Ухвала

від 15.07.2009 по справі 22ц-1173

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

15

липня 2009 року                                                                          м.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних

справах

апеляційного суду  Хмельницької області

                              в складі:     головуючого-судді     Ярмолюка О.І.,

          суддів          Юзюка О.М.,         Власенка О.В.,                                                 при секретарі     Хмельницькій Ю.А.,

                                  з участю     представника позивача     Драча В.М.,

        відповідача     ОСОБА_1.,

        його представника     ОСОБА_5.,

        представниці третьої особи     ОСОБА_6.,     

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу за позовом сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю «Хорост-Поділля» до ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4про виселення із апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30

березня 2009 року,

встановила:

    В липні 2007 року СТОВ «Хорост-Поділля»

звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. про

виселення з квартириАДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, товариство зазначило, що є власником даної квартири,

яку відповідачі зайняли самоправно, тобто без відповідного ордеру на вселення,

і договір найму на жиле приміщення не укладався, а на даний час ОСОБА_1.,

ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4відмовляються звільнити його.   

    Суд залучив службу у справах дітей

Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області до участі у

справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на

стороні відповідачів.

    Рішенням Хмельницького міськрайонного суду

Хмельницької області від 30 березня 2009 року позов задоволено.

           Задовольняючи позов, суд виходив з

того, що відповідачі вселилися у спірну квартиру з порушенням встановленого

порядку і договір найму жилого приміщення не укладався, а тому їх слід виселити

з квартири без надання іншого жилого приміщення.

           В апеляційній скарзі ОСОБА_1.,

ОСОБА_2., ОСОБА_3.,    ОСОБА_4просять

скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити,

посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення

норм матеріального права. При цьому вони зазначили, що з 19 жовтня 1999 року

ОСОБА_1. працював на ДП «Хмельницька бройлерна фабрика» і спільним рішенням

адміністрації та профспілкового комітету ВО «Хмельницькоблптахопром» їм була

надана спірна квартира, після чого у 2000 році за даною адресою було

зареєстровано їх місце проживання. На думку відповідачів, вони зайняли квартиру

не самоправно і не можуть бути виселені з неї без надання іншого жилого

приміщення, а, ухвалюючи рішення, суд безпідставно застосував ст.387 ЦК

України.

    Представниця служби у справах дітей

Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області вважає

апеляційну скаргу обґрунтованою.

    Заперечуючи проти апеляційної скарги,

представник СТОВ «Хорост-Поділля» зазначив, що рішення суду є законним і

вмотивованим, оскільки відповідачі самоправно зайняли квартиру, а тому мають

бути виселені з неї без надання іншого жилого приміщення.

    Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

які у встановленому порядку оповіщені про час і місце судового засідання, до

суду не з'явилися.

           Заслухавши учасників процесу та

перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не

підлягає задоволенню.

           Відповідно до ст.308 ЦПК України

апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо

визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального

і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе

рішення суду з одних лише формальних міркувань.

    Судом вірно з'ясовані фактичні обставини

справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами

справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

           Встановлено, що СТОВ

«Хорост-Поділля» є власником квартириАДРЕСА_1. Дане житлове приміщення

товариство придбало у СВК «Племремпродуктор-Поділля» за договором

купівлі-продажу від 8 лютого 2005 року.

    З 19 жовтня 1999 року до 1 вересня 2004

року ОСОБА_1. працював на ДП «Хмельницька бройлерна фабрика».

    У 2000 році відповідачі зайняли вказане

жиле приміщення. При цьому спільне рішення адміністрації та профспілкового

комітету власника житлового фонду про надання квартири не приймалося і ордер на

вселення не видавався. Договір найму жилого приміщення з ними не укладався.

    У тому ж році ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

ОСОБА_4зареєстрували за даною адресою своє місце проживання.

    На даний час відповідачі відмовляються

звільнити квартиру.

    Зазначені обставини частково визнаються

сторонами та встановлені судовими рішеннями у цивільній справі Хмельницького

міськрайонного суду Хмельницької області № 2-317/2008, а також підтверджуються

правовстановлюючими документами на квартируАДРЕСА_1, і довідками про реєстрацію

місця проживання відповідачів за даною адресою.

    Відповідно до ст.ст.52, 58 ч.1 ЖК

Української РСР жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються

громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету

підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом

районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних

депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним

рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням

виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих

приміщень для заселення.

    На підставі рішення про надання жилого

приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий

комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних

депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в

надане жиле приміщення.

    Частиною 3 статті 116 цього Кодексу

визначено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без

надання їм іншого жилого приміщення.

    Оцінивши в сукупності надані докази, суд

першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідачі

самоправно зайняли спірну квартиру і договір найму жилого приміщення з ними не

укладався, внаслідок чого вони підлягають виселенню з квартири без надання

іншого жилого приміщення.

    Посилання ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

ОСОБА_4. на дотримання встановленого порядку надання жилого приміщення

суперечать встановленим обставинам.

           Доводи апеляційної скарги не

спростовують висновків суду першої інстанції.

           Рішення суду ґрунтується на повно і

всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм

матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не

вбачається.

    Та обставина, що, ухвалюючи рішення, суд

послався на статтю 387 ЦК України, яка безпосередньо не поширюється на спірні

правовідносини, не є підставою для його скасування, оскільки дане судове

рішення є правильним по суті і справедливим.

           Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315,

319, 324 ЦПК України, колегія суддів   

ухвалила:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4відхилити.

           Рішення Хмельницького міськрайонного

суду Хмельницької області від 30 березня 2009 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з

моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до

Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий   /підпис/          Судді   /підписи/

З

оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                 О.І. Ярмолюк

Головуючий

у першій інстанції - Дворнік О.С.                                     Справа №

22ц-1173

Доповідач

- Ярмолюк О.І.                                                   

Категорія № 42