Ухвала

від 28.04.2010 по справі 22ц-1173

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬН ИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року м.Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельни цької області

в складі: головуюч ого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Юз юка О.М., Власенка О.В .,

при секретарі Х мельницькій Ю.А.,

з участю по зивача ОСОБА_1,

представниці в ідповідача Семене ць М.М.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА _4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОС ОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 д о управління Пенсійного фонд у України в Хмельницькому ра йоні Хмельницької області пр о стягнення невиплаченого пі двищення до пенсії та спонук ання до його виплати на майбу тнє із апеляційною скаргою у правління Пенсійного фонду У країни в Хмельницькому район і Хмельницької області на по станову Хмельницького міськ районного суду Хмельницької області від 26 січня 2010 року,

встановила:

В грудні 2009 року О СОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБ А_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Х мельницькому районі Хмельни цької області (далі - УПФ) про стягнення невиплаченого під вищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV (далі - Закон № 2195-ІV) за п еріод з 1 січня 2006 року до 1 листо пада 2009 року в сумі по 4887 грн. 90 ко п. кожному. Окрім того, позивач і просили зобов' язати УПФ н а майбутнє здійснювати випла ту вказаного підвищення у ро змірі 30 відсотків мінімально ї пенсії за віком. Обґрунтову ючи свої вимоги, позивачі заз начили, що мають статус дітей війни і у 2006-2009 роках УПФ не випл ачувало їм підвищення до пен сії у належному розмірі.

Постановою Хмельниць кого міськрайонного суду Хме льницької області від 26 січня 2010 року позов задоволено част ково. Цією постановою зобов' язано УПФ нарахувати та випл атити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8 як ді тям війни підвищення до пенс ії в розмірі 30 відсотків мінім альної пенсії за віком за пер іод з 10 грудня 2008 року до 1 листоп ада 2009 року. В решті позову відм овлено.

Суд виходив з того, що з 9 липня 2007 року (з часу набрання законної сили рішенням Конс титуційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007) до 31 грудн я 2007 року та з 22 травня 2008 року (з ч асу набрання законної сили р ішенням Конституційного Суд у України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) до 1 листопада 2009 року поз ивачам не виплачувалось підв ищення до пенсії як дітям вій ни у розмірі, визначеному зак оном, проте вони без поважних причин пропустили строк зве рнення до суду з вимогою про с тягнення цієї доплати за пер іод до грудня 2008 року.

В апеляційній скарзі У ПФ просить скасувати постано ву суду та прийняти нову пост анову, якою відмовити в позов і, посилаючись на неповне з' ясування судом обставин, що м ають значення для справи, та п орушення судом норм матеріал ьного права. При цьому УПФ заз начило, що підвищення до пенс ії виплачено позивачам у від повідності до вимог чинного законодавства та в межах бюд жетних асигнувань, а суд безп ідставно не взяв до уваги, що п оложення ст. 28 Закону України «Про загальнообов' язкове д ержавне пенсійне страхуванн я» про мінімальний розмір пе нсії за віком не застосовуют ься при обрахунку підвищення до пенсії дітям війни.

Заперечуючи проти ап еляційної скарги, позивач О СОБА_1 зазначив, що постанов а суду є законною та обґрунто ваною, а тому відсутні підста ви для її скасування.

Інші позивачі, які у в становленому законом порядк у оповіщені про час і місце су дового засідання, до суду не з ' явилися.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши мате ріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦП К України апеляційний суд ві дхиляє апеляційну скаргу і з алишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанц ії ухвалив рішення з додержа нням норм матеріального і пр оцесуального права.

Судом вірно з' ясова ні фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а й ого висновки підтверджуютьс я матеріалами справи і ґрунт уються на нормах діючого зак онодавства.

Встановлено, що ОСОБ А_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, О СОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є громадянами Укр аїни, яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світов ої війни було менше 18 років. Та ким чином, у відповідності до вимог ст. 1 Закону № 2195-ІV вони ма ють статус дитини війни.

У 2008-2009 роках позивачі о тримували підвищення до пенс ії: з 1 січня 2008 року - 47 грн., з 1 кв ітня 2008 року - 48 грн. 10 коп., з 1 лип ня 2008 року - 48 грн. 20 коп., з 1 жовтн я 2008 року до 1 листопада 2009 року - 49 грн. 80 коп. У 2006-2007 роках таке під вищення їм не виплачувалось.

Дані обставини підтв ерджуються паспортами грома дянина України та пенсійними посвідченнями на ім' я пози вачів і довідками щодо їх ста тусу та розміру виплаченого підвищення до пенсії.

Частиною 2 статті 8 і ча стиною 3 статті 22 Конституції України визначено, що Консти туція України має найвищу юр идичну силу. Закони та інші но рмативно-правові акти прийма ються на основі Конституції України і повинні відповідат и їй. При прийнятті нових зако нів або внесенні змін до чинн их законів не допускається з вуження змісту та обсягу існ уючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 3 ч. 2 і ст. 7 Закону № 2195-ІV державні соці альні гарантії дітям війни, в становлені цим законом, не мо жуть бути обмежені або скасо вані іншими нормативно-право вими актами. Фінансове забез печення державних соціальни х гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рах унок коштів Державного бюдже ту України.

Згідно зі ст. 6 Закону № 2195-ІV (у редакції на час набранн я ним чинності - 1 січня 2006 рок у) дітям війни пенсії або щомі сячне довічне грошове утрима ння чи державна соціальна до помога, що виплачується замі сть пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсі ї за віком.

Пунктом 17 статті 77 Зако ну України «Про державний бю джет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм зак онів у відповідність із цим З аконом було зупинено на 2006 рік дію вказаної норми.

Однак Законом Україн и «Про внесення змін до Закон у України «Про Державний бюд жет України на 2006 рік» від 19 січ ня 2006 року № 3367-ІV пункт 17 статті 77 в иключено і статтею 110 (викладе ною цим Законом у новій редак ції) установлено, що пільги ді тям війни, передбачені абзац ом сьомим статті 5 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результата ми виконання бюджету у першо му півріччі, у порядку, визнач еному Кабінетом Міністрів Ук раїни за погодженням з Коміт етом Верховної Ради України з питань бюджету.

Після набрання чинно сті цим Законом (2 квітня 2006 рок у) стаття 6 Закону № 2195-ІV знову почала діяти.

Протягом 2006 року Кабін ет Міністрів України не прий мав рішень на виконання вимо г статті 110 Закону України «Пр о Державний бюджет України н а 2006 рік».

Встановлені законод авством умови підвищення до пенсії або щомісячного довіч ного грошового утримання чи державної соціальної допомо ги, що виплачується замість п енсії, дітям війни у 2006 році не настали, внаслідок чого дані соціальні виплати у тому роц і не проводились обґрунтован о.

Пунктом 12 статті 71 Зако ну України «Про державний бю джет України на 2007 рік» зупине но на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195-ІV, а статтею 111 цього Закону було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щом ісячного довічного грошовог о утримання чи державної соц іальної допомоги, яка виплач ується замість пенсії, відпо відно до статті 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» виплачується особ ам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Зако ну України «Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту), у розмірі 50 ві дсотків від розміру надбавки , встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституці йного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст.ст. 71 п. 12, 111 Закону України «Про дер жавний бюджет України на 2007 рі к» визнані такими, що не відпо відають Конституції України . Ці норми діяли з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року і у відповідн ості до ст. 152 ч. 2 Конституції Ук раїни втратили чинність з дн я ухвалення Конституційним С удом України рішення про їх н еконституційність.

Після цього відновил и дію положення статті 6 Закон у № 2195-ІV.

Пунктом 41 розділу ІІ З акону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» внес ено зміни до Закону № 2195-ІV і ста ттю 6 викладено у такій редакц ії: «Дітям війни (крім тих, на я ких поширюється дія Закону У країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально го захисту») до пенсії або щом ісячного довічного грошовог о утримання чи державної соц іальної допомоги, що виплачу ється замість пенсії, виплач ується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для у часників війни. Ветеранам ві йни, які мають право на отрима ння підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошо вого утримання чи державної соціальної допомоги, що випл ачується замість пенсії, від повідно до цього Закону та За кону України «Про статус вет еранів війни, гарантії їх соц іального захисту» дане підви щення провадиться за їх вибо ром згідно з одним із законів ».

Рішенням Конституці йного Суду України від 22 травн я 2008 року № 10-рп/2008 вказан і зміни визнані неконституці йними і положення пункту 41 роз ділу ІІ Закону України «Про Д ержавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до де яких законодавчих актів Укра їни», які діяли з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року, втратили чи нність.

З того часу відновили дію положення статті 6 Закону № 2195-ІV у попередній редакції. З аконом України «Про Державни й бюджет України на 2009 рік» ці п оложення не змінювались.

Отже, з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року і з 22 травня 2008 ро ку до цього часу особи, які наб ули статусу дитини війни, маю ть право на підвищення пенсі ї або щомісячного довічного грошового утримання чи держа вної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії , на 30 відсотків мінімальної п енсії за віком.

Оцінивши в сукупност і надані докази, суд першої ін станції прийшов до правильно го висновку про невиплату по зивачам підвищення до пенсії у належних розмірах за періо д з 10 грудня 2008 року до 1 листопад а 2009 року.

Доводи УПФ щодо право мірності своїх дій при нарах уванні та виплаті вказаного підвищення в межах бюджетних асигнувань є безпідставними .

Відсутність бюджетно го фінансування доплати до п енсії, передбаченої ст. 6 Закон у № 2195-ІV, не може бути причиною н евиконання покладених на УПФ зобов' язань, оскільки реал ізація особою права, що пов' язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спец іальних та чинних на час вини кнення спірних правовідноси н нормативно-правових актах національного законодавств а, не може бути поставлена у за лежність від бюджетних асигн увань.

Посилання УПФ на чинн ість постанови Кабінету Міні стрів України від 28 травня 2008 р оку № 530 «Деякі питання соціал ьного захисту окремих катего рій громадян», якою визначаю ться розміри підвищення до п енсії дітям війни (п. 8), не можут ь бути взяті до уваги, оскільк и дана постанова суперечить положенням Закону № 2195-ІV, який має вищу юридичну силу.

Також судом правильн о не були взяті до уваги довод и відповідача про неврегульо ваність механізму реалізаці ї положень ст. 6 Закону № 2195-ІV.

На час виникнення спі рних правовідносин розмір мі німальної пенсії за віком ви значався лише ст. 28 Закону Укр аїни «Про загальнообов' язк ове державне пенсійне страху вання» і згідно цієї норми мі німальна пенсія за віком дор івнює прожитковому мінімуму , встановленому для осіб, що вт ратили працездатність.

В силу ст. 2 ч. 1 Закону Ук раїни «Про прожитковий мінім ум» прожитковий мінімум заст осовується для встановлення розмірів мінімальної заробі тної плати та мінімальної пе нсії за віком.

Таким чином, при визна ченні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Зако ну № 2195-ІV застосовується розмі р мінімальної пенсії за віко м, який визначений ст. 28 ч. 1 Зако ну України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування». Положення части ни 3 цієї статті не є перешкодо ю для застосування зазначено ї величини, оскільки чинним з аконодавством не встановлен о іншого мінімального розмір у пенсії за віком.

Не спростовують висн овків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної ск арги.

Постанова суду ґрунту ється на повно і всебічно дос ліджених обставинах справи т а прийнята з додержанням нор м матеріального і процесуаль ного права, а тому підстав для її скасування в межах доводі в апеляційної скарги не вбач ається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 3 19, 324 ЦПК України, колегія судді в

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому рай оні Хмельницької області від хилити.

Постанову Хмельницьк ого міськрайонного суду Хмел ьницької області від 26 січня 2 010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законн ої сили з моменту її проголош ення, проте може бути оскарже на в касаційному порядку до В ерховного Суду України протя гом двох місяців з дня набран ня нею законної сили.

Головуючий: /підп ис/ Судді: /підписи /

Згідно з оригіналом: судд я апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у пер шій інстанції - Панасюк В. А. Справ а № 22ц - 1173

Доповідач - Ярмолюк О.І. Кат егорія 57