Постанова

від 07.04.2015 по справі 910/16998/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 910/16998/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Куровського С.В. - доповідача, Міщенка П.К., за участю представників: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі

Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015

та ухвалу господарського суду міста Києва від 24.11.2014

у справі № 910/16998/13 господарського суду міста Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт

Житло Сервіс"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2014 (суддя Чеберяк П.П.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Комфорт Житло Сервіс". Вимоги кредиторів - ПАТ "Київенерго" на суму 473 156,50 грн., ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на суму 6 968,89 грн. та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до боржника на суму 15 617,63 грн., всього на загальну суму 495 743,02 грн., у відповідності до положень ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника. Ліквідовано банкрута - ТОВ "Комфорт Житло Сервіс", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством. Провадження у справі про банкрутство припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О.- головуючий, Гарник Л.Л., Доманська М.Л.) ухвалу господарського суду м. Києва від 24.11.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ у Солом'янському районі) просить скасувати вищевказані постанову суду апеляційної інстанції від 04.02.2015 та ухвалу суду першої інстанції від 24.11.2014, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм ст.ст.104, 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" порушене ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2013 на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Постановою господарського суду м. Києва від 23.09.2013 ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) ТОВ ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" Шелемеха Тараса Івановича, якого зобов'язано у строк до 23.08.2014 скласти та подати місцевому суду на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.08.2014 відповідно до вимог ст. 46 Закону від ліквідатора на затвердження до господарського суду м. Києва надійшов звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Ухвалюючи рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі про банкрутство, місцевий господарський суд встановив, що за результатами ліквідаційної процедури у справі були виявлені кредитори, вимоги яких були визнані у розмірах та черговістю їх задоволення. З метою виявлення майна чи інших активів банкрута ліквідатором були направлені запити до компетентних органів.

Стосовно майнових активів боржника, судом встановлено, що ліквідатором також було здійснено інвентаризацію майна банкрута, виявлено та реалізовано майно ТОВ "Комфорт Житло Сервіс", сформовано ліквідаційну масу, за рахунок якої частково погашено вимоги кредиторів на загальну суму 45042,06 грн., а саме частково погашено вимоги ПАТ "Київенерго" на суму 43 249,56 грн. та ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на суму 1792,50 грн.

Вимоги решти кредиторів - ПАТ "Київенерго" на суму 473156 грн., ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на суму 6 968,89 грн. та ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до боржника на суму 15 617,63 грн. не були задоволені за недостатністю коштів та майна Боржника. Також місцевий суд вказав, що вся процедура ліквідації була проведена у відповідності до вимог законодавства.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури відповідно до вимог Закону про банкрутство, а також з оцінкою доказів у справі, здійсненою судом першої інстанції, та повнотою дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, введеної судом.

Заперечуючи ці висновки судів, ДПІ у Солом'янському районі посилається на неправомірність та передчасність затвердження ліквідаційного балансу, оскільки ліквідаційною комісією не виконані вимоги, передбачені ч. 5 ст. 60, ст.105, ч.ч. 1,3 ст.110, ст. 111 ЦК України, п.п. 78.17 ст. 78 Податкового кодексу України, що унеможливило проведення ДПІ контрольно-перевірочних заходів по реальним існуючим підприємствам, які скористалися послугами ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" по безпідставному формуванню валових витрат.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із викладеними запереченнями ДПІ, оскільки вони спростовуються наявними у справі доказами та вже були предметом дослідження при перегляді судами апеляційної та касаційної інстанцій ухвали суду першої інстанції від 16.09.2013 про порушення справи про банкрутство ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" та постанови від 23.09.2013 про визнання ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" банкрутом.

В матеріалах даної справи містяться докази повідомлення органу ДПІ у Солом'янському районі про припинення платника податків шляхом подання боржником у справі до податкового органу заяви форми № 8-ОПП від 01.02.2013 № 01/13 у встановленому законом порядку та заява ліквідатора боржника до ДПІ у Солом'янському районі з проханням провести заходи перевірки у зв'язку з внесенням до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників про припинення юридичної особи боржника. Вказані заяви отримані ДПІ 04.02.2013 (а.с. 82 - 83 т. 1).

При цьому, жодних доказів в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України на підтвердження вчинення ДПІ дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комфорт Житло Сервіс", зокрема видання відповідного наказу та вжиття заходів до проведення позапланової перевірки боржника ДПІ у Солом'янському районі так і не надано.

Згідно ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 24.11.2014 по справі №910/16998/13 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Куровський С.В.

Міщенко П.К.