Постанова

від 03.04.2015 по справі 816/5/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/5/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Тарапати А.Ю.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2015 року Виробничо-комерційне підприємство "Ватра" (надалі - ВКП "Ватра", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 №0003992202/1682, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) у розмірі 462 440,82 грн.

Мотивуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено права та інтереси ВКП "Ватра" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання з ПДВ. Безпідставність донарахування позивач доводить обставинами реальності господарських операцій з придбання трансформаторів і комплектуючих, послуг з ремонту, монтажу, ревізії та випробування обладнання, а також надання послуг машин та механізмів, транспортних послуг за участю ТОВ "Акрос Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Азуро", ПП "Троян-СВ", ТОВ "Рікон", які підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Відповідач позов не визнав. У наданих суду письмових запереченнях вказує, що позивач не надав на перевірку товарно-транспортні накладні за деякими контрагентами, тоді як у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні чіткі дані про пункт навантаження та пункт розвантаження продукції. Крім того, під час перевірки враховано матеріали податкових перевірок контрагентів позивача - ТОВ "Акрос Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Азуро", ТОВ "Рікон", якими, зокрема, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями товарів, робіт (послуг).

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що юридична особа ВКП "Ватра" (ідентифікаційний код 24392915; місцезнаходження: Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 31) зареєстроване 01.08.1996, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 584 120 0000 000180 (т. 2 а.с. 95). ВКП "Ватра" перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 06.08.1996 за №698, де зареєстроване платником ПДВ з 05.07.2004 (т. 2 а.с. 99-100).

У зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення платником податків податкового законодавства за наслідками проведених перевірок ТОВ "Акрос Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Азуро", ПП "Троян-СВ", ТОВ "Рікон", а також у зв'язку з відсутністю вичерпної відповіді на письмові запити щодо надання пояснень та документального підтвердження, 25.07.2014 в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ виніс наказ №2296 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" (т. 2 а.с. 140), на підставі якого та згідно з пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором у термін з 28.07.2014 по 01.08.2014 була проведена відповідна перевірка ВКП "Ватра".

Результати проведеної перевірки оформлено актом Кременчуцької ОДПІ від 08.08.2014 №1997/16-03-22-02-12/24392915 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВКП "Ватра" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Акрос-Україна" за період вересень-листопад 2013 року, ТОВ "Тотнес" за період березень 2013 року, ТОВ "Бруно-Плюс" за період травень 2013 року, ТОВ "ТД "Дана-Дніпро" за період червень 2013 року, ТОВ "Маре Аззуро" за період квітень 2013 року, ПП "Троян-СВ" за період березень 2012 року, ТОВ "Ріком" за період вересень 2013 року" (т. 4 а.с. 15-24).

Висновком перевірки встановлено факт порушення платником вимог п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ всього в сумі 308 293,88 грн, в т.ч. за березень 2012 року - 9 000,00 грн, березень 2013 року - 15 232,06 грн, квітень 2013 року - 43 000,00 грн, травень 2013 року - 737,57 грн, червень 2013 року - 2 923,00 грн, серпень 2013 року - 20 429,10 грн, вересень 2013 року - 50 059,50 грн, жовтень 2013 року - 71 837,82 грн, листопад 2013 року - 95 074,83 грн.

В матеріалах справи наявна копія відповіді Кременчуцької ОДПІ на заперечення ВКП "Ватра" на акт перевірки від 08.08.2014 №1997/16-03-22-02-12/24392915, за наслідками розгляду якого висновки акту залишені без змін (т. 4 а.с. 81-86).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 05.09.2014 було винесене податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0003992202/1682 (т. 4 а.с. 25), яким ВКП "Ватра" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 462 440,82 грн, у тому числі: 308 293,88 грн. - за основним платежем та 154 146,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Висновок відповідача ґрунтується на встановлених перевіркою обставинах щодо безтоварності операцій з придбання позивачем товарів і послуг у контрагентів - ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Аззуро", ПП "Троян-СВ", ТОВ "Рікон". Мотивуючи свою правову позицію, відповідач посилається на порушення платником податків вимог п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 Кодексу).

Податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 Кодексу).

Перевіряючи спірний акт індивідуальної дії на предмет його відповідності критеріям правомірності, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що фактичною підставою його винесення слугував висновок перевірки про порушення платником порядку формування складу податкового кредиту з ПДВ внаслідок здійснення фінансово-господарських операцій з придбання товарів і послуг від контрагентів, діяльність яких пов'язана з наданням податкової вигоди третім особам.

У зв'язку з цим для вирішення питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту з'ясуванню підлягають обставини реальності господарських операцій на підставі доказів, оцінку яким суд надаватиме з урахуванням положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому документи та інші дані, що спростовують чи підтверджують реальність здійснення господарських операцій, які відображені в податковому обліку, будуть оцінюватися з урахуванням специфіки кожної з таких операцій.

Так, з наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ВКП "Ватра", як покупець, протягом 2013 року укладав ряд однотипних договорів купівлі-продажу із продавцями, зокрема, з ТОВ "Акрос-Україна" 02.09.2013 за № 78 (т. 2 а.с. 208), із ТОВ "Тотнес" (попередня назва "ТОВ "Сатурн інвест") 01.03.2013 за № 39 (т. 3 а.с. 88), з ТОВ "Бруно-Плюс" 13.05.2013 за № 97 (т. 3 а.с. 114), з ТОВ "Маре Аззуро" 01.04.2013 (т. 3 а.с. 139), з ТОВ "Ріком" 02.09.2013 № 62 (т. 3 а.с. 192).

За умовами цих однотипних договорів продавець бере на себе зобов'язання передати у власність покупця продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти його від продавця та здійснити оплату в строки і порядок передбачений цим договором. Доставка товару зі складу продавця здійснюється силами та за рахунок покупця. У випадку здійснення доставки товару силами та транспортом продавця, вартість доставки зазначається у розрахунково-платіжних документах продавця. Загальна сума договору складається з суми вартості товару, поставленого продавцем протягом строку дії цього договору та вказаного у накладних на такий товар. Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються шляхом переказу покупцем 100%-ї попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця та на підставі виставлених рахунків. Датою постачання і моментом переходу до покупця права власності на товар за цим договором вважається дата передачі товару покупцеві або його перевізнику (дата накладної).

На підтвердження свого права на формування податкового кредиту позивач надав суду копії податкових накладних, виписаних ТОВ "Акрос-Україна" (т 1 а.с. 17-19), ТОВ "Тотнес" (т. 2 а.с. 80-81), ТОВ "Бруно-Плюс" (т. 1 а.с. 83-84), ТОВ "Маре Аззуро" (т. 1 а.с. 177, зв. бік а.с. 178 - зв. бік а.с. 180, зв. бік а.с. 200), ТОВ "Ріком" (т. 1 а.с. 53-54), зі змісту яких суд встановив, що товарами є трансформатори та комплектуючі.

Застережень щодо правильності оформлення та невідповідності змісту зазначених податкових накладних акт податкової перевірки не містить. Не встановленого таких і судом під час судового розгляду.

На підтвердження факту поставки товарів позивач надав також видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, банківські виписки на оплату товарів.

Всього за наслідками господарських операцій щодо поставки трансформаторів та комплектуючих від продавців - ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "Маре Аззуро", ТОВ "Ріком" позивач відніс до складу податкового кредиту за березень 2013 року - 15 232,06 грн, квітень 2013 року - 42 833,33 грн, серпень 2013 року - 20 429,10 грн, вересень 2013 року - 50 059,50 грн, жовтень 2013 року - 71 837,82 грн, листопад 2013 року - 65074,83 грн.

26.06.2013 між ВКП "Ватра" (продавець) та ТОВ ТД "Дана-Дніпро" (покупець) укладено договір №589 купівлі-продажу товару (т. 3 а.с. 128-129), за умовами якого продавець зобов'язується передати належний йому товар (трансформатори) у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплати за нього на умовах договору. Продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 5 днів з моменту оплати, забезпечити покупця такими документами щодо товару: видаткова накладна, договір купівлі-продажу товару, податкова накладна, товарно-транспортна накладна. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною. Попередня оплата в розмірі 100% від ціни договору має бути перерахована продавцю протягом 3 днів з моменту підписання договору.

Факт господарської операції позивач підтвердив податковою накладною (т. 1 а.с. 48), видатковою накладною (т. 3 а.с. 130), рахунком-фактурою (т. 1 а.с. 50).

За наслідками господарських взаємовідносин із ТОВ "ТД "Дана-Дніпро" позивач відніс до складу податкового кредиту за червень 2013 року - 2 923,00 грн.

У березні 2012 року на основі усної домовленості з ПП "Троян-СВ" позивач здійснив придбання трансформаторів та комплектуючих.

На підтвердження факту зазначеної операції позивач надав до матеріалів справи видаткову накладну №12/03 від 12.03.2012 (т. 3 а.с. 204). Податкову накладну позивач на вимогу суду не надав.

За наслідками взаємовідносин із ПП "Троян-СВ" позивач включив до складу податкового кредиту за березень 2012 року суму ПДВ 9 000,00 грн.

01.11.2013 між ВКП "Ватра" (замовник) та ТОВ "Акрос-Україна" (виконавець) укладено договір № 96 надання послуг (т. 2 а.с. 236), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по ремонту, монтажу, ревізії та випробування обладнання, що належить замовнику, а також надання послуг машин та механізмів, на умовах та в терміни, передбачені даним договором. Вартість виконуваних робіт встановлюється згідно калькуляцій, затверджених виконавцем. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця, за згодою сторін можливі інші форми розрахунку. По завершенню робіт виконавець передає замовнику в 5-ти денний термін акт прийому-передачі виконаних робіт.

На підтвердження факту та обсягів отриманих послуг від ТОВ "Акрос-Україна" позивач надав підписані учасниками договору акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000197 від 29.11.2013 з номенклатурою - ремонт ТМ 110 вКа - 1 грн - 50 000,00 грн (без ПДВ) та № ОУ-0000085 від 27.11.2013 з номенклатурою - верстат ізолювальний - 50 000,00 грн без ПДВ 20 % (т. 2 а.с. 237-238) всього на суму 120 000,00 грн, з яких ПДВ - 20 000,00 грн позивач включив до складу податкового кредиту за листопад 2013 року.

13.05.2013 між ВКП "Ватра" (замовник) та ТОВ "Бруно-Плюс" (виконавець) укладено договір №96 про надання послуг (т. 1 а.с. 74-75), за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги по роботі машин і механізмів, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги. Термін виконання послуг з 13.05.2013 по 31.12.2013. Виконавець має право надати послуги достроково. Послуги вважаються наданими після підписання акта приймання-передачі послуг замовником або його уповноваженим представником. Замовник зобов'язаний оплатити надані виконавцем послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно з виставленими рахунками.

На підтвердження факту та обсягу отриманих від ТОВ "Бруно-Плюс" послуг позивач надав акт №66 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.05.2013 з номенклатурою - установка пересувної вакуумної обробки трансформаторної оливи - 48 маш-ч - 3 687,84 грн без ПДВ (т. 1 а.с. 81) всього на суму 4 425,41 грн, з яких 737,57 грн позивачем включено до складу податкового кредиту за травень 2013 року.

На неодноразові вимоги суду надати податкові накладні, які підтверджують право позивача на віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту за двома вищевказаними договорами про надання послуг, відповідних документів так і не надано, хоча на перевірку вони надавались, контролюючим органом досліджувались і недоліків не встановлено.

01.04.2013 між ВКП "Ватра" (замовник) та ТОВ "Маре Аззуро" (виконавець) укладений договір №24 про надання автопослуг (т. 3 а.с. 147), за умовами якого виконавець зобов'язався надати автопослуги з перевезення робітників власними атестованими екіпажами. Оплата послуг виконавця здійснюється згідно з тарифами виконавця на умовах передоплати. Всі розрахунки між виконавцем і замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Документом, що підтверджує факт надання послуг є акт прийому-передачі робіт (надання послуг).

На підтвердження реальності виконання умов договору ВКП "Ватра" надано акт №1175 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.04.2013 з номенклатурою - транспортні послуги - 1 грн - 833,33 грн без ПДВ (т. 3 а.с. 148) та податкову накладну від 29.04.2013 №1175 (т. 1 а.с. 178) на загальну суму 1 000,00 грн, на підставі якої позивач включив до складу податкового кредиту за квітень 2013 року суму ПДВ - 166,67 грн.

Аналізуючи надані позивачем до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт за вищевказаними договорами надання послуг суд встановив їх невідповідність вимогам закону, що пояснюється наступним.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені частиною другою статті 9 цього ж Закону для надання їм юридичної доказовості, а саме - такі документи повинні містити, зокрема, такий обов'язковий реквізит як "зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції".

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

У вищеперелічених актах виконаних робіт у реквізиті "зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції" з ТОВ "Маре Азуро" зазначено "транспортні послуги", із ТОВ "Бруно-Плюс" - установка пересувної вакуумної обробки трансформаторної оливи", із ТОВ "Акрос-Україна" - "ремонт ТМ 110 кВа", "верстат ізолювальний" . При цьому з даних документів неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу та змісту виконаних робіт/наданих послуг, оскільки вказівка на вид наданих послуг носить загальний характер і фактично відтворює умови договору про надання цих послуг, які містять лише загальний, а не конкретний опис наданих послуг.

Інших документів, якими б чітко окреслювалися надані послуги та відомості, які б дали змогу відстежити, що є результатом замовлених послуг та які б містили інформацію про обґрунтування вартості послуг, осіб, які безпосередньо приймали участь у наданні послуг та спосіб вчинення ними дій або свідчили б про те, що виконавець в процесі надання послуг проводив певну роботу, ні до перевірки, ні під час судового розгляду справи позивач не надав.

Тому суд приходить до висновку щодо невідповідності актів виконаних робіт вимогам статті 9 вищезгаданого Закону, у зв'язку з чим такі не містять ознак юридичних доказів щодо економічного змісту та реальності здійснення вищевказаних послуг.

Стверджуючи про факт придбання трансформаторів, комплектуючих у ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Аззуро", ТОВ "Ріком", ПП "Троян-СВ", послуг з ремонту, монтажу, ревізії та випробування обладнання, а також надання послуг машин та механізмів ТОВ "Акрос-Україна" та ТОВ "Бруно-Плюс", позивач зазначив, що вказані товари і послуги в подальшому реалізовувалися іншим контрагентам. На підтвердження зазначених обставин надав до матеріалів справи відповідні договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) тощо.

Суд не ставить під сумнів факт подальшого продажу товарів і послуг. Натомість реальність господарський операцій у першому ланцюгу придбання товарів і послуг від контрагентів - ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Аззуро", ТОВ "Ріком", ПП "Троян-СВ" матеріалами справи не підтверджується, що доводиться наступним.

Як встановив суд, до зареєстрованих видів економічної діяльності позивача за КВЕД-2010 відносяться: виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, неспеціалізована оптова торгівля, установлення та монтаж машин і устаткування, ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (т. 2 а.с. 96-97).

Для використання у власній діяльності придбаних у ТОВ "Акрос-Україна" та ТОВ "Бруно-Плюс" товарів, послуг з ремонту, монтажу, ревізії та випробування обладнання, а також надання послуг машин та механізмів підприємство позивача має ряд дозвільних документів, а саме:

- ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатками) серії АЕ № 260520, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 11.03.2013, строком дії з 06.03.2013 по 06.03.2016 (т. 2 а.с. 225-226);

- дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду у Полтавській області №542.12.53-31.10.2 від 05.12.2012 зі строком дії з 05.12.2012 по 05.12.2017 на виконання робіт підвищеної небезпеки: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку; електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В (до 35 кВ включно); зберігання балонів із стисненим, зрідженим газом; роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В (до 35 кВ включно); роботи, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічих підіймачів та будівельних підйомників; зварювальні, газополум'яні роботи; та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки: електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В; силовий трансформатор ТМЗ 630 кВА, 6/0,4 кВ, зав. № 369972, 1972 року, СРСР; силовий трансформатор ТМ 250 кВА, 6/04 кВА, 6/0,4 кВ. зав. № 802998, 1974 року, СРСР; посудини, що працюють під тиском (балони ЗВГ) (т. 3 а.с. 230);

- дозвіл Територіального управління Держгірпромнагляду у Полтавській області №150.13.53-27.11 від 09.04.2013 зі строком дії з 09.04.2013 по 09.04.2018 на виконання робіт підвищеної небезпеки: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку; технологічне електрообладання напругою понад 1000 В; зберігання балонів із стисненим, зрідженим газом (кисень, пропан-бутан, ацетилен); роботи в траншеях; роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів; зварювальні, газополум'яні роботи (т. 3 а.с. 231).

За змістом договорів купівлі-продажу, якість і комплектність товару, що постачається, повинна відповідати документам, що підтверджують якість товару.

На вимогу суду надати документи на підтвердження якості придбаних у контрагентів трансформаторів та комплектуючих позивач надав сертифікати відповідності серії ВГ №UA1.182.0015684-13 на продукцію - підстанції блочні комплектні трансформаторні на напругу 6 (10) кВ: - з сендвіч панелей, типу (БКТП) 2 БКТП; (КТПБ) 2 КТПБ - металеві, типів: КТПМ, КТПЗ, КТПН, КТПК, КТПГС, 2КТПГС, № UA1.182.0045582-13 на продукцію - трансформатори силові масляні ТМ, ТМГ, ТМЗ, ТМФ потужністю від 25 до 2 500 кВА класу напруги до 10 кВ включно (асортимент згідно додатку, 39 типів), видані виробнику продукції - ВКП "Ватра" (т. 3 а.с. 227-229).

Представник відповідача, враховуючи дані податкової перевірки в судовому засіданні наголосила, що ВКП "Ватра" не придбавало продукцію та послуги у ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Аззуро", ТОВ "Ріком", ПП "Троян-СВ", а самостійно виробляло трансформатори та комплектуючі, а також надавало послуги з ремонту, монтажу, ревізії та випробування обладнання, послуги машин та механізмів власними силами з огляду на наявність у підприємства на це необхідної матеріально-технічної бази, дозволів та сертифікатів відповідності на продукцію.

Суд погоджується з такими доводами з огляду на відсутність будь-якої дозвільної документації у контрагентів на виготовлення електрообладнання або даних про виробника продукції.

На переконання суду ВКП "Ватра", маючи позитивне значення податкового зобов'язання з ПДВ у період, що охоплений перевіркою, вчинив дії, спрямовані на зниження податкового тягаря шляхом штучного формування податкового кредиту з придбання неіснуючих послуг за договорами з ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Бруно-Плюс", транспортних послуг з ТОВ "Маре Аззуро", а також придбання трансформаторів та комплектуючих у ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Аззуро", ТОВ "Ріком", ПП "Троян-СВ", які насправді були виготовлені ВКП "Ватра".

Заперечуючи реальність факту придбання товарів у ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Аззуро", ТОВ "Ріком", ПП "Троян-СВ" та послуг у ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "Маре Аззуро", відповідач вказує на обставини ненадання на перевірку товарно-транспортних накладних з деякими контрагентами, надання до перевірки товарно-транспортних накладних, в яких відсутні чіткі дані про пункт навантаження та пункт розвантаження продукції, а також на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Акрос-Україна" від 09.01.2014 №5/26-54-22-2/38615810, ТОВ "Тотнес" від 30.08.2013 № 951/26-55-22-04/38292091, ТОВ "Бруно-Плюс" від 13.12.2013 № 2928/26-55-22-01/38489805, ТОВ "ТД "Дана-Дніпро" від 23.10.2013 № 199/22-01/38242407, ТОВ "Маре Аззуро" від 10.07.2013 № 230/26-55-22-07/35482550, ТОВ "Ріком" від 09.01.2013 № 7/20-36-22-03-07/30754208 (т. 2 а.с. 108-131, 143-144). Вказаними актами не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями товарів, робіт (послуг).

Посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході податкових перевірок ТОВ "Акрос-Україна", ТОВ "Тотнес", ТОВ "Бруно-Плюс", ТОВ "ТД "Дана-Дніпро", ТОВ "Маре Аззуро", ТОВ "Ріком", ПП "Троян-СВ", суд визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Зауваження перевіряючих до оформлення товарно-транспортних накладних, суд до уваги не приймає, оскільки зазначений документ підтверджує лише факт перевезення вантажу, а не факт придбання товару та не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, як цього вимагає стаття 186 Податкового кодексу України, а тому не впливає на право позивача щодо формування податкового кредиту.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення адміністративного позову ВКП "Ватра", у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні повністю.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.

Разом з цим, виходячи з приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, зважаючи на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, з позивача на користь Державного бюджету України необхідно стягнути решту судового збору в розмірі 4 409,56 грн (4 872,00 - 462,44).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства "Ватра" на користь Державного бюджету України (р/р №31213206784002, отримувач коштів: УДКС України у м. Полтаві, 22030001, код отримувача за ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача: ГУДКС України у Полтавській області, код банку отримувача (МФО): 831019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, Полтавський окружний адміністративний суд (код ЄДРПОУ 35521510)) залишок належної до сплати суми судового збору у розмірі 4 409 (чотири тисячі чотириста дев'ять) грн 56 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складений 08.04.2015.

Суддя Є.Б. Супрун