Постанова

від 10.04.2015 по справі 815/251/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/251/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музика І.О.

за участю сторін:

представника позивача: Сербіної А.О. (згідно довіреності),

представника відповідача: Мальцева Д.В. (згідно довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Трейд Плюс» до Південної митниці Міністерства доходів та зборів про визнання протиправними дій щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні, випуску чи пропуску товарів, скасування картки відмови та рішення про корегування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Полімер-Трейд Плюс», за результатом якого позивач просить: визнати протиправними дії Південної митниці щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.11.2014 року, № 500060804/2014/00132 та дії щодо визначення митної вартості товару, згідно з рішенням про коригування митної вартості товару від 05.11.2014 року, № 500060804/2014/000024/2; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.11.2014 року № 500060804/2014/00132; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 05.11.2014 року № 500060804/2014/000024/2.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.04.2014 року, між ТОВ «Полімер-Трейд-Плюс» та Orsett Trading S.A. був укладений міжнародний контракт № 10/04/14, відповідно до умов якого Orsett Trading S.A. продає ТОВ «Полімер - Трейд-Плюс» полімерну продукцію, а саме полівінілхлорид (ПВХ), полиетилен (ПЕ), поли пропилен (ПП). Ціна продукції, кількість, марка, країна походження, відвантаження та маркування зазначаються у додатках до контракту.

Згідно з Додатком № 5 від 28.07.2014 року, до контракту № 10/04/14 від 10.04.2014 року, Orsett Trading S.A. продає ТОВ «Полімер-Трейд Плюс» полівінілхлорид (ПВХ смола) марки ІП-5 виробництва XINJIANG ZHONGTAI CHEMICAL CO.LTD (Китай) у кількості 416 000 кг, за ціною 1, 034 доларів США за 1 кг на умовах CIF Одеса, України. Загальна вартість продукції складає 430 144, 00 доларів США.

Відповідно до поданої митної декларації № 500060804/2014/001766 ТОВ «Полімер-Трейд Плюс» звернулось до Південної митниці щодо митного оформлення ввезеного на митну територію України товару.

Позивач зазначає, що одночасно з митною декларацією були надані передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний контракт, рахунок - проформу (інвойс) № 14-1017 від 28.07.2014 року, прайс-лист від 31.08.2014 року та інші необхідні документи.

За результатами перевірки вищезазначеної митної декларації, Південною митницею, 05.11.2014 року, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060804/2014/00132 та прийнято рішення № 500060804/2014/00024/2 від 05.11.2014 року про коригування митної вартості товарів, за результатом якої суму збільшено з 430 144, 00 доларів США до 574 080. 00 доларів США.

ТОВ «Полімер-Трейд Плюс» прийняло рішення провести митне оформлення партії товару під фінансову гарантію, з подальшим оскарженням рішенням митного органу.

24.11.2014 року, ТОВ «Полімер-Трейд Плюс» подало до Південної митниці Міндоходів скаргу № 197, за результатом розгляду якої, листом Південної митниці Міндоходів від 01.12.2014 року у перегляді рішення про коригування митної вартості від 05.11.2014 року № 500060804/2014/000024/2 було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на його незаконність та безпідставність.

В ході судового розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник відповідача, Південної митниці Міндоходів, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 03.11.2014 року до митного оформлення, шляхом подання електронної митної декларації № 500060804/2014/001736 був заявлений товар «полімери вінілхлориду у первинних формах; полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами, без вмісту неорганічних барвників, наповнювачів, пластифікаторів та домішок; полівінілхлорид (ПВХ) марки SG-5 (молекулярна маса «константа Фінкетчера» - 68-66); кількість 416 тонн; упаковано в 16 640 мішків по 25 кг; торгова марка - не має даних, виробник XINJIANG ZHONGTAI CHEMICAL CO.LTD; країна походження - Китай.

Відповідно до положень ст. 53 Митного Кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, декларант має подати до митного органу, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження митної вартості товарів, разом з МД №500060804/2014/001736 від 03.11.2014 року, було подано зовнішньоекономічний договір від 10.04.2014 року № 10/04/14 з додатком; інвойс від 18.09.2014 року № 14-1039; сертифікат про походження від 16.08.2014 року № ССPIT140831111 та інші документи.

Під час митного контролю та митного оформлення товарів за МД від 03.11.2014 року № 500060804/2014/001736 спрацювали профілі ризику, щодо можливого заниження митної вартості, а саме у поданих декларантом документах виявлені розбіжності, а саме в сертифікаті про походження від 16.08.2014 року № CCPIT140831111 інформація щодо інвойсу не співпадає з тим інвойсом, який було надано до митного оформлення, оскільки продавець здійснював за свій рахунок страхування вантажу (CIF Odessa), митний орган в якості підтвердження митної вартості, відповідно до положень ст. 53 Митного Кодексу України, визнав необхідним надання також страхового полісу або інший доказ страхового покриття.

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, 13.06.2013 року, Південною митницею Міндоходів повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом ТОВ «Юніко Лоджистікс Україна» на адресу митного органу було надіслано електронне повідомлення та подані наступні документи: платіжне доручення про перерахування коштів, рахунок страхування вантажу (страховий поліс) PYIE201412010037002816, комерційний інвойс від 16.08.2014 року № ZTWM1408DINVI та інші документи.

За результатами перевірки митницею додаткових документів, поданих уповноваженою особою декларанта ТОВ «Юніко Лоджистікс Україна», митним органом було встановлено, що в поданих декларантом також містяться розбіжності, а саме: платіжне доручення про перерахування коштів містить посилання на неіснуючий інвойс; у комерційному інвойсі від 16.08.2014 року № ZTWM1408-DINVI відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір.

05.11.2014 року, за результатом проведеної консультації, між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2).

Того ж дня, 05.11.2014 року, у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, Південною митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості № 500060804/2014/000024/2 від 05.11.2014 року.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 54 Митного Кодексу України, Південною митницею Міндоходів була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060804/2014/00132 від 05.11.2014 року.

Позивач зазначає, що факт проведення спільної консультації не відповідає дійсності, а підпис посадової особи ТОВ «Полімер-Трейд Плюс» під рішенням про коригування митної вартості не є згодою з обраним другорядним методом визначення митної вартості, а є лише відміткою про ознайомлення з прийнятим рішенням.

З даними доводами суд не погоджується, оскільки як встановлено в ході судового розгляду справи, 05.11.2014 року, товар, який надійшов на адресу позивача був випущений у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій, відповідно до розділу Х митного кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно графи 33, рішення про коригування митної вартості № 500060804/2014/00024/2 від 05.11.2014 року, приведене наступне обґрунтування прийнятого рішення, а саме: у сертифікаті про походження від 16.08.2014 року № CCPIT140831111 інформація щодо інвойсу не співпадає з тим інвойсом, який було надано для митного оформлення; платіжне доручення про перерахування коштів містить посилання на неіснуючий інвойс; у комерційному інвойсі від 16.08.2014 року № ZTWM1408-DINVI відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір; так як продавець здійснював за свій рахунок страхування вантажу, то він повинен подати покупцю страховий поліс або інший доказ.

Позивач з такими висновками не погоджувався та в своїх поясненнях зазначав, що в сертифікаті походження від 16.08.2014 року № CCPIT140831111 зазначено не лише той самий номер та дата інвойсу (інвойс № ZTWM1408-DINVI від 16.08.2014 року), а й зазначено посилання на контракт 10/04/14 та додаток № 5 від 28.07.2014 року до нього; декларантом при розмитнені товару було подано страховий поліс PYIE20142010037002816 від 30.08.2014 року; в платіжному дорученні зазначено ідентифікаційні реквізити контракту на підставі якого сплачуються кошти, а саме вказано контракт 3 10/04/14 та додаток № 5 до нього від 28.07.2014 року; в комерційному інвойсі від 16.08.2014 року № ZTWM1408-DINVI є посилання на коносамент ZIMUXNG1009183, яке вказує на зв'язок між наданими документами та ніяким чином не суперечить їм.

В ході судового розгляду, вищезазначені документи, що подавались декларантом для розмитнення товару за МД № 500060804/2014/001736 від 03.11.2014 року були досліджені судом в якості письмових доказів по справі, за результатом дослідження яких судом встановлено наступне.

У сертифікаті про походження «CERTIFICATE OF ORIGIN OF THE PEOPLE S REBUBLIK OF CHINA CCPIT 140831111» (арк. с. 43), зазначений інвойс ZTWM1408-DINVI AUG.16.2014, для розмитнення декларантом був наданий інвойс від 18.09.2014 № 14-1039.

За результатом дослідження комерційного інвойсу № ZTWM1408-DINVI від 16.08.2014 року (арк.. с. 47) посилання на зовнішньоекономічний договір № 10/04/14 від 10.04.2014 року з додатками дійсно відсутнє, у зв'язку з чим пов'язати інвойс з контрактом та додатком № 5 до нього не можливо.

З результатом дослідження платіжного доручення (арк. с. 109) судом встановлено, що в ньому зазначений інвойс 14-1011 DD 040614, на суму 527 500 доларів США, який при розмитненні до органу доходів та зборів не надався.

Представник позивача, в ході судового розгляду справи суду пояснив, що це є попереднім інвойсом, яких може бути багато, до митниці для роботи надається фінальний інвойс.

За результатом дослідження та аналізу письмових доказів по справі, судом встановлено, що дійсно надані декларантом до митного органу документи містили розбіжності, які не дозволяли достеменно встановити числові значення складових митної вартості, заявленого до розмитнення товару.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, судом встановлено, що митний орган мав право витребувати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, оскільки документи надані декларантом містили розбіжності, що унеможливлювало підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом встановлено, що ТОВ «Полімер-Трейд Плюс» надало митному органу в обґрунтування вартості товару додаткові документи, а саме: копію висновку ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторинг зовнішніх товарів ринків» № 11/1222 від 07.11.2014 року щодо цінової експертизи на імпортну поставку полівінілхлориду суспензійного марки SG-5, згідно якого зазначено, що контрактна ціна 1,034 доларів США за 1 кг не суперечить ринковому рівню цін з урахуванням дати кладення додатку № 5 від 28.07.2014 року та поточному рівню цін.

Згідно листа - відповіді Південної митниці від 01.12.2014 року, на скаргу ТОВ «Полімер-трейд Плюс», судом встановлено, що митним органом були дослідженні додаткові документи, надані позивачем в підтвердження заявленої митної вартості за ціною контракту, у тому числі й висновок ДП «Держзовнішінформ». Так, митним органом зазначено, що у наданому висновку, експерт посилається виключно на цінову політику фірми-виробника товару, орієнтовану безпосередньо на ТОВ «Полімер-Трейд плюс», а не на кон'юктуру ринку, аналіз на подібні (аналогічні) товари експертом не здійснений.

З урахуванням викладеного, за результатом розгляду справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 54 Митного кодексу України, відповідач, має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. У зв'язку зі встановленням розбіжностей у наданих позивачем документах, відповідач цілком обґрунтовано вимагав додаткові документи, оскільки розбіжності стосувались документів, які містили числові значення складових митної вартості. За результатом дослідження додаткових документів, відповідачем обґрунтовано виявлено розбіжності, які не дозволяли підтвердити митну вартість товару за ціною контракту, у зв'язку з чим, відповідачем були проведені митні формальності, у відповідності до положень Митного кодексу України та за згодою декларанта обраний другорядний ( 2) метод визначення митної вартості товару, який був випущений у вільний обіг.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Південна митниця Міндоходів діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим митним законодавством, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Полімер-Трейд Плюс» до Південної митниці Міністерства доходів та зборів про визнання протиправними дій щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні, випуску чи пропуску товарів, скасування картки відмови та рішення про корегування митної вартості.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Бжассо

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Полімер-Трейд Плюс» до Південної митниці Міністерства доходів та зборів про визнання протиправними дій щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, оформленні, випуску чи пропуску товарів, скасування картки відмови та рішення про корегування митної вартості.

10 квітня 2015 року.