Ухвала

від 06.04.2015 по справі 906/1546/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"06" квітня 2015 р. Справа №906/1546/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Василишин А.Р.

суддя Філіпова Т.Л. ,

суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Державного агенства рибного господарства України на рішення господарського суду Житомирської області від 02 лютого 2015 року у справі № 906/1546/14

за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі

Позивача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

Позивача 2: Державного агенства рибного господарства України

до Відповідача 1: Державного підприємства "Укрриба" м. Київ

Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "СТАВ"

про визнання недійсним договору зберігання державного майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 2 лютого 2015 року (позов Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (надалі - Прокурор) в інтерсах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (надалі - Позивач 1) та Державного агенства рибного господарства України (надалі - Позивач 2) до Державного підприємства "Укрриба" (надалі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "СТАВ" (надалі - Відповідач 2) про визнання недійсним договору зберігання державного майна), з підстав, висвітлених у даному рішенні, припинено провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в частині вимог про визнання недійсною додаткової угоди до договору зберігання державного майна № 50/12 від 1 жовтня 2012 року, укладеної 5 жовтня 2012 року між Відповідачем 1 та Відповідачем 2. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Позивач 2 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення з Позивача 2 судового збору в розмірі 1218 грн..

Колегія апеляційного господарського суду зауважує, що згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, обов'язком апелянта визначено додання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору і доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що, згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається із статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становить 1 218 грн. 00 коп..

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суду зазначає, що Відповідач посилаючись на те, що представництво інтересів держави по даному спору по справі № 926/608/14 здійснювалось саме органом Прокуратури в особі Позивача 2 за його ініціативи, а тому Позивач 2 звільняється від сплати судового збору. Відповідно, Позивач 2 звертаючись до суду із даною апеляційною скаргою подає клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

При цьому апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що порядок сплати судового збору, його розміри визначені у Законі України "Про судовий збір" № 3674- VI від 8 липня 2011 року та зазначає, що при подані апеляційної скарги, потрібно сплачувати судовий збір згідно даного Закону.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено пільги щодо сплати судового збору та визначено вичерпний перелік юридичниї осіб та фізичних осіб, котрі звільняється від сплати судового збору.

Водночас, серед такого переліку Позивач 2 не зазначений, як особа, котра в силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку з апеляційною скаргою звертається Позивач 2 самостійно, а не Прокурор в інтересах держави в особі Позивача 2 (що мало місце при зверненні Прокурора з позовною заявою до місцевого господарського суду).

Крім того, апелянт у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на частину 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" окрім того, що позовну заяву було подано Прокурором в особі Позивача 2, що є підставою звільнення Позивача від сплати судового збору пр изверненні до суду з апеляційною скаргою, також зазначає, що кошторисом Позивача 2 на 2015 рік не передбачено бюджетних призначень для сплати судового збору, а відтак кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рахунках Позивача 2 відсутні.

Поряд з тим, у відповідності до статті 36 Господарського процесуального кодексу України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд апеляційної інстанції констатує, що апелянтом, при поданні апеляційної скарги не було подано будь-яких письмових доказів на підтвердження дійсності обставин, висвітлених в клопотанні про звільнення від сплати судового збору та доведено суду дійсність обставин, якими він обґрунтовує своє прохання звільнити його від сплати судового збору.

Окрім того, відповідно до пункту 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 5 липня 2012 року № 01-06/869/2012 "Про деякі питання застосування Закону України "Про судовий збір": статею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підствердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

За таких обставин, колегія Рівненського апеляційного суду констатує, що подана апеляційна скарга не містить належних та допустимих доказів на підтвердження доводів апелянта щодо звільнення його від сплати судового збору.

За таких обставин колегія суду констатує відсутність належного оформлення апелянтом належних і допустимих доказів, котрі б надали суду підстави скористатися своїм правом звільнити апелянта від сплати судового збору, що в сукупності з несплатою судового збору призводить суд висновку про неможливість прийняття до розгляду і про необхідність повернення апеляційним господарським судом даної апеляційної скарги (на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України).

          При цьому колегія апеляційного господарського суду, що за приписами частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги апелянту, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Також, Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що у разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотаннями про його відновлення.

Керуючись статтями 86, 93, 94 пунктом 3, частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України,колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Державному агенству рибного господарства України про відстрочення сплати судового збору.

2. Не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу Державного агенства рибного господарства України на рішення господарського суду Житомирської області від 2 лютого 2015 року у справі № 906/1546/14.

3. Матеріали справи № 906/1546/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.