Постанова

від 01.04.2015 по справі 910/3725/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа№ 910/3725/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі Філімоновій І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСТБУД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.14року. (повний текст якого складено 05.12.14р.)

у справі №910/3725/14 (головуючий суддя - Бондаренко Г.П., судді: Спичак О.М., Цюкало Ю.В.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави до 1) Київської міської ради;

2) Обслуговуючого житлового кооперативу "Харчомашовець";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація";

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСТБУД"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

2) Головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві;

3) Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві

про визнання недійсними рішення, державних актів на право власності на землю та визнання відсутності прав

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника Генерального прокурора України в інтересах держави до Київської міської ради, Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСТБУД", про визнання недійсним рішення, державних актів на право власності на землю та визнання відсутності прав.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Київською міською радою під час прийняття рішення від 01.10.2007р. № 356/3190 положень Земельного кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд України, внаслідок чого спірні земельні ділянки перейшли у приватну власність, що порушує право власності територіальної громади міста Києва на землі ландшафтного заповідника місцевого значення, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2014р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2) Головне управління Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві; 3) реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві та призначено судове засідання на 03.04.2014р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2014 по справі № 910/3725/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 зазначене вище рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2014 скасовано Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2014, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Після нового розгляду справи місцевим господарським судом було прийнято рішення 25.11.2014року у справі №910/3725/14, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 356/3190 "Про передачу земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" для житлової забудови на вул. Лісничій у Голосіївському районі міста Києва".

Визнано недійсними видані Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, офіс 125; ідентифікаційний код 35196497) державні акти на право власності на земельні серії ЯЖ № 006292, серії ЯЖ 006293, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32- а; ідентифікаційний код 26199097) за № 07-8-00199 та № 07-8-00200.

Визнано недійсними видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8, ідентифікаційний код 35734790) державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 030300 та серії ЯЖ № 920173, зареєстровані 30.10.2008 і 09.07.2009 відповідно Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32- а; ідентифікаційний код 26199097) за № 07-8-00261 та № 07-8-00301.

Визнано недійсним виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26; ідентифікаційний код 37053545) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011945, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32- а; ідентифікаційний код 26199097) за № 07-8-00389.

Визнано відсутність у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, офіс 125; ідентифікаційний код 35196497), Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8, ідентифікаційний код 35734790) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26; ідентифікаційний код 37053545) права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Ліснича у Голосіївському районі міста Києва площею 55, 9336 га, кадастровий номер 8000 000 000: 90:335:0040 вартістю за нормативною грошовою оцінкою 103 449 025, 40 грн.; вул. Ліснича у Голосіївському районі міста Києва площею 28, 3789 га, кадастровий номер 8 000 000 000: 90:335:0041 вартістю за нормативною грошовою оцінкою 63 505 863, 31 грн.

Стягнуто солідарно з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36; ідентифікаційний код 22883141; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження"), Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39, офіс 125; ідентифікаційний код 35196497; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, 8, ідентифікаційний код 35734790; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26; ідентифікаційний код 37053545; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Державного бюджету України (отримувач платежу: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримавача: 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, р/р 31215206783001) 3 050 (три тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору. У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано порушенням Київською міською радою норм земельного законодавства, яке полягає у наданні земельної ділянки за наявності відповідної заборони розпорядження земельними ділянками на острові Жуків до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року у справі №910/3725/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

На підставі апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕСТБУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 19.01.2015р. порушено апеляційне провадження.

В судове засідання 03.02.2015р. з'явився прокурор та представник апелянта.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду 03.02.15р. прокурором подано відзив на апеляційну скаргу.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду 02.02.15р. представником Київської міської ради подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача 1, 2, 3 та представники третіх осіб у судове засідання 03.02.15р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.15р. відкладено розгляд справи №910/3725/14 на 24.02.15р.

В судове засідання 24.02.2015р. з'явився прокурор, представник апелянта та представник третьої особи 1.

Представники відповідача 2, 3 та представники третьої особи 2, 3 у судове засідання 24.02.15р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.15р. відкладено розгляд справи №910/3725/14 на 18.03.15р. та зобов'язано прокурора та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати суду письмові пояснення.

В судове засідання 18.03.2015р. з'явився прокурор, представник апелянта та представник третьої особи 1.

Представники сторін заявляють клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів, відповідно до ст.69 ГПК України.

Відповідно до частини третьої ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Розглянувши клопотання представників сторін судова колегія вважає, що строк розгляду спору на підставі ч.3 ст.69 ГПК України підлягає продовженню на п'ятнадцять днів.

Представники відповідача 1, 2, 3 та представники третьої особи 2, 3 у судове засідання 18.03.15р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.15р. відкладено розгляд справи №910/3725/14 на 25.03.15р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 року у зв'язку з неявкою представників відповідача 2, 3 та третьої особи 2, 3 розгляд справи було відкладено на 01.04.2015 року.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2014 року у справі № 910/3725/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор та представник третьої особи -1 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2014 року у справі № 910/3725/14.

Представники відповідачів 1-3 та третіх осіб 2,3 в судове засідання 01.04.2015 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідачів 1-3 та третіх осіб 2,3.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора представників відповідача-4 та третьої особи-1, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як було вірно встановлено судом попередньої інстанції 01.10.2007 Київською міською радою п'ятої сесії п'ятого скликання прийнято рішення №356/3190 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" для житлової забудови на вул. Лісничій, у Голосіївському районі м. Києва".

Вищенаведене рішення прийнято Київською міською радою за розглядом містобудівного обґрунтування щодо внесення змін до містобудівної документації, проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до статей 20, 41, 93, 123, 124 Земельного кодексу України.

Згідно цього рішення органу місцевого самоврядування ОКЖК "Харчомашовець" було передано земельні ділянки загальною площею 105,46 га на вул. Лісничій у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель заказника "Острів Жуків" та частини земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський", наданих відповідно до п. 5 рішення Київської міської ради від 23.10.2003 № 117/990 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 29.10.2004 № 79-6-00244, з них: площею 90,25 га - у власність для житлової забудови; площею 15,21 га - в довгострокову оренду на 49 років - для рекреаційних цілей та благоустрою території.

Крім того, вказаним рішенням Київська міська рада віднесла вказані земельні ділянки до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення та затвердила проект землеустрою щодо відведення їх ОКЖК "Харчомашовець" для житлової забудови.

На підставі вказаного рішення Київської міської ради ОКЖК "Харчомашовець" видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006292 та № 006293, зареєстровані 08.01.2008р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00199 та № 07-8-00200,

З часом відповідач - 2 вніс спірні земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ "Будівельна асоціація". Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Будівельна асоціація", оформлених протоколом № 1 від 12.02.2008, сформовано статутний капітал товариства, внесок до якого ОКЖК "Харчомашовець" складається із земельних ділянок площею 55,9336 га та 29,8789 га, розташованих на вул. Лісничій у Голосіївському районі м. Києва, отриманих кооперативом у власність на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 за № 356/3190.

30.10.2008 ТОВ "Будівельна асоціація" отримало державні акти на право власності на вказані земельні ділянки серії ЯЖ № 030299 та № 030300, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за № 07-800262 та № 07-8-00261.

Згодом, ТОВ "Будівельна асоціація" отримало державний акт на право власності на земельну ділянку площею 28,3789 га серії ЯЖ № 920173, який 09.07.2009 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсі КМДА за № 07-8-00301.

Поміж того, зазначене товариство переоформило державний акт на земельну ділянку площею 55,9336 га, у зв'язку з чим отримало державний акт на право власності серії ЯЖ №048872, зареєстрований 14.06.2010 Головні управлінням земельних ресурсів КМДА за №07-8-00358.

Разом з тим, земельну ділянку площею 55,9336 га відповідач - 3 вніс до статутного капіталу ТОВ "Тестбуд". Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Тестбуд", оформлених протоколом № 2 від 29.07.2010, вирішено збільшити статутний капітал товариства, у тому числі за рахунок внеску ТОВ "Будівельна асоціація", який складається із земельної ділянки площею 55,9336 га, розташованої на вул. Лісничій у Голосіївському районі м. Києва.

В свою чергу, ТОВ "Тестбуд" також отримало державний акт на право власності на земельну ділянку площею 55,9336 га серії ЯЖ № 011945, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за № 07-8-00389.

У зв'язку з переоформленням державних актів та подальшого відчуження земельних ділянок державні акти серії ЯЖ № 030299 від 30.10.2008 та серії ЯЖ № 048872 від 14.06.2010, видані ТОВ "Будівельна асоціація", повернуто до Головного управління земельних ресурсів КМДА, про що зроблено записи в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Згідно інформації Головного управління земельних ресурсів КМДА (на даний час Головне управління перейменовано в Департамент земельних ресурсів), державний акт серії ЯЖ № 030300 від 30.10.2008, виданий ТОВ "Будівельна асоціація", а також державний акт, виданий ТОВ "Тестбуд", не анульовані, записи щодо їх повернення чи анулювання (скасування) записів про їх видачу (реєстрацію) до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю не вносились.

Отже, на день розгляду справи власниками спірних земельних ділянок, розташованих на вул. Лісничій у Голосіївському районі м. Києва та наданих у власність згідно з рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 за № 356/3190, є: ТОВ "Будівельна асоціація", на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 28,3789 га серії ЯЖ № 920173, який 09.07.2009 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсі КМДА за № 07-8-00301, та ТОВ "Тестбуд", на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 55,9336 га серії ЯЖ № 011945, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за № 07-8-00389.

Дані обставини під час розгляду справи сторонами не оспорювались.

З посиланням на порушення вимог закону, зокрема ст. 41, 45, 83, 84, 127 Земельного кодексу України, ст. 7, 14, 25, 26 Закону "Про природно-заповідний фонд України", прокурор заявляє про недійсність рішення Київської міської ради.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до Земельного кодексу України і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб'єкта права власності на землю.

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з пунктом 34 статті 26, пунктом 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 356/3190 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" для житлової забудови на вул. Лісничій, у Голосіївському районі м. Києва" було передано ОКЖК "Харчомашовець" земельні ділянки загальною площею 105,46 га на вул. Лісничій у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель заказника "Острів Жуків" та частини земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінату "Хотівський".

На виконання вказаного рішення Київської міської ради ОКЖК "Харчомашовець" видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006292 та № 006293.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Заступник Генерального прокурора України в обґрунтування своєї правової позиції посилається на те , що рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 356/3190 прийнято всупереч нормам чинного законодавства України, а саме надано земельну ділянку, яка знаходяться в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Острів Жуків", відчуження земель котрого заборонено. Крім того прокурор посилається на відсутність у Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" відповідної правосуб'єктності на отримання спірної земельної ділянки згідно положень ст.. 41 ЗК України.

Відповідно до положень п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Пунктом 2 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Судом попередньої інстанції встановлено, що земельна ділянка, передана Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" загальною площею 105, 46 га на вул. Лісничій у Голосіївському районі м. Києва згідно оспорюваного рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 356/3190 за рахунок частини земель Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінату "Хотівський", наданих відповідно до пункту 5 рішення Київської міської ради від 23.10.2003 № 117/990 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 29.10.2004 № 79-6-00244, з них: площею 90, 25 га - у власність для житлової забудови; площею 15, 21 га - в довгострокову оренду на 49 років для рекреаційних цілей та благоустрою.

Про отримання згоди на припинення Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хотівський" (надалі - СТОВ "Хотівський") свідчить лист-згода від 18.06.2007 № 221, відповідно до якого СТОВ "Хотівський" погоджується на припинення права користування вказаною частиною земельної ділянки та передачу її Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу " Харчомашовець ", що згідно ст. 141 Земельного кодексу України є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до оскаржуваного рішення земельна ділянка передана у власність Обслуговуючому житловому кооперативу "Харчомашовець" безоплатно у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесбуд" стверджує, що місцевий господарський безпідставно застосував до спірних правовідносин неконституційні норми Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, про те ці доводи є безпідставними.

Діяльність різних видів кооперативів регулюється Законом України "Про кооперацію", частиною 2 статті 5 якого вставлено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Створення та діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про кооперацію", а також чинними на даний час Житловим кодексом Української РСР та прийнятим на його основі Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, що затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.1985 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про кооперацію" законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Закон України "Про кооперацію" містить загальні вимоги до створення та діяльності різних видів та типів кооперативів. Разом з тим створення та діяльність безпосередньо житлово-будівельних кооперативів як одного з видів обслуговуючих кооперативів регулюється нормами глави 5 Житлового кодексу УРСР та прийнятого на виконання ст.137 цього Кодексу Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Житловий кодекс УРСР є чинним і його дію може бути припинено виключно Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади. Житловий кодекс УРСР не визнавався нечинним ні Законом України "Про кооперацію", ні іншим законодавчим актом, а відтак його норми є обов'язковими до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами. Більш того, окремі норми глави 5 Житлового кодексу УРСР уточнялися Законом України від 29.06.2010 №2367-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла".

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно зі статтями 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією з умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Пунктом 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Згідно п. 2.1.1 статуту Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" (зареєстрованого Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 08.06.2007) метою його створення є, зокрема, забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.

Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу "Харчомашовець" метою створення та основними завданнями, а також з урахуванням ч.2 ст.6 Закону України "Про кооперацію", за напрямом своєї діяльності Обслуговуючий кооператив житлового кооперативу "Харчомашовець" відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив".

Частиною 1 ст. 134 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

За змістом п.3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Отже, аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, порядок його організації відповідно до Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17.06.2014 року у справі № 21-1958а14

Натомість як вбачається зі статуту Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" засновникам кооперативу є Ігнатенко Микола Григорович, Михайленко Сергій Юрійович, Шкут Сергій Миколайович та Колесник Єгор Іванович.

Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 5 червня 1985 N 228 затверджено Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.

Відповідно до п. 2 Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, кооперативний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Також слід зазначити, що як при створенні Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець", так і при прийнятті Київською міською радою рішення від 01.10.2007 № 356/3190 вищезазначені особи не перебували на квартирному обліку, про що свідчать лист Подільської районної у місті Києві державної адміністрації № 24 від 10.02.2011 (Лопух Валентина Федорівна, Шпут Сергій Миколайович), лист Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 10.02.2011 № 52/307 (Ігнатенко Микола Григорович) та лист Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 10.02.2011 № 03-350 (Колесник Єгор Іванович).

Метою створення Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" є, у тому числі, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу, тоді як згідно з абзацом 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Таким чином місцевим господарським судом було вірно зазначено, що всупереч вищенаведеним нормам засновники ОКЖК «Харчомашовець» на обліку потребуючих поліпшення житлових умов не перебувають та не перебували.

Отже, ОКЖК "Харчомашовець" було створено з порушеннями ч.1 ст.134 Житлового кодексу Української РСР, п.3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, адже його засновниками були лише чотири громадянина, що не перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду щодо невідповідності вимогам чинного законодавства підстав набуття земельної ділянки житлово-будівельним кооперативом при прийняті оскаржуваного рішення Київською міською радою згідно ст. 41 ЗК України.

З огляду на це колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неправомірне застосування до спірних правовідносин норм Житлового кодексу УРСР, оскільки такі не спростовують правильності правових висновків суду щодо змісту зазначених норм права та їх застосуванню до спірних правовідносин.

Що до тверджень прокурора про неправомірність отримання у власність спірних земельних ділянок Обслуговуючим житловим кооперативом "Харчомашовець" з огляду на обставину їх знаходження в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Острів Жуків", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Як слідує з положень ст. 47 Закону України "Про землеустрій " проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення визначаються місце розташування і розміри земельних ділянок, власники земельних ділянок, землекористувачі, у тому числі орендарі, а також встановлюється режим використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення. Порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень пункту 10 Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1094, проект землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 р. № 147/649 острів Жуків оголошено заказником місцевого значення у місті Києві.

У відповідності до п. 1 рішення Київської міської ради № 162/1996 від 22.08.2007 "Про питання створення ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" схвалено схему ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів" у складі детального плану території острова Жуків та жодним чином не встановлено та не вирішено питання щодо визначення його меж та розміру.

Слід відзначити, що пунктом 3 вищевказаного рішення Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в місті Києві доручено забезпечити розробку проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів".

А отже, це рішення органу місцевого самоврядування має організаційний характер врегулювання поточних питань і містить в собі лише проект створення ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів".

У той же час, рішенням Київської міської ради № 806/3381 від 19.07.2005 регламентовано утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999 № 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у місті Києві" можуть бути включені до складу заказника.

Вищезазначений об'єкт природно-заповідного фонду створювався без вилучення земельних ділянок, який він займає, а саме: землі лісопаркового господарства "Конча-Заспа" колективного сільськогосподарського підприємства "Тарасівка", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрокомбінат "Хотівський", в зв'язку з чим Державним управлінням екології та природних ресурсів в місті Києві видано відповідне охоронне зобов'язання № 4-2-8 від 20.12.2002 р.

На розміщення спірних земельних ділянок на території заказника "Острів Жуків" вказувалось, також і у висновках Державної санітарно-епідеміологічної служби від 26.09.2007 № 05.03.02-07/47963, Київської міської санепідемстанції від 25.07.2007 № 5847, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві від 18.07.2007 № 05-08/4904 та Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 17.07.2007 № 19-7170, що містяться в матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець".

Враховуючі вищенаведені обставини справи, суд вважає, що Київська міська рада до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення "Острів Жуків" повинна була утриматись від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999 р. № 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві", можуть бути включені до складу заказника.

Виходячи із обставин справи, колегія суддів вважає, правомірним висновок суду першої інстанції, що безоплатна передача кооперативу у власність 105,46 гектарів в порядку статті 41 Земельного кодексу України з метою поліпшення житлових умов чотирьох членів цього кооперативу не узгоджуються з приписами Конституції України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та прямо порушують права і законні інтереси територіальної громади столиці України, рішення № від 01.10.2007 р. № 356/3190 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець" для житлової забудови на вул. Лісничій, у Голосіївському районі м. Києва" Київської міської ради прийнято з порушенням ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Таким чином вірним є висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування не відповідає вимогам чинного законодавства, що згідно з ч.2 ст.144 Конституції України, ч.3 ст.152, ст.155 Земельного кодексу України, ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

У відповідності з ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, тобто офіційного письмового документу, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи те, що державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006292, серії ЯЖ № 006293, зареєстровані 08.01.2008 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №№ 07-8-00199 та 07-8-00200 відповідно, видані Обслуговуючому кооперативу житлового кооперативу "Харчомащовець" на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 356/3190, яке визнане недійсним у судовому порядку, як таке що прийняте з порушеннями чинного законодавства України, вимоги щодо визнання недійсними зазначених актів підлягають задоволенню.

У ході даної справи було встановлено, що земельні ділянки, право власності на які набуто Обслуговуючим житловим кооперативом "Харчомашовець" на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 р. № 356/3190 з оформленням актів на право власності серії ЯЖ № 006292 та серії ЯЖ № 006293 були внесені відповідачем - 2 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація".

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація", яке оформлено протоколом № 1 від 12.02.2008 р. сформовано статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" та затверджено статут.

У відповідності до матеріалів справи, внесок Обслуговуючого житлового кооперативу "Харчомашовець" складається із земельних ділянок площею 29, 8789 га та 55, 9336 га, що розташовані на вул. Ліснича у Голосіївському районі міста Києва.

Оформлення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація", на вищевказані земельні ділянки, передані як внесок до його статутного фонду здійснено шляхом видачі державних актів від 30.10.2008 серії ЯЖ № 030300, від 30.10.2008 р. серії ЯЖ № 030299, які зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №№ 07-8-00261, 07-8-00262 - відповідно, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2008 у справі 34/74. (рішення скасовано постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2010 р. За результатами нового розгляду справи 34/74 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації) про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 р. (справа 34/74-11/157)

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" було отримано державні акти №№ 920173 та 048872, які зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.07.2010 та 14.06.2010 за №№ 07-8-00301 та 07-8-00358 на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" від 12.02.2008 р., яке оформлено протоколом № 1, рішення Господарського суду м. Києва від 26.03.2008 та договору дарування земельної ділянки від 13.02.2009 № 319.

У відповідності до рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" від 29.07.2010, яке оформлено протоколом № 2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" здійснило внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" - земельну ділянку площею 55, 9336 га, розташовану на вул. Лісничій у Голосіївському районі міста Києва.

На підставі вищевказаного рішення від 29.07.2010 Товариству з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" видано державний акт № 011945 на право власності на земельну ділянку площею 55, 9336 га, розташовану на вул. Лісничій у Голосіївському районі міста Києва, який було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.09.2010 за № 07-8-00389

Згідно пункту "б" частини 1 статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду.

При цьому, у випадку внесення земельної ділянки до статутного капіталу юридичної особи укладення якихось цивільно-правової угоди не потребується.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У відповідності до п. 3.10. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43 (в редакції чинній до 03.06.2010 р.) у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа.

Таким чином, враховуючи наведені положення, які були чинними в період до 03.06.2010 р. - при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав.

Отже з огляду на переоформлення державних актів та подальше відчуження спірної земельної ділянки, державні акти від 30.10.2008 та 14.06.2010 серії ЯЖ № 030299 та ЯЖ № 048872 видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" повернуто до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Разом з тим, за даними Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) державний акт серії ЯЖ № 030300 від 30.10.2008, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" не анульований та запису щодо його повернення чи анулювання (скасування) запису про його видачу до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю не вносилось.

З огляду на зазначе, та з урахуванням тої обставини, що рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 356/3190, на підставі якого Обслуговуючий житловий кооператив "Харчомашовець" набув права власності на спірні земельні ділянки, визнано недійсним в судовому порядку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що подальша передача їх у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" відбулася з порушенням норм чинного законодавства.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що вимоги про визнання недійсними актів виданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Таким чином дані положення законодавства є підставою для задоволення заявлених вимог щодо визнання відсутності у Обслуговуючого житлового кооперативу "Харчомашовець", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: вул. Ліснича у Голосіївському районі міста Києва площею 55, 9336 га, кадастровий № 8 000 000 000: 90:335:0040 вартістю за нормативною грошовою оцінкою 103 449 025, 40 грн.; вул. Ліснича у Голосіївському районі міста Києва площею 28, 3789 га, кадастровий № 8 000 000 000: 90:335:0041 вартістю за нормативною грошовою оцінкою 63 505 863, 31 грн.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, обраний прокурором спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні відсутності у Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Харчомашовець", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна асоціація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбуд" права власності на спірні земельні ділянки, підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення, право власності територіальної громади міста Києва щодо вказаних ділянок.

Також колегія суддів погоджується з правовою позицією суду попередньої інстанції з приводу відсутності підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності.

На момент виникнення спірних правовідносин п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України було передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-VІ виключено пункт 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України у наведеній вище редакції. Згідно з пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20.12.2011р. №4176-VІ набрав чинності 15.01.2012р. (офіційне опублікування в газеті Голос України від 14.01.2012р. № 6, відповідно до п. 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування).

Таким чином, апеляційним господарським судом зазначено, що з урахуванням наведених вище нормативно-правових актів, що на момент прийняття спірного рішення (станом на 28.04.2010 р.) позовна давність на дані правовідносини в частині визнання недійсним оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування не поширювалася, тоді як, щодо вимоги про визнання недійсними договорів оренди, діє загальна позовна давність тривалістю у три роки. На момент реалізації позивачем свого права на судовий захист діяв Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку вдосконалення здійснення судочинства" від 20.12.2011 №4176-VІ.

З набранням чинності Закону України №4176-VІ 15.01.2012р., право особи, наведене у п. 5 розділі ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" зазначеного Закону, може бути реалізоване особою протягом наступних трьох років з моменту набрання чинності вказаним Законом, тобто до 16.01.2015 р.

На думку апеляційного суду, прокурор реалізував своє право щодо звернення з позовом до суду, у зв'язку із встановленням порушень вимог чинного законодавства органом місцевого самоврядування при прийнятті оспорюваного рішення та укладенні спірних договорів оренди, у встановленому законом порядку, та звернення з позовом 05.03.2014 р. є правомірним.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача-3 (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесбуд" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 25.11.2014 року по справі № 910/3725/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3725/14 повернути до Господарського суду м. Києва

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко