Ухвала

від 30.03.2015 по справі 736/1730/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 736/1730/14 Провадження № 22-ц/795/652/2015 Головуючий у I інстанції -Синько О. О. Доповідач - Висоцька Н. В. Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Шитченко Н.В., Литвиненко І.В.

при секретарі - Поклад Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданої її представником ОСОБА_2 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області про встановлення факту проживання із спадкодавцем, встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на земельні ділянки,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення Корюківського районного суду від 18.02.2015 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Сядринської сільської ради про встановлення факту проживання із спадкодавцем, встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності на земельні ділянки - задоволено частково, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду ухвалене з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В скарзі апелянт зазначає, що зверталась до нотаріуса з метою оформлення спадщини, на таке звернення було отримано усну відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки втрачено. Нотаріус роз»яснила, що за відсутності державних актів слід звернутися до суду з позовом про визнання права власності на зазначені земельні ділянки, судом зазначені обставини не враховано.

Вказує, що позовна заява подана в грудні 2014 року, провадження у справі відкрито 23.12.2014 року, в процесі розгляду справи позовні вимоги не змінювалися, а відтак визначення судом ціни позову керуючись належними доказами по справі є порушенням ст. 58 ЦПК України.

Рішення суду в частині задоволених вимог не оспорюється.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 77).

З листа Корюківської районної державної нотаріальної контори (а.с. 32) від 13.01.2015 року вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась.

З довідки виконавчого комітету Сядринської сільської ради № 313/02-18 від 18.08.2010 року ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_2, була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1, і до дня смерті проживала та вела спільне господарство разом з дочкою ОСОБА_1 (а.с.78).

Відмовляючи в задоволенні позову в частині встановлення факту належності ОСОБА_3, державних актів на право на земельну ділянку серії НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, серії НОМЕР_4 місцевий суд виходив з того, що оригінали державних актів на право власності на земельну ділянку втрачені, а ст. 256 ЦПК України не передбачено підстав для встановлення факту належності правовстановлюючих документів, як не вірне зазначення у ньому місця проживання особи, а вимога щодо визнання в порядку спадкування права власності на земельні ділянки, заявлена передчасно, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що позивачка зверталась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з"ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 12 постанови ПВС України N 5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами) при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

В обґрунтування підстав заявленого позову щодо встановлення факту належності правовстановлюючих документів позивачка посилається на втрату оригіналів державних актів.

Матеріали справи містять копії державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, НОМЕР_2, НОМЕР_4 та копію розпорядження Корюківської РДА від 14.11.2003 року № 545 ( а.с. 27-31), позивачка не надала відомостей, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до державних актів виправлення та відповідно видати замість втрачених оригіналів правовстановлюючі документи на землю, в матеріалах справи відсутні також докази щодо звернення позивача за видачею дублікатів на зазначені земельні ділянки.

Таким чином, висновок суду щодо відмови в задоволенні цієї частини позовних вимог є обґрунтованим, доводи апеляційної скарги, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях та не відповідає обставинам справи є не обгрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посилання апелянта на факт звернення спадкоємця за консультацією до нотаріуса, який усно відмовив у видачі свідоцтва на права власності в порядку спадкування, не доведено жодним доказом та не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, крім того спростовується даними листа від 13.01.2015 року № 32/01-16 Корюківської районної державної нотаріальної контори, відповідно до якого спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась (а.с. 32).

Як вбачається, судом першої інстанції перевірено наявність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, також враховано відсутність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, а за викладених обставин висновки суду першої інстанції, що вимога щодо визнання в порядку спадкування права власності на земельні ділянки, заявлена передчасно, не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення під час визначення судом ціни позову, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.

Законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду І інстанції перевірено в межах доводів апеляційної скарги і підстав для його скасування не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 поданої її представником ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: