Рішення

від 26.03.2015 по справі 905/1978/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/29/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2015 Справа № 905/1978/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 905/1978/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование", м. Слов'янськ

до відповідача: Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України", м. Костянтинівка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство охорони здоров'я України, м. Київ

про стягнення 2151855,62 грн.

за участю представників:

від позивача - Березка Р.М., довіреність № 3 від 05.12.14 р.

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення основного боргу в сумі 200000,00 грн., інфляційних витрат в сумі 20020,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 131835,62 грн. за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 41 від 14.11.2011 року.

Разом із позовними матеріалами на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що у резолютивній частині позовної заяви було допущено помилку при зазначенні розміру стягуваних сум, та просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 2000000,00 грн., інфляційні витрати в сумі 20020,00 грн., три проценти річних в сумі 131835,62 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.03.2014 року порушено провадження у справі № 905/1978/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2014 року. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2014 року відкладено розгляд справи на 10.06.2014 року. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2014 року відкладено розгляд справи на 15.07.2014 року.

У зв'язку із тими обставинами, що останній раз розгляд справи призначався на липень 2014 року, але у цей період Господарський суд Донецької області перестав працювати, а справа на цей час не розглянута Товариство з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою, відповідно до якої просить розглянути справу № 905/1978/14, оскільки рішення по суті спору не прийнято.

Статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку із проведенням антитерористичної операції" передбачено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції, зокрема господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України;

Відповідно до розпорядження Голови Вищого господарського суду України № 28-р від 02.09.2014 року визначено, що розгляд справ, підсудних Господарському суду Донецької області, здійснюється Господарським судом Запорізької області

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 року прийнято справу № 905/1978/14 до провадження за № 12/29/5, та призначено її розгляд в судовому засіданні.

26.02.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшло нормативне обґрунтування позову та пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній стосовно залучення до участі у справі третьої особи зазначає, що оскільки відповідач є державною установою, його фінансування напряму залежить від рішення Міністерства охорони здоров'я, та за умовами договору про закупівлю робіт за державні кошти № 41 від 14.11.2011 року (додаток № 2 до договору та додаток № 1 до додаткової угоди № 2 від 23.12.2011 року) план фінансування погоджується із Міністерством охорони здоров'я України, рішення суду у даній справі може напряму вплинути та права та обов'язки останнього, оскільки йому доведеться виділити кошти з фінансування відповідача. Тому з метою повного та всебічного розгляду справи позивач вважає за необхідне залучити Міністерство охорони здоров'я України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача. При цьому повідомляє, що платіжним дорученням № U4064789 від 23.12.2011 року відповідачем сплачено в рахунок передоплати суму 1335000,00 грн. Щодо здійснення звірки з відповідачем вказує, що 23.02.2015 року цінним листом з описом вкладення направив на адресу відповідача два примірники акту звірки виконання зобов'язань за договором з проханням повернути підписані акти до дати засідання суду, втім до теперішнього часу відповіді від відповідача не надійшло.

04.03.2015 року на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача у справі - Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України", згідно приписів частини 1 ст. 27 ГПК України, про залучення до участі в розгляді справи Міністерства охорони здоров'я України, яке мотивовано тим, що Державний заклад "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" є закладом охорони здоров'я, заснований на державній власності, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України. Разом із вказаним клопотанням також надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких відповідач також вказує, що договір, який є підставою заявлених позовних вимог, був укладений з позивачем під бюджетну програму на 2011 рік Міністерства охорони здоров'я України за КПКВК 2301870 "Реконструкція та будівництво першої черги стаціонарного лікувально-реабілітаційного комплексу Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України". При цьому зазначає, що предметом спору даного позову є стягнення заборгованості за актом виконаних будівельних робіт № 6 за грудень 2011 року в сумі 2000000,00 грн. Фінансові зобов'язання були зареєстровані у Держказначействі 31.12.2011 року на суму 2000000,00 грн. згідно акту виконаних робіт з реконструкції КБ-2в № 6 від 30.12.2011 року, але за відсутністю коштів виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ "Промышленное оборудование". Разом з тим, вказує, що адміністрація Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" зверталась до Міністерства охорони здоров'я України листами № 12 від 16.01.2012 року, № 58 від 28.02.2012 року, № 222 від 22.05.2012 року, № 346 від 24.09.2012 року, № 375 від 25.10.2012 року, № 6 від 08.01.2013 року, № 104 від 14.03.2013 року, № 66 від 15.04.2013 року, № 111 від 24.07.2013 року, № 306 від 01.10.2013 року, № 339 від 23.10.2013 року та до Міністерства фінансів України листами № 9 від 12.01.2012 року, № 315 від 23.08.2012 року щодо погашення кредиторської заборгованості, однак протягом 2012-2013 років це питання не було вирішено. Також відповідач зазначає, що відповідно до підпункту 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» Державна казначейська служба здійснює операції з погашення кредиторської заборгованості за капітальними видатками станом на 1 березня 2014 року виключно в обсягах, що відповідають обсягам, встановленим за результатами контрольних заходів Державної фінансової інспекції. Відтак, з огляду на вищезазначене питання кредиторської заборгованості Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" перед ТОВ "Промышленное оборудование" буде вирішено після проведення відповідних контрольних заходів органами Державної фінансової інспекції. Вказує, що враховуючи умови абзацу 2 п. 4.1 договору на момент звернення до суду у відповідача не виник обов'язок щодо сплати заявленої до стягнення суми боргу, а у позивача не виникло право вимагати стягнення цієї суми в судовому порядку. Разом з тим зазначає, що оскільки у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати заявленого до стягнення основного боргу в сумі 2000000,00 грн., то і вимоги про стягнення інфляційних витрат в сумі 20020,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 131835,62 грн. задоволенню не підлягають. Також 04.03.2015 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. До вказаних пояснень надано відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач не заперечує факт виконання позивачем робіт на суму 6450000, 00 грн. Однак, вважає що враховуючи умови абз. 2 п. 4.1. Договору, на момент звернення до суду у відповідача не виник обов'язок щодо сплати зчаленого до стягнення боргу, а у позивача не виникло право вимагати стягнення боргу в судовому порядку. Разом з тим зазначає, що при укладення договору його сторони дійшли згоди не застосовувати штрафних санкцій до відповідача.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.03.2015 року на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров'я України.

16.03.2015 року на адресу суду від відповідача надійшли оригінали раніше отриманих пояснень, клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров'я України та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

26.03.2015 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить перенести розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю надати в судове засідання актів звірки взаємних розрахунків з позивачем.

02.04.2015 року до суду від відповідача надійшов оригінал раніше отриманого клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на сплив строку розгляду справи та можливість її вирішення по суті за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2015 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 26.03.2015 року не з'явився.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Позивачем наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.02.2015 року з якого вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 85104, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. О. Невського, буд. 14.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

При цьому, судом здійснене повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом надсилання телефонограми 25.03.2015 року, яка наявна в матеріалах справи, що підтверджується витягом з журналу реєстрації телефонограм та факсограм. Однак, вказана телефонограма відповідачем не прийнята, про що судом складений відповідний акт від 25.03.2015 року.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи в судове засідання 26.03.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові пояснення по суті спору не надав.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, пояснення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 14.11.2011 року між Державним закладом "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України", далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование", далі Учасник-генпідрядник, був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти № 41, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Учасник-генпідрядник зобов'язується у 2011 році виконати роботи з реконструкції та будівництва першої черги стаціонарного лікувально-реабілітаційного комплексу Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" по вул. Леваневського, 16, м. Костянтинівка, Донецької області зазначені в кошторисній документації, у відповідності до умов цього договору, завдання замовника та проектно-кошторисної документації, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

До вказаного Договору між сторонами у справі були укладені наступні додаткові угоди: додаткова угода № 1 від 05.12.2011 року та додаткова угода № 2 від 23.12.2011 року.

Згідно з п. п. 1.2., 1.3. Договору найменування (номенклатура, асортимент) роботи зазначаються в кошторисній документації. Кількісні характеристики виконуваних робіт за цим Договором зазначаються в кошторисній документації. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Умовами п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.12.2011 року до Договору) сторони узгодили, що ціна цього Договору відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) становить 21579841,00 (двадцять один мільйон п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок одна грн. 00) грн. в тому числі ПДВ: 3596640,17 (три мільйони п'ятсот дев'яносто шість тисяч сорок грн. 17) грн. У 2011 році ціна договору становить 6450000,00 (шість мільйонів чотириста п'ятдесят тисяч 00) грн. в тому числі ПДВ: 1075000,00 (один мільйон сімдесят п'ять тисяч) грн. Джерело фінансування - Державний бюджет України. Зобов'язання сторін з фінансування у 2011 році оговорені в Додатку № 1 до даної додаткової угоди - план фінансування.

Відповідно до п. 3.2. Договору ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2010 року № 1404, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 у термін до 31.12.2011 року в розмірі 6473000,00 (шість мільйонів чотириста сімдесят три тисячі грн. 00) гривень. Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт (п. 3.1. цього Договору). Учасник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику. Кінцеві розрахунки здійснюються Замовником протягом двох тижнів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт. Учасник-генпідрядник протягом трьох місяців з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання-передачі товарів або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.

Умовами п. 5.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.12.2011 року до Договору) визначено, що строк (термін) виконання робіт у 2011 році: до 31.12.2011 року, а в частині попередньої оплати у відповідності з п. 4.1. Договору № 41 від 14.11.2011 року. У 2012 році: до 31.12.2012 року, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.3. Договору роботи за цим Договором повинні розпочатися у відповідності до Календарного плану виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору (Додаток № 3) та з урахуванням положень пункту 5.1. цього Договору. Місце виконання робіт Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Леваневського, 16.

Пунктами 6.1.1, 6.1.2. Договору передбачені обов'язки Замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи та приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт. Акти готуються Учасником-генпідрядником і передаються Замовникові підписаними з боку Учасника-генпідрядника. Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів зобов'язаний прийняти виконані роботи, підписати і повернути 1 (один) екземпляр Акту Учаснику-генпідряднику. В разі наявності у виконаних Учасником-генпідрядником роботах невідповідностей умовам цього Договору або вимогам чинного законодавства України, нормам ДБН Замовник має право не підписувати такий Акт. Замовник протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання Акту від Учасника-генпідрядника зобов'язаний надати мотивовану відмову в підписанні відповідного Акту. Виявлені в ході здачі-приймання недоліки Учасник-генпідрядник усуває власними силами і за свій рахунок в строк, не більше 20 календарних днів з моменту надання Замовником мотивованої відмови в підписанні вказаного Акту. Після усунення вказаних недоліків сторони підписують акт виконаних робіт за Договором.

Розділом 10 Договору сторони погодили строк його дії, зокрема, згідно з п. 10.1. (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.12.2011 року до Договору) цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, за умови бюджетного фінансування відповідного напрямку на суму закупівлі.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов'язання, оскільки не здійснив оплату виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт № 6 за грудень 2011 року, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 2000000,00 грн. Разом з тим, зазначає, що у зв'язку з тим, що на 2012 рік та наступні роки Міністерством охорони здоров'я України не було затверджено Плану фінансування робіт виконання робіт з реконструкції та будівництва першої черги стаціонарного лікувально-реабілітаційного комплексу Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" було призупинено.

Так, на виконання умов договору, позивач виконав роботи з реконструкції та будівництва першої черги стаціонарного лікувально-реабілітаційного комплексу Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" по вул. Леваневського, 16, м. Костянтинівка, Донецької області на загальну суму 6450000,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами у справі без зауважень та заперечень актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, належним чином засвідчені копії яких міститься в матеріалах справи, зокрема:

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 26.12.2011 року за грудень 2011 року на суму 996324,00 грн.;

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 26.12.2011 року за грудень 2011 року на суму 110444,40 грн.;

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 від 26.12.2011 року за грудень 2011 року на суму 1022390,40 грн.;

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 4 від 26.12.2011 року за грудень 2011 року на суму 983607,60 грн.;

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 5 від 27.12.2011 року за грудень 2011 року на суму 1337233,60 грн.;

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 6 від 30.12.2011 року за грудень 2011 року на суму 2000000,00 грн.

До вказаного договору між сторонами у справі була підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, згідно якої вартість робіт складає 6450000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив передоплату за виконані роботи на поточний рахунок позивача в сумі 1335000,00 грн., що підтверджується засвідченою копією платіжного доручення № U4064789 від 23.12.2011 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснив часткову оплату за виконані позивачем згідно договору роботи в загальній сумі 3115000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- платіжним дорученням № U4102702 від 27.12.2011 року на суму 110444,40 грн.;

- платіжним дорученням № U4102703 від 27.12.2011 року на суму 1022390,40 грн.;

- платіжним дорученням № U4102704 від 27.12.2011 року на суму 983607,60 грн.;

- платіжним дорученням № U4102705 від 27.12.2011 року на суму 996324,00 грн.;

- платіжним дорученням № U4126995 від 28.12.2011 року на суму 2233,60 грн.

Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт № 6 від 30.12.2011 року за грудень 2011 року у встановлений договором строк не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 2000000,00 грн., який позивач і намагається стягнути.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 14.01.2012 року по 24.03.2014 року в сумі 131835,62 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2012 року по березень 2014 року в сумі 20020,00 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір будівельного підряду. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здачі та приймання робіт, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 875 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем робіт з реконструкції та будівництва першої черги стаціонарного лікувально-реабілітаційного комплексу Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" по вул. Леваневського, 16, м. Костянтинівка, Донецької області, в тому числі виконання робіт на суму 2000000,00 грн., та прийняття їх відповідачем, про що свідчить підписаний сторонами без зауважень та заперечень акт приймання виконаних будівельних робіт № 6 від 30.12.2011 року за грудень 2011 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Частина 1 ст. 854 ЦК України визначає порядок оплати роботи за договором підряду, а саме: якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Порядок оплати виконаних робіт визначений в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися п. 4.1. Договору, яким передбачено, що розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2010 року № 1404, постанови кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1764 у термін до 31.12.2011 року в розмірі 6473000,00 (шість мільйонів чотириста сімдесят три тисячі грн. 00) гривень. Кінцеві розрахунки здійснюються Замовником протягом двох тижнів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт. Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що настання обов'язку замовника з оплати виконаних робіт обумовлюється відкладальною обставиною, яким є: виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, яке засвідчується актами приймання виконаних будівельних робіт, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 212 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджений факт настання відкладальної обставини про що свідчить підписаний сторонами у справі акт приймання виконаних будівельних робіт № 6 від 30.12.2011 року.

Враховуючи викладене, строк виконання відповідачем (як Замовником) свого зобов'язання з оплати виконаних за вказаним актом робіт настав 13.01.2012 року.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати виконаних за актом № 6 від 30.12.2011 року робіт з боку відповідача залишились невиконаними належним чином та у повному обсязі. Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджує виконання позивачем робіт на суму 6450000, 00 грн., а наявність боргу підтверджена матеріалами справи, в т. ч. підписаними між сторонами актами звірки розрахунків станом на 01.01.2012 року, на 01.10.2013 року та на 01.01.2014 року на суму 2000000, 00 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Твердження відповідача в поясненнях, що враховуючи умови абзацу п. 4.1. Договору на момент звернення до суду у нього не виник обов'язок щодо сплати заявленої позивачем суми боргу є хибними, оскільки обумовлені умовами договору роботи виконані позивачем в повному обсязі відповідно до погодженої сторонами довідки вартості форми КБ-3 в сумі 6450000,00 грн. та прийняті відповідачем, про що свідчать підписані ними акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. Отже, оскільки роботи виконані позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем без заперечень, тому останній зобов'язаний оплатити їх вартість у строк, встановлений умовами укладеного договору, який вираховується протягом двох тижнів з дати підписання актів виконаних будівельних робіт. Разом з тим, посилання відповідача на не здійснення казначейською службою оплат за зареєстрованими фінансовими зобов'язаннями на суму 2000000,00 грн. у зв'язку відсутністю коштів як на пом'якшуючу обставину спростовуються приписами ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 625 ЦК України. Так, згідно норм вказаних статей ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Посилання відповідача на згоду сторін при укладення договору щодо звільнення його від нарахування штрафних санкцій спростовуються розділом 7 укладеного договору. Разом з тим, проведення відповідних контрольних заходів органами Державної фінансової інспекції України може стати підставою для перегляду судового акту в порядку розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме не здійснення останнім оплати виконаних робіт за актом № 6 від 30.12.2011 року, в т.ч., що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт настав, а наявність заборгованості в сумі 2000000,00 грн. підтверджена підписаним сторонами у справі без зауважень та заперечень актом приймання виконаних будівельних робіт № 6 від 30.12.2011 року. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование" про стягнення з Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" основного боргу за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 41 від 14.11.2011 року в сумі 2000000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати виконаних робіт з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт позивач намагається стягнути з останнього три проценти річних за період з 14.01.2012 року по 24.03.2014 року в сумі 131835,62 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2012 року по березень 2014 року в сумі 20020,00 грн.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка, а саме неправильно визначена кількість днів прострочення. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство".

Три проценти річних розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за актом приймання виконаних будівельних робіт № 6 від 30.12.2011 року за грудень 2011 року, строк оплати якого настав 13.01.2012 року, прострочка виникла з 14.01.2012 року

- за період з 14.01.2012 року по 24.03.2014 року (801 день прострочення) від суми 2000000,00 грн. три проценти річних складають 131512,69 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 131512,69 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование" про стягнення з Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 131512,69 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за виконані роботи, а наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з січня 2012 року по березень 2014 року здійснений у відповідності до приписів статті 625 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 20020,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 638, 639, ст. 625, 629, 853, ч. 1 ст. 854, 875, ч. 4 ст. 879, ч. 4 ст. 882 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование" до Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України", 85104, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. О. Невського, буд. 14, код ЄДРПОУ 23598715, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование", 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Леніна, буд. 36, прим. 6, код ЄДРПОУ 31419993, основний борг в сумі 2000000 (два мільйони) грн. 00 коп., три проценти річних в сумі 131512 (сто тридцять одна тисяча п'ятсот дванадцять) грн. 69 коп., інфляційні витрати в сумі 20020 (двадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 43030 (сорок три тисячі тридцять) грн. 66 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промышленное оборудование" до Державного закладу "Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр Міністерства охорони здоров'я України" щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 322,93 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 31.03.2015 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.