Постанова

від 15.04.2015 по справі 920/139/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 920/139/15

У складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гетьман Р.А., суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю:

від заявника апеляійної скарги - не прибув;

від боржника - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах Головного Управління Міндоходів у Сумській області (вх. №1788 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 26.01.15 у справі № 920/139/15

за заявою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

до ТОВ "Креатех", м. Суми код ЄДРПОУ 33698871

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

23.01.2015р. ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулась до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Креатех".

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.01.2015р. у справі №920/139/15 (суддя Соп'яненко О.Ю.) відмовлено у прийнятті заяви Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про порушення справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатех"; повернуто Державній податковій інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області заяву №3926/9/18-19-10 від 23.01.2015р. про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи.

Відмовляючи у прийнятті заяви про порушення провадження справи про банкрутство, місцевий господарський суд зазначив, що до заяви ДПІ не додані документи в підтвердження безспірності вимог до боржника, як цього вимагають ч.ч. 2, 7 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (рішення суду про стягнення заборогованості, судовий наказ, постанова ДВС про відкриття виконавчого провадження тощо). Зважаючи на наведене, господарський суд дійшов висновків про недоведеність безспірності вимог ДПІ до боржника.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, заявник звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 26.01.2015р., справу передати на розгляд господарського суду Сумської області.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 01.04.2015р.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 31.03.2015р. у зв'язку з хворобою судді Здоровко Л.М. для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гетьман Р.А., суддя Плахов О.В.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р. у справі № 920/139/15 у зв'язку з неявкою представників заявника апеляційної скарги та боржника з метою повного та всебічного розгляду справи розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.04.2015р. Боржнику вдруге запропоновано надати відзив на апеляційну скаргу та документи в обгрунтування своїх заперечень у разі їх наявності. Явку уповноваженого представника ДПІ у м. Сумах Головного Управління Міндоходів у Сумській області визнано обов'язковою.

Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 15.04.2015р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заявник апеляційної скарги вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р. не виконав, в судове засідання 15.04.2015р. уповноваженого представника не направив, причини неявки пояснив у клопотанні від 14.04.2015р. (вх. 5976), в якому зазначив, що у зв'язку з недостатністю фінансування витрат на виконання функцій органів доходів і зборів, передбачених Податковим кодексом України та у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження працівників ДПІ у м. Сумах Головного Управління Міндоходів у Сумській області на підставі статті 22 ГПК України просить суд здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутністю його уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія вважає, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав, судова колегія приходить до висновку розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

23.01.2015р. ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулась до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Креатех".

Як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви ДПІ у м. Сумах Головного Управління Міндоходів у Сумській області (а.с. 67-68) в додатках до неї зазначено: розрахунок суми боргу; витяг з інтегрованої картки ТОВ" Креатех" по податку на прибуток; витяг з інтегрованої картки ТОВ "Креатех" по податку на додану вартість; розрахунок пені по податку на додану вартість ТОВ "Креатех"; копія податкового повідомлення - рішення від 21.03.2011р. № 0001411501; копія акту перевірки від 18.03.2011р. № 1671/15-1/33698871; копія акту перевірки від 28.02.2011р. № 970/15-319/33698871; копія податкового повідомлення - рішення від 21.03.2011р. № 0002151503; копія акту від № 949/15-314/33698871 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення; копія податкового повідомлення - рішення від 04.11.2009р. № 0000672305; копія податкового повідомлення - рішення від 04.11.2009р. № 0000662305; розрахунок штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток; розрахунок штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість; копія акту перевірки від 22.10.2009р. № 2052/235/33698871/63.

Заявник зазначив, що виникнення податкового боргу та безспірність вимог підтверджується розрахунком суми боргу, витягами з інтегрованої картки платника податків, розрахунком штрафних санкцій, актами перевірок, податковими повідомленнями-рішеннями, копії яких додані до заяви.

Частиною 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до частини 2 статті 11 названого Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно із частиною 7 згаданої статті, до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа;

до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 15 вказаного Закону господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо, зокрема, заявник - кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеною частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Одночасно у своїй заяві ДПІ зазначила, що процедура погашення податкового боргу регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України. Органи державної виконавчої служби до процедури примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу не залучаються, тому немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Відмовляючи у прийнятті поданої заяви, суд першої інстанції зазначив, що до заяви ДПІ не додані документи в підтвердження безспірності вимог до боржника, як того вимагають ч.ч. 2,7 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції та вважає його правомірним, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України , іншими законодавчими актами України.

Так, частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу . Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи з приписів статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів є: рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Наведеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 17.02.2015р. у справі № 925/1941/14.

Однак, як вбачається з матеріалів справи до заяви про порушення провадження у справі не додані докази виконання органами ДПІ приписів статті 95 Податкового кодексу України щодо здійснення покладених на них законом дій та вжиття заходів по стягненню податкового боргу. До заяви додані лише розрахунки суми податкового боргу, копії податкових повідомлень-рішень та актів перевірок. Отже, висновок місцевого господарського суду щодо відсутності доказів безспірності вимог до боржника є законним, обгрунтованим та відповідає обставинам справи.

Таким чином, апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі. При прийнятті ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому ухвалу господарського суду Сумської області від 26.01.2015 року по справі № 920/139/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 91, 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах Головного Управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 26.01.15 у справі № 920/139/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.04.15

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Плахов О.В.