Рішення

від 01.04.2015 по справі 910/2166/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015Справа №910/2166/15-г

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Геоспецінвест" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" простягнення 30 200,00 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Шурпо Л.Є. - представник за довіреністю від 12.02.15; від відповідачаКисельов Є.В. - представник за довіреністю № 10-94-3/д від 19.02.2014

В судовому засіданні 01.04.15, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспецінвест" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 30 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.09.2014 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 07.1/1187-МРТ, на підставі якого позивачем було поставлено продукцію на загальну суму 30 200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000010 та № РН-0000011 від 14.10.2014. За доводами позивача, відповідач в порушення умов договору не здійснив розрахунок за поставлений товар, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 30 200,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.02.2015 порушено провадження у справі № 910/2166/15-г за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 25.02.2015.

25.02.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшли документи сторін на виконання вимог ухвали суду, що долучені до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 25.02.2015, з'явився представник відповідача.

Позивач в судове засідання 25.02.2015 явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд заслухав представника відповідача, який проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, у якому зазначає, що додатком від 02.09.14 до договору встановлений наступний порядок оплати - по факту поставки. Відповідач стверджує, що у договорі відсутній строк (термін) оплати товару. Сторони не домовилися про строки оплати товару, а умова щодо оплати «по факту поставки» не може стосуватись строку або терміну здійснення розрахунків, адже всупереч приписам ст.. 252 ЦК України не є а ні строком, а ні терміном, та не може розглядатись як вказівка на подію, яка має неминуче настати, адже пов'язана із суб'єктивною поведінкою сторони, що обумовлена її волею.

На думку відповідача, право власності на товар за Договором купівлі-продажу до ПАТ "Укрнафта" не переходило, а тому у відповідача відсутній обов'язок здійснювати розрахунок за товар. Відповідач стверджує, що поставки товару в розумінні п.3.2 договору фактично не відбулось, до відповідача право власності на товар за договором не переходило, а отже у відповідача наразі відсутній обов'язок здійснити розрахунок за товар.

У зв'язку з неявкою представника позивача та необхідністю отримання додаткових доказів, суд, керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 25.03.15.

В судове засідання 25.03.15 представники сторін з'явились, надали пояснення по суті спору. Позивач надав пояснення на відзив відповідача, які були залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.03.15 було оголошено перерву до 01.04.15.

В судове засідання 01.04.15 представники сторін з'явились, позивач позов підтримав, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

02 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Геоспецінвест» (надалі - позивач, продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (надалі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 07.1/1187-МТР (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі товар відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.1. договору умови поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в додатку, що є його невід'ємною частиною.

Датою поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі, Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 3.2 договору).

Відповідно до п.п. 4.1,5.2 договору ціна товару встановлюється в національній валюті України і вказується в додатку, що є невід'ємною частиною договору, покупець проводить оплату товару на умовах, зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною.

Сторонами було підписано додаток до договору, яким вони визначили загальну вартість товару у сумі 30200,00 грн. з терміном поставки 20 календарних днів з моменту підписання договору, умови оплати - по факту поставки. Умови поставки DDP- склад вантажоотримувача (Інкотермс 2010).

За доводами позивача, ТОВ «Геоспецінвест» належним чином виконало зобов'язання за договором та поставило відповідачу товар на суму 30200,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000010 від 14.10.2014 р., № РН-0000011 від 14.10.2014 р., довіреністю на отримання матеріальних цінностей АИ № 1378 від 14.10.2014 р., № 1379 від 14.10.2014 р., а також податковими накладними № 1 та № 2 від 14.10.2014 р. Проте, відповідачем в порушення умов договору, отриманий товар не оплачений повністю, у зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем становить 30200,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 20 від 05.11.14 (вх. 1723/24 від 10.11.14), відповідно до якої заявив вимогу розрахуватись за товар, поставлений за договором купівлі-продажу № 07.1/1187-МТР від 02.09.14 в строк до 30.11.14.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати за отриманий товар за договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У п. 4 додатку до договору визначені умови оплати - по факту поставки.

Факт постачання позивачем товару у власність позивача за вказаним договором підтверджується видатковими накладними № РН-0000010 від 14.10.2014 р., № РН-0000011 від 14.10.2014 р., довіреністю на отримання матеріальних цінностей АИ № 1378 від 14.10.2014 р., № 1379 від 14.10.2014 р, та відповідачем не спростовано.

Посилання відповідача на відсутність акту приймання-передачі як на підставу стверджувати, що право власності на товар від продавця до покупця не перейшло, а отже поставка товару фактично не відбулась, є неспроможними. Відповідно до п.1 Інформаційного листа ВГСУ від 17.02.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Виходячи з умов Договору відповідач повинен оплатити товар 14.10.2014 р., доказів оплати товару відповідачем не надано.

Згідно з п. 6.1.1. договору покупець зобов'язався здійснювати оплату за поставлений товар у порядку, визначеному даним договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30200,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав. За таких обставин позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геоспецінвест» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 32386262) 30 200 (тридцять тисяч двісті) грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар по договору купівлі-продажу № 07.1/1187-МТР від 02.09.14 та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.04.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.