Постанова

від 31.03.2015 по справі 2а-396/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Справа № 51764/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

прокурора Попадинець М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі за позовом Стрийського міжрайонного прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2011 року Стрийський міжрайонний прокурор Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області з позовом до ТзОВ «Конар», яким просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 49659,34 грн. за рахунок його активів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року позов задоволено повністю: стягнуто з ТзОВ «Конар» на користь державного бюджету податковий борг у сумі 49659,34 грн.

Постанова мотивована тим, що сума податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами. Крім того, позивачем відповідачу надсилалися перша та друга податкові вимоги, які відповідачем не оскаржені та не задоволені.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не повідомив його у встановленому цими нормами порядку про дату, час і місце розгляду справи, чим фактично позбавив його права на належний судовий захист. Також відповідач стверджує, що сплатив у встановлений законодавством строк і в повному обсязі податок з власників транспортних засобів, а податкове повідомлення-рішення про визначення зобов'язання із сплати даного податку підприємство не отримувало, отже, зазначене податкове зобов'язання не було узгодженим. Нарахування податкового боргу, на думку апелянта, є безпідставним, оскільки воно не базується на актах звірки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТзОВ «Конар» зареєстроване як юридична особа і перебуває на обліку платників податків.

Станом на день подання позову у відповідача був наявний податковий борг на загальну суму 49659,34 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум та штрафних санкцій з наступних платежів: податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 20146,65 грн., який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій за 2009 і 2010 роки; податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданої податкової декларації за жовтень 2010 року в розмірі 29358,01 грн. і податкового зобов'язання, визначного контролюючим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2010 року № 0001791502/0 в розмірі 890,43 грн.; податку з власників транспортних засобів в розмірі 269,17 грн., який виник внаслідок несплати податкового зобов'язання, визначного контролюючим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2010 року № 0033681701/0 грн.

ТзОВ «Конар» не заперечує факту отримання податкового повідомлення-рішення від 07.12.2010 року № 0001791502/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 890,43 грн., а твердження відповідача про те, що він не отримував податкового повідомлення-рішення від 24.11.2010 року № 0033681701/0 грн. про визначення податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в розмірі 269,17 грн. спростовується розпискою керівника підприємства В.Ліпчанського на корінці цього рішення.

Як встановив суд, зазначених податкових повідомлень-рішень ТзОВ «Конар» в адміністративному чи судовому порядку не оскаржував.

До 01.01.2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. п. 1.2-1.5 ст. 1 цього Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пунктом 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, а податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону - у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (у випадку адміністративного чи судового оскарження рішень податкового органу).

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст. 56 цього Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Факт наявності у ТзОВ «Конар» податкового боргу у вказаній сумі підтверджується дослідженими та перевіреними судом податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, податковими повідомленнями-рішеннями позивача про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань та складеним позивачем розрахунком суми податкового боргу.

Доводи відповідача про те, що нарахування податкового боргу є протиправним, так як воно не базується на актах звірки, колегія суддів вважає безпідставними і не бере до уваги, оскільки наявність та розмір податкового боргу ТзОВ «Конар» підтверджується належними і достатніми доказами, які наведені вище, а нормами Податкового кодексу України чи нормами інших нормативно-правових актів з питань оподаткування не передбачено обов'язкового складення акту звірки взаємних розрахунків податкового органу та платника податків для підтвердження суми податкового боргу такого платника.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що узгоджені податкові зобов'язання відповідача, як самостійно нараховані ним в податкових деклараціях, так і визначені податковим органи, які ним в повному обсязі не сплачені на загальну суму 49659,34 грн., являються його податковим боргом і підлягають стягненню.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до п. 95.1 ст. 95 цього Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

А згідно з п. 95.2 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, зазначеними нормами передбачено, що податковий борг стягується з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах.

Проте суд першої інстанції не врахував вимог зазначеної норми, а саме не конкретизував в оскаржуваній постанові, що стягнення податкового боргу слід здійснити з рахунків ТзОВ «Конар», перелік і реквізити яких зазначені в доданій до позовної заяви довідці, відкритих у банківських установах, допустивши помилкове застосування норм матеріального права, що однак не призвело до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі № 2а-396/11/1370 - змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції:

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Конар» (код ЄДРПОУ 13839322, місце реєстрації: 82486, вул. Липова Алея, 7 с. Довге Стрийського району Львівської області), відкритих в банківських установах, що його обслуговують, на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 49659 (сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 34 коп.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Постанова складена в повному обсязі 06.04.2015 року