Ухвала

від 03.10.2014 по справі 752/11218/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11218/14-ц

Провадження №: 2/752/4250/14

У Х В А Л А

03.10.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого судді - Пасинок В.С., при секретарі Тасенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до спеціального українсько - казахського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ва і К» про стягнення боргу за надані послуги.

01.10.2014року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на грошові кошти ТОВ «ВА і К», що знаходяться на р/р № 260030110903 в ПАТ «Промінвестбанк» у м. Києві, МФО 300012, ЄДРПОУ 23169606.

Свої вимоги мотивував існуванням реальної загрози неможливості виконання судового рішення в майбутньому, оскільки відповідач намагатиметься уникнути від виконання даного рішення.

Дослідивши зміст заяви, матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться або в нього або в інших осіб.

Відповідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування доводів викладених у заяві, зокрема, на підтвердження того, що відповідач своїми діями створить перешкоди для виконання майбутнього судового рішення.

Тому, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано суду жодних доказів того, що побоювання з приводу неможливості виконати рішення суду в майбутньому носять реальний характер, а також суду не доведено, що відповідач має намір уникати виконання рішення суду. Такі твердження позивача з приводу неможливості виконання судового рішення, на думку суду, є передчасними.

Враховуючи викладене, зважаючи на фактичні обставини справи, приймаючи до уваги також інтереси відповідача у справі, суд дійшов до висновку про не співмірність заявлених вимог із заходом забезпечення позову та те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України,-

у х в а л и в:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня наступного після проголошення ухвали.

Суддя В.С. Пасинок