Постанова

від 07.04.2015 по справі 910/21947/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. Справа№ 910/21947/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Чернякова О.С.- представник;

Від відповідача: Полосухіна Н.В.- представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2015

у справі № 910/21947/14 (головуючий суддя Пригунова А.Б., судді: Гулевець О.В., Демидов В.О.)

за позовом Приватного підприємства "Трейд-М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я"

про стягнення 67 776, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року Приватне підприємство "Трейд-М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я" про стягнення заборгованості за договором про поставку продукції № 18/05 від 18.05.2011 у розмірі 48 000, 00 грн., а також 17 376, 00 грн. - неустойки у розмірі 0, 2 % та 2 400, 00 грн. - штрафу у розмірі 5 %.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань перед позивачем щодо поставки товару відповідно до умов вказаного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 у справі №910/21947/14 позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я" на користь Приватного підприємства "Трейд-М" суму попередньої оплати, що становить 47 000, 00 грн, 3 354, 74 грн, - пені, 2 400, 00 грн - штрафу та 1 449, 04 грн - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове рішення, яким відмовити ПП «Трейд-М» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки та штрафу.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що рішення суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням його правової позиції та спростовують правильність винесеного рішення.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я" у справі №910/21947/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 07.04.2015.

07.04.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника ПП «Трейд-М» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 07.04.2015 сторони надали свої пояснення по справі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.05.2011 між Приватним підприємством "Трейд-М" та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я" укладено договір на поставку продукції № 18/05, за умовами якого відповідач зобов'язався передати, а позивач - прийняти та оплатити в обумовлений договором строк продукцію, найменування, кількість та ціна якої вказується в рахунку та накладній.

Відповідно до п. 2.1. договору відповідач здійснює поставку товару з 01.07.2011 до 18.11.2011 із врожаю 2011 року після отримання від позивача замовлення.

Відповідно до п. 4.4. договору позивач здійснює передоплату за товар у розмірі 48 000, 00 грн. на рахунок відповідача: 18.05.2011 - 23 000, 00 грн. та 19.05.2011 - 25 000, 00 грн.

Договір, відповідно до п. 9.1., вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного його виконання.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.07.2012 р. до договору № 18/05 від 18.05.2011 р. відповідач здійснює поставку товару з 01.07.2012 до 18.11.2013 та у разі не поставки - зобов'язаний повернути грошові кошти на рахунок позивача протягом 7-ми банківських днів з моменту закінчення строку поставки, тобто, не пізніше 27.11.2013.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, колегія суддів дійшла висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно зі статтею 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2014 та 19.05.2014 позивачем перераховано на користь відповідача грошові кошти у розмірі 48 000, 00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку Приватного підприємства "Трейд-М", засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, матеріали справи свідчать про те, що господарська операція з попередньої оплати позивачем продукції саме за договором № 18/05 від 18.05.2011 відображена також у податкових накладних, що містять посилання на вказаний договір.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання за договором щодо поставки товару № 18/05 від 18.05.2011, у зв'язку з чим між Приватним підприємством "Трейд-М" заявлені вимоги про стягнення попередньої оплати у розмірі 48 000, 00 грн.

Виходячи із умов договору № 18/05 від 18.05.2011 відповідач зобов'язаний був поставити обумовлений договором товар не пізніше 18.11.2013

В обґрунтування своїх заперечень відповідач стверджує, що попередня оплата на загальну суму 48 000, 00 грн. фактично здійснена на виконання договору № 25/03 від 25.03.2011 , оскілки в призначенні платежу вказано рахунок № 22 від 22.04.2011 , в той час як договір № 18/05 від 18.05.2011 не містить умови щодо застосування його положень до відносин сторін, які виникли до укладення вказаного договору.

З приводу наведеного, суд відзначає, що платіж на суму 48 000, 00 грн. проведений 18.05.2011 та 19.05. 2011, тобто, у період дії договору № 18/05 від 18.05.2011 та відображений у відповідних податкових накладних № 2/2 від 18.05.2011 та № 3/2 від 19.05.2011 , які містять посилання на вищезгаданий договір.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що відповідач обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, належними доказами не спростував, доказів належного виконання своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором суду не надав, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 48 000,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення а також 17 376, 00 грн. - неустойки у розмірі 0, 2 % та 2 400, 00 грн. - штрафу у розмірі 5 %.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що в разі порушення строків поставки товару та/або недопоставленої кількості товару визначеним даним договором, Покупець має право отримати від Постачальника неустойку в розмірі 0,2 % від вартості непоставленого товару в строк за кожен день прострочки та/або штраф в розмірі 5% від вартості непоставленої частини товару.

Враховуючи неоднозначний зміст пункту цього Договору та його різне тлумачення сторонами щодо стягнення неустойки та/або штафу, зазначений пункт Договору не береться колегією суддів до уваги при розгляді питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 17 376, 00 грн та штрафу в сумі 2 400,00 грн.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення нейстойки , штрафу та скасування рішення місцевого господарстького суду в цій частині.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

Враховуючи вищевикладене, а також проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 в частині стягнення неустойки та штрафу та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я".

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 у справі № 910/21947/14 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я" на користь Приватного підприємства "Трейд-М" неустойки в розмірі розмірі 17 376(сімнадцять тисяч триста сімдесят шість) грн. 00 коп. та штрафу в сумі 2 400,00 (дві тисячі чотириста) грн.00 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Трейд-М" (51900, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Алтайська, 5, кв. 29, код ЄДРПОУ 34827627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Еліта Придністров'я" 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи 910/21947/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська