Ухвала

від 14.04.2015 по справі 908/1008/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 6/18/14-6/44/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.04.2015 Справа № 908/1008/14

Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна" вих. б/н від 03.04.2015 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області, з урахуванням заяви вих. від 14.04.2015 року про уточнення вимог, у справі № 908/1008/14

За позовом Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК" (вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, 79026)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна" (вул. Леніна, буд. 71, с. Володимирівка Якимівського району Запорізької області, 72530)

Про стягнення 2 374 788 грн. 64 коп.

За участю представників:

Від ПАТ „Кредобанк": не з'явився

Від ТОВ „Україна": Шапкін О.Є. - директор, наказ № 14 від 21.09.2012р.

В С Т А Н О В И В:

03.04.2015 року на адресу господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна" (надалі - боржник), в якій боржник просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2014 року у справі № 908/1008/14 до 01.10.2015 року.

В обґрунтування вимог заяви боржник зазначає наступне: відповідно до рішення у справі № 908/1008/14, ухваленого господарським судом Запорізької області 15.09.2014 року, позовні вимоги стягувача до боржника задоволено в повному обсязі, стягнуто на користь стягувача заборгованість по кредиту в розмірі 2 205 393,75 гривень, проценти за користування кредитом в сумі 124 794,72 гривень, комісію в сумі 7 050,00 гривень, пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 35 227,33 гривень, пеню за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом в сумі 2 200,28 гривень, пеню за несвоєчасну сплату комісії по договору в сумі 122,56 гривень, та судовий збір в сумі 47 495,77 гривень. Приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Згідно із ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у застосуванні приписів статті 121 ГПК господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Основним (єдиним) видом господарської діяльності ТОВ «Україна» являється вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Даний вид діяльності носить сезонний характер. Внаслідок несприятливих погодних умов, що діяли в весняно-літньому періодах 2012, 2013 років, було спричинено загибель сільськогосподарських культур ТОВ «Україна», було понесено значні матеріальні збитки. Вказані обставини згідно Висновків від 25.09.2012 року № 2220/05-4 та 12.11.2013 року №2758/05-4 визнані Торгово-промисловою палатою України форс-мажорними обставинами. Внаслідок зазначених обставин боржник зазнав тільки прямих збитків в загальній сумі 9 930 300 гривень, що є причиною несвоєчасного виконання ним своїх зобов'язань. Станом на момент звернення до суду з даною заявою, загальний обсяг посівних площ ТОВ «Україна» становить 1431,31 гектарів. Станом на березень 2015 року у товариства наявні посіви озимої пшениці 550,23 гектарів та озимого ячменю 100,00 гектарів, що підтверджується довідкою Управління агропромислового розвитку Якимівської РДА №02-13/159 від 24.02.2015 року. В період посівної кампанії під врожай 2015 року заплановано посів пшениці ярової 227,39 гектарів, соняшника 104,98 гектарів, гарбуза 103,61 гектарів, льону 137,30 гектарів, гірчиці жовтої 207,80 гектарів що підтверджується довідкою №31 від 23.03.2015 року. Проведення запланованих робіт з посіву культур є неможливий внаслідок того, що на даний час внаслідок виконавчого провадження, відкритого на підставі рішення суду у даній справі, арештовано усі рахунки товариства, а з причин відсутності коштів, на які можливо накласти стягнення, стягнення буде проводитись на основні засоби виробництва (сільськогосподарську техніку, інвентар, будівлі споруди), що у кінцевому випадку призведе до банкрутства боржника. Відсутність коштів у боржника підтверджується довідками банків, в яких відкриті рахунки товариства, зокрема ПАТ «ФІДОБАНК», ПАТ «Український інноваційний банк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «ПУМБ». На думку боржника, інтереси стягувача щодо знецінення грошових коштів захищені на нормативному рівні нормою ст. 625 ЦК України яка дає можливість стягнення індексу інфляції з боржника за весь час прострочення.

До судового засідання боржник надав суду додаткові письмові пояснення на заяву, які залучені до матеріалів справи.

Також, боржник надав суду заяву про уточнення своїх вимог вих. від 14.04.2015 року, в якій остаточно просить суд надати розстрочку виконання рішення суду у справі на 4 (чотири) місяці з 14.04.2015 року.

Заява боржника приймається судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Ухвала суду від 06.04.2015 року про прийняття заяви боржника до розгляду та призначення засідання суду направлялась судом стягувачу та боржнику, що підтверджується вихідним реєстраційним номером, який зазначений на зворотній стороні ухвали, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції, які залучені до матеріалів справи.

На день розгляду справи поштове відділення не повернуло до суду примірники ухвали, який направлявся стягувачу.

Публічне акціонерне товариство „Кредобанк" (надалі - стягувач) повідомлений про місце, день та час розгляду заяви в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.

До судового засідання від стягувача на адресу електронної пошти господарського суду Запорізької області надійшло клопотання вих.. б/н від 10.04.2015 року, в якому стягував просить відкласти розгляд заяви боржника на іншу дату, а також відмовити боржнику в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі.

Клопотання стягувача про відкладення розгляду справи приймається судом, але не підлягає задоволенню оскільки відповідно до вимог ст. 121 ГПК України, заява про розстрочку виконання рішення господарського суду розглядається протягом десяти днів, про що суд прямо вказав в ухвалі від 06.04.2015 року.

Суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності представника стягувача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, суд вважає, що заява, з урахуванням уточнень від 14.04.2015р., підлягає задоволенню частково з наступних підстав :

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.09.2014 року були задоволені позовні вимоги стягувача і на його користь з боржника було присуджено до стягнення заборгованість по кредиту в розмірі 2 205 393 (два мільйони двісті п'ять тисяч триста дев'яносто три) грн. 75 коп., проценти за користування кредитом в сумі 124 794 (сто двадцять чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 72 коп., комісію в сумі 7 050 (сім тисяч п'ятдесят) грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 35 227 (тридцять п'ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 33 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом в сумі 2 200 (дві тисячі двісті) грн. 28 коп., пеню за несвоєчасну сплату комісії по договору в сумі 122 (сто двадцять дві) грн. 56 коп. та судовий збір в сумі 47 495 (сорок сім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 77 коп., що разом становить суму 2 422 284 грн. 41 коп.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року була залишена без задоволення апеляційна скарга боржника, та залишено в силі рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2014 року у даній справі.

На виконання рішення суду від 15.09.2014 року господарським судом Запорізької області був виданий відповідний наказ від 12.12.2014 року про стягнення з боржника на користь стягувача суми 2 422 284 грн. 41 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2015 року касаційна скарга боржника у справі були залишена без задоволення, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року у справі № 908/1008/14 - без змін.

Боржник просить надати розстрочку виконання рішення суду від 15.09.2014 року у справі № 908/1008/14 на чотири місяці з 14.04.2015 року.

На підтвердження своїх доводів боржник надав суду копії довідки вих. № 02-13/159 від 24.02.2015 року Управління агропромислового розвитку Якимівскьої районної державної адміністрації Запорізької області, яка підтверджує наявність у боржника посівів культур під врожай 2015 року, а саме: озима пшениця - 550 га, озимий ячмінь - 100 га.

Також, суду була надана копія довідки ПАТ „Укрексімбанк" вих. № 53-3-243-11-029 від 17.03.2015 року, згідно якої за період лютого 2015 року дебіт по рахунку боржника складає 441 грн. 80 коп., кредит - 0 (нуль) гривень.

Крім того, боржника надав суду копію довідки Відділення № 1 ПАТ „Перший Український міжнародний банк" в м. Мелітополь вих. № МЕ1-52/32 від 16.03.2015 року, згідно якої за період з 01.01.2015 року по 13.03.2015 року дебет порахунку підприємства становив 6 869 грн. 13 коп., а кредит - 5 855 грн.

Боржник представив суду копію довідки ПАТ „Український інноваційний банк" вих.. № 02/03-15 від 16.03.2015 року, згідно якої станом на 13.03.2015 року на поточному рахунку боржника рух коштів взагалі відсутній.

Відповідно до представленої суду копії довідки ПАТ „Фідобанк" вих. № 23-6-34/1411-ВРД від 18.03.2015 року за період з 01.01.2015 року по 17.03.2015 року по поточний рахунках боржника відсутній рух грошових коштів.

Боржник вказує, що основним видом діяльності підприємства є вирощування сільськогосподарських культур, що також підтверджується положеннями Статуту підприємства (т. 1, ар. с. 55-65).

Однак, протягом весняно-літнього періоду 2012, 2013 років мали місце несприятливі для сільського господарства погодні умови, що підтверджується наданими суду Висновками Торгово-промислової палати України № 2220/05-4 від 25.09.2012 року та № 2758/05-4 від 12.11.2013 року.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З вищевикладеного слідує, що надання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом суду, а не обов'язком.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає , і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Як пояснив представник боржника в судовому засіданні, на день розгляду заяви боржник не виконав рішення суду у справі, проте гарантував його виконання у найкоротший термін у добровільному порядку.

Враховуючи все вищевикладене, а також приймаючи до уваги доводи сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських культур, підтверджених висновками Торгово - промислової палати України, відсутність руху грошових коштів на рахунках боржника, його прагнення добровільно виконати рішення після збору врожаю 2015 року та його подальшої реалізації, положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень господарського суду, які набрали законної сили, на всій території України, суд вважає за можливе заяву боржника задовольнити частково, та надати розстрочку виконання рішення суду від 15.09.2014 року у справі № 908/1008/14 терміном на 2 (два) місяці з проведенням виплат в наступному порядку: до 14.05.2015 року - 1 211 142 грн. 20 коп., до 14.06.2015 року - 1 211 142 грн. 21 коп. В іншій частині заяви - відмовити із зазначених вище підстав.

Керуючись постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна" вих. б/н від 03.04.2015 року про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2014 року у справі № 908/1008/14, задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.09.2014 року у справі № 908/1008/14 терміном на 2 (два) місяці з проведенням виплат в наступному порядку: до 14.05.2015 року - 1 211 142 (один мільйон двісті одинадцять тисяч сто сорок дві) грн. 20 коп., до 14.06.2015 року - 1 211 142 (один мільйон двісті одинадцять тисяч сто сорок дві) грн. 21 коп.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала підписана: 14.04.2015р.

Суддя Л.С. Місюра