Постанова

від 08.04.2015 по справі 902/1216/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 902/1216/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

позивача: представник Лозицький О.П.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроальянс" на рішення господарського суду Вінницької області від 23.12.14р. у справі № 902/1216/14 (суддя Маслій І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремспецсервіс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроальянс"

про повернення майна та стягнення заборгованості в сумі 55 038,31 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №902/1216/14 від 23.12.14р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю "Електроальянс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ремспецсервіс" 27532,26грн. - основного боргу; 23226,00грн. - неустойки; 825,33грн. - 3% річних; 3454,72грн. - індексу інфляції та 4906,78грн. - витрат пов'язаних із сплатою судового збору за подання позовної заяви. Також зобов'язано відповідача повернути ТОВ "Ремспецсервіс" орендоване по договору оренди № 15/02/11 від 15.02.2011р. обладнання за переліком, зазначеним у резолютивній частині, що відповідає переліку майна, отриманого позивачем за актом прийому-передачі.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач орендоване обладнання не повернув, а продовжує користуватися ним всупереч умовам договору оренди №15/02/11 від 15.02.2011р., незважаючи на вимогу позивача щодо повернення об'єкту оренди. Порушення відповідачем строків повернення обладнання, передбаченого умовами Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки. Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем строків повернення обладнання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього неустойки в сумі 23226,00 грн., заявлених до стягнення індексу інфляції, 3% річних визнана судом обґрунтованою та правомірною.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроальянс" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 23.12.14р. у справі 902/1216/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що прийняте судом першої інстанції рішення та встановлені обставини обґрунтовуються копією договору оренди, копією акту прийому-передачі майна, за відсутності оригіналів. Оригінали договору оренди, акту прийому-передачі майна досліджено не було. Крім того, в додатках до позовної заяви позивач надає копію проекту договору оренди від 15.11.2011р. Суд постановив незаконне рішення, не витребувавши та не дослідивши оригінали договору оренди та акту прийому-передачі майна. Суд в обґрунтування рішення посилається на копії договору оренди та акту прийому-передачі, які містяться у матеріалах справи адміністративного суду. Але дані копії договору та акту-прийому передачі не відповідають вимогам пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації". Суд першої інстанції, вирішуючи спір, не виконав вимог статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України щодо повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, не надав належної правової оцінки договірним відносинам сторін. Висновок суду про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати є незаконним та необґрунтованим, оскільки позивачем взагалі не надано суду первинних документів, які б документально підтвердили факт виставлення рахунків орендарю та відповідно виникнення підстави для сплати орендної плати. Суд першої інстанції відхилив клопотання про відкладення розгляду спору, розглянувши його за відсутності представника відповідача.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 23.12.14р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду, а. с. 18).

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представники належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Розгляд апеляційної скарги здійснено у режимі відеоконференції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 23.12.14р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Ремспецсервіс» (Орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Електроальянс» (Орендарем) 15.02.2011р. було укладено договір №15/02/11 оренди обладнання (надалі - Договір).

Згідно умов п. 1.1. Договору Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання, визначене Договором, та сплачувати за нього орендну плату.

В п. 1.2. та 1.2.1. Договору зазначено характеристики майна та найменування майна, що орендується.

Згідно п. 3.1. та 3.2. Договору майно, що орендується, повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором. Передання майна, що орендується, в оренду здійснюється Сторонами за Актом приймання-передачі.

Відповідно до Договору майно, що орендується, вважається переданим Орендареві з дати підписання Акта приймання-передачі (п. 4.1.). Строк оренди складає 12 календарних місяців з дати прийняття майна за Актом приймання-передачі (п. 4.2).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що ставка щомісячної орендної плати з урахуванням її індексації складає 3000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 500,00 грн.

Орендна плата сплачується поквартально (квартал складає 3 місяці) на підставі виставлених Орендодавцем рахунків в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця в строк 10 банківських днів (п.5.2. Договору).

Розмір орендної плати є фіксованим протягом усього строку дії договору (п. 5.3. Договору).

Після закінчення строку оренди Орендар зобов'язаний протягом 10 календарних днів повернути майно, що орендується за Актом приймання передачі (п. 8.1. Договору).

Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (п.10.1.). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього Договору та закінчується 31.12.2013 року (п.10.2.).

01 березня 2011 року між сторонами підписано Акт приймання-передачі до договору оренди обладнання № 15/02/11 від 15.02.2011 року, згідно якого Орендодавцем передано, а орендарем прийнято на умовах Договору наступне майно: Трубозгинальний верстат 1 шт.; Верстат для розтяжки котушок пневмат -1 шт.; Верстат горизонтально-розточний -1 шт.; Балансировочний верстат 9717 - 1 шт.; Токарний верстат ДИП-500 мод 341 - 2 шт.; Токарний верстат ДИП-300 (з дов. станиною) - 1шт.; Токарний верстат ДИП-300 - 2 шт.; Токарний верстат ДИП-200 мод. 16 К20 - 1 шт.; Свердлильний верстат мод 2Н135 - 1шт.; Фрезерний верстат гориз. №24319 - 1 шт.; Фрезерний верстат універсальн №2976 - 1 шт.; Фрезерний верстат (виробн. Німеччина) F-168G -1шт.; Фрезерний верстат (Горьк.з-д.) 4Ф25п - 1 шт.; Верстат заточний - 3 шт.; Верстат універсальний заточний №711144 3В642 - 1шт.; Верстат стругальний РД-675 -1шт.; Ізолювально-обмотувальний верстат - 1шт.; Намотувальний верстат (малий) 3000 - 1шт.; Намотувальний верстат ТТ-23 - 1шт.; Верстат для виробництва клинів - 1шт.; Верстат радіально-свердлильний - 1шт.; Верстат довбальний - 1 шт.; Люнет до т/в ДИП-500 - 2шт.; Люнет до т/в ДИП-300 - 1шт.; Люнет до т/в 16 К20 - 1шт.; Прес вертикаль, маслост. 60т - 1шт; Прес горизонтальний 60т - 1шт.; Прес гідравл. вертик. 160т - 1шт.; Прес гідравл горизонт. 100 т. - 1шт.; Прес крив.-шатунний - 1шт.; Маятникова мехпилка ММП - 1шт.; Зварювальний апарат переносний - 2 шт.; Зварювальний комплекс пром. - 2 шт.; Піч для запікання обмоток - 1 шт.; Піч для запікання обмоток мала - 1шт.; Установка для дугового зварювання + блок УДГУ-501АС\ДС - 1шт.; Пристрій підіймальний (для якорів) - 1шт.; Пристрій для продор. Колектора - 1шт.; Випробувальний стенд ИС-300 - 1шт.; Випробувальний стенд ИС-1800 - 1 шт.; Прибор ЕЛ-15 - 1шт.; Прибор ЕЛ-15 - 1шт; Прибор ВЧФ 5 - 1шт.; Прибор ВЧФ 5 - 1шт.; Прибор для високовольтної перевірки ПКИ-18 - 1шт.; Прибор Ц-4353 -1шт.; Прибор Ц-4362 - 1шт.; Прибор ИВЗ-17 - 1шт.; Кліщі струмовимірювальні КТ-200 - 1шт.; Мегаомметр ЭС0202/2-г - 1шт.; Мегаомметр ЭС0202/2-г - 1шт.; Мегаомметр ЭС0202/2-г - 1шт.; Мегаомметр ЭС0202/2-г - 1шт.; Міст постійного струму ММВ - 1шт.; Міст постійного струму Р-333 - 1шт.; Віброметр ИВ-1Б - 1шт.; Термометр безконтактний НИМБУС - 1шт.; Мілівольтметр В3-56 - 1шт.; Кіловольтметр С-196 - 1шт.; Прибор Ц4354 - 1шт.; Апарат випробувальний високовольтний АИП-45 - 1шт.; Компресор повітряний КВ-250 - 1шт.; Пристрій для ізолювання (ТІСИ) - 7 шт.; Гильйотина № 40 - 1шт.; Наждак №30 - 1шт.

За твердженням позивача згідно з умовами Договору обладнання було прийнято відповідачем та розміщено в приміщенні колишнього комбікормового заводу, що знаходиться в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області.

Більша частина із наведеного в договорі оренди майна є специфічною для здійснення господарської (підприємницької) діяльності щодо ремонту електродвигунів різного виду, сфери застосування та різної потужності, у тому числі для часткового відновлення їх працездатності шляхом перемотування, заміни електрощіток, перепресовування валів двигуна тощо.

01.09.2011 року між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору згідно якої внесено зміни до п. 5.1 Договору, а саме зазначено, що ставка місячної орендної плати з урахуванням її індексації складає 2500,00 грн. без ПДВ. Крім того змінено банківські реквізити орендаря, інші умови договору залишились не змінними.

02.03.2012 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до Договору згідно якої внесено зміни до п. 4.2. Договору, а саме зазначено, що строк оренди складає 24 календарних місяців з дати прийняття майна, що орендується за Актом приймання-передачі, інші умови договору залишились не змінними.

Згідно до вище вказаної додаткової угоди до Договору №2 від 02.03.2012р., строк дії Договору оренди закінчувався 31.12.2013р.

По закінченню строку дії оренди - 31.12.2013р. позивач не надавав заперечень щодо користування відповідачем обладнанням, тому позивач вважає що дія договору, на підставі ч. 4 ст. 284 ГК України та 764 ЦК України, продовжена на такий саме строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на це позивач вважає, що з 01.01.2014 року Договір поновив свою дію та діє до 15.11.2016 р.

Як зазначено позивачем, в позовній заяві, відповідач з 2012 року неодноразово прострочував оплату орендних платежів. З 08.11.2013 року відповідач взагалі припинив оплату орендних платежів.

07.03.2014 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 1 про відмову та розірвання Договору.

Дане повідомлення відповідач отримав 19.03.2014 року.

З огляду на це позивач вважає, що Договір оренди обладнання розірвано з 19.03.2014 року.

У зв'язку з розірванням Договору прострочені платежі Відповідач повинен був сплатити у термін до 26.03.2014р. (семиденний строк з дня отримання вимоги про сплату, згідно норм ст.530 ЦК України) та повернути обладнання з оренди протягом 10 календарних днів, згідно умов п.8.1. Договору, тобто не пізніше 28.03.2014р.

Натомість Відповідач оплату заборгованості за оренду обладнання не здійснив, обладнання з оренди не повернув, а лише 26.03.2014р. здійснив часткову оплату за оренду за квітень 2013р. у розмірі 1000,00 грн.

Загальна заборгованість зі сплати орендної плати відповідача перед позивачем за Договором на дату складання позову, згідно розрахунку позивача, становить 27532,26 грн..

Враховуючи викладене, суд оглянувши матеріали справи, матеріали адміністративної справи та заслухавши представника позивача дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Договір оренди обладнання № 15/02/11 від 15.02.2011р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Твердження представника відповідача, що договір оренди обладнання не укладався оскільки позивачем до позовної заяви додано договір не підписаний сторонам, спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи № 2А/0270/4851/12 (витребуваної судом та оглянутої в судовому засіданні) належним чином засвідченими копіями Договору, Додаткових угод, Ату приймання-передачі, які згідно клопотання представника відповідача від 08.11.2012 року долучені до адміністративної справи (копії зазначених документів долучені до справи).

Отже матеріалами справи підтверджується факт передачі обладнання в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів в розмірі 27532,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не зазначено Договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача за договором оренди обладнання в розмірі 27532,26 грн. за період з січня 2012р. по 19.03.2014р. (день розірвання договору) позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до п. 8.1. Договору, після завершення строку оренди, орендар зобов'язаний протягом 10 календарних днів повернути майно по акту прийому-передачі.

У зв'язку з розірванням договору оренди 19.03.2014 року (день отримання вимоги відповідачем про розірвання договору) відповідач мав повернути орендоване майно не пізніше 28.03.2014 року.

Як зазначалося вище, і судом встановлено, що відповідач орендоване обладнання не повернув, а продовжує користуватися ним.

Тому вимога Позивача про зобов'язання відповідача повернути орендоване по договору оренди №15/02/11 від 15.02.2011р. обладнання також підлягає задоволенню.

Окрім основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 23226,00 грн. - неустойки; 825,33 грн. - 3% річних та 3454,72 грн. - індексу інфляції.

Так, розглянувши питання щодо обґрунтованості заявлених вимог судом встановлено наступне:

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків повернення обладнання, передбаченого умовами Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем строків повернення обладнання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього неустойки в сумі 23226,00 грн. визнається судом обґрунтованою та правомірною.

Зважаючи на наведені приписи закону, суд провівши перерахунок заявлених до стягнення індексу інфляції, 3% річних встановив, що вони здійснені в межах чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 825,33 грн. - 3% річних та 3454,72 грн. - індексу інфляції підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Подаючи до Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд Вінницької області, витребувавши ухвалою оригінали документі та їх не отримавши мав залишити позов без розгляду, а не постановляти судове рішення, оскільки не виконана вимога суду.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги по суті питання наявності оригіналів договору, акту прийому-передачі досліджувалося.

Оскільки в судовому засіданні 18.03.15р. представником відповідача Шияновським О.Л. надано копію акту прийому-передачі майна від 12.04.13р. на зворотну передачу майна згідно Договору оренди обладнання №15/02/11 від 15.02.2011р. (а.с.6-8, т.2), що фактично свідчить про володіння та користування орендованим майном, суд апеляційної інстанції відклав розгляд апеляційної скарги, та зобов'язав відповідача надати оригінал такого акту (а.с.12-13, т.2).

Натомість у день судового засідання 08.04.15р. відповідач засобами електронної пошти надіслав додаткове пояснення, у якому зазначає про відсутність оригіналів будь-яких документів у зв'язку із тим, що вони були передані позивачу на його прохання.

Твердження відповідача про відсутність оригіналів договору оренди, акту прийому-передачі у позивача, та як наслідок відсутність підстав для звернення до суду та задоволення позовних вимог спростовується матеріалами як даної справи, так і матеріалами адміністративної справи № 2а/0270/4851/12 Вінницького окружного адміністративного суду, яка судом першої інстанції витребовувалася та оглядалася, а із матеріалів адміністративної справи виготовлені (у тому числі) копії договору оренди та акту приймання передачі майна.

Адже саме позивачем в адміністративній справі - ТОВ "Електроальянс" в обґрунтування своїх позовних вимог до Вінницької ОДПІ про визнання протиправних та скасування податкових рішень-повідомлень в обґрунтування реальності операцій надавалися копії договору оренди від 15.02.11р. та акт прийому-передачі обладнання (а.с.184-199, т.1), належним чином засвідчені (тобто виготовлені із оригіналів). Зазначені докази судом адміністративної юстиції були оцінені наряду із іншими доказами та постановлене судове рішення про задоволення позовних вимог, яке набрало законної сили 28 лютого 2013 року на підставі ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Щодо апелювання апелянта про розгляд справи без його участі за наявності поданого клопотання про відкладення розгляду справи, то суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

Розгляд позовної заяви судом першої інстанції був призначений на 11.09.15р. та відкладений на 09.10.14р. у зв'язку із неявкою представників сторін та невиконання ними вимог ухвали від 21.08.14р. (а.с.56-57, т.1).

На підставі поданого клопотання директора І.Романенка (а.с.151, т.1) про відкладення розгляду справи, а також у зв'язку із зміною складу суду (а.с.152-154, т.1) розгляд позовної заяви призначено на 11.11.14р.

У судове засідання представник відповідача не з'явився.

У зв'язку із відсутністю представника відповідача, неподання ним витребуваних доказів та з метою витребування для огляду адміністративної справи № 2а/0270/4851/12 Вінницького окружного адміністративного суду розгляд справи відкладено на 27.11.14р.

В судовому засіданні 27.11.14р. представник відповідача І.Романенко подав клопотання про продовження розгляду позовної заяви та відкладення розгляду справи для надання йому можливості подати додаткові докази, у зв'язку із чим розгляд справи відкладено на 23 грудня 20014 року.

До початку судового засідання 23.12.14р. представник відповідача І.Романенко вносить чергове клопотання про відкладення розгляду справи, яке через відсутність процесуальних строків для відкладення задоволене бути не може (граничний строк розгляду справи, з урахуванням вимог частини 2 статті 69 ГПК України - 30.12.2014р.).

Із матеріалів справи вбачається, що не лише І.Романенко мав повноваження на представлення інтересів підприємства відповідача. Такі повноваження були у Тишківського С.Л. (а.с.186, т.1), який, до речі, представляв інтереси ТОВ "Електроальянс" в судах адміністративної юрисдикції двох інстанцій; у Тимчик І.С. (а.с.181, т.1).

Відтак доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в цій частині не знаходить свого підтвердження матеріалами даної справи.

З приводу доводів апеляційної скарги про не дослідження обставин виставлення рахунків, на підставі яких мала проводитися сплата орендної плати, то у додатковому поясненні апелянт сам же і спростував такі доводи, зазначивши, що з квітня 2013 року виставлення рахунків припинилося.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроальянс" від 02.02.15р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 23 грудня 2014 року у справі №902/1216/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/1216/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Крейбух О.Г.