нараховано та виплачено заробітної плати в сумі 42 140 грн., відповідно до картки особового рахунку АПФ «Істок» за 2012 рік сплачено податку на доходи з фізичних осіб в сумі 5 207 грн. 19 коп. Проте, дані звітів за формою 1-ДФ, по АПФ «Істок» за 2012 рік не відображають нарахувань (виплат) заробітної плати по вищевказаним 8 працівникам АПФ «Істок».

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем порушено порядок формування та сплати ДФО, як податковим агентом по працівниках ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8В, у зв'язку з чим, податковий орган дійшов вірного висновку про необхідність нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій АПФ «Істок».

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно п.119.2 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Оскільки під час перевірки було з'ясовано, що позивачем в порушення вимог закону не збережено документи на підтвердження відомостей та обліку зі сплаті заробітної плати працівникам у перевіряємий період, відповідачем було вірно застосовано до АПФ «Істок» додатково штрафні санкції у сумі 510 грн.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу аграрної приватної фірми «Істок» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі №808/7944/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко